Додаток 2

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ТЕМ ДЛЯ НАВЧАЛЬНО–ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ГІГІЄНИ

1.1. Здоров’я людини та фактори, що його формують.

1.2. Розвиток гігієнічної науки: основні етапи, періоди, відкриття. Вплив соціально–економічних умов та чинників довкілля на здоров’я населення.

1.3. Конституція України та відображення у ній питань охорони здоров’я населення. Найважливіші постанови уряду з питань охорони, зберігання та зміцнення здоров’я населення.

1.4. Науково–технічний прогрес та його вплив на умови життя населення.

1.5. Урбанізація та гігієнічні проблеми, що пов’язані з нею.

1.6. “Хвороби цивілізації” та гігієнічні основи їх профілактики.

1.7. Синдром хронічної втоми та шляхи його профілактики.

1.8. Початковий період розвитку гігієни як науки. Питання гігієни у працях Гіпократа, Авіценни, інших видатних вчених–медиків.

1.9. Експериментальний напрямок у гігієні і його основоположники росіяни. (М.Петтенкофер, Ф.Ф.Ерісман, О.П.Доброславін, В.А.Суботін та ін.)

1.10. Перші санітарні лікарі, їх внесок у вивчення здоров’я, умов праці та побуту населення.

1.11. Найвидатніші діячі гігієнічної науки і санітарної справи (М.О.Семашко, З.П.Соловйов, Г.В.Хлопін, О.М.Сисін, О.Н.Марзєєв, Л.І.Медвідь та ін.)

1.12. Лікарі–гігієністи у роки Великої Вітчизняної війни.

1.13. Виникнення і розвиток санітарної служби в Україні, її роль та завдання у сучасних умовах.

1.14. Роль гігієнічних заходів у вирішенні провідних завдань охорони здоров’я.

1.15. Закон про санітарно–епідеміологічне благополуччя та його застосування у діяльності лікаря.

1.16. Гігієнічні аспекти роботи лікаря загальної практики та родинного лікаря.

1.17. Єдність дій та форм зв’язку лікувально–профілактичних та санітарно–епідеміологічних закладів.

1.18. Застосування електронно–обчислювальної техніки у ході гігієнічних досліджень.

1.19. Новітні методи гігієнічних досліджень. Перспективи їх застосування в сучасній гігієні.

1.20. Місце та значення гігієнічних регламентів в системі профілактичних заходів. Наукові принципи гігієнічного нормування.

1.21. Методологія гігієни. Основні закони гігієнічної науки.

1.22. Основні завдання гігієнічної науки на сучасному етапі розвитку та основні шляхи щодо їх реалізації.

 

2. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

2.1. Харчування та здоров’я населення, соціально–гігієнічні і екологічні аспекти.

2.2. Гігієнічні основи вирішення проблеми харчування населення України.

2.3. Науково–технічна революція і її роль у вирішенні проблеми харчування населення.

2.4 . Особливості харчування населення, що мешкає на території, яка забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

2.5. Раціональне харчування та його роль у підвищенні адаптаційних можливостей організму.

2.6. Надмірне харчування як фактор ризику.

2.7. Гігієна харчування робітників розумової праці.

2.8. Гігієна харчування робітників фізичної праці.

2.9. Гігієна харчування вагітної жінки.

2.10. Гігієна харчування школяра.

2.11. Гігієна харчування спортсмена.

2.12. Гігієна харчування осіб похилого віку.

2.13. Фізіолого–гігієнічні проблеми харчування космонавтів в умовах короткочасного та тривалого польотів.

2.14. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах крайньої Півночі.

2.15. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах арідної зони.

2.16. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах тропіків.

2.17. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах високогір’я.

2.18. Фізіолого–гігієнічні особливості харчування в умовах туристичного походу.

2.19. Особливості харчування військовослужбовців. Організація харчування в умовах сучасної війни.

2.20. Білки та їх роль у харчуванні. Хвороби білкової та енергетичної недостатності.

2.21. Мікроелементи та їх роль в харчуванні здорової і хворої людини.

2.22. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів та вітаміноподібних речовин у харчуванні людини.

2.23. Значення та умови забезпечення вітамінної повноцінності харчування здорової і хворої людини у сучасних умовах.

2.24. Молоко і кисло–молочні продукти та їх роль у забезпеченні раціонального харчування населення різних вікових груп.

2.25. Сир у харчуванні здорової і хворої людини.

2.26. Рослинні жири, їх значення у раціональному харчуванні.

2.27. Наукові основи та гігієнічні проблеми харчування дітей різного віку.

2.28. Гігієнічна характеристика дитячих харчових сумішей.

2.29. Океан як джерело харчових продуктів. Гігієнічна характеристика “продуктів моря” та особливості їх використання у харчуванні людини.

2.30. Недостатність йоду в харчуванні населення та її профілактика.

2.31. Фтор у харчуванні людини.

2.32. Кальцій у харчуванні людини.

2.33. Фосфор у харчуванні людини.

2.34. Гігієнічні основи організації лікувального харчування в умовах сучасної лікарні.

2.35. Лікувально–профілактичне харчування, його значення у профілактиці захворювань.

2.36. Наукові основи харчування хворої людини.

2.37. Харчування та його значення у профілактиці серцево–судинних захворювань.

2.38. Харчування та його значення у профілактиці захворювань шлунково–кишкового тракту і обміну речовин.

2.39 Парентеральне харчування та його гігієнічна оцінка.

2.40. Консервування харчових продуктів як гігієнічна проблема.

2.41 Отруєння грибами та їх профілактика.

2.42. Гігієнічні проблеми використання барвників, антиоксидантів, емульгаторів, ароматизаторів та інших харчових домішок.

2.43. Харчові алергії: фізіолого–гігієнічні аспекти. Харчові алергії у дитячому віці.

2.44. Профілактика отруєнь, що пов’язанї із застосуванням отрутохімікатів у побуті та на виробництві.

2.45. Гігієнічні проблеми профілактики віддалених наслідків забруднення харчових продуктів залишками отрутохімікатів.

2.46. Полімерні матеріали, гігієнічні проблеми їх використання у харчовій промисловості.

2.47. Геохімічні провінції та біогеохімічні ендемії. Профілактика біогеохімічних ендемій.

2.48. Ферментопатії в акушерській та педіатричній практиці, гігієнічні основи профілактики.

2.49. Раціональне харчування та проблеми профілактики найбільш поширених захворювань населення у сучасних умовах.

2.50. Гігієнічні проблеми харчування дітей, що мешкають у країнах, які розвиваються.

2.51. Залізодефіцитна анемія та її профілактика.

2.52. Аліментарна анемія та її профілактика.

2.53. Гігієнічні основи профілактики афлотоксикозів.

2.54. Холестерин – друг чи ворог? Гігієнічні аспекти холестеринового обміну.

2.55. Харчування і проблема довголіття.

2.56. Фізіолого–гігієнічна оцінка вегетаріанського харчування.

2.57. Сучасні уявлення про лікувальне голодування та основи його практичного застосування (фізіолого–гігієнічні аспекти).

2.58. Харчування і канцерогенез.

2.59. Синтетична їжа як гігієнічна проблема.

3. ГІГІЄНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. КОМУНАЛЬНА ГІГІЄНА.

3.1. Середовище існування людини, його провідні складові та шляхи впливу на здоров’я населення.

3.2. Сучасні уявлення про біосферу та її гігієнічне значення. Роль В.І.Вернадського у розробці вчення про біосферу.

3.3. Природно–географичні особливості місцевості та їх вплив на здоров’я населення. Медична географія: мета, завдання, методологія, використання медико–географічних даних у системі профілактичних заходів.

3.4. Клімат та його роль у житті людини.

3.5. Акліматизація: основні фази та закономірності.

3.6. Кліматичні особливості високогір¢я та їх вплив на здоров¢я і працездатність людини.

3.7. Клімат арідної зони та його вплив на здоров¢я людини.

3.8. Клімат сухих і вологих тропіків та його вплив на здоров¢я людини.

3.9. Гігієнічні основи кліматотерапії та кліматопрофілактики.

3.10. Погода та здоров¢я населення. Сучасні медичні класифікації погоди.

3.11. Сучасні уявлення про вплив погодних умов на здоров¢я людини.

3.12. Клімато–погодні фактори і фармакотерапевтична активність ліків.

3.13. Сезонний фактор у патології людини.

3.14. Біологічні ритми та їх значення для людини. Гігієнічні основи медичної біоритмології.

3.15. Сонячна активність і здоров’я людини.

3.16. Міжпланетне магнітне поле і здоров’я людини.

3.17. Геомагнітне поле і здоров’я людини.

3.18. Атмосферна електрика і її гігієнічне значення.

3.19. А.Л.Чижевський та його внесок у розвиток сучасної геліобіології.

3.20. Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

3.21. Метеотропні і геліофізичні фактори як чинники епідемічного процесу.

3.22. Гігієнічне значення ультрафіолетової радіації.

3.23. Гігієнічні основи використання ультрафіолетової радіації з лікувально–профілактичною метою.

3.24. Штучні джерела ультрафіолетової радіації, особливості їх застосування.

3.25. Повітря як елемент біосфери і його гігієнічне значення.

3.26. Грунт як елемент біосфери і його гігієнічне значення.

3.27. Вода як елемент біосфери і її гігієнічне значення.

3.28. Забруднення навколишнього середовища та його особливості у сучасних умовах.

3.29. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля та його значення для збереження і зміцнення здоров’я населення.

3.30. Гігієнічні основи розв’язання проблеми охорони навколишнього середовища.

3.31. Роль медичних працівників у забезпеченні охорони навколишнього середовища.

3.32. Державні стандарти в області охорони навколишнього середовища та їх використання у діяльності лікаря.

3.33. Хімічне забруднення навколишнього середовища, його джерела, вплив на здоров¢я населення, основні шляхи профілактики.

3.34. Міграція, депонування та акумуляція токсичних хімічних і радіоактивних речовин в навколишньому середовищі та їх вплив на здоров’я населення.

3.35. Антропогенні фактори навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я людини.

3.36. Природні фактори навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я людини.

3.37. Загальна методика гігієнічної регламентації факторів навколишнього середовища.

3.38. Віддалені наслідки впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на організм людини.

3.39. Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств і автотранспорту та їх вплив на здоров¢я населення.

3.40. Токсичні тумани, умови їх утворення, вплив на умови життя та здоров’я населення.

3.41. Фотооксиданти в атмосферному повітрі населених міст, умови їх утворення та особливості впливу на здоров’я населення.

3.42. Шумове “забруднення” довкілля та його вплив на здоров’я населення.

 

4. ГІГІЄНА ЛІКУВАЛЬНО–ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

4.1. Гігієнічний режим лікарні та його роль у підвищенні ефективності лікування.

4.2. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем лікарняного будівництва.

4.3. Медико–технологічні та гігієнічні проблеми організації централізовано–блочної системи забудови лікарень.

4.4. Гігієнічна характеристика різних типів палатних секцій, особливості їх планування та обладнання.

4.5. Гігієнічна характеристика різних типів палат, особливостей їх планування і обладнання.

4.6. Медико–технологічні та гігієнічні вимоги до планування, обладнання і режиму експлуатації відділень та стаціонарів різного профілю (приймального, загальнотерапевтичного, гастроентерологічного, пульмонологічного, кардіологічного, ендокринологічного, хірургічного, урологічного, офтальмологічного, отоларінгологічного, акушерського, гінекологічного, онкологічного, рентгенологічного, радіологічного, фізіотерапевтичного, відновлювальної терапії, інфекційного стаціонару для дорослих, інфекційного стаціонару для дітей тощо).

4.7. Медико–технологічні та гігієнічні вимоги до планування, обладнання і режиму експлуатації операційного комплексу, бароопераційної, відділення реанімації.

4.8. Гігієнічні особливості організації діяльності стоматологічної поліклініки.

4.9. Гігієнічні особливості організації діяльності відділення терапевтичної стоматології.

4.10. Гігієнічні особливості організації діяльності ортопедичної стоматології та зубопротезної лабораторії.

4.11. Гігієнічні особливості організації діяльності хірургічної стоматології.

4.12. Гігієнічні особливості організації діяльності поліклініки для дорослих.

4.13. Гігієнічні особливості організації діяльності дитячої поліклініки.

4.14. Гігієна повітряного середовища в лікувально–профілактичних закладах.

4.15. Гігієна освітлення в лікувально–профілактичних закладах.

4.16. Організація і гігієнічна характеристика систем знезаражування та знешкодження відходів у лікарні.

4.17. Професійні шкідливості і гігієна праці терапевтів.

4.18. Професійні шкідливості і гігієна праці хірургів.

4.19. Професійні шкідливості і гігієна праці акушерів–гінекологів.

4.20. Професійні шкідливості і гігієна праці рентгенологів.

4.21. Професійні шкідливості і гігієна праці радіологів.

4.22. Професійні шкідливості і гігієна праці анестезіологів.

4.23. Професійні шкідливості і гігієна праці стоматологів.

4.24. Гігієні праці медичної сестри.

4.25. Гігієнічні особливості організації діяльності маніпуляційного кабінету у стаціонарі та поліклініці.

4.26. Гігієнічні аспекти застосування в медицині лазерного випромінювання.

4.27.Особиста гігієна медичного працівника.

4.28. Особиста гігієна хворого в стаціонарі.

4.29. Гігієнічні заходи профілактики гіпокінезії хворого, що знаходиться в умовах стаціонару.

4.30. Музика та її використання як лікувально–профілактичного фактору.

4.31. Медико–технологічні та гігієнічні вимоги до лікарняних меблів і лікарняного обладнання.

4.32. Зміст, організація та методика контролю гігієнічного і протиепідемічного режиму в стаціонарі та поліклініці.

4.33. Зародження і розвиток вчення про внутрішньолікарняну інфекцію та гігієнічні основи їх профілактики.

4.34. Соціально–гігієнічне значення та еволюція внутрішньолікарняних інфекцій у сучасних умовах.

4.35. Внутрішньолікарняна інфекція та шляхи її профілактики в стаціонарах і поліклініках різного профілю.

4.36. Засоби і методи санації повітряного середовища у приміщеннях стаціонару та поліклініки.

4.37. Психогігієнічні аспекти організації внутрішньолікарняного режиму. Інтер’єр та естетика лікарняних приміщень.

4.38. Якою бути лікарні майбутнього?

4.39. Гігієнічні основи організації лікувально–охоронного режиму в лікарні.

 

5. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА РАДІАЦІЙНА ГІГІЄНА

5.1. Праця як гігієнічна проблема.

5.2. Науково–технічна революція та гігієнічні аспекти її впливу на характер і умови трудової діяльності людини.

5.3. Питання охорони і гігієни праці в Україні. Основні законодавчі документи та рішення уряду, що спрямовані на покращання умов праці та охорону здоров’я працівників.

5.4. Втома при фізичній праці. Гігієнічні основи профілактики перевтоми.

5.5. Втома при розумовій праці. Гігієнічні основи профілактики перевтоми.

5.6. Гігієна виробничого освітлення.

5.7. Мікроклімат виробничих приміщень, вплив несприятливого мікроклімату на здоров’я, заходи профілактики.

5.8. Забруднення повітряного середовища виробничих приміщень та їх вплив на здоров’я, заходи профілактики.

5.9. Вентиляція виробничих приміщень та її гігієнічні основи.

5.10. Шум як фактор виробничого середовища. Шумова хвороба, її прояви та профілактика.

5.11. Вібраційна хвороба, її причини, прояви та основні напрямки профілактики.

5.12. Ультразвук як фактор виробничого середовища, гігієна праці при використанні ультразвуку.

5.13. Виробничий пил та його вплив на організм працівників. Пневмоконіози, етіологія, клінічні прояви, шляхи профілактики.

5.14. Декомпресійна хвороба, причини, прояви, основи невідкладної допомоги та заходи профілактики.

5.15. Профілактика несприятливого впливу на організм пониженого атмосферного тиску, профілактика “висотної хвороби”.

5.16. Канцерогенні фактори в умовах промислового виробництва, профілактика їх несприятливого впливу.

5.17. Завдання, зміст та методи лікувально–профілактичної роботи лікаря оздоровчого пункту медико–санітарної частини підприємства.

5.18. Гігієнічні основи профілактики професійних отруєнь.

5.19. Гігієна розумової праці.

5.20. Гігієна праці і побуту студентів.

5.21. Гігієнічні основи професійної орієнтації учнів.

5.22. Гігієна праці механізаторів сільського господарства.

5.23. Гігієна праці тваринників.

5.24. Гігієна праці при застосуванні отрутохімікатів у сільському господарстві.

5.25. Гігієна праці жінок.

5.26. Особливості несприятливого впливу факторів виробничого середовища на організм жінки.

5.27. Гігієна праці будівельників.

5.28. Гігієна праці шахтарів.

5.29. Гігієна праці машинобудівників.

5.30. Гігієна виробничого навчання та праці підлітків.

5.31. Гігієна праці при роботі з лазерами.

5.32. Гігієна праці користувачів ЕОМ.

5.33. Гігієна праці при роботі з джерелами електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону.

5.34. Засоби індивідуального захисту та особливості їх застосування.

5.35. Гігієна праці при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання.

5.36. Гігієна праці при роботі з закритими джерелами іонізуючого випромінювання.

5.37. Гігієнічні основи радіаційного контролю.

5.38. Гігієнічні аспекти аварії на ЧАЕС.

5.39. Виробничий травматизм та гігієнічні основи його профілактики. `

5.40. Сільськогосподарський травматизм та гігієнічні основи його профілактики.

 

6. ГІГІЄНА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

6.1. Зміст і роль гігієнічних заходів у збереженні та зміцненні здоров’я дітей і підлітків.

6.2. Режим дня школяра та його фізіолого–гігієнічні основи.

6.3. Гігієнічні вимоги до організації навчальних занять у школі.

6.4. Гігієнічні вимоги до планування дитячих дошкільних закладів.

6.5. Гігієнічні вимоги до мікроклімату дитячих закладів.

6.6. Гігієнічні вимоги до меблів, обладнання та іграшок у дошкільних закладах.

6.7. Гігієнічні вимоги до дитячого одягу та взуття.

6.8. Гігієнічні вимоги до планування шкіл та шкіл–інтернатів.

6.9. Гігієнічні вимоги до планування та обладнання заміських таборів.

6.10. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів та підручників.

6.11. Фізичний розвиток, основні закономірності росту та розвитку дітей і підлітків.

6.12. Основи медичного контролю за організацією фізичного виховання школярів.

6.13. Гігієнічні основи загартовування дітей та підлітків.

6.14. Гігієнічні вимоги до організації навчання підлітків у професійно–технічних училищах.

6.15. Лікарсько–професійна консультація у школі.

6.16. Гігієнічні основи організації вільного часу дітей і підлітків.

6.17. Основи психогігієни дітей і підлітків.

6.18. Гігієнічні основи профілактики ультрафіолетової недостатності у дітей і підлітків.

6.19. Гігієнічні основи профілактики деформацій скелета та плоскостопості у дітей і підлітків.

6.20. Гігієнічні основи профілактики міопії у дітей і підлітків.

6.21. Гігієнічні основи профілактики перевтоми у дітей і підлітків.

6.22. Гігієнічні основи профілактика захворювань серцево–судинної системи у дітей і підлітків.

6.23. Гігієнічні основи профілактики захворювань органів дихання у дітей і підлітків.

6.24. Гігієнічні основи профілактики захворювань органів травлення у дітей і підлітків.

6.25. Гігієнічні основи профілактики інфекційних захворювань у дитячих дошкільних закладах.

 

7. ОСОБИСТА ГІГІЄНА

7.1. Науково–технічна революція та спосіб життя людини. Зміст і задачі особистої гігієни у сучасних умовах.

7.2. Гігієнічні основи здорового способу життя.

7.3. Гігієна тіла та волосся.

7.4. Гігієна ротової порожнини.

7.5. Гіпокінезія, її вплив на здоров’я та шляхи профілактики.

7.6. Сон і здоров’я. Гігієна сну.

7.7. Гігієна взуття.

7.8. Гігієна одягу в різноманітних кліматичних умовах.

7.9. Гігієна повітряного середовища та мікроклімату житла.

7.10. Гігієна освітлення житла.

7.11. Гігієна повітряного середовища житла.

7.12. Профілактика побутових отруєнь та побутового травматизму.

7.13. Синтетичні матеріали та гігієнічні основи їх використання.

7.14. Гігієнічна характеристика сучасних миючих засобів та особливості їх використання з метою догляду за шкірою і волоссям.

7.15. Фізична культура як елемент особистої гігієни людини.

7.16. Зимові види спорту, їх лікувально–профілактичне значення.

7.17. Гігієна туристичного походу.

7.18. Гігієнічні основи використання природних факторів з метою оздоровлення.

7.19. Гігієна відпочинку.

7.20. Шляхи та засоби підвищення стійкості організму до впливу стресових факторів довкілля і соціальних умов життя.

7.21. Режим дня і особиста гігієна школяра.

7.22. Особиста гігієна підлітка.

7.23. Особиста гігієна вагітної жінки.

7.24. Соціально–гігієнічне значення та профілактика паління.

7.25. Соціально–гігієнічне значення та профілактика алкоголізму.

7.26. Соціально–гігієнічне значення та профілактика наркоманії.

7.27. Соціально–гігієнічне значення та профілактика ожиріння.

7.28. Психогігієна та психопрофілактика, їх лікувальне значення.

 

Додаток 3 .