Лекція 18. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД РІВНОЯСКРАВОЇ ПОВЕРХНІ, ЩО СВІТИТЬ
Лекція 18. РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ ВІД РІВНОЯСКРАВОЇ ПОВЕРХНІ, ЩО СВІТИТЬ - раздел Философия, Світлотехнічні установки Та системи Необхідно Розрахувати Освітленість І Світловий Потік Від Поверхонь Кінцевих Р...
Необхідно розрахувати освітленість і світловий потік від поверхонь кінцевих розмірів, що світять, для яких застосування закону квадратів відстані приводить до значної похибки при його використанні.
Розрахунок освітленості від поверхонь, що світять, розташовуваних звичайно в площині стелі, зводиться до визначеної освітленості від поверхні, що світить, перпендикулярної і рівнобіжної до розрахункової площини.
1.Поверхня, що світить, перпендикулярна до розрахункової площини, що відповідає завданню визначення світлового потоку, який падає зі світної стелі на одну із стін приміщення, рис 18.1.
Рис. 18.1
1. Виділимо на світній площині елемент d1, орієнтація якого в просторі визначається нормаллю n1;
2. Користуючись законом квадратів відстаней, неважко визначити освітленість у будь-якій точці поверхні S2, створюваної елементом поверхні, що світить, dS1. Виразивши силу світла елемента, що світить, dS1 у напрямку до розрахункової точки через яскравість поверхні , одержимо
, (18.1)
де– відстань від елемента, що світить, d1 до розрахункової точки S2;
– кут між напрямком сили світла в розрахункову точку і нормаллю до поверхні S1;
– кут між напрямком сили світла в розрахункову точку
і нормаллю до поверхні S2.
Освітленість від усієї поверхні, що світить, S2:
. (18.2)
3. Світловий потік, що падає з поверхні, яка світить, S1 на поверхню S2 дозволить визначити світловий потік S1.
Світловий потік, що падає на елемент поверхні dS2 з поверхні S1:
. (18.3)
Повний світловий потік, що падає з поверхні S1 на поверхню S2, визначиться інтегруванням по площі поверхні S2: . (18.4)
2. Запишемо вираз для світлового потоку, що падає з поверхні S2 на поверхню S1, вважаючи S2 випромінюючою поверхнею, що і має яскравість L2 :
. (18.5)
Порівнюючи 18.4 і 18.5, бачимо, що при рівності яскравостей L1 і L2 світловий потік, який падає з S1 на S2, дорівнює світловому потокові, що падає з поверхні S2 на S1 . Це теорема названа Муном теорією взаємності світлових потоків.
Ямауті використав теорему Муна для вирішення більш складних задач. Розглянемо рис.18.2.
Рис. 18.2
Запишемо вираз для світлових потоків, що падають з поверхні S1 на поверхню S4 і з поверхні S3 на поверхню S2 :
; (18.6)
.
Порівнюючи 18.4, 18.5 і 18.6, бачимо, що за умови рівності яскравостей L1 =L2 =L3 =L3 має місце
F14 =F41 =F32 =F23. (18.7)
У 18.4 замінимо в підінтегральному виразі і l поточними координатами x, y, z, а площі d1 і d2 - відповідно через dxdy і dydz. Проінтегрувавши по площах поверхонь S1 і S2, одержимо
(18.8)
де і .
Розрахунок складний, тому з огляду на те, що тут 2 змінні і , Яковлевим [21] побудовані графіки для 10, рис 18.3.
Рис. 18.3
По осі ординат тут F12/h2 для L1=10, а по осі абсцис – відносні значення розміру сторони освітлюваного прямокутника .
Алгоритм розрахунку світлового потоку у випадку, коли світна поверхня перпендикулярна до розрахункової площини:
Мета і завдання нормування
Проектування світлотехнічних установок будь-якого призначення необхідно починати з вибору параметрів установки, що визначають її продуктивність. Дані про щільність опромінення фотор
Деякі визначення
Ефект дії випромінювання у світлотехнічній практиці часто оцінюється умовно обраними величинами (оптична щільність виявленого зображення, світлота випромінювання, яскравість фотолюмінесценції та ін
ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК
Через зоровий аналізатор людини надходить із зовнішнього світу найбільша кількість інформації.
Чутливість зорового аналізатора, як і чутливість будь-якого іншого приймача випромінювання, п
При нормуванні
Функції спектрального розподілу щільності випромінювання j(l) визначають не тільки світловий потік, але і значення абсолютної А і відносної а актинічностей стосовно спектрально
Лекція 4. НОРМУВАННЯ ЗА ВИДИМІСТЮ
Якщо тест-об'єкт рівнояскравий, ступінь його помітності на рівнояскравому фоні можна визначити яркісним контрастом k, чисельно рівним відношенню різниці яскравості об'єкта і фону до
Лекція 6. РОЗРАХУНОК ЦИЛІНДРИЧНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
Підвищення вимог до якості освітлення привело до регламентації у приміщеннях циліндричної освітленості, що є характеристикою відчуття насиченості приміщення світлом.
Циліндрична освітленіс
Лінійні елементи, що світять
Розглянемо лінію, що світить, вісь якої перпендикулярна до утворюючого циліндра (рис.6.3).
Лекція 7. РІВНОЯСКРАВІ ПОВЕРХНІ
Розглянемо рівнояскравий диск, площина якого перпендикулярна до утворюючій циліндра (рис. 7.1).
Відбита складової циліндричної освітленості
Відбита складової циліндричної освітленості в розрахунковій точці може розглядатися як сума двох доданків: циліндричної освітленості, що створюється стелею і ділянками стін, розташованими вище гори
ЗА ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
Показником економічної ефективності капітальних вкладень у порівнювані варіанти технічних рішень проекту прийнято мінімум приведених витрат, що являють собою по кожному варіанту суму капітал
Показник засліпленості
Яскравість окремих ділянок полю зору неоднакова. Розподіл яскравості в межах поля зору визначається не тільки розходженням коефіцієнтів яскравості або коефіцієнтів відображення окремих ділянок поля
Лекція 9. ПОКАЗНИК ДИСКОМФОРТУ
Зоровий дискомфорт визначається як відчуття незручності або напруженості. Це відчуття виникає в результаті наявності в полі зору світлових плям з яскравістю, що з
Лекція 10. ПУЛЬСАЦІЯ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Світловий потік газорозрядних джерел світла при живленні струмом промислової частоти пульсує з частотою 100 Гц. Причиною цього є інерційність газового розряду.
Якісний крит
Класифікація світних елементів
Світні (випромінюючі) елементи залежно від співвідношення їхніх розмірів і відстаней до освітлюваної поверхні можна розбити на три групи: точкові, лінійні й поверхні кінцевих розмірів. До першої гр
Лекція 12. РОЗРАХУНОК ПРЯМОЇ СКЛАДОВОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ
Розрахунок освітленості від точкових елементів, що світять, із симетричним світлорозподілом
Розглянемо загальний випадок розрахунку освітленості від світильника із симетричним світлорозпод
Просторові криві рівної відносної освітленості
При розрахунку освітленості від великого числа світильників з несиметричним розподілом сили світла зручно користуватися просторовими кривими рівних значень відносної освітленості
Розрахунок освітленості від прожекторів заливаючого світла
Розрахунок прожекторного освітлення може здійснюватися за допомогою співвідношень, справедливих для точкових елементів, що світять. Специфіка розрахунку полягає у встановленні значе
Алгоритм розрахунку
1. Користуючись (13.9), визначаємо відносні координати а, і b;
2. За кривими рівної відносної освітленості знаходимо;
3. За (13.10) визначаємо освітленість горизонта
Розрахунок освітленості від лінійних елементів, що світять
Світильники з люмінесцентними лампами розташовують звичайно в безперервну лінію або лінію з розривами так, щоб вісь світлової лінії
була рівнобіжна розрахунковій площині.
Припусти
Лекція 14. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕНОСТІ
ВІД ЛІНІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО СВІТЯТЬ,
РОЗТАШОВАНИХ У ЛІНІЮ З РОЗРИВАМИ
На рис14.1 і 14.2 зображені світна лінія з розривами і криві розподіл
Метод кривих рівної відносної освітленості.
Велике поширення в практиці розрахунку освітленості від світильників з косинусним світлорозподілом у поздовжній площині одержав метод кривих рівної відносної освітленості, запропонований Г. М. Кнор
Послідовність розрахунку
1. Розбиваємо розрахункову площину на ділянки так, щоб проекція осі світильника збігалася з одним з кутів кожної з таких ділянок (рис.16.6);
2. З креслення, що визначає розташування світил
Метод тілесних кутів первинного використання
Цей метод, запропонований І. С. Дубінкіним [18], призначений для визначення світлового потоку, що безпосередньо падає на площину, перпендикулярну до осі симетрії світильників, від усієї сукупності
Метод зональних множників
Аналогічний метод розрахунку розподілу світлового потоку точкових елементів, що світять, був запропонований Джонсом і Нейдхартом [20].
Ними розраховані коефіцієнти, названі зональними м
Метод зональних множників
Для розрахунку розподілу світлового потоку від лінії, що світить, може використовується метод зональних множників Джонса і Нейдхарта, який для світної лінії модифікований Ейнхартом. Сутність цього
Розрахунок світлового потоку з диска на рівнобіжний диск
Розглянемо випадок визначення світлового потоку, який падає на розрахункову площину від диска рівномірної яскравості, що світить, площина якого рівнобіжна розрахунковій площині, рис 18.6.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Мешков В.В. Осветительные установки. М.-Л., Госэнергоиздат, 1947.
2.Масекене К.С. Исследование работоспособности в условиях промышленной осветительной установки на промыш
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов