Заняття 14.

1. Класифікація сільськогосподарських будівель і споруд за призначенням.

2. Головні конструктивні елементи сільськогосподарських будівель і споруд.

Сільськогосподарськими називають будівлі, призначені для обслуговування різноманітних галузей сільськогосподарського виробництва (рис. 51)-

Будівлі та споруди основного виробничого призначення - це

будівлі, передбачені для виконання технологічного процесу, який відповідає спеціалізації комплексу, ферми або іншого господарства.

Ферма — виробнича споруда в сільській місцевості, призначена для розведення або розміщення сільськогосподарських тварин, птахів, тощо.

За призначенням сільськогосподарські ви­робничі будівлі поділяють на тваринницькі (корівники, свинарники, стайні й ін.),

Рис. 51. Сільськогосподарська будівля із несучими стінами: 1 - колона; 2 - ригель; З покриття

птахівницькі (пташники, інкубатори й ін.), складські (зерносховища, овочесховища, склади мінеральних добрив і ін.), культиваційні (парники, оранжереї, теплиці й ін.), для ремонту сільськогосподарської техніки і для переробки сільськогосподарської продукції (млини, молочні пункти, зерносушарки, елеватори і т. д.).

Об'єднання цих будівель і споруд, пристроїв і устаткування за технологічним принципом з загальним транспортним, енергетичним і санітарно-технічним обладнанням утворюють агропромислові комплекси. Склад і характер комплексів залежать від спеціалізації, обсягу й організації виробництва КСП, його відділення, бригади й ін. Саме поняття будівля головного виробничого призначення пов'язане зі спеціалізацією комплексу. Так, зерносховище на підприємстві післязбирального схову зерна — це будівля головного виробничого призначення, а на тваринницькому комплексі - обслуговуючого призначення (склад кормів).

Будівлі головного виробничого призначення займають центральне місце на території комплексу, визначають тип його забудови і складають головну вартість, тому їх проектуванню приділяється максимальна увага. Для кожного типу комплексу, ферми або іншого господарства існує номенклатура будівель і споруд головного й обслуговуючих призначень. Наприклад, не можна називати корівником будь-яку будівлю, у якій утримується велика рогата худоба. Корівник - це будівля, у якій утримується молочна череда. Якщо в будівлі відгодовують велику рогату худобу, то вона називається «будівлею для відгодівлі», якщо утримуються телята, це - телятник, якщо будівля призначена для запліднених телиць, це - «будівля для нетелей» і т.д.

•Головні виробничі будівлі і споруди бувають вузькоспеціалізовані, спеціалізовані і широкої спеціалізації. У вузькоспеціалізованій будівлі (споруді) виконують один цикл із всього виробництва, передбаченого на комплексі, у спеціалізованому - обмежене число циклів, у будівлі широкого призначення передбачено закінчення виробництва продукції комплексу. Така цільова класифікація будівель також повинна відповідати спеціалізації комплексу. Наприклад, на свинарському комплексі по вирощуванню і відгодівлі свиней корпус відгодівлі — це спеціалізована будівля, а на свиновідкормочному комплексі цей корпус буде рахуватися будівлею широкої спеціалізації, тому що в ньому здійснюються всі головні операції, передбачені на підприємстві.

Будівлі і споруди обслуговуючого призначення діляться на підсобні виробничі, складські і допоміжні.

Підсобні виробничі будівлі (споруди) призначені для обслуговування головного виробництва: для первинного опрацювання і підготування сировини, прийому сировини і відправлення продукції, і т.д. Крім того, до них відносяться: споруди водопостачання, каналізації, електро- і теплопостачання, проїзди з твердим покриттям, технічні площадки, пожежні споруди, огородження.

Складські будівлі (споруди) служать для схову сировини, підсобних матеріалів (підстилки або тари), господарського інвентарю і засобів механізації, а також відходів виробництва.

Допоміжні будівлі (споруди) призначені для працюючих на комплексі. Для сільськогосподарських будівель застосовують вироби і конструкції, аналогічні за номенклатурою виробам і конструкціям для цивільних і промислових споруд, проте деякі із них відмінні від них розмірами, армуванням, конструкцією. •

Сільськогосподарські будівлі за об'ємно-планувальним рішенням розділяють на одноповерхові (павільйонного типу або зблоковані) і багатоповерхові. У залежності від застосованої конструктивної схеми будівлі бувають каркасні, із неповним каркасом і безкаркасні.

Каркасні будівлі виконують з стояків і балок. У якості конструкцій покриття застосовують балки або ферми. Каркас може бути утворений і з рам.

У будівлях із неповним каркасом зовнішні стіни є несучими, і на них обпирають конструкції покриття. Всередині будівлі улаштований внутрішній стояково-балковий каркас.

У безкаркасних будівлях несучі зовнішні стіни кам'яні (цегельні, із природного каменю, дрібних або великих блоків, панелей) або дерев'яні. Перекриття спираються на стіни. Багатоповерхові сільськогосподарські будівлі проектують частіше усього за каркасною схемою з уніфікованих залізобетонних конструкцій. Застосовувана сітка колон - 6х6;6х9;6х12 м висота поверху - 3,6; 4,2; 4,8м. Уніфікованими конструкціями сільськогосподарських будівель є фундаментні башмаки, короткі пірамідальні палі, палі-колони (у яких сполучені функції фундаменту і колони), фундаментні балки і цокольні блоки. У цій же серії визначена номенклатура несучих елементів надземної частини; колон, що несуть елементи покриття (балок і ферм), огороджувальних елементів (стінових панелей і плит покриття). Відповідно до •уніфікованих габаритних схем одноповерхові сільськогосподарські будівлі мають прольоти 6; 7,5; 9; 12; 18; 21 і 24 м, крок колон 3 і 6 м і висоту приміщень (до низу несучих конструкцій) 2,4; 2,7; 3; 3,3; 3,6 і 4,2 м.

При будівництві сільськогосподарських будівель, поряд із використанням уніфікованих конструкцій необхідно застосовувати місцеві будівельні матеріали. Планувальне вирішення будівель для утримання худоби і птиці залежить від технологічної схеми їх утримання. При цьому повинні бути забезпечені добрі зв'язки між головними, підсобними і службовими приміщеннями. Будівлі повинні бути обладнані вентиляцією, опаленням, системами кормоподачі, гноєзбирання, водо- і енергопостачання. Підлога в будівлях для утримання тварин і птиці повинні бути малотеплопровідною. Водовідвід із покриттів улаштовують зовнішній неорганізований, а при ширині більш 36 м - внутрішній.

Особливу увагу приділяють вибору матеріалу конструкцій і питанням захисту будівельних конструкцій від корозії. Для схову зерна використовують напідлогові, комірні і бункерні зерносховища. Вони є каркасними і безкаркасними одноповерховими неопалювальними будівлями. Підлогу влаштовують бетонну й асфальтобетонну. Бункерні зерносховища мають цідбункерне приміщення, єкості для схову зерна і надбункерну галерею. Для забезпечення цілості зерна і механізації вантажно-розвантажувальних робіт у складах для його схову встановлюють спеціальне технологічне устаткування. Картопле - і овочесховища бувають заглибленого типу і наземні з утепленими стінами. У будівлях повинен. бути забезпечений необхідний температурно-вологовий режим. Виробнича частина сільських населених місць - це частина їхньої території, на якій розміщують будівлі і споруди, пристрої й устаткування для робіт, пов'язаних із виробництвом, переробкою і зберіганням сільськогосподарської продукції.

Питання для самоконтролю:

1. Визначити класифікацію сільськогосподарських виробничих будівель за призначенням.

2. Визначити особливості конструктивних рішень сільськогосподарських виробничих будівель.