Практичне заняття 1-2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

План:

1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови.

2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу.

3. Мовні засоби наукового стилю.

Література:

v Власенко Л.А. Фахова українська мова : Навч.посібник / Л.А.Власенко, В.В.Дубічинський, О.М.Кримець. – К. : Центр учбової літ., 2008. – С.10-33.

v Мацько Л.І. Культура української фахової мови / Л.І.Мацько, Л.В.Кравець. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С.40-75.

v Семеног О.М. Культура наукової української мови: Навч.посібник / О.М.Семеног. – Київ: Видавничий центр «Академія», 2010. – С.62-99.

v Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К. : Алерта, 2012. – С.534-536.

 

Завдання 1. Напишіть конспект на тему «Становлення і розвиток наукового стилю української мови» за таким зразком:

05.09.2012 Семчик В.І. Проблеми реалізації права / В.І.Семчик //Альманах права, 2011. – Вип.2. – С.8-11.
План Основні форми реалізації права	Цитата Реалізація права має декілька форм, спрямованих на здійснення закладених в них правил поведінки, … зобов’язання, дозволи і заборони. Виходячи з цих основоположних позицій в теорії права виділяють три основні форми реалізації права: використання, дотримання, виконання (С.8).

Завдання 2. Прочитайте текст. Напишіть тези запропонованого тексту. Визначте в тексті слова іншомовного походження, поясніть іх значення, доберіть українські відповідники, якщо це можливо. Поясніть правопис виділених слів.

Структура наукового тексту

1. Вступна частина, у якій окреслюють проблему, мету і завдання, гіпотези і методи досліджень.

2. Дослідна частина тексту описує дослідження і його результати.

3. Висновкова частина тексту регламентує висновки і рекомендації для проведення подальших наукових досліджень.

Загальні вимоги до наукового тексту

ü Текст має бути чітко структурованим, переділятися на розділи і параграфи. Потрібно прагнути того, щоб кожен розділ був самостійним науковим дослідженням з певної складової загальної проблеми, щоб кожну складову було викладено в тексті, а текст був цілісним, а не фрагментарним.

ü Крім членування тексту на розділи і параграфи, він має деталізований розподіл на значеннєві частини, абзаци і речення. Варто пам’ятати, що надмірне дроблення тексту утруднює його сприйняття, тому абзаци мають бути обґрунтованими і зводитися до викладу однієї думки.

ü Текст має вирізнятися композиційністю.

ü Початок і кінець абзаців у науковому тексті – це найбільш інформативні місця; інші речення тільки розкривають, деталізують, обґрунтовують, конкретизують головну думку або є сполучними елементами.

ü Під час викладу матеріалу необхідно уникати понять, які не можна тлумачити однозначно.

ü У тексті не має бути повторів, зокрема, це стосується висновків, написання яких передбачає новий рівень систематизації й узагальнення.

ü Науковий текст позбавлений авторського «Я». Перевагу варто надавати безособовим формам викладу.

ü Він має вирізнятися стислістю і ясністю викладу, відповідати формулі «Думкам просторо, а словам тісно». Ця вимога передбачає запобігання повторів, багатослов’я, зайвих слів, канцеляризмів тощо. (За підручником С.В.Шевчук).

Завдання 3. Прочитайте текст. Доведіть, що він науково-навчального підстилю. Поясніть особливості добору та використання мовних засобів у цьому підстилі. Проаналізуйте, як досягаються абстрагованість, точність, ясність, об’єктивність викладу.

Створення юридичної особи

Юридичні особи створюються в порядку, встановленому законом. Залежно від характеру участі державних органів та її засновників традиційно розрізняють такі способи утворення юридичної особи: розпорядчий; нормативно-явочний; дозвільний; договірний.

Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає у тому, що рішення (розпорядження) про створення юридичної особи публічного права приймає компетентний орган державної влади або місцевого самоуправління, а про юридичну особу приватного права — власник або уповноважена ним особа.

Нормативно-явочний (реєстраційний) порядок передбачає наявність нормативного акта загального характеру, який регламентує порядок утворення та діяльності певного виду юридичної особи. Виконання передбачених в такому акті вимог дає право на визнання за таким утворенням статусу юридичної особи, і державний орган не може відмовити їй у реєстрації. У такому порядку виникають недержавні юридичні особи.

Дозвільний порядок створення юридичної особи передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу чи підприємства (наприклад, дозволу Антимонопольного комітету України).

Договірний порядок створення юридичної особи має місце, коли юридична особа утворюється шляхом укладення договору між її засновниками. У такому порядку виникають різні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.

Незалежно від порядку утворення всі юридичні особи повинні мати установчі документи: розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо.

Стадію розробки і затвердження установчих документів можна назвати підготовчою стадією утворення юридичної особи. Після неї настає реєстраційна стадія. Реєстраційна стадія бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про державну реєстрацію юридичної особи.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Порядок та умови державної реєстрації всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування регламентовані Законом України від 15 травня 2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Водночас особливості державної реєстрації професійних спілок, благодійних організацій, політичних партій, банків, кредитних спілок, бірж встановлені спеціальним законодавством. Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного підпорядкування або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем знаходження юридичної особи. (Ю.О.Заіка. Цивільне право України).

 

Завдання 4. Доповніть рядочки лексичних засобів, якими можна виразити:

а) узагальнення, підсумок, висновок: аналіз дозволяє зробити такі висновки…

б) вказівку на зв’язок з попереднім: виходячи з вищевикладеного, загальний аналіз свідчить…

в) авторське припущення: для підтвердження, можливо…

г) авторську впевненість: звичайно, очевидно, слід наголосити також на тому…

ґ) наведення прикладів, фактів: аналогічний приклад, спробуємо навести приклад…

д) авторську впевненість: автор вважає; тому вважаємо, що; зважаючи на це; наголошуємо, що…

Завдання 5. Дайте відповіді на запитання:

1. Назвіть підстилі наукового стилю.

2. Яке призначення власне наукового підстилю?

3. Від чого залежить добір і поєднання мовних засобів у науковому стилі?

4. Чим забезпечується ясність наукового стилю?

5. На які три типи поділяються тези?

6. У чому різниця між підручником і посібником?

 

Завдання 6. Заповніть таблицю «Мовні особливості наукового стилю»:

Мовний рівень	Мовні особливості	Приклади
Лексичний рівень
Морфологічний рівень
Синтаксичний рівень

 

Завдання 7. Доберіть українські відповідники до поданих слів.

Імідж, мас-медіа, індустрія, супермаркет, рекетир, овертайм, портативний, менеджер, резолюція, асиміляція, процент, ландшафт, голкіпер, масштаб, дескриптивний, квантитативний, інтелектуальний, локальний.

Завдання 8. Перекладіть текст українською мовою. Підкресліть терміни. До якого підстилю належить даний текст?

Объектами гражданских правоотношений являются вещи и действия, а также результаты интеллектуального творчества и личные неимущественные блага. Действия делятся на работы и услуги.

Субъективное гражданское право – это вид и мера разрешенного поведения уполномоченного лица, обеспечивается выполнением обязанностей другими субъектами и возможностью применения к ним государственного принуждения, т.е. права одних – это выполнение обязанностей другими. Субъективный гражданский долг – это мера необходимого поведения обязанного лица для удовлетворения интересов уполномоченного лица. Лицо, которое имеет права, уполномоченное лицо – имеет полномочия в силу должностного положения, доверенности и в любой другой форме. В зависимости от критериев разграничения гражданско-правовых отношений делятся на следующие виды: 1) регулятивные и охранительные; 2) абсолютные и относительные; 3) вещественные и обязательственные, 4) имущественные и личные неимущественные.

Завдання 9. Наведіть приклади сталих словосполучень (фразеологізмів), які найчастіше вживаються у вашій майбутній професії. Уведіть їх у речення.

Завдання 10. З наукового часопису доберіть статтю за фахом. Визначте в ній такі структурні елементи:

- постановка проблеми, її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми і на які спирається автор;

- визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми або напрямів дослідження;

- формулювання мети статті (постановка завдання);

- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі.

Випишіть мовні конструкції, властиві тому чи іншому структурному елементу.

Завдання 11. До поданих ненормативних слів та словосполучень, які вживаються в наукових текстах, доберіть нормативні.

Відзив, в залежності, заключення, висновки по викладеному, відмітити, в деякій мірі, в кінці кінців, для наглядності, добавити, доказувати, досвід по розробці, задіяти, константувати, між тим, примірний, при наявності, приступати (до чого), навик, мова йде про, намітити, перечислити, підготовити, не дивлячись на, направляти, область виробництва, оточуюче середовище, по крайній мірі, поступати, пред’явити, при виробленні, признавати, приймати до уваги, приміняти, при таких умовах, рішити проблему, рахувати що, протирічити.

Завдання 12. З поданими словами утворіть словесні моделі, що в сучасному науковому мовленні набули стандартної форми.

Закрити, розповсюджувати, поширювати, створити, утворити, зачинити, брати, запобігати, набридати, нехтувати, опанувати, скористатися.