рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Философия
- /
- Таблиця 1
Реферат Курсовая Конспект
Таблиця 1
Таблиця 1 - раздел Философия, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З гігієни та екології Перелік Основних Показників, Застосовуваних При Аналізі Захворюваност...
Перелік основних показників, застосовуваних при аналізі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) контингентів працюючих протягом року
| № пп | Показники | Спосіб обчислення |
| 1. | Особи, що хворіли | Число осіб, що хворіли, (Б) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
| 2. | Особи, що не хворіли | Число осіб, що не хворіли, (НБ) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
| 3. | Випадки тимчасової втрати працездатності через хворобу | Число випадків ТВП у зв'язку з хворобою (З) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
| 4. | Дні тимчасової непрацездатності через хворобу | Число днів ТВП у зв'язку з хворобою (Д) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
| 5. | Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності через хворобу | Число днів ТВП по всім або окремим захворюванням (Д) Число випадків ТВП за всіма або окремими захворюваннями (З) |
| 6. | Загальна середня тривалість тимчасової непрацездатності (в усіх випадках, разом узятих) осіб, що хворіли | Загальне число днів ТВП за всіма випадкам (Д) Загальне число осіб, що хворіли, (Б) |
| 7. | Розподіл осіб, що тимчасово втратили працездатність у зв'язку з хворобою, за кратністю випадків захворювань | Число осіб, що мали за рік визначене число випадків ТВП через хворобу (1,2,3, 4 і більш) х 100 Усього осіб, що хворіли, (Б) |
| 8. | Частота осіб, що хворіли, які мали I, 2, 3, 4 випадки і більше тимчасову непрацездатність через хворобу, на 100 працюючих протягом року | Число осіб, що мали визначене число випадків ТВП через хворобу (1.2, 3, 4 і більш) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
| 9. | Структура осіб, що хворіли, за тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу, % | Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше 10 днів (10–19,20–29 днів і т.д.) х 100 Число осіб, що хворіли, (Б) |
| 10. | Частота осіб, що хворіли, з визначеною тривалістю тимчасової непрацездатності через хворобу на 100 працюючих протягом року | Чисельність осіб, що хворіли, ТВП яких через хворобу складала менше10 днів х (10–19, 20–29 днів і т.д.) х 100 Чисельність цілорічних контингентів працюючих (Рк) |
| 11. | Структура випадків за тривалістю тимчасової непрацездатності (у % до загального числа випадків тимчасової непрацездатності через хворобу) | Число випадків з ТВП через хворобу менше 10 днів (10–19, 20–29 днів і т.д.)Х100 Загальне число випадків ТВП через хворобу (В) |
| 12. | Структура випадків тимчасової непрацездатності за різними формами (групами) захворювань | Число випадків ТВП у зв'язку з даної хворобою (або групою захворювань) х 100 Загальне число випадків ТВП за усіма захворюваннями |
| 13. | Повторність загострень окремих хронічних захворювань | Число випадків загострень хронічного захворювання, що супроводжуються ТВП Число осіб, що хворіли даним хронічним захворюванням |
| 14. | Повторюваність випадків окремих гострих захворювань | Число випадків ТВП за даною нозологічною формою з гострим протіканням Число осіб, що хворіли даною нозологічною формою |
| 15. | Відсоток непрацездатності (відсоток осіб, що умовно не працювали в досліджуваному році) | Число календарних днів ТВП з причини захворювань х 100 Число днів у році (365) х Чисельність контингентів працюючих протягом року (Рк) |
Після розрахунку показників захворюваності розраховують середнє квадратичне відхилення (σ) і середню помилку (m) показників за формулами:
________
σ = √p q; (1)
_____
m= √p q/n; (2)
Статистична значимість розбіжностей показників, розрахованих для двох груп, оцінюється за критерієм Стьюдента:
t = (p1 – p2)/√m12+m22; (3)
де p1 і p2 – середні відносні величини в першій і другій групах;
m1 і m2 -– середні помилки першої і другої середньої величини.
Розбіжності показників є статистично достовірними з імовірністю 95%, якщо критерій Стьюдента >2.
Приступаючи до аналізу матеріалів дослідження, насамперед, піддають аналізу дані про чисельність працюючих, визначають наповненість окремих груп, віково-статевий і профе-сійний їхній склад, а також склад за стажем. На цьому етапі вибирають градації віку, стажу й інших ознак, вирішують питання необхідності об'єднання або виключення нечисленних груп.
Одержавши таблицю з абсолютними і відносними даними, їхній аналіз починають з огляду підсумкових показників – осіб, що хворіли, випадків і днів непрацездатності по підприємству в цілому, по окремих цехах і професіях. Установлюють послідовність у розташуванні показників за величиною. При необхідності застосовують той чи інший метод стандартизації цих показників за статтю, віком та іншими ознаками, оцінюють статистичну вірогідність розбіжностей порівнюваних коефіцієнтів. На цьому етапі дають якісну оцінку рівням захворюваності, використовуючи для цього шкалу, приведену в табл.2.
Таблиця 2
Шкала оцінки показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності
| Рівень показників | Відсоток осіб, що хворіли | Тимчасова утрата працездатності на 100 працюючих | |
| число випадків | число днів | ||
| Дуже високий | 80 і більше | 150 і більше | 15000 і більше |
| Високий | 70-79 | 120-149 | 1200-1499 |
| Вищий за середній | 60-69 | 100-119 | 1000-1199 |
| Середній | 50-59 | 80-99 | 800-999 |
| Нижче середнього | 40-49 | 60-79 | 600-799 |
| Низький | 35-39 | 50-59 | 500-599 |
| Дуже низький | Менше 35 | Менше 50 | Менше 500 |
Для порівняння залучають дані по відповідній області промисловості, по інших заводах даної області, а також матеріали наукової літератури.
Потім з'ясовують, у яких цехах (професіях) висока захворюваність тією або іншою нозологічною формою хвороби, визначають захворювання, що займають за частотою осіб, що хворіли, випадків і днів непрацездатності перше, друге і наступні місця (по заводу, цехам і іншим групам працюючих). Тим самим виявляють захворювання, що в основному визначають загальні рівні захворюваності. На додаток до цих показників аналізують показники питомої ваги окремих захворювань, що характеризують структуру захворюваності. Конкретна гігієнічна характеристика виробництва повинна містити дані про параметри основних факторів, відповідності їх існуючим нормативам, оцінку санітарно-побутового обслуговування й організації роботи. Розбіжності, встановлені в рівнях захворюваності з тимчасовою втратою працездатності порівнюваних виробничо-професійних груп працюючих, заслуговують на особливу увагу. Важливим доказом впливу факторів виробництва на здоров'я працюючих може вважатися також зміна рівнів захворюваності в цілому і за окремими формами патології в міру збільшення виробничого стажу. Ці зміни далеко не однозначні. В одних випадках спостерігається послідовний її ріст, в інших – захворюваність найбільш висока в осіб з невеликим стажем, у початковому періоді їхньої роботи в нових умовах роботи (наприклад, у перші роки контакту зі шкідливим хімічним агентом), потім захворюваність знижується (настає адаптація), щоб знову вирости в результаті виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів.
Додаток 1
План санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів
| Заходи | Час виконання | Відповідальний за виконання |
| Санітарно–гігієнічна і санітарно–протиепідемічна робота. | ||
| 1. Забезпечити постійну роботу системи водопостачання підприємства ( душові, санітарно-побутові приміщення тощо), систем освітлення, опалення, каналізації та харчування. | Протягом року | Головний енергетик, нач. цехів, цехові лікарі |
| 2. Проводити систематичний санітарний нагляд за цехами та відділами, в першу чергу за роботою системи водопостачання та каналізації, освітлення, опалення, вентиляції, діяльністю харчових об’єктів (їдалень і буфетів). | Протягом року | Начальники цехів, цехові лікарі |
| 3. Систематично проводити аналіз якості води, повітря, змін температури та руху повітря, вологості, шуму в усіх цехах підприємств (в першу чергу на дільницях з несприятливими умовами праці) | Протягом року | Промислово-сані-тарна лабораторія. |
| 4. Організувати підвищення санітарно-гігієнічної грамотності робітників шляхом проведення санітарно-гігієнічного інструктажу серед робітників, які розпочинають роботу на підприємстві, підвищення кваліфікації робітників харчових об’єктів за встановленою програмою, проведення лекцій та бесід з питань профілактики захворювань | Протягом року | Лікарі та медичні сестри |
| 5. Проводити екстрені лікарсько-епідеміологічні обстеження всіх випадків інфекційних захворювань на підприємстві, повідомляти про кожний випадок повідомляти в СЕС міста. | Протягом року | Лікарі та епідеміологи |
| 6. Проводити щеплення проти інфекційних захворювань у відповідності з планом міської СЕС та за епідеміологічними показаннями. | Протягом року | Цехові лікарі та медичні сестри. |
| Загальні лікувально-профілактичні заходи та заходи, що спрямовані на боротьбу з окремими захворюваннями | ||
| 1. Проводити комплексні профілактичні медичні огляди щодо виявлення хронічних захворювань серед робітників та службовців підприємства, робітників-підлітків, робітників, робота яких пов’язана з впливом токсичних речовин (за спеціальним графіком), робітників, які працюють на ділянках з несприятливими факторами виробництва (шум, пил, температурні коливання та ін.) | Протягом року | Дільничні лікарні. Промислові санітарні лікарі. |
| 2. Здійснювати диспансерне обслуговування робітники, які працюють з токсичними речовинами та знаходяться в умовах впливу інших несприятливих чинників (пил, шум, температурні коливання та ін.), робітників підлітків, робітників харчових об’єктів, вагітних жінок, керівного складу, робітників провідних професій; а також хворих з хронічними захворюваннями(виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, хронічні гастрити, гіпертонічна хвороба та ін.). | Протягом року | Цехові лікарі. |
| 3. Проводити заходи, спрямовані на боротьбу з окремими захворюваннями (туберкульоз, грип, ангіна, гострі шлунково-кишкові захворювання, гнійничкові захворювання шкіри; професійні захворювання, промислові і побутові травми). | Протягом року | Цехові лікарі і лікарі вузьких спеціальностей. |
| 4. Організувати облік та розслідування (сумісно з відділом охорони праці та техніки безпеки) кожного випадку промислового отруєння або захворювання. | Протягом року | Відділ охорони праці та техніки безпеки, лікарі-хірурги, цехові лікарі. |
| 5. Забезпечити транспортом всіх хворих робітників і службовців виробництва; | Протягом року | Директор заводу медсанчастини |
| III. Підвищення кваліфікації робітників медико-санітарної частини | ||
| 1. Проводити науково-практичні конференції лікарів з винесенням на них доповідей, що присвячені розгляду та аналізу лікувально-діагностичних помилок | 2 рази в місяць | Начальник медсанчастини і зав. відділенням. |
| 2. Проводити конференції середнього медичного персоналу згідно програми, що встановлена для кожного відділення стаціонару. | Щотижня | Зав. відділеннями. |
| 3. Проводити заняття з санітарками за програмою санітарно-технічного мінімуму і догляду за хворими. | Один раз в місяць | Старші медичні сестри відділення стаціонару і поліклініки. |
| 4. Проводити консультації з кожним ординатором в поліклініці і стаціонарі з одночасною перевіркою медичної документації. | Один раз на тиждень | Зав. відділеннями та зав. кабінетами. |
| 5. Проводити семінари лікарів по експертизі працездатності з різних захворювань. | Один раз на рік | Нач. медикосані-тарної частини. |
| 6. Проводити семінари лікарів з технології виробництва, гігієни праці і професійної патології на даному підприємстві. | Один раз на рік | Нач. медикосані-тарної частини, зав. відділенням СЕС. |
| Організаційно–масова робота. | ||
| 1. Проводити обговорення звітних доповідей лікарів про стан захворюваності робітників та заходи щодо його зниження на засіданнях Ради соціального страхування завкому і цехових комітетів. | Один раз в квартал | Нач. медсанчастини, цехові лікарі. |
| 2. Проводити інструктаж страхових делегатів з питань контролю за виконанням режиму хворих вдома, виявлення хворих і складання актів у випадках побутових травм. | Один раз в квартал | Цехові лікарі і медичні сестри. |
| 3. Проводити заняття з санітарним активом (санітарі дружини, санітарні пости) в цехах та відділах підприємства і здійснювати керівництво його роботою. | Один раз в квартал | Цехові лікарі і медичні сестри. |
Ситуаційні задачі
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З гігієни та екології
з гігієни та екології... для студентів курсу медичного факультету... спеціальність лікувальна справа педіатрія...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Таблиця 1
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.028 сек.
Новости и инфо для студентов