рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЛІТЕРАТУРА

ЛІТЕРАТУРА - раздел Философия, На тему: ВПЛИВ НІПАЗОЛУ НА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МІКРОБОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ЩУРІВ   1. Аксель Е.м., Давыдов М.м., Ушакова Т.и. Злокачественные Но...

 

1. Аксель Е.М., Давыдов М.М., Ушакова Т.И. Злокачественные новообразования желудочно-кишечного тракта: основные статистические показатели и тенденции // Современная онкология. – 2001. – Т. 16, №4. – С. 20-25.

2. Ардатская М.Д., Минушкин О.Н., Дубинин А.В. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечения // Терапевтический архив. – 2001. – № 2. – С. 67 – 72.

3. Ардатская М.Д., Минушкин О.Н., Иконников Н.С Дисбактериоз кишечника: понятие, диагностические подходы и пути коррекции. Возможности и преимущества биохимического исследования кала. – М. : Просвещение, 2004. – 250 с.

4. Бабин В. Н., Домарадский И. В., Дубинин А. В., Кондракова О. А. Биохимические и молекулярные аспекты симбиоза человека и его микрофлоры // Росс. хим. журн. – 1994. ─ 38(6), – С. 66–78.

5. Бедрій В.Т. Безпека життєдіяльності – Львів, 1997.-26с.

6. Булдаков А. С. Пищевые добавки. – Санкт-Петербург: “Ut”, 1996. - 240 с.

7. Васильев В. С., Волосач О. С., Маланова В. С., Позняк С. Б., Цыркунов В. М. Дисбактериоз кишечника (диагностика, коррекция). Инстр. по прим. – Гродно: ГГМУ, 2002. – 27 с.

8. Воробьев А. А., Лыкова Е. А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции // Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. – 1999. – № 6. – С. 102–105.

9. Гармашева І. Л., Коваленко Н. К., Зелена Л. Б. Видова ідентифікація ентерококів // Мікроб. журн. – 2009. – Т. 71, № 2. – С. 3–12.

10. Гармашева И.Л., Н.К. Коваленко. Идентификация и таксономия энтерококков // Микробиол. журн. – 2010. – Т. 72, №5. – С. 49-56.

11. Готгшалк Г. Метаболизм бактерий. М.: Мир. 1982. ─ 310 С.

12. Гудзь С., Гнатуш С., Білінська І. Практикум з мікробіології. Частина 1. – Львів: Видавн. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 80 с.

13. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Абдоминальные боли: этиология патогенез, диагностика, врачебная тактика // Практикующий врач. – 2002. – № 1. – С. 39 – 41

14. Гунар О. В., Каламова Н. И., Евтушенко Н. С. Определение антимикробного действия лекарственных средств – практические подходы // Фармация. – 2002. – №2. – С. 4–7.

15. Державна Фармакопея України / Державне підприємство "Науково - експертний фармакопейний центр”. – Харків: РІРЕГ, 2001. – 556 с.

16. Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів; За редакцією І.Я. Коцюмбаса. – Львів: Тріада плюс, 2006. – 360 с.

17. Доклінічні дослідження лікарських засобів / За ред. Стефанова О. В. – К.: Авіцена, 2002. – 560 с.

18. Желібо Є..П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.: Каравела, 2000.-320с.

19. Жернокльов В. М., Тисячна О. В. Порівняльна оцінка придатності методів визначення мікробіологічної чистоти для нестерильних лікарських засобів // Фармация. – 2005. ─ №3. – С. 49-61.

20. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 2000. – 246с.

21. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельніков О.В. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 1999. – 348 с.

22. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія: Посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 440 с.

23. Кож’якін Ю. М., Хромов О. С., Філопенко М. А., Сайфетдінова Г. А. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та робота з ними. – К., Наук. думка, 2002. – 138 с.

24. Коротяев А. И., Бабичев С. А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – СПБ.: Спец.Лит., 2002. – 591 с.

25. Красноголовцев В. М. Дисбактериоз кишечника. – М.: Медицина, 1987. – 208 с.

26. Лабораторные животные: разведение, содержание, использование в эксперименте / под ред. И.П. Западнюка и соавт. – К: Вища школа, 1983. – 383с.

27. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. ─ К.: МОРИОН, 2000.- 320 с.

28. Люк Э., Ягер М. Консерванты в пищевой промышленности. ─ СПБ: ГИОРД, 1998. ─ 256 с.

29. Ляпунов Н. А., Жемерова Е. Г., Безуглая Е. П. и др. Антимикробные консерванты в составе готовых лекарственных средств // Фармация. – 2004. – №1. – С. 13-15.

30. Машковський М. Д. Лекарственные средства. – М.: Новая Волна, 2002. – Т. 2. – 608 с.

31. Минушкин О.Н., Ардатская М.Д., Бабин В.Н., Дубинин А.В. Исследование низкомолекулярных метаболитов сахаролитической толстокишечной микрофлоры — метод диагностики заболеваний толстой кишки и оценки лечебной коррекции // "Основы и принципы лечения воспалительных заболеваний кишечника": материалы симпозиума, Москва, 1996р. – С. 26.

32. Мікробіологічна діагностика кандидозної інфекції. Методичні рекомендації. – К.: Наука. – 2006. – С. 27.

33. Мошкова Л. В., Грицаенко И. С., Нужника Л. Г. Современные проблемы фармацевтической науки и практики // Научные труды НИИФ. – 1999. – Т. 38, Ч. 1. – С. 3─7.

34. Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Активные фармацевтические ингредиенты. Готовые лекарственные средства. Руководства по качеству / Под ред. Ляпунова Н. А., Загория В. А., Георгиевского В. П. и др. – К.: МОРИОН, 2001. – 472 с.

35. Науково - практичний коментар до закону України “ Про охорону праці” – К. : Основа, 1997. –528с.

36. Немировський В.І. Визначення органічних кислот в біологічному матеріалі методом газохроматографічного аналізу: Методичні рекомендації / В.І. Немировський, О.М. Терещук, В.І. Гнатів [та ін.] – Львів, 1984. – 40 с.

37. Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж.Хоулта. В 2-х т. Т. 1. – М.: Мир, 1997. – 432 с.

38. Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж.Хоулта. В 2-х т. Т. 2 – М.: Мир, 1997. – 368 с.

39. Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовецький А.П. Безпека життєдіяльності. ─ Львів: Світ, 1996. ─ 288 с.

40. Полтавська О. А., Коваленко Н. К. Таксономічне положення біфідобактерій і сучасні методи їх ідентифікації // Мікроб. журн. – 2009. – Т. 71, № 3. – С. 62–72.

41. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. В 2 томах – К.: Основа, 1997. – Т.1 – 446 с., Т.2 – 448с.

42. Поздеев О. К. Медицинская микробиология. – М.: ГЕОТАР-МЕД, 2001. – 765 с.

43. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. – К.: Основа, 1998. – 348с.

44. Приказ МОЗ СССР № 535 “Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений” от 22.04.1985р. – 127с.

45. Прихно H.H. Изучение содержания низкомолекулярных метаболитов толстокишечной микрофлоры при заболеваниях печени и их диагностическое значение. Автореф. Дис. .канд.мед. наук . ─ М., 2002. ─ 25 с.

46. Риз И.Е., Скотт Р.П. и др. Количественный газохроматографический анализ // Количественный анализ хроматографическими методами. – М.: Мир, 1990. – С. 130-155.

47. Рівіс Й.Ф., Скорохід A.B., Процик Я.М. Газохроматографічне визначення рівня окремих летких жирних кислот у біологічному матеріалі // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – 2004. - Вип. 5, № 3. ─ С . 61-65.

48. Румянцев В.Г. Дисбактериоз кишечника: клиническое значение и принципы лечения // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 1999. – Т.8, №3. –С. 61-64

49. Седов В.И., Еремина А.К. Выделение и количественный учет подвижных энтерококков // Клиническая лабораторная диагностика. – 1998. ─ №11. – С. 17 – 19.

50. Сийгур У. X., Тамм А. О. Воздействие метронидазола, клафорана и бисептола на метаболиты кишечной микрофлоры // Колонизационная резистентность и химиотерапевтические препараты / Под ред. Навашина СМ. ─ М.Д 988. ─ Ч. 1. ─ С. 115-116.

51. Тамм А.О., Сийгур У.Х. Клинические и биохимические методы диагностики дисбиоза кишечника // Материалы конференции "Психолого-деонтологические аспекты и новые направления в гастроэнтерологии. Поиски. Решения". – М., 1991. – С. 107-109.

52. Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чебанова О. В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К.: Основа, 1997. – 464 с.

53. Третяк О. І. Галаджун Я. В. Муць І. Р. Яремко З. М. Методичні рекомендації до виконання розділу “Безпека життєдіяльності та охорони праці” у дипломних роботах студентів біологічного факультету. – Львів: Видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – 56 с.

54. Фармацевтическая микробилогия / Под ред. проф. В.А. Галынкина, проф. В.И. Кочеровца. ─ М.: Армебия, 2003. – 355 с.

55. Alam M., T. Midtvedt. Microflora and gactrointestinal peptides // Abstr. XII Intern. Sympos. Gnotobiology. – Honolulu, 1996. – Р. 34-38.

56. Antimicrobials in food / edited by P. Michael Davidson, John N. Sofos, A.L. Branen. – 3rd ed., 2005. – Р. 291–305.

57. Augenlicht L., Mariadason J., Wilson A., Arango D., Yang W., Heerdt B., Velcich A. Short chain fatty acids and colon cancer // J. Nutr. – 2002, Dec. – V. 132, №12. – Р. 384-388.

58. Barcelo A., Claustre J., Moro F., Chayvialle J-A., Cuber J-C, Plaisancie P. Mucin secretion is modulated by luminal factors in the isolated vascularly perfused rat colon // Gut- 2000. – V. 46. – P.218-224.

59. Branen A., Devidson D., Katz B. Antimicrobial properties of phenolic antioxidans and lipids // Food Technol. Lett. – 1980. – V. 34. – P. 42.

60. Dan V., Raducan A., Stoicescu A. Effect of esterparabens upon biotechnological processes in brewing // Biotechnol. Lett. – 1996. – V. 1. – P. 181 – 185.

61. Gibson G.R., Macfarlane G.T. (eds.) Human colonic bacteria: role in nutrition, physiology and pathology // CRC Press. – 1995. – V.5. – Р. 1-18.

62. Gould G., Broun M., Fletche B. Mechanism of action of food preservation procedures // Appl. Bacteriol. Symp. Series. – 1983. – V. 2. ─ P. 67 – 84.

63. Нandbook of Pharmaceutical Excipients: Second Edition / Ed. by Anley Wade and Paul J. Weller. – Washington / London: Amer. Pharm. Association / The Pharm. Press, 1994. – 651 p.

64. Hove H., Norgaard H., Mortensen P. Lactic acid bacteria and the human gastrointestinal tract // Eur. J. Clin. Nutr..–1999. – V. 53, № 5. – P. 339-350.

65. Emenaker N.J., Basson M.D. Short chain fatty acids differentially modulate cellular phenotype and c-myc protein levels in primary human nonmalignant and malignant colonocytes // Dig. Dis. Sci.– 2001.– V .46, № l.– Р.96-105

66. Immunomodulation of blood cells following the ingestion of lactic acid bacteria / E. Schiffrin, F. Roschat, H. Link-Amster et. al. // J. Dairy Sci. – 1995. – Vol. 78. – P. 491-497.

67. Leistner L. Princeples application of hundle technology // Biotechnol. Lett. – 1995. – V. 4. P. 72 – 77.

68. Macfarlane G.T., Macfarlane S. Human colonic microbiota: ecology, physiology and metabolic potential of intestinal bacteria // Scand. J. Gastroenterol. ─ 1997, ─ V. 32, Suppl. 222, ─ Р. 3-9.

69. M. Malin, H. Soumalainen, M. Saxelin et. al. Promotion of immune response in patients with Crohn’s disease by oral bacteriotherapy with Lactobacillus GG // Ann. Nutr. Metab. – 1996. – Vol. 40. – P. 137-145.

70. Riul I., Arzese A., Trani G., Botta G., Interference of Short Chain Fatty Acids Produced by Anaerobie with endocellular Pathogens: an Experimental model // XIX Intern. Congress Microb. Ecology and Disease: Abstract book. – Rome, 1994.– Р. 136.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

На тему: ВПЛИВ НІПАЗОЛУ НА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ МІКРОБОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ЩУРІВ

БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ... КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ... УДК...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЛІТЕРАТУРА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Актуальність теми.
Організм людини і його нормальна мікрофлора є єдиним взаємопов’язаним і взаємозалежним природним комплексом, стан якого у значній мірі визначає здоров’я людини. Нормальна мікрофлора є од

Сучасне уявлення про мікробоценоз кишечника людини
Загальна чисельність мікроорганізмів, що мешкають в різних біотопах людського організму, досягає величини порядку 1015. Відносини в цій спільноті мають філогенетичне давнє походження і ж

Коротколанцюгові жирні кислоти як продукти метаболізму мікрофлори кишечника
Численними дослідженями було встановлено, що в процесі травлення за участю мікрофлори товстої кишки утворюються низькомолекулярні метаболіти: гази (Н2, СО2, СН4, NН

Загальна характеристика консервантів
Важливе значення при оцінці якості продукту має його мікробіологічний контроль. Потрапляння в продукт мікроорганізмів у процесі виробництва, зберігання чи використання може призвести до видимої втр

Механізми дії консервантів
Консерванти сповільнюють ріст і розвиток бактерій, плісеневих грибів і дріжджів, а також впливають на обмін речовин у них. Вони можуть мати фунгістатичну / бактеріостатичну дію, або фунгіцидну / ба

Спектр дії консервантів
Ефективність певних консервантів неоднакова щодо плісеневих грибів, дріжджів і бактерій, тобто вони не можуть бути ефективними проти всього спектру мікроорганізмів (табл. 1.2). Більшість консервант

Виникнення резистентності мікроорганізмів до консервантів
Відомо, що мікроорганізми можуть набувати стійкості до діючих на них речовин. Здатність мікроорганізмів зі збільшенням частоти впливів витримувати вищі концентрації антимікробних речовин називають

Ефіри n-оксибензойної кислоти (парабени) як консерванти
Складні ефіри парагідроксибензойної кислоти – парабени (ніпагін, ніпазол) знайшли широке застосування в харчовій, парфюмерній і фармацевтичній промисловості багатьох країн. Вони включені в фармакоп

Загальна характеристика консервантів
У роботі було використано антимікробний консервант – пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), що застосовують у фармацевтичній та косметичній промисловості з метою попередження або інгібування росту мі

Поживні середовища, які використовували для дослідження
Для проведення досліджень використовували сухі поживні середовища фірми "Меrck" та фірми "Scharlau", які є валідовані та не відрізняються за ростовими і селективними вл

Виділення грамнегативних неспороутворюючих облігатно анаеробних бактерій
Виділення анаеробних бактерій вимагає застосування ряду селективних середовищ. Середовища готували extempore або у випадку, якщо вони були приготовані напередодні, зберігали їх в анаеробних

Ізоляція та ідентифікація грампозитивних облігатно анаеробних бактерій
Для виділення бактерій роду Bifidobacterium використовували напіврідке збагачене поживне середовище (соєво-казеїновий бульйон) з агаром та азидом натрію у концентрації 100 мг/л з метою попер

Виділення факультативно анаеробних мікроорганізмів
Бактерії родини Enterobacteriaceae виділяли, використовуючи МакКонкі агар. Солі жовчних кислот і кристалвіолет, що входять до складу даного середовища, пригнічують ріст грампозитивної мікроф

Визначення абсолютного вмісту КЖК у вмістимому товстого кишечника
Дослідження впливу пропілпарагідроксибензоату проводилось на статевозрілих нелінійних білих лабораторних щурах, яких утримували в стандартних умовах. Дослідним тваринам, з допомогою зонда

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ
У процесі еволюції між організмом людини і оточуючими його видами мікроорганізмів виникли симбіотичні взаємовідносини, завдяки яким макроорганізм й бактерії, що його населяють, стали поєднаними між

Видовий склад та популяційний рівень мікроорганізмів порожнини товстої кишки білих щурів за перорального введення ніпазолу
Контрольну групу тварин складали 26 статевозрілих білих щурі обох статей. Проведені нами мікробіологічні дослідження виявили у складі мікрофлори порожнини товстої кишки інтактних тварин бактерії 15

Вплив пропілпарагідроксибензоату на склад коротколанцюгових жирних кислот у вмістимому товстої кишки білих щурів
  Важливе значення у взаємовідносинах макроорганізм - мікробоценоз має обмін низькомолекулярними метаболітами, що утворюються представниками аутохтонної мікрофлори, зокрема КЖК [11, 2

Характеристика лабораторії
Експериментальна частина дипломної роботи виконувалась в лабораторії на кафедрі мікробіології Львівського національного університету імені Івана Франка. Мікробіологічна лабораторія включає

Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
1. електроприлади: Автоклав Принцип його роботи базується на збільшенні температури при підвищенні тиску. Використовують автоклав для стерилізації посуду і поживних середовищ для мікроорга

Характеристика об’єкту дослідження, речовин, їхні небезпечні властивості
Об’єкт дослідження ─ факультативно-анаеробна нормальна мікрофлора кишківника білих щурів, до складу якої входили бактерії таких родів: Escherichia, Enterococcus, Staphylococcus, Streptococ

Організація робочого місця і роботи
Для всіх дослідників, що приступають до роботи в лабораторії, проводиться вступний інструктаж. Він полягає в детальному ознайомленні з устаткуванням, правильною організацією робочого місця, з безпе

Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
Мікробіологічну лабораторію потрібно утримувати у чистоті. В ній не повинні знаходитись сторонні предмети. Слід регулярно проводити гігієнічні прибирання лабораторних приміщень. Забезпечити повну с

Заходи безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
Заходи безпеки у разі використання автоклавом АТ-2 1. Для виключення можливості пошкодження електричним струмом, автоклав повинен бути заземленим з опором 4 Ом. 2. Забороняється п

Протипожежні заходи у виробничих приміщеннях
Для попередження пожежі в лабораторії необхідно: · не захаращувати робочі місця і проходи · слідкувати за закриттям газових кранів · при виявленні запаху газу не можна ко

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги