Мета кодування інформації полягає в тому, щоб представити інформацію в більш компактній та зручній формі, що необхідно при запису даних в документі, їх перенесенні на машинний носій, проведенні обробки, передачі та інших операцій.
Під шифром розуміється умовне позначення конкретної позиції певної номенклатури показників.
Код – це спільна для всієї номенклатури система побудови та присвоєння умовного позначення, побудована за певними правилами.
За формою зображення коди бувають цифрові, буквені та буквено-цифрові.
За кількістю ознак, що включаються в один код, розрізняють одноозначні та багатоозначні коди. Одноозначний код характеризує тільки одну ознаку (наприклад, розряд роботи, національність). Багатоозначний код використовується для кодування кількох ознак (наприклад, готова продукція – конкретний виріб з його параметрами).
Одна із найважливіших вимог, що пред’являється до коду – одноманітність його використання на усіх ділянках обліково-планових робіт.
Під класифікацією розуміють сукупність правил розподілу заданої множини об’єктів на підмножини у відповідності до встановлених ознак.
Класифікатор є свого роду формалізованою мовою, яка відображає закон (порядок) розбиття множини об’єктів на класи, групи, підгрупи, види, яка одночасно дозволяє здійснювати кодування понять номенклатури.