рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТА ВИДИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ВИДИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ - раздел Философия, ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Усі Суб'єкти Зовнішньоекономічної Діяльності, Згідно Із Ч. 1 Ст. 379 Гку, Мож...

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, згідно із ч. 1 ст. 379 ГКУ, можуть здійснювати будь-які види ЗЕД і зовнішньоекономічних операцій, якщо інше не встановлено законом. Учасниками ЗЕД є різні категорії осіб, які за їх рольовими функціями та повноваженнями можна поділити на такі групи:

1) суб'єкти ЗЕД (особи, які безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічну діяльність);

2) особи, що забезпечують функції (в комплексі чи окремо визначені) щодо управління ЗЕД;

3) споживачі в широкому розумінні (громадяни, суб'єкти господарювання, негосподарські організації);

4) посередники (особи, які надають суб'єктам ЗЕД послуги організаційного, консультаційного та іншого характеру щодо сприяння в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності).

Спеціальне законодавство про ЗЕД приділяє особливу увагу першим двом категоріям учасників ЗЕД з урахуванням їх визначальної ролі в організації та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Проте це законодавство містить деякі колізійні положення щодо правового статусу зазначених осіб, що значною мірою зумовлено прийняттям Господарського кодексу зі спеціальним розділом про ЗЕД без внесення відповідних змін до Закону «Про ЗЕД». Так, коло суб'єктів ЗЕД визначається по-різному.

Відповідно до ст. Закону «Про ЗЕД», суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін.), в т. ч. юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України;

- Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з встановленими законом принципами здійсненні ЗЕД.

Господарський кодекс (ст. 378) закріпив уніфіковані та значною мірою вдосконалені положення щодо суб'єктів ЗЕД, передбачивши, що ними є (можуть бути):

- суб'єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої ст. 55 ГК (тобто зареєстровані у встановленому порядку індивідуальні підприємці; господарські організації зі статусом юридичної особи, створені відповідно до законодавства України (Цивільного кодексу, Господарського кодексу, спеціальних законів),

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

- підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб'єктів господарювання (нерезидентів), що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом;

- зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відтак, ГК виключив (на нашу думку, без достатніх на те підстав) зі складу суб'єктів ЗЕД господарські організації, створені за законодавством України без статусу юридичної особи, зокрема:

промислово-фінансові групи, Які відповідно до однойменного закону можуть не лише займатися зовнішньоекономічною діяльністю, але й мати статус транснаціональних, створених за участю суб'єктів господарювання різних держав;

пайові інвестиційні фонди, що створюються на договірних засадах і згідно із Законом «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» не мають статусу юридичної особи);

філії, представництва, інші відокремлені підрозділи (структурні одиниці), господарських організацій-резидентів, утворені ними для здійснення господарської діяльності відповідно до законодавства України (в т. ч., п. З ч. 2 ст. 55 ГК України), якщо відповідні повноваження закріплені в положенні про такий підрозділ (структурну одиницю);

іноземні (створені за зарубіжним законодавством) господарські організації зі статусом або без статусу юридичної особи. Подібні особи можуть виступати іноземними інвесторами, що, відповідно до логіки розробників ГК, є зовнішньоекономічною діяльністю (основні положення про таку діяльність у формі спеціальної глави - гл. 38 «Іноземні інвестиції» включені до розділу VІІ ГК «Зовнішньоекономічна діяльність»). Крім того, відповідно до законодавства низки країн (англо-саксонської правової традиції, Німеччини, Австрії та ін.) персональні товариства (повне та командитне) не визнаються юридичними особами, хоча можуть мати інтерес щодо участі в ЗЕД, в т. ч і шляхом створення на території України своїх філій, представництв, інших відокремлених підрозділів та/або укладення з українськими суб'єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Виключення подібних осіб зі складу суб'єктів ЗЕД суперечить національним інтересам щодо залучення іноземних інвестицій та забезпечення адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу (згідно із Законом України від 21.11.2002 р. «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»).

Суб'єкти ЗЕД мають права та обов'язки (загальні та спеціальні), що є обов'язковими елементами їх правового статусу. До категорії загальних входять права та обов'язки, притаманні усім суб'єктам господарювання. До категорії спеціальних належать права та обов'язки, якими наділяються суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в процесі її здійснення.

Спеціальними правами суб'єктів ЗЕД є:

- здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції, щодо яких закон не містить заборон/обмежень;

- відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на територіях інших держав;

- самостійно розпоряджатися (після сплати передбачених законом податків і зборів/обов'язкових платежів) валютною виручкою від проведених зовнішньоекономічних операцій (крім передбачених законом випадків);

- одержувати в іноземних фінансових установах на договірній основі валютні кредити на умовах, що не суперечать законодавству України;

- обирати контрагентів та укладати з ними зовнішньоекономічні договори (контракти);

- обирати за домовленістю з контрагентом за зовнішньоекономічним договором/контрактом юрисдикційний орган, що розв'язуватиме між ними спори; відповідно до ст. 38 Закону «Про ЗЕД» спори між суб'єктами ЗЕД можуть розглядати: суди України; за згодою сторін спору — Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України; інші органи вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України);

- обирати за домовленістю з контрагентом за зовнішньоекономічним договором/контрактом національну належність законодавства, що застосовуватиметься при розгляді таких спорів;

- користуватися державним захистом своїх прав та законних інтересів у разі їх порушення за межами України шляхом звернення до дипломатичних та консульських установ, державних торговельних представництв, а також в інший спосіб, визначений законом.

До спеціальних обов’язків суб'єктів ЗЕД належать:

- дотримання вимог законодавства про ЗЕД, в т. ч.: здійснення у передбачених актами законодавства випадках ліцензування та квотування імпортно-експортних операцій, а також виконання умов їх надання; дотримання вимог щодо змісту, форми та державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

- у разі здійснення ЗЕД в Україні у формі створення іноземним суб'єктом господарювання (зі статусом юридичної особи) філій, представництв, інших відокремлених підрозділів (без такого статусу) здійснити реєстрацію подібного суб'єкта в установленому порядку;

- у разі запровадження в установленому порядку режиму обов'язкового розподілу валютної виручки від проведення зовнішньоекономічних операцій між суб'єктами ЗЕД та уповноваженими державними валютними фондами здійснювати відповідні відрахування іноземної валюти з дотриманням передбачених для цього процедур;

- вести бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку повинні надсилати органам Державної статистики України;

- імпортувати в Україну лише ті товари, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України (у разі відсутності національним стандартів та вимог України на певний товар - застосовувати відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів);

- утримуватися від порушень встановлених законом заборон, обмежень щодо субсидованого імпорту, демпінгового імпорту, реекспорту;

- у разі порушення вимог законодавства про ЗЕД нести передбачену ним господарсько-правову відповідальність, у т. ч. у формі застосування спеціальних санкцій, відповідно до встановленого порядку (Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбаченні статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.04.2004 р. № 126);

- інформувати Нацбанк України про відкриття валютних рахунків за межами України та надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у встановленому порядку;

- та ін.

Держава гарантує рівність прав та однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проте у разі застосування до українських суб'єктів господарювання дискримінаційних заходів на території певних держав, в Україні можуть бути застосовані аналогічні заходи до суб'єктів господарювання відповідної країни (ч. 2 ст. 389 ГК України, ст. 29 Закону «Про ЗЕД»).

Відкритий перелік видів ЗЕД, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, міститься в ст. 4 ЗУ «Про ЗЕД». До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між вітчизняними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Щодо посередницьких операцій, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та ін.), в ст. 4 Закону «Про ЗЕД» міститься спеціальне положення: подібні операції здійснюються суб'єктами ЗЕД без обмежень.

Одним з основних видів ЗЕД та складовою будь-якою ЗЕД є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Ст. 1 Закону «Про ЗЕД» містить визначення цих понять, розрізняючи при цьому експорт/імпорт товарів та експорт/імпорт капіталів.

Експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Експорт/імпорт капіталу - вивезення за межі України/ввезення з-за меж України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Закріплюючи широкі можливості щодо експорту-імпорту як різновиду зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій як складової ЗЕД, законодавець встановлює і певні обмеження з метою захисту національних інтересів. Згідно із ст. 17 Закону «Про ЗЕД» встановлюється заборона на такі види експорту та імпорту:

- експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;

- імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

- імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. п., які суперечать відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;

- експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Конкретний перелік товарів, щодо яких встановлюється заборона на експорт та імпорт, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Законами України можуть встановлюватися обмеження/заборони і щодо певних методів імпортування товарів в Україну. Це стосується так званого демпінгу/демпінгового імпорту та субсидованого імпорту.

Демпінг/демпінговий імпорт (відповідно до ст. 1 Закону «Про ЗЕД») - це ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробникові подібного товару. Відносини, що складаються в процесі здійснення такого імпорту, регулюються Законом України від 22.12.1998 р. «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

Субсидований імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару. Небезпечність для національної економіки такого імпорту зумовила прийняття спеціального нормативно-правового акта вищої юридичної сили - Закону України від 22.12.1998 р. «Про захист національного виробника від субсидованого імпорту».

Законом «Про ЗЕД» (ст. 30) встановлені обмеження щодо реекспорту, а саме: забороняється реекспорт товарів, імпортованих за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України. Проте орган, який є розпорядником Державного валютного фонду України або валютного фонду місцевої Ради, може дозволити реекспорт в разі неможливості використання імпортного товару на території України за його призначенням.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТА ВИДИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ: БАКАЛАВР
  Полтава Видавництво ПолтНТУ Відповідальний за випуск – завідувачка кафедри економіки підприємства, к.е.н., професор В.Я. Чевганова  

ЗАКОНОДАВСТВО, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
  План   1. Конституційні засади правопорядку у сфері господарювання. Господарсько-правові норми: поняття, ознаки та види. 2. Поняття, предмет та метод

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ПРАВОПОРЯДКУ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ НОРМИ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ВИДИ
Нормативне регулювання господарських відносин ґрунтується на встановлених Конституцією України основних засадах правопорядку у сфері господарювання, про що згадується в Преамбулі Господарського код

ЗАКОНОДАВСТВА, ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
Господарське право - це система норм, що регулюють господарські відносини, тобто відносини, що вини­кають у процесі організації та здійснення господарської діяльності

ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Господарське законодавство складається з великого масиву взаємопов'язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські відносини. У своїй сукупності ці нормативно-прав

СТАТУС ПІДПРИЄМСТВА
План   1. Поняття та зміст підприємницької діяльності, умови її здійснення. Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання. 2. Поняття та види суб’єктів госпо

ПОДАРЮВАННЯ
Підприємництво є одним із різновидів творчої, пошукової, ризикової соціальної діяльності і в більшості країн світу з ринковою економікою вважається одним із найпрестижніших. Поняття підпри

Ознаки державної реєстрації
1. Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту створення юридичної особи. Згідно зі ст. 80 ЦКУ юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановле

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі де

Порядок проведення державної реєстрації фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності
Згідно зі ст. 5 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення

НЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Згідно із ст. 2 ГКУ, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені гос

НЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Згідно із ст. 2 ГКУ, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені гос

СУБ’ЄКТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ
Правове становище підприємств в українському законодавстві, що почало формуватися після здобуття Україною державної незалежності, вперше було визначено Законом України від 27.03.1991 р. «Про підпри

Види та організаційно-правові форми підприємств
Підприємства можуть бути різних видів та організаційно-правових форм. Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України, підприємства класифікуються за різними ознаками. 1.

ЄМСТВ ТА ПОРЯДОК ЇХ РЕОРГАНІЗАЦІЇ І ЛІКВІДАЦІЇ
Основні засади припинення діяльності суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України (статті 59-61), а спеціальні - законами, що визначають особливості правового статусу суб'єк

ДИ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС
План   1. Поняття господарських об’єднань, їх правове регулювання. Види господарських об’єднань. 2. Господарські товариства: поняття, види, їх юридичний статус, поря

Господарські об’єднанняабодержавні чи комунальні господарські об’єднання.
Господарським об’єднанням визнається об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську

ТА КОМАНДИТНОГО ТОВАРИСТВ
  Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додатк

ГОСПОДАРЮВАННЯ
  План   1. Поняття та форми власності в Україні, їх економічний та юридичний зміст. Право власності як юридична категорія, підстави її виникнення та припинення

ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ, ЇХ ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ЮРИДИЧНИЙ ЗМІСТ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЯК ЮРИДИЧНА КАТЕГОРІЯ, ПІДСТАВИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ
Правом власності, за ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст прав

ВЛАСНОСТІ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ’ЄКТІВ
Майном, за Господарським кодексом України, визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи викор

ДОГОВОРІВ, ЇХ СТРУКТУРА, ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА ВИКОНАННЯ
  План   1. Поняття, сутність та функції господарських договорів. Класифікація і система господарських договорів по законодавству України. 2. Структура

ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ
  Однією з підстав виникнення господарських зобов'язань (і найбільш поширеною у сфері економіки) є господарські договори, за допомогою яких опосередковуються зв'язки між суб'єктами го

Функції господарського договору
Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції — основні напрями дії господарських договорів та/або ті економічні результати, досягнення яких забезпечується у разі засто

Класифікація господарських договорів
У сфері господарювання використовується велике розмаїття господарських договорів, що зумовлює доцільність їх класифікації з навчальною метою та з практичних міркувань - з метою виявлення тенденцій

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ
  Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, перед

ДОГОВОРІВ І ЇХ СУТНІСТЬ
Господарський договір є обов'язковим до виконання його сторонами (ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України). Сторони господарського договору повинні виконувати свої зобов'язання: •

МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
  План   1. Договір поставки: поняття, характеристика, зміст, види. Істотні умови договору. 2. Порядок укладання договору поставки, внесення змін та йо

ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ
На договір купівлі-продажу найбільш подібний договір поставки (в деяких випадках навіть важко визначити, до якого з них належить договір на реалізацію товару). Складність розмежування цих двох спор

Порядок і способи укладання, зміни та розірвання договору поставки.
Чинним законодавством передбачається можливість укладання договорів поставки як неконкурентними (в порядку, передбаченому ст. 181 ГК України, розділом ІV Положення про поставки продукції виробничо-

РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДИ
План   1. Договір підряду: поняття, форма, види і значення. Права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання договору підряду. 2. Поняття, зміст, види і

РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДИ
План   1. Договір підряду: поняття, форма, види і значення. Права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання договору підряду. 2. Поняття, зміст, види і

Відповідальність сторін за договором підряду
ЦК України встановлюється відповідальність сторін договору в разі невиконання або неналежного виконання умов договору підряду. Статтею 858 ЦК України встановлюється відповідальність підряд

Договір підряду на капітальне будівництво
Підрядні договори - один з видів господарських договорів. Відповідно до такого договору одна сторона (Підрядник) зобов'язується виконати у встановлений строк обумовлені договором роботи, а інша сто

Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
Будівництву об'єкта має передувати його проектування (включає розробку передпроектних документів, що обґрунтовують техніко-економічні показники об'єкта будівництва, та проектно-кошторисної докум

НЯ ДОГОВОРУ МАЙНОВОГО НАЙМУ
Загальні положення про договір найму (оренди) За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за п

ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
Договір лізингу також спрямований на забезпечення користування чужим майном за відповідну плату, проте за можливої наявності при застосуванні фінансового лізингу ознак договору купівлі-продажу (пос

ТРАНСПОРТУ
План   1. Поняття, характеристика, форма і підстави укладання договору перевезення вантажів. Нормативні акти, які регулюють відносини по перевезенню вантажів. Види перевезень

ВАНТАЖІВ ВІД ЗАЛІЗНИЧНОГО І АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Відповідно до ч 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 909 ЦК України договором перевезення вантажу є договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажо

ДО ПЕРЕВІЗНИКА
Порядок вирішення спорів, що виникають з перевезень, має свої особливості (ст. 31 5 ГК України; ст. 925 ЦК України): • обов'язковість претензійного порядку врегулювання такого спору - ч. 1

ЧИМИ СУБ’ЄКТАМИ
  План   1. Поняття та функції цін, їх види та порядок встановлення. 2. Правове регулювання контролю за додержанням дисципліни цін та відповідальність

Поняття про ціни і ціноутворення. Функції цін
Ціна — цей грошовий вираз вартості товару. В умовах товарного виробництва і обігу продукти праці виробляються і реалізуються як товари. Ціна кожного окремого товару необов'язково співпадає з вартіс

Ринковий механізм ціноутворення
Ціна виступає як головна і універсальна форма зв'язку товаровиробника і ринку. Вона робить можливою (або неможливої) купівлю-продаж товару, а отже, і саме економічне існування виробника товару. Мож

Державне регулювання цін
Політика ціноутворення є складовою частиною економічної і соціальної політики будь-якої держави. Органи державного управління будують свої відносини з товаровиробниками, використовуючи наступні важ

РОЗРАХУНКІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ОБІГУ
Господарський кодекс України (ст. 346) регулює порядок кредитування суб'єктів господарювання. Для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: * клопот

Порядок відкриття рахунків в банках.
Відповідно до Інструкції, затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 N 492 «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валютах», банки відкри

Порядок та форми розрахунків у господарському обігу.
Порядок проведення розрахункових операцій за безготівковими розрахунками регулюється Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правління Нац

В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
План 1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. 2. Правове становище антимонопольного комітету. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства. Порядок роз

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції.
Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення для суб'єктів господарювання рівних можливостей, їх змагальність, тобто здорову конкуренцію, яка

Антимонопольні органи та їх компетенція.
Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету здійснює Закон України «Про Антимонопольний комітет України» і ряд інших нормативних актів. За даним Законом Антимонопольний комітет України

Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: * вчинення дій, передбачених ст. 29, 30 і 32 Господарського Кодексу України (Зловживання

БАНКРУТСТВА
  План   1. Поняття відповідальності в господарському праві, її функції та види. Здійснення суб’єктивних господарсько-цивільних прав. 2. Підстави відпо

Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
Більшість учасників господарських правовідносин заінтересована в правомірній поведінці - як власній, так і своїх контрагентів (партнерів). Це відповідає і моральним засадам суспільства, і прагматич

Види господарсько-правової відповідальності
Господарсько-правова відповідальність — різноманітна. У 80-х роках в СРСР налічувалось близько 2,5 тисяч санкцій, що застосовувалися у сфері господарювання. В умовах змішаної економіки України тако

Функції та підстави господарсько-правової відповідальності
Господарсько-правова відповідальність як важлива складова господарського правопорядку виконує важливі функції. Функції господарсько-правової відповідальності - це н

СТОСОВУЮТЬСЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН
Розрізняють різні форми господарсько-правової відповідальності - залежно від характеру та спрямованості впливу, механізму реалізації, фактичних підстав застосування. В юридичній літературі немає єд

ЛЕННЯ ПРЕТЕНЗІЙ КРЕДИТОРІВ
Інститут банкрутства в Україні запроваджено у зв'язку з ринковою орієнтацією вітчизняної економіки, основним принципом якої є принцип підприємництва: здійснення підприємницької діяльності самостійн

ДІЯЛЬНОСТІ. СТРОКИ В ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИНАХ
Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підпри

ГОСПОДАРСЬКИМИ СУДАМИ
План   1. Судова система в Україні, її принципи та завдання. 2. Поняття, принципи і задачі господарського суду. 3. Досудове врегулювання господарських спорі

СУДОВА СИСТЕМА В УКРАЇНІ, ЇЇ ПРИНЦИПИ ТА ЗАВДАННЯ
Поняття судової влади містить два основні компоненти: по-перше, ця влада може реалізовуватися тільки спеціально уповноваженими органами (судами); по-друге, ці органи мають бути наділені притаманним

ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ І ЗАДАЧІ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
Відповідно до Конституції України та Закону України "Про господарські суди" правосуддя у господарських відносинах здійснюється господарським судом. Особливості статусу господарсь

ДОСУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ. ПРЕТЕНЗІЯ, ЇЇ ЗМІСТ, ПОРЯДОК І СТРОКИ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ. СТРОКИ ДАЧІ ВІДПОВІДІ НА ПРЕТЕНЗІЮ
Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно

Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами: * підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План   1. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, ознаки та принципи. 2. Суб’єкти зовнішньоекономічних відносин та види їх діяльності. 3. Регулювання зовні

ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРИНЦИПИ
  Одним з перших законів незалежної України, спрямованих на забезпечення ринкової орієнтації вітчизняної економіки (і відповідно - розвитку економічної конкуренції, насичення внутрішн

РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Законодавство про ЗЕД містить досить ґрунтовні положення щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначаючи: 1) мету регулювання (ч. 1 ст. 7 Закону

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отриманн

ПРАВОВИЙ СТАТУС ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН
Соціально-економічний розвиток країни досягається за допомогою комплексу заходів - організаційних, економічних, право­вих. Одним з них, що інтегрує усі ці складові, є спеціальні режими господарюван

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги