Реферат Курсовая Конспект
Світлотехнічні установки Та системи - раздел Философия, Міністерство Освіти I Науки України Харківська Націо...
|
Міністерство освіти i науки України
Харківська національна академія міського господарства
Н.О. Ільїна, Ю.О. Васильєва
Світлотехнічні установки
ВСТУП
У даний час склалося декілька тенденцій у світлотехніці, аналіз яких дозволяє краще оцінити ситуацію і виробити програму дій на найближчий період. У зв'язку з цим розглянемо ці тенденції.
Виробництво в області світлотехніки в цілому характеризується пожвавленням, що виявилося в рості обсягів виробництва різних видів світлотехнічних виробів за останні роки. Необхідно також відзначити появу нових виробників світлотехнічної продукції, що, безумовно, є позитивним чинником. Однак підвищення обсягів виробництва, на жаль, у більшості випадків не супроводжується підвищенням якості виробів. Продукція за номенклатурою, технічним рівнем відстає від закордонних фірм і не лежить у руслі основних напрямків розвитку сучасної світлотехніки [1].
У світлотехніці одним з головних критеріїв прогресу є створення нових засобів освітлення. У цьому напрямку не можна не відзначити ряд цікавих робіт, як, зокрема, енергоекономічні й довговічні ГЛР, безртутні натрієві лампи для світильників різного призначення, безртутні МГЛ для опромінення рослин у теплицях, лампи для експонування фотоформ у поліграфії. До числа важливих і перспективних робіт треба також ще віднести наступні: комплексні дослідження зі створення сірих ламп, що об’єднують зусилля декількох організацій; роботи з катодолюмінесценції; створення нових оптичних систем перерозподілу випромінювання, в тому числі за допомогою світловодів; використання оптичного випромінювання для знезаражування води та ін. [1,2].
Крім того, з'явилася велика кількість установок внутрішнього і зовнішнього освітлення, виконаних на найвищому рівні. Зовнішнє архітектурне освітлення за останні роки одержало широкий розвиток. У Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах Росії з'явилося багато чудово виконаних ОУ, які змінили вечірній вигляд міста, що багато в чому сприяло росту якісного освітлення. В ОУ внутрішнього освітлення найбільший розвиток одержали установки громадських будинків (банки, офіси, видовищні об'єкти).
Говорячи про досягнення в області техніки освітлення, не можна не відзначити два важливих фактори: застосування міжнародних норм і рекомендацій МКО і використання методів візуалізації ОУ за допомогою комп'ютерної техніки. Цей метод одержує все більше поширення і дозволяє досить точно імітувати кінцевий результат, втілити задум художника-архітектора, уникнути важких помилок.
Однієї із сучасних тенденцій у створенні енергозберігаючих ОУ є врахування природного рівня освітленості при проектуванні освітлення будинків. При цьому акцент робиться на зниженні частки штучного освітлення будинків за рахунок більшого використання природного, але не на шкоду якості створюваного освітлення.
У зв'язку з вищевикладеним комп'ютерні методи в підходах до створення освітлювальних установок є досить перспективними [3,4]. Світлотехнічні розрахунки в цілому супроводяться значним обсягом обчислень. У більшості випадків методики розрахунку ОУ пов'язані з вибором і аналізом великого числа різноманітних параметрів, типів джерел світла, різних схем розміщення світильників і в підсумку можливих варіантів проектних рішень. Особливе місце в сучасному проектуванні ОУ займає автоматизоване проектування СУ. Використання баз даних до світлотехнічному розрахунку, реалізованих на ЕОМ, дозволяє значно скоротити час підбору підходящого елемента (джерела світла, світлового приладу, варіанта розміщення), полегшує порівняння обраних варіантів за економічними і технічними показниками. В останні роки велике поширення одержало графічне моделювання.
Завдяки інтенсивному технологічному розвиткові ЕОМ і зниженню їхньої вартості системи автоматизованого проектування (САПР) все більше використовуються проектувальниками ОУ й архітекторами в їхній роботі. З розвитком програмного забезпечення САПР вже не обмежується кресленням планів. Сьогодні існує можливість відтворити зображення екстер'єру проектованого будинку й інтер'єрів його приміщень. Як правило, програми візуалізації результатів розрахунків внутрішнього освітлення не точні. Це пов'язано з тим, що розрахований розподіл яскравостей, а також відтворення окремих матеріалів неадекватне натурі, моделювання на ЕОМ може призвести до помилкового враження. В останні роки коректному моделюванню освітлення було приділено багато уваги. Дослідження не обмежувалися тільки фізично правильними розрахунками, вирішувалося завдання інтерпретації результатів розрахунку для забезпечення правильного відтворення. Дотепер такі системи застосовувалися лише у вузькому колі фахівців. У даний час дизайнери освітлення все частіше одержують архітектурні плани не на папері, а на дискеті. Інформація в такій формі може бути безпосередньо введена в САПР.
Тривимірне зображення світильників зберігається в базі даних САПР разом з характеристиками оздоблювальних матеріалів. Після задання характеристик матеріалів поверхонь може бути запущена програма розрахунку ОУ. Результати розрахунку відтворюються у графічній формі. На основі тих же результатів можливе відтворення тривимірного перспективного зображення приміщень, на якому відображається розподіл яскравостей по поверхнях. Зображення світильників і результати розрахунків зберігаються у вигляді графічних файлів у базі даних САПР. Це дозволяє використовувати стандартні функції САПР при оперуванні з результатами світлотехнічних розрахунків, наприклад, відтворювати розподіл освітленості або яскравості в різних перетинах приміщення. Крім того, спеціалізовані САПР можна використовувати при комплексному проектуванні, включаючи електричну мережу.
При використанні САПР слід враховувати, що при її розробці повинні бути пред'явлені високі вимоги до світлотехнічного модуля, найбільш важливим з яких є передача даних між різними САПР.
У більшості випадків системи мають стандартні інтерфейси типу EKF-IGES, що дозволяють обмінюватися тільки двовимірною інформацією. У розрахункову програму із САПР передається тривимірна інформація. Крім розмірів і розташування світильників, вводяться характеристики матеріалів, необхідні для розрахунків візуалізації. Програма розрахунку повертає результати в САПР. Після визначення фотометричних характеристик на планах приміщення можуть бути накреслені графіки ізолюкс. Описані зв'язки найкраще реалізуються через прямий інтерфейс. Але розрахункова програма не повинна мати обмежень за числом поверхонь, їх розташуванням і формою, приміщення, проектовані за допомогою САПР, не повинні мати тільки прямокутну форму, необхідно враховувати тінь від меблів і устаткування. Усі ці вимоги враховуються у стандартних програмах.
Широку практику набула реконструкція вже існуючих ОУ. З цією метою використовуються спеціальні комп'ютерні програми. Останні можуть застосовуватися для освітлення цілого крила будинку або поверху ДС однієї кольоровості, але з різними світловими потоками. У такий спосіб досягається економія електроенергії і забезпечується якість освітлення. Додаткові переваги виникають при збереженні файлу з даними про світильники, що знайшли застосування в ОУ будинку. Як тільки на ринку з'являються нові ДС і технологія освітлення, вони можуть бути легко включені в діючу ОУ. Дані про світлорозподіл СП зберігаються в пам'яті комп'ютера. Користувачеві доступні для перегляду одночасно кілька варіантів. В одному можна переглянути значення рівнів освітленості до і після реконструкції СУ, а також остаточні результати їхньої економії електроенергії для кожного приміщення, в другому – нові рівні освітленості, розміри приміщень, ступінь їхньої зайнятості. Крім того, користувачеві доступний повний набір типових звітів. Вони містять у собі потенційну економію, типи і характеристики ДС і СП, використаних у кожному приміщенні.
Таким чином, раціональне світлотехнічне проектування є одним із сучасних шляхів економії електроенергії.
Лекція 2. МЕТОДИ І КРИТЕРІЇ НОРМУВАННЯ
Врахування спектрального складу випромінювання
Лекція 8. НОРМУВАННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК
Нормування якісних показників освітлення
Розрахунок показника дискомфорту від світної лінії, що перпендикулярна до лінії зору
Загальний вираз для інтегральної характеристики світлового поля:
, (9.19)
де f- функція напрямку, що визначає точність випромінювання в напрямку .
, (9.20)
де ω- тілесний кут, утворений двома конічними поверхнями з кутами розкриття a і a+ da і поздовжніми площинами b і db, рис 9.6.
Рис. 9.6
Напрямок випромінювання щодо досліджуваної точки простору визначається двома кутовими координатами: кутом a у меридіональній площині й кутом b в екваторіальній площині відносно площини меридіану, що проходить через точку простору.
При переважно горизонтальній орієнтації лінії зору яскравість адаптації визначиться в основному яскравістю стелі та стін внаслідок того, що в освітлювальних установках громадських будинків яскравість стелі перевищує яскравість стін. Центральну частину поля зору з яскравістю L1, обумовлену стіною, що перпендикулярна до лінії зору, характеризує граничний кут q:
q1=arctg(H-h)/l , (9.21)
де Н — висота приміщення;
h — висота лінії зору над підлогою;
l- довжина приміщення.
Частина другої зони, що відповідає площі стелі з яскравістю L2, визначається центральним кутом aп, рис. 9.7.
Рис. 9.7
Частка участі випромінювання стелі приблизно визначається функцією
. (9.22)
При виконанні розрахунків яскравості адаптації можна користуватися таблицею:
=. Наприклад: для 1≤(L1/L2)≤10;
LаД = Lст + 2,5 · 10-2(Lп-Lст)k(θ);
для 10≤(L1/L2)≤100:
LаД = Lст + (0.23Lст+7 · 10-3(Lп-Lст))k(θ);
Lад — яскравість адаптації;
Lст — яскравість стін;
Lп — яскравість стелі.
Рівень дискомфортної яскравості в установках зі стелями, що світять, мінімальний при тілесному куті світної стелі ωс = 1 стер і зростає як при зменшенні, так і при збільшенні тілесного кута ωс.
Тілесний кут, що охоплює світлова стеля, визначається так:
ωc = 2[arcsin (sin α1 sin α2)-arcsin (sin а1 sin α2’)]. (9.23)
Обмеживши кут а'2 = 30°
ωc = 2[arcsin (sin α1 sin α2)-arcsin ((sin а1/2))]. (9.24)
Алгоритм розрахунку
1. З креслення, що визначає положення лінії, що світить, відносно розрахункової точки, знаходимо кут ( = arctg (a/hp);
2. За кривими сили світла світильника визначаємо силу світильника
з одиниці довжини лінії:
, (13.31)
де - сила світла світильника для Fл = 1 000 лм.
3. З креслення, що визначає положення лінії, що світить, відносно розрахункової точки, знаходимо кут (=arctg(L/l);
4. Користуючись рівняннями (13.25), (13.29) і (13.30), визначаємо освітленість у розрахунковій точці.
Рис.14.4 Рис.14.5
Для полегшення побудови кривих = f(р') зручно користуватися графіком, приведеним на рис. 14.5. На осі абсцис графіка відкладені значення відносної довжини лінії, що світить, L', а на осі ординат - функція f(р', L'), обумовлена згідно з [4] розміром і положенням лінії, що світить, відносно розрахункової точки:
. (14.10)
Задаючись значеннями L’ з графіка, знаходимо значення функції f(р', L') і кути j, відповідні різним значенням р'. Відносна освітленість для заданих р' і L,' визначається як добуток функції f(р', L') на значення сили світла світильника (Ij)1000 , знайдене за поперечної кривою сили світла для відповідного кута j.
Задаючись значеннями , за графіком = f(р') (рис. 14.5) знаходимо значення р', що відповідають кожному значенню L', і наносимо їх на заздалегідь підготовлену сітку в прямокутній системі координат. З'єднуючи отримані точки плавними кривими, одержуємо графік лінійних ізолюкс.
На осі ординат графіка відкладені відносні розміри лінії, що світить, а на осі абсцис - відносні відстані від проекції осі лінії a/hp.
Алгоритм розрахунку освітленості з використанням кривих рівної відносної освітленості:
1) з креслення, що визначає положення лінії, що світить, відносно точки розрахунку знаходимо відносні координати:
;
2) за кривими відносної освітленості визначаємо для знайдених р' і L’;
3) за знаходимо освітленість горизонтальної площини.
Алгоритм розрахунку
1. З креслення, що визначає положення прямокутника, що світить, відносно розрахункової точки, знаходимо відносні координати Р2 = b/m і Р1 = a/m;
2. За номограмою e=f(P1, P2) визначаємо коефіцієнт освітленості е;
3. За EA = pLe = Мe заданої світності визначаємо освітленість;(е-коефіцієнт освітленості в розрахунковій точці, створюваній розрахунковою поверхнею).
– Конец работы –
Используемые теги: Світлотехнічні, установки, системи0.061
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Світлотехнічні установки Та системи
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов