Відповідно до прогнозів до 2050 року населення Землі зросте до 10 млрд. чоловік і для забезпечення його потреби в продукції сільського господарства необхідно буде збільшити об’єм виробництва на 75 %. При цьому людині не вистачає в першу чергу білків тваринного походження, які за амінокислотним складом більш багаті ніж рослинні. Промислова мікробіологія забезпечує тваринництво як мінімум трьома видами важливих речовин: кормовии білком і білково-вітамінними концентратами (БВК), незамінними амінокислотами і кормовими антибіотиками.
Добавка однієї тонни БВК до кормів забезпечує економію 7 тонн фуражного зерна і додаткове виробництво 0,8 тонн свинини чи 5 тонн м’яса птиці. Включення однієї тонни генно-модифікованих кормових дріжджів у раціон телят і поросят дозволяє зекономити 6 тонн цільного молока. Ці цінні продукти одержують шляхом переробки генно-модифікованими мікроорганізмами соняшникової лузги, кукурудзяних початків, соломи та інших відходів сільського господарства, що містять клітковину.
Інший вид сільськогосподарської біотехнологічної продукції – незамінні амінокислоти, виробництво яких для медицини та харчової промисловості інтенсивно розвиваються в усьому світі. Серед них такі як лізин та метіонін обов’язково повинні міститися у готовому вигляді в їжі людини і кормах тварин. Метіонін виробляють за допомогою хімічної технології, а лізин, в основному– біотехнологічно за рахунок ГМ мікроорганізмів. Введення лізину в корм худобі різко збільшує об’єм м’ясної продукції: на 1 тонну лізину вивільнюється 40-50 тонн фуражного зерна, що сприяє одержанню додатково більше 10 тонн м’яса.
Крім цього, на сьогодні у рослинництві та тваринництві використовується більше 100 біопрепаратів, таких як стимулятори росту рослин і тварин, ентомопатогенних і бактеріальних добрив. Застосування таких засобів дозволяє відмовитися від використання або знизити дози хімічних засобів для захисту і мінеральних добрив, що призводить до підвищення якості продукції і створенню екологічно чистих технологій.