Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність господарюючих суб’єктів України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Зовнішньоекономічні відносини охоплюють усі операції, пов’язані з оборотом товарів, робіт, послуг, капіталів. Ця діяльність може бути фінансовою, інвестиційною чи операційною, вони поділяються на експортні та імпортні операції. | |
До експортних операцій підприємств належать продаж товарів іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Реекспорт товарів означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію У країни. | Імпорттоварів — це купівля (у т. ч. з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. |
До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать: | |
· вибір найприйнятнішої форми розрахунків та їх організація; | |
· здійснення операцій з придбання та продажу валюти на валютних аукціонах, | |
· валютних біржах та міжбанківському валютному ринку; | |
· оптимізація фінансових відносин з посередниками (брокерами, агентами, консигнаторами тощо), страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій; | |
· фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій; | |
· визначення умов здійснення товарообмінних операцій. іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності; | |
· податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій; | |
· оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій; | |
· управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних відносин. |
При укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС).
Сьогодні діють правила ІНКОТЕРМС у редакції 1990р., якими передбачено умови поставки, що умовно розбиті на чотири групи (Е, F, С, D). У систематизованому вигляді параметри окремих груп умов поставки можна охарактеризувати таким чином:
· “ група Е: витрати і ризики переходять до покупця відразу після передачі продавцем товару в розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі);
· “ група Р: витрати і ризики переходять до покупця після передачі товарів перевізнику чи в порту відвантаження (покупець несе витрати з перевезення);
· “ група С: продавець несе витрати до пункту призначення, однак ризики переходять до покупця після передачі товару перевізнику;
· “ група П: продавець повинен нести всі витрати та ризики доти, доки товар не буде доставлено в країну чи узгоджене місце призначення.