ЗА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ - раздел Философия, Світлотехнічні установки Та системи Показником Економічної Ефективності Капітальних Вкладень У Порівнювані Варіан...
Показником економічної ефективності капітальних вкладень у порівнювані варіанти технічних рішень проекту прийнято мінімум приведених витрат, що являють собою по кожному варіанту суму капітальних витрат К і річних експлуатаційних витрат С протягом нормативного строку окупності капітальних витрат Т, вираженого в роках. Найбільш вигідним є той варіант, для якого значення К + СТ буде найменшим.
Строком окупності капітальних витрат прийнято вважати час, протягом якого різниця капіталовкладень для двох порівнюваних варіантів установки (ДО2 — ДО1) окупається за рахунок економії засобів, що витрачаються на експлуатацію більш дорогої установки:
Т=(ДО2 – ДО1)/(З1 – З2), (8.1)
де Т - строк окупності, роки;
ДО1 і З1 - капітальні витрати і річна вартість експлуатації менш капіталомісткого варіанта установки (ДО1<ДО2),грн.;
ДО2 і З2 - капітальні витрати й річна вартість експлуатації установки з меншими експлуатаційними річними витратами (З1 > З2), грн.
Техніко-економічне зіставлення порівнюваних варіантів освітлювальних установок має сенс лише в тому випадку, коли більш капіталомісткий варіант характеризується меншими експлуатаційними витратами. Для одночасного зіставлення декількох варіантів освітлювальної установки
Сi+Ki /Тн=min, (8.2)
де Тн - нормативний строк окупності за Дст Тн = 8,3 роки.
Суму витрат на експлуатацію i-й освітлювальної установки Сі й щорічного відрахування на покриття капітальних витрат протягом нормативного строку окупності прийнято називати приведеними витратами:
3i=Ci+РнKi=Ci+0,l2Ki, (8.3)
де Зі — приведені витрати i-го варіанта установки;
Сі — річні витрати на експлуатацію і-го варіанта установки;
Рн — нормативний коефіцієнт ефективності (при Тн = 8,3 Рн = 1/8,3 = 0,12);
Кі — капітальні вкладення і-го варіанта освітлювальної установки.
(Ci-0,l2Ki)/Ni=Зi - питомі приведені витрати на одну партію виробів,
де Ni — кількість партій (штук) виробів, що випускаються за певний проміжок часу (тиждень, місяць);
При зіставленні двох варіантів за (8.1) умови більшої економічності першого варіанта визначаться нерівністю
З1 + РнК1 > З2 + РнК2 (8.4)
або
З1 + РнК1 < З1 + РнК1
N1 N2 1+n1,2 , (8.5)
де n1,2 — відносний приріст продуктивності праці в першому, більш капіталомісткому варіанті освітлювальної установки.
Оптимальним за техніко-економічними показниками буде той варіант, у якого питомі приведені витрати мінімальні:
Ci+Рнki=Si хв, (8.6)
де З= Ci/Ni — собівартість одиничної партій виробів;
ki = Ki/Ni — питоме щорічне відрахування на покриття капітальних витрат, віднесене до однієї партії виробів.
Найкращій варіант освітлювальної установки в приміщеннях суспільного призначення з декількох варіантів проекту з однаковими якісними й кількісними показниками, що задовольняють діючим правилам і нормам штучного освітлення, можна користуватися рівнянням (8.6).
Викладена методика вибору оптимального варіанта освітлювальної установки за мінімумом приведених витрат є застосовною як для техніко-економічного зіставлення варіантів освітлювальних установок на стадії їхнього проектування, так і для вибору економічно оптимальних норм освітленості робочих поверхонь, а також якісних показників освітлення в процесі розробки правил і норм освітлення.
Все темы данного раздела:
Та системи
( Конспект лекцій для студентів 4 курсу денної і
5 курсу заочної форм навчання
спеціальності 6.090.600 -«Світлотехніка і джерела світла»)
Лекція 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НОРМУВАННЯ СВІТЛОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК
Світлотехнічні установки застосовуються у всіх областях народного господарства і є найбільш розповсюдженими серед інших електроустановок.
Мета вивчення дисципліни
Мета і завдання нормування
Проектування світлотехнічних установок будь-якого призначення необхідно починати з вибору параметрів установки, що визначають її продуктивність. Дані про щільність опромінення фотор
Деякі визначення
Ефект дії випромінювання у світлотехнічній практиці часто оцінюється умовно обраними величинами (оптична щільність виявленого зображення, світлота випромінювання, яскравість фотолюмінесценції та ін
ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК
Через зоровий аналізатор людини надходить із зовнішнього світу найбільша кількість інформації.
Чутливість зорового аналізатора, як і чутливість будь-якого іншого приймача випромінювання, п
При нормуванні
Функції спектрального розподілу щільності випромінювання j(l) визначають не тільки світловий потік, але і значення абсолютної А і відносної а актинічностей стосовно спектрально
Лекція 4. НОРМУВАННЯ ЗА ВИДИМІСТЮ
Якщо тест-об'єкт рівнояскравий, ступінь його помітності на рівнояскравому фоні можна визначити яркісним контрастом k, чисельно рівним відношенню різниці яскравості об'єкта і фону до
Лекція 6. РОЗРАХУНОК ЦИЛІНДРИЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
Підвищення вимог до якості освітлення привело до регламентації у приміщеннях циліндричної освітленості, що є характеристикою відчуття насиченості приміщення світлом.
Циліндрична освітленіс
Лінійні елементи, що світять
Розглянемо лінію, що світить, вісь якої перпендикулярна до утворюючого циліндра (рис.6.3).
Лекція 7. РІВНОЯСКРАВІ ПОВЕРХНІ
Розглянемо рівнояскравий диск, площина якого перпендикулярна до утворюючій циліндра (рис. 7.1).
Відбита складової циліндричної освітленості
Відбита складової циліндричної освітленості в розрахунковій точці може розглядатися як сума двох доданків: циліндричної освітленості, що створюється стелею і ділянками стін, розташованими вище гори
Послідовність розрахунку циліндричної освітленості
1. Залежно від типу елемента, що світить, визначаємо пряму складової освітленості:
а) для точкового випромінювача — за рівнянням
Техніко-економічні характеристики установок за укрупненими показниками
У цьому разі нормується освітленість, а не яскравості. Показники характеризуються точністю зорової роботи (кутовий розмір об'єкта розрізнення та його яскравий контраст k із фоном) і коефіціє
Освітлення і продуктивність праці
Ф. Мосс [1] представив функцію зору наступним рівнянням:
, (8.14)
де d, b і з —
Показник засліпленості
Яскравість окремих ділянок полю зору неоднакова. Розподіл яскравості в межах поля зору визначається не тільки розходженням коефіцієнтів яскравості або коефіцієнтів відображення окремих ділянок поля
Лекція 9. ПОКАЗНИК ДИСКОМФОРТУ
Зоровий дискомфорт визначається як відчуття незручності або напруженості. Це відчуття виникає в результаті наявності в полі зору світлових плям з яскравістю, що з
Лекція 10. ПУЛЬСАЦІЯ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Світловий потік газорозрядних джерел світла при живленні струмом промислової частоти пульсує з частотою 100 Гц. Причиною цього є інерційність газового розряду.
Якісний крит
Класифікація світних елементів
Світні (випромінюючі) елементи залежно від співвідношення їхніх розмірів і відстаней до освітлюваної поверхні можна розбити на три групи: точкові, лінійні й поверхні кінцевих розмірів. До першої гр
Лекція 12. РОЗРАХУНОК ПРЯМОЇ СКЛАДОВОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
Розрахунок освітленості від точкових елементів, що світять, із симетричним світлорозподілом
Розглянемо загальний випадок розрахунку освітленості від світильника із симетричним світлорозпод
Розрахунок освітленості від несиметричних світильників
Нехай у точці 0 розташований світильник з несиметричним світлорозподілом, причому його вісь 00' перпендикулярна до розрахункової площини Q, рис 12.3.
Просторові криві рівної відносної освітленості
При розрахунку освітленості від великого числа світильників з несиметричним розподілом сили світла зручно користуватися просторовими кривими рівних значень відносної освітленості
Розрахунок освітленості від прожекторів заливаючого світла
Розрахунок прожекторного освітлення може здійснюватися за допомогою співвідношень, справедливих для точкових елементів, що світять. Специфіка розрахунку полягає у встановленні значе
Лекція 13. МЕТОД КРИВИХ РІВНИХ ЗНАЧЕНЬ ВІДНОСНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
При розрахунку освітленості в багатьох точках освітлюваної поверхні або розрахунку освітленості від великого числа прожекторів звичайно користуються допоміжними графіками або таблиц
Алгоритм розрахунку
1. Користуючись (13.9), визначаємо відносні координати а, і b;
2. За кривими рівної відносної освітленості знаходимо;
3. За (13.10) визначаємо освітленість горизонта
Розрахунок освітленості від лінійних елементів, що світять
Світильники з люмінесцентними лампами розташовують звичайно в безперервну лінію або лінію з розривами так, щоб вісь світлової лінії
була рівнобіжна розрахунковій площині.
Припусти
Розрахунок освітленості від лінії, що світить, у вертикальній площині
Для вертикальної площини, перпендикулярної до площини Р, значення cosb запишемо у вигляді
Лекція 14. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕНОСТІ
ВІД ЛІНІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО СВІТЯТЬ,
РОЗТАШОВАНИХ У ЛІНІЮ З РОЗРИВАМИ
На рис14.1 і 14.2 зображені світна лінія з розривами і криві розподіл
Метод кривих рівної відносної освітленості.
Велике поширення в практиці розрахунку освітленості від світильників з косинусним світлорозподілом у поздовжній площині одержав метод кривих рівної відносної освітленості, запропонований Г. М. Кнор
Лекція 15. Розрахунок освітленості від поверхонь рівномірної яскравості, що світять
Визначимо освітленість у розрахунковій точці А, що лежить в горизонтальній площині, від поверхні
Лекція 16. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД ТОЧКОВОГО ВИПРОМІНЮВАЧА
Точковість світного елемента звичайно визначається його відносними розмірами стосовно відстані до освітлюваної точки простору. Практично прийнято вважати тіло, що світить, точковим, якщо його розмі
Визначення світлового потоку, що падає на смугу нескінченної довжини
При необхідності розрахунку світлового потоку від одного або невеликого числа точкових елементів, що світять, на площину, перпендикулярну до осі симетрії, будувати сітку дуже складно, тому, користу
Послідовність розрахунку
1. Розбиваємо розрахункову площину на ділянки так, щоб проекція осі світильника збігалася з одним з кутів кожної з таких ділянок (рис.16.6);
2. З креслення, що визначає розташування світил
Метод тілесних кутів первинного використання
Цей метод, запропонований І. С. Дубінкіним [18], призначений для визначення світлового потоку, що безпосередньо падає на площину, перпендикулярну до осі симетрії світильників, від усієї сукупності
Метод зональних множників
Аналогічний метод розрахунку розподілу світлового потоку точкових елементів, що світять, був запропонований Джонсом і Нейдхартом [20].
Ними розраховані коефіцієнти, названі зональними м
Лекція 17. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД СВІТНОЇ ЛІНІЇ
Для визначення світлового потоку, що падає від світної лінії:
1. На горизонтальну площину, рівнобіжну її осі.
1) Розіб'ємо простір, що оточує лінію, яка світить, на рівні д
Освітленість у розрахунковій точці для цього випадку
. (17.8)
Світловий потік, що падає на смугу шириною dr у межах двогранного кута g
Результа
Метод зональних множників
Для розрахунку розподілу світлового потоку від лінії, що світить, може використовується метод зональних множників Джонса і Нейдхарта, який для світної лінії модифікований Ейнхартом. Сутність цього
Лекція 18. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД РІВНОЯСКРАВОЇ ПОВЕРХНІ, ЩО СВІТИТЬ
Необхідно розрахувати освітленість і світловий потік від поверхонь кінцевих розмірів, що світять, для яких застосування закону квадратів відстані приводить до значної похибки при його використанні.
Світний прямокутник, площина якого рівнобіжна розрахунковій площині
Алгоритм розрахунку:
Визначивши освітленіс
Розрахунок світлового потоку з диска на рівнобіжний диск
Розглянемо випадок визначення світлового потоку, який падає на розрахункову площину від диска рівномірної яскравості, що світить, площина якого рівнобіжна розрахунковій площині, рис 18.6.
Лекція 19. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК З УРАХУВАННЯМ БАГАТОРАЗОВИХ ВІДБИТТІВ
У практиці освітлювальної техніки освітлюваний об’єм приміщення обмежується поверхнями, що відбивають значну частину світлового потоку, який падає на них від світильників і джерел світла. В установ
Визначення середньої яскравості (світності) поверхонь приміщення
У деяких випадках потрібно визначати світлові потоки, що встановилися в результаті багаторазових відображень на стелі (Fn) і стінах приміщення (Fс). Замінивши у визначнику [D]
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Мешков В.В. Осветительные установки. М.-Л., Госэнергоиздат, 1947.
2.Масекене К.С. Исследование работоспособности в условиях промышленной осветительной установки на промыш
Новости и инфо для студентов