Реферат Курсовая Конспект
Якісна оцінка частоти реалізації небезпеки. - раздел Философия, АНАЛІЗ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ Категорія Й Частота Реалізації Небезпеки Визначаються Відповідно За Таблицями...
|
Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за таблицями 1.1 та 1.2.
Таблиця 1.1
Шкала для встановлення категорії небезпеки за викликаними наслідками | |
Категорія | Характеристика наслідків реалізації небезпеки |
IV | Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей |
III | Небезпека, реалізація якої може швидко та з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища й можливу загибель або травми хоча б однієї людини |
II | Небезпека, реалізація якої може спричинити затримку виконання завдання підприємством, привести до зниження працездатності людей, а при тривалому впливі – до захворювань |
I | Небезпека, при реалізації якої значення її параметрів не виходять за межі припустимих |
Таблиця 1.2
Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки | |
Частота реалізації небезпеки | Якісний опис |
Часта реалізація | Небезпека спостерігається постійно |
Ймовірна реалізація | Ймовірно часте виникнення небезпеки |
Можлива реалізація | Небезпека спостерігається кілька разів за період роботи |
Рідка реалізація | Цілком можливе виникнення небезпеки хоча б раз |
Практично неймовірна реалізація | Виникнення небезпеки малоймовірне, але можливе хоча б раз |
Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки.
Ранг може приймати п'ять значень, що визначаються за таблицею 1.3.
Таблиця 1.3
Матриця визначення рангу небезпеки | ||||
Частота виникнення небезпеки | Категорія небезпеки | |||
IV | III | II | I | |
Часта реалізація | АА | АА | С | С |
Ймовірна реалізація | АА | А | С | С |
Можлива реалізація | А | А | С | D |
Рідка реалізація | А | В | D | D |
Практично неймовірна реалізація | В | В | D | D |
Ранги небезпек:
АА– обов’язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у проект;
А– обов’язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього комплексу заходів для забезпечення безпеки;
В– бажане проведення кількісного аналізу, обов'язкове застосування заходів для забезпечення безпеки;
С– рекомендується проведення якісного аналізу, при необхідності – використання систем життєзабезпечення і проведення захисних заходів;
D– застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібно.
ІІ етап: кількісний аналіз ризику.
Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.
Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для обраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:
1) імовірність виникнення небезпеки - Р;
2) очікувані втрати при реалізації небезпеки - Е (найчастіше цю
величину вимірюють у грошах);
3) ступінь ризику - R:
R = Р х Е (1.1)
Після цього обирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення імовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.
2 Побудова «Дерева відмов»
Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови «дерева відмов».
Дерево відмов – структурно–логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.
Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи «зворотню» логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?
При побудові дерева відмов застосовують два види символів:
1) логічні символи
«І» – вихідна подія відбувається, якщо усі вхідні події трапляються одночасно | |
«АБО» – вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь–яка з вхідних подій |
2) символи подій
Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія) | |
Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними |
Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.
Для логічного символу «І»
Вираження для визначення ймовірності настання головної події: РI = РII х РIII |
Для логічного символу «АБО»
Вираження для визначення ймовірності настання головної події: РI = 1– (1–РII) х (1–РIII) |
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Р Р x Р x Р x Р x Р x Р... Висновки з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги не...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Якісна оцінка частоти реалізації небезпеки.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов