Навчальної дисципліни Будівельна техніка

Дистанційно-заочний комплекс

Навчальної дисципліни

“Будівельна техніка”

для студентів за напрямом підготовки 6.060.101 «Будівництво»

Автор: Мобіло Леонід Володимирович доцент кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання, кандидат технічних наук, доцент.

Педагогічний стаж – 34 роки

Напрям наукових інтересів – удосконалення конструкцій машин.

Окремі інтереси – світові ідеології.

Захоплення – полювання, розведення троянд.

 

Анотація курсу “Будівельна техніка”

Вивченню дисципліни передують: математика і фізика.

Метою дисципліниє вивчення призначення, будови, роботи, техніко-економічних показників та області застосування машини та механізмів загального та спеціального призначення.

Зміст дисципліни.

Змістовий модуль 1. Деталі та механізми машин. Загальні відомості про машини і механізми, їх призначення, класифікація, будова і застосування: з'єднання деталей машин. Механічні трансмісії. Системи керування робочими органами машин. Розрахунок техніко-економічних показників машин. Основи розрахунку пересування машин.

Змістовий модуль 2. Будівельні та спеціальні машини. Машини загального призначення, їх будова: силове устаткування машин, ходове обладнання машин, базові машини: гусеничні і колісні трактори. Машини для горизонтального транспортування: вантажів і спеціальні автомобілі. Вантажопідйомні і транспортуючі машини. Машини для земляних, бетонних, залізобетонних робіт. Спеціальні машини.

Кількість тижнів– 19

Загальний обсяг дисципліни – 2,25 кредити (81 год.).

Тижневе навантаження -2 год. лекцій, 2 год. лабораторних занять, 1,5 год. самостійної роботи, 1,5 год. для виконання індивідуального завдання.

Викладачі: 1)к.т.н., доцент кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання Мобіло Л. В. (ауд.314,9 – 73, (0362)22-58-39).

2) ст. в. кафедри Голотюк М. В. (ауд.314, 9 – 73, (0362)22-58-39).

Методи навчання: вирішення конкретних ситуацій, проблемні завдання, використання діючих моделей і машин.

Підсумковий контроль: залік (комп’ютерне тестування).

Методичне забезпечення:

1.Електронний посібник “Будівельна техніка” / Мобіло Л. В., Рівне, НУВГП. -2013 – 185 с.

2. Методичні вказівки для проведення 1) практичних робіт; 2) лабораторних робіт: 031-295, 2013.

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

Національний університет водного господарства та природокористування

 

Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання

 

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної та методичної роботи

____________ Кравець С.В.

(підпис) (прізвище, ініціали)

„____” ___________ 2012 р.

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

„Будівельна техніка” для студентів за напрямом підготовки 6.060101 «Будівництво».  

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„БУДІВЕЛЬНА ТЕХНІКА”

Опис предмета навчальної дисципліни

Денна форма навчання

Курс: підготовка бакалаврів, підвищення кваліфікації, післядипломна освіта	Напрям, спеціальність, освтньо -кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна ф/н	заочна ф/н
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS – 2,25	Напрям 6.060101„Будівництво”	Нормативна дисципліна
Рік підготовки
Модулів –1	Освітньо- кваліфікований рівень: бакалавр	2-й	3-й
Змістових модулів -2	Семестр
Загальна кількість годин денна форма – 81 заочна форма - 81	Професійне спрямування6.060103 «Меліорація»	3-й	4-й
Лекцій
Практичні
Тижневих годин: для денної форми навчання: аудиторних – 2 СРС – 3
Самостійна робота
ІНДЗ
-	Контр.роб.
Вид контролю: залік в 3 сем.	Вид контролю: залік в 4 сем.

Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять та само-

стійної і індивідуальної роботи становить 30% до 70%.

 

Мета викладання дисципліни

 

Метою вивчення навчальної дисципліни „Будівельна техніка” є формування у майбутніх фахівців знань по механізації і автоматизації будівельних процесів, вивчення сучасної будівельної і спеціальної техніки та застосування її у водогосподарському будівництві.

 

Завдання вивчення дисципліни

 

Основним завданням навчальної дисципліни є:

Навчити студентів застосувати загальні методи розрахунку техніко-економічних параметрів вибору і застосування нових надійних і економічних механізмів будівельних машин і обладнання.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати основні види механізмів і машин для будівництва, принципи роботи окремих механізмів машин і обладнання;

- вміти визначити раціональні схеми застосування механізмів і машин з використанням сучасних ЕОМ; розраховувати їх основні техніко-економічні показники.

Знання курсу „Будівельна техніка” дозволяє студентам приступити до вивчення спеціальних дисциплін.

Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідно студентам для вивчення курсу:

- вища математика – інтегральне та диференціальне обчислення;

- теоретична механіка – поступальний та обертальний рух твердого тіла, робота та енергія, сили пружності та тертя, основи механіки рідин та газів;

- опір матеріалів – зсув та зминання, вигин, кручення;

- матеріалознавство – будівельні матеріали, чорні та кольорові метали

Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікованими програмами підготовки бакалаврів, а також для слухачів факультетів підвищення кваліфікації, інститутів післядипломної освіти.

Програма побудована за вимогами КМСОНП та узгоджена з орієнтовною структурою змісту навчальної дисципліни, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною системою (ЕСТS).

 

Програмний матеріал блоків змістових модулів

Змістовий модуль 1. Деталі та механізми машин

Тема 1.1. Загальні відомості про машини і механізми, їх призначення, класифікація, будова і застосування. З’єднання

Визначення понять: машина, механізм. Складові частини машин. Класифікація машин, що застосовуються у водному господарстві. Пересувні та самохідні машини. Класифікація і види механізмів. Компоненти механізмів. Призначення і класифікація передач (трансмісій). Механічні передачі тертям, зачепленням комбіновані. Класифікація механічних передач, їх переваги та недоліки. Передаточне число передач, його визначення для різних видів передач. Редуктори і варіатори.

 

Тема 1.2. Системи керування робочими органами машин:

Гідравлічна і пневматична

Призначення систем керування, їх класифікація, переваги і недоліки. Будова і робота канатоблочної системи керування. Лебідки і поліспасти. Гідравлічна система керування, її будова і робота. Пневматична схема керування, область її застосування в сучасних машинах.

 

Тема 1.3. Силове та ходове обладнання машин

Типи і характеристики силового устаткування машин (двигунів). Парові, вітрові, гідравлічні двигуни, їх застосування в сучасних машинах. Електричні двигуни, їх переваги і недоліки. Двигуни внутрішнього згорання (ДВЗ), їх класифікація. Дизельні і бензинові двигуни, їх переваги і недоліки. Сучасні тенденції розвитку ДВЗ. Турбодизельні, турбокомпресорні, інжекторні двигуни, інтеркулери. Призначення і класифікація силового обладнання. Вплив ходового обладнання на прохідність і продуктивність машин. Пневмоколісне та гусеничне ходове обладнання. Спеціальні види ходового обладнання для болотохідних машин.

Тема 1.4. Базові машини: трактори і автомобілі

Призначення, будова і робота гусеничного трактора. Класифікація тракторів по тяговому зусиллю. Відмінності, переваги та недоліки колісних тракторів, їх область застосування. Умови роботи трактористів-машиністів. Правила охорони праці і техніки безпеки при підготовці трактора до роботи і при його роботі. Призначення, будова і робота вантажного автомобіля нормальної і підвищеної прохідності. Спеціальні будівельні автомобілі: автобетонозмішувачі (міксери), панелевози, цементовози, самоскиди. Автомобілі технічної служби. Область застосування автомобілів. Типи і марки вітчизняних спеціальних автомобілів, їх переваги і недоліки.

 

Змістовий модуль 2. Будівельні і спеціальні машини

Тема 2.1. Підйомно-транспортні і транспортуючі машини

Призначення, будова, робота простих вантажопідйомних машин. Домкрати, талі, лебідки, підіймачі, їх класифікація, область застосування, переваги і недоліки. Будівельні крани, їх класифікація і індексація. Поняття вантажопідйомності і вантажопідйомного моменту. Продуктивність кранів, шляхи її підвищення. Призначення, область застосування, будова і робота транспортуючих машин, їх класифікація: транспортери, конвеєри, елеватори, норії. Продуктивність транспортуючих машин, шляхи її підвищення. Машини пневмотранспорту, їх будова і робота.

Тема 2.2. Машини для земляних робіт

Землерийно-транспортні машини

Землерийно-транспортні машини. Класифікація. Особливості виробничого процесу та область застосування. Скрепери. Бульдозери. Грейдери, автогрейдери, струги, землерийнофрезерні машини.Особливості тягового розрахунку, продуктивність скрепера та шляхи її підвищення. Одноківшеві екскаватори. Класифікація, індексація. Загальна будова одноківшевих екскаваторів з основними видами робочого обладнання. Шляхи підвищення продуктивності одноківшевих екскаваторів. Екскаватори безперервної дії, їх види та область застосування. Будова, робочий процес і основні параметри екскаваторів безперервної дії. Продуктивність.

Тема 2.3. Машини для бетонних і залізобетонних робіт

Дробарки і грохоти

Комплекс бетонних і залізобетонних робіт. Класифікація машин. Машини для подрібнення, сортування і промивки заповнювачів бетонів. Загальні відомості про подрібнення будівельних матеріалів. Конструкція і принцип роботи каменедробильних машин: щокових, конусних, роторних, молоткових, валкових. Класифікація грохотів. Конструкція та принцип роботи грохотів різних типів. Загальні відомості про машини для промивання матеріалів. Обладнання для вкладання та ущільнення бетону. Бетономішалки, їх класифікація. Конструкція бетономішалок циклічної і безперервної дії, їх робочий процес. Продуктивність. Розчиномішалки, конструкція і принцип роботи. Машини і обладнання для транспортування бетонної суміші та будівельних розчинів. Авто бетономішалки, бетононасоси, розчинонасоси, бадді. Конструкція, призначення та принцип роботи.

Тема 2.4. Спеціальні машини. Будівельний інструмент. Автоматизація і експлуатація будівельних машин

Призначення і класифікація будівельного інструменту. Експлуатаційні властивості і показники будівельного інструменту. Загальна будова і робота будівельного інструменту. Основи автоматизації і експлуатації будівельних машин.

 

Структура залікового кредиту

Тематичний план та розподіл навчального часу

Таблиця 5.1 Блоки змістових модулів (розділи); змістові модулі (теми) Розподіл навч. часу Всього лекц … Примітка: Кількість годин в чисельнику для денної форми навчання, в знаменнику…  

Лабораторні заняття

№ з/п	Теми практичних занять	Кількість годин
Денна форма	Заочна форма
1.	Вступ. Проведення інструктажу з техніки безпеки. Лабораторна робота №1. Механічні трансмісії. Розрахунок передач. Безпека експлуатації

Продовження табл.

2.	Лабораторна робота № 2. Системи керування робочими органами. Розрахунок системи керування
3.	Лабораторна робота № 3. Силове та ходове обладнання машини. Розрахунок ДВЗ. Безпека експлуатації
4.	Лабораторна робота № 4. Базові машини. Трактори. Автомобілі. Розрахунок трактора
5.	Лабораторна робота № 5. Підйомно-транспортні машини. Розрахунок продуктивності крана
6.	Лабораторна робота № 6. Землерийно-транспортні машини. Розрахунок бульдозера
7.	Лабораторна робота № 7. Землерийні машини. Розрахунок екскаваторів. Безпека експлуатації
	Всього

 

Тематика самостійної роботи

Варіанти самостійної роботи

Таблиця 6.1 № з/п Тема самостійної роботи К-ть годин Рекоменд. література …

Оформлення самостійної роботи

Самостійна робота виконується у вигляді звіту в стандартному зошиті для практичних робіт. Рисунки, схеми і таблиці розміщуються за текстом і повинні мати нумерацію в межах розділу. Формули пишуться посередині і нумеруються. Отримані в результаті розрахунків дані повинні мати одиниці виміру згідно системі СІ.

Звіт кожної попередньої самостійної роботи захищається студентом на наступному практичному занятті.

 

Методи навчання

На лекційних заняттях використовуються в певному обсязі навчальне телебачення і кодоскоп. Для цього застосовується спеціально розроблений короткий (скелетний) конспект лекцій у вигляді окремих фолій для кожної теми. На фоліях чітко зображені необхідні рисунки, написані основні формули, коротко приведені потрібні визначення.

На практичних заняттях студенти вивчають конструкцію і роботу механізмів і машин на діючих моделях, використовують навчальний стенд-транажер, проводять інженерні розрахунки машин і механізмів, а також застосовують комп’ютер для необхідних розрахунків.

 

Порядок оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни „Будівельна техніка” здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (ПКЗ), враховуючи результати самостійної роботи, а також складання студентами тестової програми (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Блоки змістових модулів	К-сть тестів	Оцінка одного тесту	Критерії оцінки	К-сть прав. відпов.	Оцінка
зарах./ не зарах.
1. Деталі та механізми машин			25-40/ 1-24	80-180	зар/не зар.
2. Будівельні і спеціальні машини			25-40/1-24	80-180	зар/не зар.
3. Самостійна робота			10-20/1-9	10-20	зар/не зар.
Разом:			60-100/1-59

 

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених умінь самостійно вирішувати практичні задачі, самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Підсумковий бал за результатами поточних модульних контролів оформлюється після перевірки останнього практичного заняття, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.

Оцінювання студентів здійснюється за системою ЕСТS. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну здійснюється в наступному порядку (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Сума балів за всі форми навчання	Оцінка ЕСТS	Для заліку
90 – 100	А	„зараховано”
82 − 89	В
74 − 81	С
64 − 73	D
60 − 63	Е
35 − 59	Fx	„не зараховано” з можливістю повторного складання
0 − 34	F	„не зараховано” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

Студенти, які набрали за результатами поточного підсумкового контролю від 0 до 36 балів, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету.

Студенти, які набрали за результатами поточного підсумкового контролю від 35 до 59 балів, зобов’язані написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, а в кінці семестру згідно графіка, затвердженого деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

 

Методичне забезпечення дисципліни

Методичне забезпечення навчальної дисципліни

„Будівельна техніка” включає:

- конспект лекцій на паперовому носії;

- конспект лекцій на електроному носії;

- комплект фолій;

- інтерактивний комплекс навчально – методичного забезпечення дисциплі-ни (ІКНМЗД);

- методичні вказівки для виконання практичних робіт.

 

Рекомендована література

Основна і допоміжна

1. Баладінський В.Л. Будівельні і меліоративні машини. – Рівне: РДТУ, 1999. – 404 с.

2. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни „Будівельна техніка”. /Л.В.Мобіло, О.П.Лук’янчук. – Рівне, НУВГП, 2006. – 150 с.

3. Строительные машины. Под ред. Д.П.Волков. – М.: „Высшая школа”, 1988. – 293 с.

4. Баладінський В.Л. Будівельні машини. Збірник вправ. Київ: 2000. – 123 с.

Інструктивно–методична

2. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт по курсу „Будівельна техніка” 031-181, 031-182, 031-178, 031-164. 3. Тестова програма для контролю знань студентів з курсу „Будівельна… 4. Стенд-тренажери з курсу „Будівельна техніка”.

Ресурси

До складу інформаційних ресурсів навчальної дисципліни входять:

1. Освітньо–професійна програма напряму 0926 „Водні ресурси”. Київ, 2004.

2. Web – сторінка кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання.

Бібліотеки:

- НУВГП – 33000 м.Рівне, вул. Приходька;

- обласна наукова – 33000 м.Рівне, майдан Короленка 6, тел. 22-10-63;

- міська бібліотека 33000 м.Рівне, вул. Гагаріна 67, тел. 24 – 12 – 47.

Протокол узгодження робочої програми

Назва кафедри	Прізвище, ім’я, по батькові завідувача	Пропозиції про зміни матеріалу, порядку викладання і т.ін.	Прийняте рішення
Кафедра охорони праці і безпеки життєдіяльності	Філіпчук В.		(підпис зав.кафедри)

Програму склав

доцент кафедри БДММіО,

к.т.н. Л.В.Мобіло

 

 

Завідувач кафедри БДММіО

д.т.н. професор С.В.Кравець

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства

та природокористування

 

Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних

машин і обладнання

Л.В. Мобіло

 

Будівельна техніка

Електронний навчальний

Посібник

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

 

 

Для студентів напрямів підготовки:

6.060101 – “Будівництво”,

 

 

Рівне 2013

УДК 69.002.5 (075.8)

ББК 38.6-5 Я7

М74

 

Затверджено методичною комісією факультету будівництва і архітектури. Протокол №8 від 13 червня 2012 р.

 

 

Мобіло Л.В.

М74 Будівельна техніка: Електронний навчальний посібник – Рівне: НУВГП, 2013. – 185 с.

 

 

Рецензенти:

Є.І.Тхорук, кандидат технічних наук, доцент кафедри експлуатації і ремонту машин;

В.Г.Нікітін, кандидат технічних наук, доцент кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання.

 

Навчально-методичний комплекс містить типову програму, вказівки щодо вивчення окремих тем, плани лабораторних занять, тренінгову тестову програму, завдання на РГР і самостійну роботу студентів, термінологічний словник, список рекомендованої літератури, які можуть бути корисними при самостійному вивченні дисципліни в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу.

 

 

УДК 69.002.5 (075.8)

ББК 38.6-5 Я7

 

© Л.В.Мобіло, 2013

© НУВГП, 2013

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна "Будівельна техніка" є нормативною і вивчається студентами напряму підготовки 6.060.101 "Будівництво" згідно навчального плану типової програми рекомендованої навчальної дисципліни (Київ 2005 р)і робочої програми (2013р.) в обсязі 2,25 кредитів (81 год.) з них 16 год. лекційного курсу, 14 год. практичних занять та самостійної роботи в кількості 51 год.

Даний навчальний посібник містить лекційний матеріал, завдання на практичні заняття, завдання на виконання контрольної роботи, тренінгові тестову програму, термінологічний словник, відео зйомку робочого процесу машин, список рекомендованого інформаційного ресурсу.

Даний навчальний посібник (розміщений на паперовому та електронному носіях) і може бути використаний як студентами денної так і заочної та дистанційної форм навчання. Попередником даного видання був інтерактивний навчально-методичний комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни "будівельна техніка" (Рівне 2006 р), який успішно пройшов апробацію і покладений в основу даного навчального посібника.

 

 

Програмний матеріал блоків змістових модулів

Блок 1. Деталі та механізми машин

Тема 1.1. Загальні відомості про машини і механізми, їх призначення, класифікація, будова і застосування. З’єднання

 

Визначення понять: машина, механізм.

Складові частини машин.

Класифікація машин для водного господарства.

Пересувні та самохідні машини.

Класифікація і види механізмів. Компоненти механізмів.

Призначення і класифікація передач (трансмісій). Механічні передачі тертям, зачепленням комбіновані.

Класифікація механічних передач, їх переваги та недоліки.

Передаточне число передач, його визначення для різних видів передач.

Редуктори і варіатори.

 

Тема 1.2. Системи керування робочими органами машин: гідравлічна і пневматична

 

Призначення систем керування, їх класифікація, переваги і недоліки.

Будова і робота канатоблокової системи керування. Лебідки і поліспасти.

Гідравлічна система керування, її будова і робота.

Пневматична система керування, область її застосування в сучасних машинах.

Тема 1.3. Силове та ходове обладнання машин

 

Типи і характеристики силового устаткування машин (двигунів).

Парові, вітрові, гідравлічні двигуни, їх застосування в сучасних машинах.

Електричні двигуни, їх переваги і недоліки.

Двигуни внутрішнього згорання (ДВЗ), їх класифікація. Дизельні і бензинові двигуни, їх переваги і недоліки. Сучасні тенденції розвитку ДВЗ.

Турбодизельні, турбокомпресорні, інжекторні двигуни, інтеркулери.

Призначення і класифікація силового обладнання. Вплив ходового обладнання на прохідність і продуктивність машин. Пневмоколісне та гусеничне ходове обладнання. Спеціальні види ходового обладнання для болотохідних машин.

Тема 1.4. Базові машини: трактори і автомобілі

 

Призначення, будова і робота гусеничного трактора. Класифікація тракторів по тяговому зусиллю. Відмінності, переваги та недоліки колісних тракторів, їх область застосування.

Умови роботи трактористів-машиністів.

Правила охорони праці і техніки безпеки при підготовці трактора до роботи і при його роботі.

Призначення, будова і робота вантажного автомобіля нормальної і підвищеної прохідності.

Спеціальні будівельні автомобілі: авто бетонозмішувачі (міксери), панелевози, цементовози, самоскиди. Автомобілі технічної служби.

Область застосування автомобілів. Типи і марки вітчизняних спеціальних автомобілів, їх переваги і недоліки.

Основні експлуатаційні показники машин: прохідність, маневреність, мобільність, стійкість, продуктивність, їх вплив на параметри і режими роботи.

Розрахунок теоретичної, технічної, експлуатаційної продуктивності для машин циклічної і безперервної дії та машин з пасивними і активними робочими органами.

Тягові розрахунки для машин та агрегатів. Визначення загального тягового опору і окремих його складових для машин.

Умови пересування машин, визначення сили зчеплення і максимального зусилля привода на ведучому колесі (зірочці). Методи покращення зчіпних якостей машин.

Блок 2. Будівельні і спеціальні машини

 

Тема 2.1. Підйомно-транспортні і транспортуючі машини

Призначення, будова, робота простих вантажопідйомних машин.

Домкрати, талі, лебідки, підіймачі, їх класифікація, область застосування, переваги і недоліки.

Будівельні крани, їх класифікація і індексація.

Поняття вантажопідйомності і вантажопідйомного моменту.

Продуктивність кранів, шляхи її підвищення.

Призначення, область застосування, будова і робота транспортуючих машин, їх класифікація: транспортери, конвеєри, елеватори, норії.

Продуктивність транспортуючих машин, шляхи її підвищення.

Машини пневмотранспорту, їх будова і робота.

 

Тема 2.2. Машини для земляних робіт. Землерийно-транспортні машини

Землерийно-транспортні машини. Класифікація. Особливості робочого процесу та область застосування.

Скрепери. Бульдозери. Грейдери, автогрейдери, струги, землерийно-фрезерні машини.

Особливості тягового розрахунку, продуктивність скрепера та шляхи її підвищення.

Одноківшеві екскаватори. Класифікація, індексація.

Загальна будова одноківшевих екскаваторів з основними видами робочого об­лад­нання.

Шляхи підвищення продук­тив­ності одноківшевих екскаваторів.

Екскаватори безперервної дії, їх види та область застосування. Будова, робочий процес і основні параметри екскаваторів безперервної дії. Продуктивність.

 

Тема 2.3. Машини для бетонних і залізобетонних робіт. Дробарки і грохоти

Комплекс бетонних і залізобетонних робіт. Класифікація машин.

Машини для подрібнення, сортування і промивки заповнювачів бетонів.

Загальні відомості про подрібнення будівельних матеріалів. Конструкція і принцип роботи каменедробильних машин: щокових, конусних, роторних, молоткових, валкових.

Класифікація грохотів. Конструкція та принцип роботи грохотів різних типів.

Загальні відомості про машини для промивання матеріалів.

Обладнання для вкладання та ущільнення бетону.

Бетономішалки, їх класифікація. Конструкція бетономішалок циклічної і безпе­рервної дії, їх робочий процес. Продуктивність.

Розчиномішалки, конструкція і принцип роботи.

Машини і обладнання для транспортування бетонної суміші та будівельних роз­чи­нів. Автобетономішалки, бетононасоси, розчинонасоси, бадді. Конст­рукція, приз­начен­ня та принцип роботи.

 

Тема 2.4. Спеціальні будівельні машини. Будівельний інструмент. Основи автоматизації та експлуатації.

Загальні відомості і класифікація будівельного інструменту.

Будова і робота будівельного інструменту.

Експлуатаційні показники будівельних машин.

Правила експлуатації машин.

Напрями автоматизації будівельних машин.

Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни

 

Блок 1. Деталі та механізми машин

Тема 1.1. Загальні відомості про машини і механізми, їх призначення, класифікація, будова і застосування. З’єднання

 

Успішне виконання робіт у будівельному господарстві, можливе тільки при комплексній механізації і автоматизації всіх видів робіт. В зв'язку з цим, вивчення курсу “Будівельна техніка” має велике значення, оскільки формує у спеціаліс­тів вміння творчо і ефективно застосовувати комплекс сучасних буді­вельних і спеціальних машин.

Мета даного курсу полягає в тому, щоб навчити Вас раціонально використовувати техніку, при цьому досягати найбільшої ефективності і необхідної якості робіт, дати Вам основні відомості про засоби ме­ханізації будівельних робіт, прищепити навички самостійного вивчення різних технічних пристроїв.

Особливості будівельних робіт:

- велика різноманітність ґрунтових умов;

- здебільшого лінійно-протяжний характер робіт;

- значна різноманітність профілів споруд, які будуються і вже знаходяться в експлуатації;

- необхідність одночасного будівництва споруд соціальних і побутових;

- виконання очищення і планування великих площ обумовлюють специфічні вимоги до машин, які при цьому використовуються.

Завдання, які ставляться при виконанні будівельних робіт, можна здійснити тільки при широкому застосуванні комплексної механізації і автоматизації.

Основою механізації і автоматизації є машини. Застосу­вання їх полегшує працю, підвищує продуктивність праці, сприяє зни­женню собівартості і поліпшує якість робіт, підвищує темпи будів­ництва, забезпечує виконання великих об'ємів робіт в короткий строк.

Машиною називають механічне знаряддя виробництва, яке являє собою сполучення механізмів, які здійснюють певні рухи для перетворення енергії або виконання корисної роботи.

Машина складається з деталей, вузлів, механізмів і агрегатів.

Деталь - окрема частина машини, виготовлена з однорідного матеріалу без використання складальних операцій.

Вузол - зчленування кількох деталей, які виконують окремі функції.

Механізм - кінематичний лан­цюг деталей або ланок, які виконують цілком визначені рухи.

Агрегат - самостійний механізм, який складається з кількох вузлів і виконує ви­значені закінчені функції.

Для виконання будівельних робіт застосовують будівельні і спеціальні машини.

Будівельною машиною називається така машина, робочі органи якої пристосовані для виконання однієї або кількох операцій будівельних процесів в різних господарських галузях.

Спеціальна машина - це машина, робочі органи якої спеціалізова­ні для виконання одного або кількох процесів меліоративних робіт.

Будівельні та спеціальні машини бувають пересувними (бульдозер) і стаціонарними (бетонозмішувач). Пересувні, в свою чергу, поділяються на самохідні, причіпні, напівпричіпні та начіпні.

Самохідна машина конструктивно складається з шести основних груп елементів: 1 - рами – станини, яка служить базою для встановлення всіх вузлів і агрегатів; 2 - робочого обладнання, за допомогою якого безпо­середньо здійснюються технологічні операції; 3 - силової установки – двигуна, який є джерелом енергії для приводу в дію всіх механізмів; 4 - трансмісії – передаточних механізмів, які зв'язують робоче і хо­дове обладнання з силовим; 5 - ходового обладнання для самостійного пересування машини; 6 - системи керування, за допомогою якої включаю­ться і відключаються окремі механізми.

Причіпна і напівпричіпна машини відрізняються від самохідної тим, що не мають елементів силового обладнання для самостійного пе­ресування, а пересуваються тягачем – базовою машиною (трактор, само­хідне шасі), до якої причіплюють машину (причіпна) або на яку спирає­ться шарнірно її передня частина (напівпричіпна).

Начіпна машина не має елементів силового і ходового обладнання, її навішують на тягач - базову машину і перемішують на її ходовому пристрої.

Стаціонарна машина не має елементів ходового обладнання; від одного робочого місця до другого її перевозять транспортні машини.

За характером робочого процесу розрізняють машини періодичної (циклічної) дії (виконують роботу періодично, повторюючи один і той самий цикл операцій з видаванням певної кількості продукції) (одноківшевий екскаватор) і ма­шини безперервної дії (працюють безперервно, поєднуючи всі або більшість операцій, які складають її робочий процес) (багатоківшевий екскаватор).

Машини безперервної дії мають меншу енергоємність і металоємкість на виробіток одиниці продукції і більшу продуктивність праці одного робітника на одиницю часу.

За видом робіт, які виконуються машини, які застосовуються при будівництві і експлуатації меліоративних систем, поділяють на під­йомно-транспортні, вантажно-розвантажувальні, будівельні і меліора­тивні.

Система твердих тіл, рухомо з’єднаних між собою, яка призначена для перетворення рухів і сил одного чи кількох тіл у потрібні рухи і сили інших тіл, називається механізмом (редуктор, коробка зміни передач і ін.).

Машина, це побудова, що виконує механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів та інформації, щоб полегшити працю людини (електродвигун, двигун внутрішнього згорання і ін.).

Машини, що використовуються в наш час, за характером виконуваних ними функцій можна поділити на такі класи:

1) машини енергетичні (двигуни), перетворюють енергію у механічну роботу (електродвигуни, парові машини, гідротурбіни, двигуни внутрішнього згорання);

2) машини-перетворювачі, що перетворюють механічну енергію в будь-який інший вид (генератори, компресори, механізми насосів);

3) машини транспортні, переміщують маси (автомобіль, тепловоз, літак, ліфт, транспортер);

4) технологічні (робочі) машини, які приводяться в рух двигунами (прокатні стани, металообробні та ткацькі верстати);

5) інформаційні машини (лічильні, лічильно-обчислювальні машини);

6) кібернетичні машини відтворюють механічні рухи, властиві людині (роботи, маніпулятори).

Класифікація машин показана на рис. 1.

Двигун і робочу машину, що з ним з'єднана, називають машинними агрегата­ми. Іноді до складу машинного агрегату входять передавальні механізми.

Всі механізми, що складаються із твердих тіл, поділяються на:

1. важільні (рис. 2);

2. кулачкові (рис. 3);

3. фрикційні, що працюють за рахунок тертя (рис. 4);

4. зубчасті, що складаються із зубчастих коліс (рис. 5);

5. з гнучкими ланками (рис. 6);

6. гідравлічні і пневматичні;

7. лічильні (планіметри, інтегратори, аналізатори і ін.).

	МАШИНИ
ЕНЕРГЕТИЧНІ (двигуни)	ПЕРЕТВОРЮВАЧІ (генератори)	ТРАНСПОРТНІ (автомобілі)
ТЕХНОЛОГІЧНІ (верстати)		ІНФОРМАЦІЙНІ (лічильні)		КІБЕРНЕТИЧНІ (роботи)

 

	МАШИННИЙ АГРЕГАТ
	ДВИГУН		ПЕРЕДАВАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ		РОБОЧА МАШИНА

 

Рис. 1.Класифікація машин

а - кривошипно-коромисловий, б - кривошипно-повзунний, в – кулісний

Рис. 2.Важільні механізми

а) - з коромисловим б) - з роликовим штовхачем; в) - з тарілчастим

штовхачем; штовхачем

Рис. 3. Кулачкові механізми

 

Рис. 4. Фрикційний механізм Рис. 5. Зубчастий механізм

 

Рис. 6. Механізм з гнучкою ланкою

 

Загальна класифікація механізмів показана на рис. 7.

 

Компоненти механізму

Виріб виготовлений із однорідного матеріалу, без застосування складальних операцій, називається деталлю (вал, зубчасте колесо). Деталі між собою… Деталь (компонент) або жорстке з’єднання декількох деталей, що несе елементи… Місце рухомого з'єднання двох ланок називається кінематичною парою.   МЕХАНІЗМИ   …

Вали, осі, їх опори та з’єднання

Вали завжди обертаються разом з деталями і передають крутний момент. Осі можуть обертатися разом з деталями, можуть бути нерухо­мими, не передають… Осі навантажені тільки згинаючими зусиллями, а вали ще й крутними моментами.

Тема 1.2. Системи керування робочими органами машин: гідравлічна і пневматична

Система керування служить для включення, відключення і регулю­вання виконавчих механізмів машин. Системи керування сучасних машин повинні забезпечити надійну роботу, бистроту… В залежності від конструктивного виконання системи керування (СК) поділяють на: механічні, гідравлічні, пневматичні,…

Ходове обладнання

Ходове обладнання служить для пересування машини як під час роботи, так і при переїздах до місця роботи. На будівельних і меліоративних машинах застосовують наступні види ходового… 1) Колісне ходове обладнання в основному на пневмошинах.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке силове устаткування машин і як воно класифікується?

2. Що таке двигун внутрішнього згорання (ДВЗ) і які вони бувають?

3. З яких систем і механізмів складається ДВЗ?

4. Які переваги і недоліки бензинових двигунів?

5. Які особливості будови і роботи турбокомпресорних і інтеркулерних ДВЗ?

6. Призначення і область застосування ходового обладнання?

7. Опишіть класифікацію ходового обладнання.

8. В яких випадках застосовують пневмоколісне ходове обладнання?

9. Яків існують різновиди гусеничного ходового обладнання?

10. Що представляють собою арочні шини?

Тема 1.4. Базові машини: трактори і автомобілі

 

Трактори застосовують на гідромеліоративних роботах як базові машини. Вони призначені для переміщення і відбору потужності.

Трактори поділяють:

1) за призначенням: на сільськогосподарські, промислові, спе­ціальні;

2) за конструкцією ходової частини: на гусеничні, колісні.

Основний показник тракторів – номінальне тягове зусилля.

Трактори випускають наступних тягових класів:

– гусеничні: 30, 40, 60, 250, 350 кН;

– колісні: 9, 14, 35, 100 кН.

Основні частини гусеничних і колісних тракторів – двигун, транс­місія, остов (рама), ходова частина, система керування, допоміжне і робоче обладнання.

На трактори встановлюють дизелі.

Трансмісія служить для передачі обертового моменту від колінчастого вала двигуна до ведучих зірочок гусениць (гусеничний хід) або веду­чим колесам (пневмоколісний хід), для змінювання тягового зусилля, швидкості і направлення руху трактора, а також приводу робочого об­ладнання. До робочого обладнання відносять причіпний пристрій, вали відбору потужності, приводні шківи та гідравлічну начіпну систему.

Гусеничні трактори виготовляють з переднім і заднім розташуван­ням двигуна з фрикційним і планетарним механізмом повороту.

Колісні трактори служать базою для начіпних меліоративних і будівельних машин, а також використовуються для перевезення різних вантажів на тракторних причепах і напівпричепах. Ходовою частиною колісних тракторів являються передній міст з керованими і задній міст з ведучими колесами, на пневматичних шинах. Від двигуна оберто­вий момент до ведучих коліс передається через зчеплення, коробку пе­редач, центральну конічну передачу та диференціал. Зчеплення, коробка передач і центральна конічна передача мають те саме призначення, що і у гусеничних тракторів. Диференціальний механізм з'єднує на-півосі ведучих коліс і дозволяє їм обертатися з різними кутовими швидкостями при поворотах або при русі по нерівній дорозі.

У деяких колісних тракторів передні (керовані) колеса мають значно менший діаметр, ніж задні (ведучі).

Для збільшення прохідності на гусеничних тракторах застосовують спеціальні ґрунтозачепи на гусеницях, гумометалеві стрічки, збіль­шують довжину та ширину опорної частини гусениці. Є спеціальне ме­ліоративне шасі з подовженим і поширеним гусеничним ходом і з вине­сеним наперед двигуном.

Марки тракторів: ДТ-75; Т-74; Т-130БГ; Т-170М; К-701; Т-150; Т-4А, ЮМЗ-6М (типу "Бєларусь"); .

Автомобілі

За призначенням їх поділяють на: пасажирські, вантажні (загаль­ного призначення, сідлові тягачі), спеціалізовані (самоскиди, автомобілі-бетоновози,… За прохідністю автомобілі поділяють на три групи: - нормальної прохідності (з однією ведучою задньою віссю) для роботи на шосейних, поліпшених ґрунтових і…

Тягачі, самохідні шасі, напівпричепи та причепи

Колісні тягачі поділяють на одно та двовісні. Тягачі забезпечують роботу машини за рахунок тягового (штовхаючого) зусилля, яке розви­вається…   Рис. 23. Одновісний тягач 1 – двигун; 2 - зчіпний…  

Запитання для самоконтролю

1. Яке призначення базових машин?

2. Дайте визначення трактора, вкажіть його призначення і застосування?

3. З яких основних частин складається колісний трактор?

4. З яких основних частин складається гусеничний трактор?

5. Складіть принципову кінематичну схему трактора.

6. Яке призначення і область застосування вантажних автомобілів?

7. Дайте класифікацію вантажних автомобілів.

8. Яке призначення спеціальних автомобілів?

9. Які основні складові частини вантажного автомобіля?

10. Складіть кінематичну схему автомобіля.

 

Показники, за якими можна встановити доцільність і ефективність використання машини називають її експлуатаційними властивостями.

До них відносяться:

1) основні параметри, які обумовлюють область використання ма­шини:

- продуктивність;

- розміри і радіус дії робочого органу;

- потужність;

- тягове зусилля і швидкість пересування машини (для машин, які перемішуються в процесі роботи) або

- швидкість її робочого органу (для машин, які нерухо­мі в процесі роботи);

- прохідність;

- мобільність;

- маневреність;

2) абсолютні і питомі показники, що характеризують техніко-економічні показники машини:

– роботоздатність, надійність, довговічність, придат­ність до обслуговування і ремонту, питома витрата палива, собівартість одиниці отриманої продукції.

Прохідність – здатність машини пересуватися по ґрунтових доро­гах і бездоріжжю в робочому і транспортному стані.

Мобільність - пристосовність машини швидко набирати швидкість, долати похили, легко розбиратися на частини для перевезення.

Маневреність - здатність машини виконувати повороти в стисну­тих умовах.

Продуктивність машини вказує на кількість продукції, виданої нею за одиницю часу. Може вимірюватися в м³/год, т/год, м²/год, м/год.

Для меліоративних і будівельних машин заведено визначати три ви­ди продуктивності: теоретичну (конструктивну), технічну і експлуата­ційну.

Теоретична продуктивність П– максимальний виробіток машини за годину безперервної роботи при розрахункових швидкостях і зусиллях робочих рухів в розрахунково-умовній виробничій ситуації. Наводять її в технічних характеристиках машин і використовують для наближено­го порівняння конструктивних якостей машин однієї групи або одного того самого типорозміру без врахування конкретних умов роботи і про­стоїв.

Для машин циклічної дії:

П = Q∙n,

де Q - розрахункова кількість продукції в об'ємних, вагових одини­цях або штуках, яка отримана за один цикл роботи машини;

n - кількість робочих циклів на годину.

n = 3600/t ,

де t- розрахункова тривалість одного циклу роботи машини в секундах.

Для машин безперервної дії:

а) при переробці або розробці матеріалів безперервним потоком

П = 3600∙А∙v, м³/год або П = 3600∙А∙v ∙r, т/год,

де А - розрахунковий поперечний переріз переміщуваного потоку або площина поперечного перерізу шару розроблюваного матеріалу, який вирізається, м²;

v – розрахункова швидкість переміщення або розробки матеріалу, м/с;

r – середня густина матеріалу, т/м³;

б) при переробці матеріалів окремими порціями:

П = 3600∙(q/l)∙v ,

де q - розрахункова кількість матеріалу, який припадає на одну пор­цію, в об'ємних, вагових одиницях або штуках;

l – відстань між порціями, м;

v – розрахункова швидкість переміщення матеріалу, м/с.

Технічна продуктивність П_Т – максимально можливий виробіток за годину безперервної (чистої) роботи в конкретних умовах при найбільш досконалих прийомах (заходах) керування, організації обслуго­вування і роботи.

Технічна продуктивність для всіх машин дорівнює:

П_Т = П∙К_Т,

де К_Т - коефіцієнт, який враховує конкретні умови роботи.

Для однієї і тієї ж самої машини технічна продуктивність може мати декілька значень. Знати її потрібно для вибору схем організа­ції механізованих робіт, для підбору комплекту машин, для встанов­лення ефективності використання машини і виявлення резервів підви­щення експлуатаційної продуктивності (шляхом співставлення техніч­ної і експлуатаційної продуктивності).

Експлуатаційна продуктивність П_Е - виробіток машини за одиницю часу (година, зміна, місяць, рік) в конкретних умовах з врахуванням неминучих перерв в роботі (зупинки для технічного обслуговування, холості пересування, планові перерви в подаванні транспорту і т.п.).

Експлуатаційну продуктивність розраховують за формулою:

П_е = П_Т ∙К∙К_П або П_Е = П_Т ∙К_В,

де К – коефіцієнт використання машини за часом, який враховує не­минучі перерви в роботі машини;

К_П– коефіцієнт використання продуктивності машини (коефіцієнт впливу якості керування, стану машини і кваліфікації маши­ніста);

К_В – загальний коефіцієнт використання машини.

За експлуатаційною продуктивністю нормують і планують механі­зовані роботи, визначають потребу в машинах при заданій годинній продуктивності, оцінюють варіанти технології і організації робіт, а також ефективність застосування нових машин.

Роботу машини оцінюють за річним виробітком П_р в натуральних показниках:

П_р = П_т = t_зм∙n_зм∙К_р∙К_в,

де t_зм. – кількість годин в зміні;

n_зм. – кількість змін за рік;

К_р– коефіцієнт, який враховує зменшення годин роботи в перед­святкові і передвихідні дні за рік.

Технічна продуктивність траншейних екскаваторів:

П_Т= 606∙h∙v_еабо .

Різні дорожні умови на будівельних об’єктах допускають рух транспорту з визначеними швидкостями та потребують різних тягових зусиль для перевезення одного і того самого вантажу. Встановити ва­гу вантажу для перевезення в даних умовах можна на основі тягових розрахунків.

Опір руху автомобіля або трактора W, кН, визначається за формулою;

W= W₀ ± W_i ,

де W₀ – опір руху на прямій горизонтальній дільниці;

W_i – допоміжний опір руху на підйом (знак “ + ”) або допоміжна рухаюча сила при русі під похил (знак “ – “).

Опір руху:

а) для автомобіля

W = (m + m_в)∙g_n ± (m + m_в)∙10∙sina ,

б) для автомобіля з причепом

W = (m + m_в)∙g_n ± n∙(m + m_в)∙g_n^/ ±[m + m_в + n∙(m + m_в)]∙10∙sina ,

в) для трактора з причепом

W = m∙g_n + n∙(m₁ + m₂)∙g_n^/ ±[m + n∙(m₁ + m₂)]∙10∙sina ,

де m – маса автомобіля або трактора, т;

m_в– маса вантажу на автомобілі, т;

m₁ – маса причепа, т;

m₂– маса вантажу на причепі, т;

n – кількість причепів;

g_п – питомий опір пересуванню автомобіля або трактора, кН/т;

(g_п= 0,2...3 кН/т);

g_n^/ – питомий опір пересуванню причепа, кН/т;

a – кут підйому, град.

Тягове зусилля по потужності на ободі колеса машини, кН:

,

де N– ефективна потужність двигуна, кВт;

h – к.к.д. всієї трансмісії трактора або автомобіля;

v – швидкість руху, км/год.

Тягове зусилля за умовами зчеплення:

W_зч= G_зч∙j _зч ,

де G_зч – зчіпна вага, кН;

j _зч – коефіцієнт зчеплення (j _зч= 0,15...0,7).

Рух машини можливий, коли:

W_T ≥ W ≤ W_зч ,

З цієї умови визначають масу вантажу, яку можна перевозити при швидкості, допустимій характером шляху пересування.

Запитання для самоконтролю

1. Які існують техніко-експлуатаційні показники машин?

2. Що таке прохідність машин, які існують показники прохідності?

3. Що таке продуктивність машин, які бувають види продуктивності?

4. Як визначається теоретична продуктивність для машин циклічної і безперервної дії?

5. Що таке коефіцієнт використання корисного часу машини?

6. Охарактеризуйте фактори, що впливають на процес пересування машини.

7. Наведіть умови пересування машин по потужності та силі зчеплення.

8. Що таке загальний опір пересуванню машини?

9. Як визначається опір пересуванню машини по похилій?

10. Як проводиться тяговий розрахунок машин?

Блок 2. Будівельні і меліоративні машини

 

Тема 2.1. Підйомно-транспортні і транспортуючі машини

 

Вантажопідйомні машини застосовують для підйому та переміщення будівельних матеріалів по вертикалі або по просторовій трасі. За допомогою цих машин монтують основні будівельні конструкції, уста­новки, обладнання; подають будівельні матеріали до місця їх укладан­ня, виконують вантажно-розвантажувальні роботи.

Вантажопідйомні машини поділяють на:

– прості вантажопідйомні механізми – поліспасти, талі, лебідки, домкрати.

– підйомники – машини, які переміщають вантажі в ковшах, клітях, кабінах або на площадках, які рухаються в жорстких направляючих.

– крани – найбільш складні та універсальні вантажопідйомні маши­ни для підйому, переміщення по просторовій трасі та подавання ванта­жів, для монтажу конструкцій.

Всі механізми вантажопідйомних машин за режимом навантаження по­ділені на групи: з ручним приводом (Р); з машинним приводом: легкий (Л), середній (С), важкий (В), дуже важкий (ДВ).

Механізми відносять до тієї чи іншої групи в залежності від три­валості включення, частоти включень в годину, використання за вантажопідйом-ністю та за часом.

Дані, які визначають режим роботи вантажопідйомних машин, наве­дені в "Правилах будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів" Держгортехнагляду.Ці правила обов'язкові для всіх міні­стерств і відомств і мають силу закону.

Режим експлуатації вантажопідйомної машини визначає вибір допус­тимих запасів міцності при розрахунку канатів, ланцюгів підвісних органів і металоконструкцій кранів, відношення діаметра барабана і блоків до діаметра каната та інше.

 

Прості вантажопідйомні механізми

Поліспасти – це вантажопідйомні пристрої, які складаються з сис­теми рухомих і нерухомих блоків, З'єднаних гнучким елементом (канатом).

Поліспасти застосовують для виграшу в силі (поліспаст прямої дії) та швидкості (подвійний поліспаст). Другий тип застосовують дуже рідко.

;

де Р – зусилля в канаті, який намотується на барабан лебідки, кН;

G – вага вантажу, який піднімається, кН;

m – кратність поліспаста (в даній схемі m = 4);

h – к.к.д. поліспаста.

Головним параметром поліспаста являється його кратність р (кількість віток, на які розподіляється маса (вага) вантажу).

Талі – прості вантажопідйомні механізми, які застосовуються на різних монтажних роботах для підйому на невелику висоту (3...4 м). За типом привода талі бувають ручні, електричні та пневматичні. Частіше всього використовують ручні талі з черв'ячними передачами.

Якщо таль з електроприводом змонтована на візку ­– це тельфер.

Рис. 25. Поліспаст прямої дії 1 - рухомі блоки; 2 - нерухомі блоки; 3 - барабан лебідки; 4 - гак.

Рис. 26. Черв'ячна ручна таль 1 - корпус редуктора; 2 - гак для підвіски; 3 - черв'ячне колесо; 4 - вантажна зірочка; 5 - приводна зірочка; 6 - ланцюг тяговий; 7 - гакова обойма; 8 - гак; 9 - ланцюг вантажний; 10 - черв'як.

 

Рис. 27. Лебідка з електроприводом 1 - електродвигун; 2 - гальмо; 3 - з'єднувальна муфта; 4 - редуктор; 5 - барабан

Лебідки – механізми, призначені для підйому, опускання та пе­ресування вантажів. Лебідки можуть бути використані як самостійні механізми, або як складові частини складних машин (кранів, підйом­ників, екскаваторів і т. інше). Лебідки бувають з ручним і машинним приводом.

Потужність (кВт) двигуна лебідки визначається так:

,

де G – вантажопідйомність лебідки, кг;

v_ван – швидкість підйому вантажу, м/с;

h– к.к.д. передач від двигуна до барабана.

Домкрати застосовують для підйому вантажів на невелику висоту при монтажних і ремонтних роботах. Розрізняють гвинтові, рейкові та гідравлічні домкрати. Більшість домкратів має ручний привод, то­му вантажі піднімають повільно.

 

Крани

За призначенням і конструкцією крани поділяють на наступні ви­ди:

1) самохідні стрілові крани: їх застосовують для монтажних і вантажно-розвантажувальних робіт; мають високу мобільність і прак­тично не обмежену зону обслуговування.

За конструкцією ходового пристрою ці крани поділяють на авто­мобільні (на шасі автомобіля), пневмоколісні, гусеничні, трактор­ні (на базі трактора) та на спеціальному шасі;

2) прості стрілові крани (крани-підйомники).

Використовуються в основному для підйому вантажу по вертикалі та в окремих випадках на невеликі відстані по горизонталі;

3) баштові крани служать для підйому вантажів і переміщення їх по горизонталі. їх випускають на рейковому, гусеничному та пневмоколісному ходу;

4) козлові крани призначені для підйому, переміщення та монта­жу конструкцій, їх застосовують на полігонах для виготовлення де­талей з залізобетону, при зведенні монолітних бетонних і залізобетонних споруд, на майданчиках-складах будівельних матеріалів і деталей. Границі зони обмежені прольотом крана та довжиною його переміщення;

5) кабельні крани застосовують для транспортування бетону, арматури та будівельних матеріалів, при спорудженні гребель, шлюзів та інших гідротехнічних об'єктів.

Кабельний кран складається з двох башт, між якими (в прольоті) по натягнутому несучому канаті за допомогою тягового каната перемі­щується вантажний візок;

6) мостові крани не мають опор, ходові колеса розміщені на фермі. Рейковий хід розташований на спеціальних підставках.

Це основні види кранів, які застосовуються в гідромеліоративно­му будівництві.

Розглянемо прості стрілові крани (2 за класифікацією). Такий кран має один механізм підйому. Поворот платформи, переміщення та зміна вильоту здійснюється вручну.

Рис. 28. Баштовий кран з поворотною баштою 1 - противага; 2 - розпірка; 3 – оголовок; 4 - стріла; 5 - гакова підвіска; 6 - башта; 7 - механізм повороту; 8 - опорний пристрій; 9 - механізми керування.

Розглянемо баштові крани з поворотною баштою. Вони більше всього використовуються. Існують також крани з неповоротною баштою і поворот­ним оголовком. За типом конструкції стріли – з підйомною стрілою та балочною стрілою. Можуть бути пересувні, стаціонарні та приставні, які кріпляться до об'єкту, який зводиться. Крани мають прилади, які забезпечують безпечну роботу – обмежувачі вантажопідйомності, підйому гака, підйому стріли, покажчики вильоту та вантажопідйомності та інші сигнальні пристрої.

Наприклад, при роботі біля ліній електропередач, спрацьовують автоматичні сигналі­затори небезпечної напруги.

Рис. 29. Простий стріловий кран

1 - противага; 2 - лебідка; 3 - гвинтові розтяжки; 4 - вантажний поліспаст з гаком;

5 - стріла; 6 - поворотна платформа; 7 - поворотний стакан; 8 – рама

Рис. 30. Графік вантажопідйомності крана

Марка крана складається з буквенної та цифрової частини. Буквенна частина означає належність машини до якоїсь групи за призначенням або конструктивними особливостями:

АК - автомобільний кран;

МКГ - монтажний кран гусеничний;

МКА - монтажний кран автомобільний;

ДЕК - дизель-електричний кран;

СМК - спеціальний монтажний кран;

КС-816 І ХЛ - чотири цифри (спец. змінне стрілове обладнання).

Перша цифра - розмірна група за вантажопідйомністю: починається з 4; 6; 3; 10; 16; 25; 40; 63; 100 т.

Друга цифра - тип ходового обладнання: 1 - гусеничне; 2 - гусеничне подовжено-поширене; 3 - пневмоколісне; 4 - самохідне шасі; 5 - автомобільне; 6 - тракторне; 7 - причіпне.

Третя цифра - характер підвіски стріли: 6 - канатна; 7 - жорст­ка; 8 - телескопічна.

Четверта цифра - порядковий номер моделі.

Кліматичне виконання: ХЛ - північне; Т - тропічне; ТС - тропіч­не в сухих тропіках; ТВ - вологих тропіках.

Розрахунок стійкості крана по нормах Держгортехнагляду обумовлює перевірку вантажної стійкості крана проти перекидання в сторону ван­тажу та власної стійкості - в сторону противаги. Є ще при раптовому зніманні вантажу на гаку і при монтажі.

Ми розглянемо тільки два випадки:

1) стійкість крана від перекидання в сторону вантажу:

.

2) власна стійкість крана в сторону противаги:

;

де М_ут.в. - момент, який утримує кран від перекидання в сторону вантажу;

М_пер.в.- вантажний перекидний момент;

М_{пер.доп.} - сума всіх перекидних моментів від допоміжних наванта­жень;

М_ут.пр.- момент утримуючий від перекидання в сторону противаги;

М_{пер.пов.} - момент перекидний від повітря при неробочому стані крана.

а) вантажна стійкість б) власна стійкість

Рис. 31. Розрахунок стійкості крана

 

Технічну продуктивність крана (т/год) визначають за формулою:

, т/год;

де m - вантажопідйомність крана на даному вильоті стріли, т;

К_в - коефіцієнт використання крана за вантажопідйомністю;

t- тривалість циклу, с.

t = t₁ + t₂ + t₃ + t₄ + t₅;

де t₁ - час вертикального переміщення гака;

t₂ - час на повернення стріли;

t₃ - час пересування крана та вантажного візка, або час пересування вантажу підйомом і опусканням стріли;

t₄ - час ручних операцій на причеплення вантажу, встановлен­ня та відчеплення його;

t₅ - час перерви між робочими рухами при керуванні краном.

або , кН/год.

коли П_Т визначається в кН/год.

 

Транспортуючі машини

- конвеєри, які переміщають матеріал при безперервному русі робочого органу по замкненому контуру або обертанні відносно своєї осі; - установки пневматичного транспорту, в яких матеріал переноситься по жолобах… - самопливні пристрої для переміщення матеріалу зверху вниз самопливом під дією власної ваги.

Запитання для самоконтролю

1. Яке призначення і область застосування вантажопідйомних машин?

2. Назвіть види і будову домкратів.

3. Наведіть індексацію будівельних кранів.

4. Будова і робота баштового крана.

5. Які відмінності конструкції автомобільного крана?

6. Яке призначення і область застосування транспортуючих машин?

7. Опишіть будову і роботу стрічкового конвеєра.

8. Які типи робочих органів застосовують на конвеєрах?

9. Як визначається продуктивність стрічкового конвеєра?

10. Для яких матеріалів застосовують пневмотранспорт?

 

Тема 2.2. Машини для земляних робіт. Землерийно-транспортні машини

 

Землерийно-транспортними називаються такі машини, що за рахунок тягового зусилля пошарово відділяють ґрунт від масиву та транспортують його до місця відкладання (відсипки) в процесі свого переміщення.

За режимом роботи ЗТМ поділяють на машини циклічної та (бульдозери, грейдери, скрепери) та безперервної (грейдер-елеватори) дії.

За конструкцією робочого обладнання розрізняють відвальні та ковшові ЗТМ. В пер­ших робочий орган виконаний у вигляді відвалу, який оснащений в його передній частині ножами (бульдозери, грейдери) чи дискового плуга (грейдер-елеватори).

 

Скрепери.

Скреперами розробляють виїмки (риття котлованів, ставків тощо), зводять насипи (греб­лі, дамби, полотно доріг), а також виконують інші земляні… Існують два типи скреперів: з завантаженням від руху та з примусовим… Відстань транспортування ґрунту визначається економічною ефективністю. Ре­ко­мендується: для причіпних скреперів від…

Запитання для самоконтролю

1. Яке призначення і область застосування машин для земляних робіт?

2. Які машини відносяться до землерийно-транспортних?

3. Назвіть види і будову бульдозерів.

4. Як класифікуються автогрейдери.

5. Будова і робота грейдера.

6. Які відмінності конструкції грейдер-елеватора?

7. Яке призначення і область застосування землерийно-транспортних машин?

8. Опишіть будову і роботу скрепера.

9. Назвіть переваги і недоліки причіпних скреперів.

10. Особливості землерийно-фрезерних машин.

До землерийних машин належать одноківшеві екскаватори та екскаватори неперервної дії.

Одноківшевий екскаватор (рис. 40.) являє собою самохідну землерийну машину пе­ріодичної (циклічної) дії, яка за допомогою ковша відокремлює ґрунт (породу) від масиву, переміщує його і вкладає у відвал або транспортні засоби.

Якщо поворотна платформа з механізмами та робочим обладнанням може обер­та­тися навколо вертикальної осі в горизонтальній площині на необмежений кут, то екска­ва­то­ри називаються повноповоротними, а при куті повороту меншому 360° - непов­но­пово­рот­ними.

Рис. 40. Екскаватори одноківшеві

а - гнучка підвіска робо­чо­го обладнання: 1 - ходове обладнання; 2 - опорно-поворотне колесо; 3 - поворотна платформа; 4 - стрілопідйомний поліспаст; 5 - стріла; 6 - поліспаст ковша; 7 - рукоять; 8 - ківш; 9 - кабіна; 10 - силова установка.

б - жорстка підвіска ро­бочого обладнання: 1 - бульдозерний відвал; 2 - рукоять; 3 - гідроциліндр ковша; 4 - гідроциліндри рукояті; 5 - стріла; 6 - кабіна ма­ши­­ніста; 7 - силова установка; 8 - поворотна платформа; 9 - аутригери (опорні домкрати); 10 - ходове обладнання; 11- гідроциліндри стріли; 12 - ківш; 13 - опорно-поворотний круг.

Класифікація одноківшевих екскаваторів.

- будівельні універ­сальні; - для виробництва земляних і вантажно-розвантажувальних робіт в… - кар’єрні - для видобування корисних копалин і будівельних матеріалів і розробки скельних порід;

Гідравлічні екскаватори

Гідравлічний привід дозволяє: спростити кінематику трансмісії та робочого обладнання машини, надавати змінним робочим органам рухи, що дозволяють… Основні види змінного робочого обладнання гідравлічних екскаваторів: зворотна… Неповноповоротні екскаватори з шарнірно-важільним робочим обладнанням виго­товляють на базі автомобілів, самохідних…

Траншейні екскаватори

Ланцюгові скребкові траншейні екскаватори на пневмоколісному ходу виго­тов­ляють на базі колісних тракторів або колісних тягачів. Для копання траншей шириною 0,3...0,5 м робочий орган траншейного екскаватора… Технічну продуктивність (м3/год) траншейного екскаватора визначають за фор­мулою:

Запитання для самоконтролю

1. Яке призначення і область застосування землерийних машин?

2. Переваги і недоліки екскаваторів з гідравлічною і канатоблочною системою керування.

3. Наведіть індексацію одноківшевих екскаваторів.

4. Класифікація одноківшевих екскаваторів.

5. Як визначається продуктивність одноківшевих екскаваторів?

6. Будова і робота екскаваторів безперервної дії.

7. Переваги екскаваторів безперервної дії.

8. Які типи робочих органів застосовують на одноківшевих екскаваторах?

9. Як визначається продуктивність багатоківшевих екскаваторів?

10. Для яких ґрунтів застосовують грейфер і драглайн?

11. Яке призначення і область застосування машин для гідромеханізації?

12. Назвіть типи розпушуючих пристроїв малогабаритних земснарядів.

13. Загальна класифікація землесосних снарядів.

14. Класифікація землесосних снарядів за способом відокремлення ґрунту від масиву.

15. Назвіть класифікацію землесосних снарядів за способом робочого переміщення

16. Приведіть схему роботи земснарядів.

17. Будова землесосних снарядів.

18. Який принцип роботи землесосних снарядів?

19. Переваги і недоліки машин для гідромеханізації.

20. Який привід робочих механізмів земснаряда?

Тема 2.3. Машини для бетонних і залізобетонних робіт

 

В комплекс бетонних і залізобетонних робіт входять заготівля наповнювачів бетону (щебінь, галька, пісок), транспортування заповнювачів від місця їхньої заготівлі до місця приготування бетонної суміші, приготування бетонної суміші, транспортування свіжоприготованої бетонної суміші до місця укладання, укладання і ущільнення бетонної суміші, догляд за свіжоукладеним бетоном.

За видами окремих робіт обладнання для бетонних і залізобетонних робіт поді­ляють: на машини для подрібнення, сортування і промивання заповнювачів бетону; машини для приготування бетонної суміші і розчинів; машини для транспортування і укладання бетонної суміші; машини і механізми для ущільнення бетонної суміші; верстати для виготовлення сталевої арматури; машини і механізми для натягування сталевої арматури.

Машини для дроблення, сортування і промивання заповнювачів бетону

Доведення заповнювачів бетону (гірські породи, галька і пісок) до потрібної якості в загальному випадку складається з дроблення, сортування (грохочення) і промивання, а застосовувані для цього машини ділять на дробильні, сортувальні і промивні.

 

Дробильні машини.

i = D/d , Подрібнення розміром 70…300 мм називають крупним, 20...70 мм - середнім,… Якщо ступінь подрібнення такий високий, що одна дробарка його не забезпечує, то його ведуть послідовно з поступовим…

Запитання для самоконтролю

1. Класифікація змішувальних машин.

2. Яке призначення і область застосування бетономішалок?

3. Принцип роботи примусових і гравітаційних змішувачів.

4. Назвіть відмінності примусових і гравітаційних змішувачів.

5. Назвіть область застосування розчиномішалок.

6. Як визначається продуктивність двохвального бетоно-змішувача?

7. Переваги машин і обладнання для транспортування бетонної суміші та будівельних розчинів.

8. Принцип роботи бетоно- і розчинонасосів.

9. Особливості застосування цемент-гармати.

10. Область застосування віброхоботів, бадді та пневмонагнітачів.

 

Тема 2.4. Спеціальні будівельні машини. Будівельний інструмент.

 

Основні поняття про ручний механізований інструмент.

Ручним механізованим інструментом (РМІ) або ручними машинами (РМ) називають машини, головний робочий рух яких (рух робочого органу) здійснюється… РМІ використовується там, де застосування загальнобудівельних машин неможливе… Застосування РМІ дозволяє підвищити продуктивність у 10...15 разів. Витрати на придбання ручних машин окуповуються за…

Таблиця 3

 

Класифікатор і цифрова індексація ручних машин

На кожній ручній машині є табличка, на якій вказано: - назва завода-виготовлювача та його товарний знак; - індекс машини;

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення ручному механізованому інструменту (РМІ).

2. Область застосування РМІ.

3. Класифікація РМІ за призначенням і принципом дії.

4. Класифікація РМІ за видом привода, характером руху робочого органу інструменту і за масою.

5. Класифікація РМІ за способом перетворення енергії і за потужністю.

6. Класифікація РМІ за конструктивним виконанням і за режимом роботи.

7. Класифікація електричного РМІ за класом захисту від ураження електрострумом.

8. Які види електроізоляції застосовують у електрофікованому РМІ ?

9. Індексація РМІ. Індекс ручної машини, його структура.

10. Призначення і структура класифікатора РМІ.

11. Які дані про електричну ручну машину вказують на табличці, що кріпиться на ній на заводі-виготовлювачі ?

12. Які дані про пневматичну ручну машину вказують на табличці, що кріпиться на ній на заводі-виготовлювачі ?

13. Основні вимоги до РМІ.

14. Як поділяються ручні електричні машини за ступенем захищеності їх від вологи ?

15. Що таке “вібробезпечність” ручних машин і як вона забезпечується ?

Контрольна тестова програма

Знайдіть всі правильні відповіді.   Блок змістових модулів 1. Деталі та механізми машин

ПОРЯДОК тестування

Тестування знань студентів проводиться після вивчення кожного змістового модуля. Студент отримує картку тестування (табл. 4.1.), яку заповнює… Таблиця 4.1. Прізвище, ім’я, по батькові студента…

Тематика самостійної роботи

Варіанти самостійної роботи

Таблиця 6.1. № п/п Тема самостійної роботи Рекоменд. література 1. Механічні трансмісії: визначити…  

Оформлення самостійної роботи

Самостійна робота виконується у вигляді звіту в стандартному зошиті для лабораторних робіт. Рисунки, схеми і таблиці розміщуються за текстом і повинні мати нумерацію в межах розділу. Формули пишуться посередині сторінки і нумеруються. Отримані в результаті розрахунків дані повинні мати одиниці виміру згідно системи СІ.

Звіт кожної попередньої самостійної роботи захищається студентом на наступному лабораторному занятті.

Розрахунково-графічна робота

 

Тема: Визначення експлуатаційної продуктивності одноківшевого екскаватора

Мета: Визначити змінну продуктивність одноківшевого екскаватора з прямою лопатою при його роботі в умовах бокового забою з завантаженням в транспорт. Дані для розрахунку приведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Параметри гідравлічних екскаваторів з прямою лопатою

Додаткові дані: 1. Вважаємо, що вісь переміщення екскаватора співпадає з краєм забою. 2. Тривалість розвантаження ковша для всіх екскаваторів приймається 5 с.

Послідовність виконання роботи

2. Визначити середню тривалість робочого циклу екскаватора. 3. Вирахувати середню тривалість циклу завантаження самоскида. 4. Знайти тривалість циклу розробки елемента забою.

Термінологічний словник

 

Автобетоно-змішувач	– будівельна машина для одночасного приготування і транспортування бетонів і чи розчинів на будівельний об’єкт.
Автогрейдер	– від англ. auto (сам) і grade (вирівнювати) – самохідна машина землерийно-транспортна машина для вирівнювання земляної поверхні і розрівнювання будівельних матеріалів, тощо.
Автомобіль	– від англ. auto (сам) і mobile (рухомий) – машина для транспортування вантажів і людей. Використовується також як базова машина для різноманітної будівельної техніки.
Автоскрепер	– від англ. auto (сам) і scrape (зішкрібати) самохідна землерийно-транспортна машина для пошарового зрізання ґрунту, набирання його в ківш і транспортування на значні відстані.
Агрегат	– самостійний механізм, що складається з кількох вузлів і виконує ви­значені закінчені функції.
Балансир	– від франц. balance (ваги) – механічне важільне пристосування для врівноваження сил, що діють на нього.
Вузол	– зчленування кількох деталей, які виконують окремі функції.
Гідравлічна система керування	– від грец. hydor (вода, волога) – система механізмів для керування робочими і виконавчими органами машин, робочим тілом якої є рідина.
Грейфер	– від нім. greifen (хапати) – робоче обладнання екскаватора для навантажувально-розвантажувальних робіт.
Грейдер-елеватор	– землерийно-транспортна машина безперервної дії, призначена для пошарового зрізання ґрунту і переміщення його по конвейєру у відвал або в транспортні засоби.
ДВЗ	– двигун внутрішнього згорання, в якому теплова енергія згоряння палива перетво­рюється в механічну роботу в середині робочого циліндра.
Деталь	– окрема частина машини, виготовлена з однорідного матеріалу без складальних операцій.
Диференціал	– від лат. differentia (різниця) – система механічних зубчастих передач для розділення частоти обертання ведучих коліс машини в залежності від пройденого шляху в ведучих мостах автомобілів і колісних тракторів для здійснення поворотів і пересування по нерівностях.
Домкрат	– від гол. dommekracnt – механізм для піднімання вантажів на невелику висоту.
Драглайн	– від англ. drag (тягнути) і line (канат) – екскаватор з тяговим канатом для копання ґрунту з великим радіусом дії.
Екскаватор	– від англ. excavation (копати, розробляти) – самохідна, одно- чи багатоківшева землерийна машина для копання ґрунту і розвантаження його в транспортні засоби або у відвал.
Коромисло	– обертову ланка, що здійснює неповний оберт навколо нерухомої осі.
Кран	– від нім. kran – підйомно-транспортна машина для вертикального і горизонтального переміщення вантажів.
Кредит	– від лат. creditium (позика, борг) розділ, тема дисципліни що вивчається на яку відводиться певний час і проводиться залік.
Кривошип	– обертова ланка, яка може здійснювати повний оберт навколо нерухомої осі.
Куліса	– обертову ланка, яка є напрямною повзуна.
Лебідка	– механізми, призначені для підйому, опускання та пе­ресування вантажів.
Маневреність	– здатність машини виконувати повороти в стисну­тих умовах.
Машина	– від лат. machina (побудова, споруда) – сукупність механізмів і деталей для перетворення енергії в механічну роботу.
Механізм	– від грец. mechane (знаряддя) кінематичний лан­цюг деталей або ланок для передачі і перетворення сил і рухів одного тіла у відповідні сили і рухи іншого тіла.
Мобільність	– пристосовність машини до швидкого набору швидкості, долання похилів, легкого розбирання на частини для перевезення.
Напрямна	– ланка, що обмежує рух ковзаючого каменя
Пневматична система керування	– від грец. pneuma (повітря, вітер) – система механізмів для керування виконавчими органами машин, робочим тілом якої є стиснене повітря.
Повзун	– ланка, яка утворює поступальну пару з однією ланкою і обертальну з другою.
Поліспаст	– від грец. poly (багато) і spas (тягну) – система рухомих і нерухомих блоків, охоплених канатом для збільшення корисної сили за рахунок зменшення швидкості руху вантажу.
Причіп	– одновісні або двовісні візки з кузовом, спеціаль­ною платформою або рамною конструкцією, яка пристосована для переве­зення вантажів.
Прохідність	– здатність машини пересуватися по ґрунтових доро­гах і бездоріжжю в робочому і транспортному стані.
Реверс	– від лат. reversus (зворотній) – механізм для зміни напрямку руху машини або окремих її механізмів.
Ресивер	– від англ. receiver (утримувач) – резервуар для забезпечення запасу повітря, газу, тощо.
Ресора	– від фран. ressort (пружний) – елемент підвіски транспортних машин для пом’якшення ударів від нерівностей дороги.
Сортування	– розподіл сипкої суміші будівельних мате­ріа­лів за крупністю на потрібні фракції.
Сталь	– сплав заліза з вуглецем, в якому вміст вуглецю не перевищує 2,14%.
Студент	– від лат. studentis (наполегливо працюючий, вивчаючий) – учень вищого навчального закладу.
Таль	– від гол. talie – вантажопідйомний механізм з ручним чи машинним приводом, підвішений до опори по якій він може пересуватися.
Тест	– від англ. test (випробування, дослідження) – завдання стандартної форми за якими оцінюють розумовий розвиток людини, її здібності, вольові якості, психофізіологічні характеристики.
Техніка	– від грец. technike (майстерність) – сукупність машин і механізмів, приладів і пристосувань, знарядь сфери виробництва.
Трактор	– від лат. tracto (тягнути) транспортна самохідна колісна або гусенична машина для транспортування, агрегатування або як база для спеціальних будівельних машин.
Трансмісія	– від лат. transmissio (пересилка, передача) – сукупність пристосувань для передачі на відстань механічної енергії і зміни її величини.
Фрикційна передача	– від лат. frictio (тертя) – механічна передача за рахунок тертя між ведучим і веденим колесом.
Чавун	– сплав заліза із вуглецем, в якому вміст вуглецю складає від 2,14% до 6%.
Шатун	– ланка, що з'єднана обертальними кінематичними парами тільки з рухомими ланками.

Рекомендована література

 

1. Будівельні і меліоративні машини. Під ред. В.Л.Баладінського. РДТУ. Рівне, 1999. - 404 с.

2. КравецьС.В. Зінь В.С., Маркова О.В., Медвідь С.Х., Мобіло Л.В., Нікітін В.Г. Машини для водного господарства: Підручник. – Рівне: НУВГП, 2006. – 348с.: іл. 125.

Додаткова

3. Баладінський В.Л. Будівельні машини. Збірник вправ. К.: 2000. – 123 с.

4. Ветров Ю.А. та ін. Будівельні машини: Практичні вправи. –К.: Вища школа, Головне вид-во, 1974.

5. Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Будівельна техніка" до виконання практичних робіт для студентів за напрямом підготовки 6.060103 "Гідротехніка (водні ресурси)" № 031-279.

Зміст

 

1.	Типова програма нормативної навчальної дисципліни “Будівельна техніка”
1.1.	Тематичний план та розподіл навчального часу
1.2.	Програмний матеріал блоків змістових модулів
2.	Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
2.1.	Блок 1. Деталі та механізми машин
2.2.	Блок 2. Будівельні і комунальні машини
3.	Плани лабораторних занять
3.1.	Блок 1. Деталі та механізми машин
3.2.	Блок 2. Будівельні і комунальні машини
4.	Контрольна тестова програма
4.1.	Блок 1. Деталі та механізми машин
4.2.	Блок 2. Будівельні і комунальні машини
5.	Порядок тестування
6.	Тематика самостійної роботи
6.1.	Варіанти самостійної роботи
6.2.	Оформлення самостійної роботи
6.3.	Розрахуково-графічна робота
-	Порядок оцінювання знань студентів
7.	Термінологічний словник
8.	Рекомендована література

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

Національний університет водного господарства

та природокористування

 

Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних

машин і обладнання

 

031-279

 

Методичні вказівки

  Затверджено на засіданні методичної

Загальні відомості

Основними параметрами передач є коефіцієнт корисної дії (ККД), потужність, яка передається, та передаточне число. Передаточним числом кінематичної… . Передаточне число системи передач (трансмісії) рівне добуткові передаточних чисел окремих передач

Вправа І.

Підбирання потужності електродвигуна, кінематичний

Розрахунок привода і кінематичний розрахунок

Завдання: визначити загальний ККД привода і необхідну потужність електродвигуна; вибрати вид електродвигуна; визначити загальне передаточне число… Вихідні дані для розрахунку беруть згідно з варіантом (табл. 1.1). Таблиця 1.1

Методика розрахунку

, кВт, де ; h1, h2 - ККД окремих передач; hоп - ККД, який враховує втрати в опорах; k… Частота обертання вала електродвигуна

Тема: Розрахунок автомобільного транспорту

 

Загальні відомості

Призначення та класифікація автомобілів

- класи (по літражу двигуна або за повною масою автомобіля); - види (за експлуатаційним призначенням); - моделі (за реєстраційним номером);

Будова автомобіля

Рис. 2.1. Загальна будова автомобіля: а – двигун внутрішнього згоряння; б – кузов; в – трансмісія; г – гальмівна система; д –…   Двигун призначений для перетворення теплової енергії згоряння палива в механічну роботу. Як правило, на автомобілях…

Вправа 2.

Тяговий розрахунок автомобільного транспорту

Завдання: записати рівняння тягового балансу для навантаженого автомобіля і розшифрувати величини, які до нього входять; знайти максимальний підйом дороги, який може подолати навантажений автомобіль за умови повного використання потужності двигуна на швидкостях, які вказані у завданні і умові зчеплення коліс автомобіля з заданим видом шляхового покриття.

Зробити висновок, який випадок тягового розрахунку є найбільш раціональним для заданих конкретних умов.

Вихідні дані беруть з табл. 2.1.

 

Методика розрахунку

, Н. де: Pт - сила тяги навантаженого автомобіля, Н; Pf - сила опору коченню коліс… Розглянемо випадок рівномірного руху автомобіля. Це дозволяє виключити складову Рj наведеного рівняння. Оскільки…

Тема: Розрахунок тракторного поїзда

 

Загальні відомості

Трактори за призначенням діляться на групи: - сільськогосподарські; - промислові;

Вправа 3.

Тяговий розрахунок тракторного поїзда

Зробити висновок, який випадок є найбільш раціональним для даних конкретних умов. Вихідні дані для обчислення наведені у табл. 3.1. Таблиця 3.1

Методика розрахунку

Рівняння тягового балансу для тракторного поїзда має вигляд , Н, де Pт - сила тяги трактора, Н; Рf - сила опору рухові трактора на прямій горизонтальній ділянці шляху, Н; Pi - сила…

Тема: Розрахунок кранів

 

Загальні відомості

Вантажопідйомні машини застосовують також для виконування складських робіт, в цехах діючих промислових підприємств, на заводах по виготовленню… Однією з обов’язкових умов успішної експлуатації вантажопідйомних машин є… Вантажопідйомні машини - це машини циклічної дії. Вантажопідйомність машин визначається масою вантажу на робочому…

Вправа 4.

Визначення продуктивності баштового крана за зміну

Вихідні дані для обчислень взяти згідно з варіантом із табл. 4.1. Таблиця 4.1 Вихідні дані Варі-ант Маса вантажу, який піднімають, Qв, т h1, м h2, м h3, м …

Методика розрахунку

, м, де: h1 - задана висота рівня монтажу; h2 - висота піднімання вантажу, над… За знайденою висотою піднімання гака Н і масою вантажу, який піднімається, користуючись табл. 4.2, вибрати кран.

Тема: Розрахунок бульдозерів

 

Загальні відомості

Бульдозери набули широке застосування на земляних роботах у дорожньому, гідротехнічному і промисловому будівництві, при видобутку корисних копалин.… Широке поширення цих машин пояснюється простотою їх конструкції та… Найбільш типові для бульдозера роботи - це копання ґрунту, його переміщення та укладання.

Вправа 5.

Тяговий розрахунок і визначення продуктивності бульдозера

Завдання: перевірити можливість руху бульдозера без пробуксовування; визначити експлуатаційну продуктивність бульдозера.

Вихідні дані наведені у табл. 5.1.

 

Методика розрахунку

, м, де: Рзч=Gзч×jзч - сила тяги за зчепленням, Н; Gзч - вага, яка зумовлює… , Н,

Тема: Розрахунок одноківшевих екскаваторів

Одноківшевий екскаватор являє собою самохідну землерийну машину циклічної дії, що за допомогою ковша відокремлює частину грунту від масиву,… Універсальні екскаватори бувають із гнучкою і жорсткою навіскою робочого… Принципова конструктивна схема одноківшевого екскаватора приведена на рис. 6.1.

Вправа 6.

Визначення зусиль копання грунту

Одноківшовим екскаватором

Вихідні дані для виконання вправи беруть із табл. 6.1. Таблиця 6.1 Вихідні дані Варі- ант Грунт Схема роботи за рис. 6.1 tц, c Пекспл, …

Методика розрахунку

, м3, де Пекспл – продуктивність екскаватора, м3/год; tц – тривалість робочого циклу… За отриманим орієнтовним значенням qор вибрати тип конкретної машини і виписати дійсну місткість її ковша (табл.…

Тема: Розрахунок бетонозмішувачів

 

Загальні відомості

За виконанням змішуючі машини можуть бути пересувні і стаціонарні. Рис. 7.1. Схема класифікації бетонорозчинозмішувачів

Розрахунок бетонозмішувачів

Завдання: визначити продуктивність за годину і за зміну гравітаційного пересувного змішувача; обчислити його необхідну потужність і вибрати для нього двигуни; підібрати за розрахунковими даними типовий змішувач.

Вихідні дані для обчислень наведені у табл. 7.1.

Пересувні гравітаційні змішувачі призначені для обслуговування об’єктів з малим обсягом робіт. Використовується вони для приготування пластичних бетонних сумішей з крупністю заповнювача до 450 мм в умовах будівельних майданчиків і на бетонозмішувальних вузлах невеликої продуктивності.

 

Методика розрахунку

Визначити експлуатаційну продуктивність бетонозмішувача. Технічна продуктивність змішувальних машин циклічної дії, , м3/год,

Література

 

1. Баладінський В.Л., Смірнов В.М., Ємельянов І.Л. Будівельні машини. Збірник вправ. – К.: ІЗМН, 2000. – 124 с.

2. Будівельні і меліоративні машини. Підручник під заг.ред. В.Л.Баладінського. – Рівне: 2000. – 404 с.

3. Машини для водного господарства. Кравець С.В., Зінь В.С., Маркова О.В., Медвідь С.Х., Мобіло Л.В., Нікітін В.Г. Підручник. – Рівне: НУВГП, 2006. – 348 с.

2. Будівельна техніка. Мобіло Л.В. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2013. – 185.

 

 

Міністерство освіти і науки України

НУВГП

Кафедра будівельних, дорожніх, меліоративних

Машин і обладнання

Контрольна робота

З навчальної дисципліни

„Будівельна техніка”

Для студентів підготовки

Бакалавра за професійними

спрямуванням 6.060101:

„Будівництво”

Кредитно-модульна

Система організації

Навчального процесу

Рівне 2013

ББК 34.4 Я 7 - 6 М 74  

Умовні позначення до вправи

tв - тривалість вивантаження грунту з|із| ковша; tпер. - тривалість робочого пересування екскаватора; tв.е. - перерви в роботі для відпочинку екскаваторників;

Послідовність виконання вправи

1. Викреслити в масштабі схему забою екскаватора (план і перетин) і визначити по кресленню середній робочий кут|ріг,куток| повороту екскаватора.

2. Визначити середню тривалість робочого циклу екскаватора і накреслити схему робочого циклу.

3. Обчислити|обчисляти,вичислити| тривалість і скласти схему циклу завантаження|загрузки| самоскида.

4. Визначити тривалість і скласти схему циклу розробки елементу забою.

5. Побудувати|спорудити| схему робочого процесу екскаватора впродовж|упродовж| зміни.

6. Підрахувати|підсумувати| сумарний час позациклових| операцій та зупинок екскаватора впродовж|упродовж| зміни, а також визначити коефіцієнт використання екскаватора за часом k_в.

7. Визначити змінну експлуатаційну продуктивність екскаватора.

Методика розрахунку

Контур забою в плані визначається радіусами різання Dст. - найбільшим з рівня стоянки і D - найбільшим практичним, а також шириною забою В. Самоскид… У поперечному перетині контур забою визначається додатково його висотою Н, а… Коли елемент забою вироблений, екскаватор змінює|змінює,замінює| стоянку, пересуваючись на відстань lпер., рівну…