Національна економіка як наука. Предмет і задачі курсу Стадії розвитку національної господарської системи України

Тема 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ

Національна економіка як наука. Предмет і задачі курсу

Моделі національних економік

Стадії розвитку національної господарської системи України

Напрямки економічних реформ в Україні

Основні економічні показники національної економіки

Міні-лексикон: Відтворення; Економічна система; Економічна теорія; Інститути; Макроекономіка; Мезоекономіка; Мікроекономіка; Модель національної економіки; Національна економіка; Система макроекономічних показників; Стратегія розвитку національної економіки; Суспільне виробництво; Сучасна національна економіка.

Національна економіка як наука. Предмет і задачі курсу

Предметом вивчення дисципліни „національна економіка" є сукупність продуктивних сил, економічних відносин, соціокультурних, політичних,… Як явище соціально-економічної реальності національна економіка - це єдина… Національна економіка - економіка певної країни, що має ознаки економічної системи (загальне) та власні особливості і…

Моделі національних економік

Деякі вчені ототожнюють ці поняття, визначаючи економічну систему як форму організації національної економіки, її господарський механізм, завдання… Економічна система - поняття, що відбиває закономірності розвитку людського… Модель національної економіки відображає тенденції розвитку окремих господарських систем з урахуванням як…

Класифікація економічних систем суспільства

• Первіснообщинний лад - економічна система первісної общини базувалась на спільній власності. Засоби праці були спільною власністю, а вироблений… • Рабовласницький лад- перехід до приватної власності в її абсолютній формі.… • Феодалізм розвинув приватну власність в абсолютній формі і послабив її абсолютний характер. Працівник виступає як…

Стадії розвитку національної господарської системи України

Стадія виникнення національної економіки України починається з часів Київської Русі (феодальний лад): активно формується українська нація з… За часів князя Святослава Київська Русь прославилась у Європі як могутня… Займалися русичі в основному землеробством, скотарством та розмаїттям промислів і ремесел, серед яких бортництво,…

Напрямки економічних реформ в Україні

З того часу сформовано критичну масу недержавної власності, розпочато розвиток ринкової інфраструктури, вирівнювання диспропорцій у галузевій… 2. Грошово-кредитна та фінансова політика. Формування грошово-кредитної та… З 1995 року починається новий етап грошово-кредитної та фінансової реформ. Впроваджуються більш жорсткі мето­ди…

Основні економічні показники національної економіки

Пропорції суспільного виробництва - співвідношення матеріально-речових елементів виробництва і робочої сили, а також галузей виробництва і частин… Пропорції загальноекономічні (національної економіки, макроекономічні) - між… В країнах з розвинутою ринковою економікою виділяють чотири ключові групи проблем, що визначають рівень розвитку…

Розвиток міжнародної торгівлі.

Обчислення обсягу національного виробництва

Сукупний суспільний продукт - це сума валової продукції всіх галузей матеріального виробництва. До складу ССП враховували як кінцевий продукт сфери… Способи обліку результатів суспільного виробництва. Валовий суспільний продукт (ВСП) - це вартість всієї маси товарів і послуг, створених у суспільстві протягом року або…

ВСП = ССП - нематеріальне виробництво

Кінцевий суспільний продукт (КСІЇ) - вартість всієї маси товарів і послуг, створених суспільством протягом року для кінцевого використання.

КСП= ВСП - подвійний рахунок і незавершене виробництво

Статистичною комісією ООН уніфікувала систему національних рахунків (СНР),

Система національних рахунків - це система основних макроеконо-мічних показників держави з урахуванням внеску у формування суспільного продукту усіх сфер суспільного виробництва.

Головним показниками в СНР вважаються валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП).

ВВП і ВНП мають як спільні риси - вони відображають кінцеві результати діяльності в матеріальному і в нематеріальному виробництві. Основна відмінність - ВВП вимірює сукупну ринкову вартість кінцевих продуктів, створених в межах території даної країни, незалежно від того, чиїми факторами виробництва вони були створені - вітчизняними чи іноземними, а ВНП обчислюється за принципом власності. ВНП- це сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених національними факторами виробництва, незалежно під того, в якій країні вони виробляли цей продукт.

Кінцеві товари та послуги характеризуються тим, що для них цикл відтворення закінчено і вони доходять до кінцевого споживача (не враховується проміжний продукт).

Існують три основні методи обчислення ВВП (ВНП):

• за доданою вартістю (виробничий метод);

• за видатками (метод кінцевого використання);

• за доходами (розподільчий метод).

Виробничий метод дозволяє уникнути подвійного підрахунку вироблених товарів та наданих послуг - ВВП визначають як різницю між обсягом виробленої продукції та поточними витратами на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, послуги інших підприємств. Додана вартість включає в Мбе оплату праці, прибуток, процент.

За видатками ВВП включає суму видатків всіх макроекономічних суб'єктів на придбання кінцевих товарів та послуг.

За доходами ВВП розраховується як сума усіх факторних доходів суб'єктів господарювання, амортизація та непрямі податки.

ВВП = заробітна плата найманих працівників (ЗП) + рента (Р) +процент (П) + прибуток корпорацій (ПК) + дохід від індивідуальної власності (ДІВ) + амортизація (А) + непрямі податки (НП)

По відношенню до показників ССП ВВП (ВНП) розраховується наступним чином:

ВНП = КСП + нематеріальне виробництво

ВНП = ССП - подвійний рахунок і незавершене виробництво

З метою порівняння динаміки реальних обсягів виробництва обчислюють реальний (у поточних цінах) та номінальний (у базових цінах) ВВП. Співвідношення між ними - дефлятор ВВП

2.Безробіття. Рівень безробіття (и) частка сукупної робочої сили, яка не має роботи, але перебуває в активному її пошуку - відношення чисельності безробітних до загальної кількості робочої сили

Рівень зайнятості (РЗ) - це показник, що відображає співвідношення між 1) чисельністю зайнятого населення (ЗН) і чисельності робочої сили (РС); або 2) співвідношення зайнятого та дорослого населення країни.

3. Інфляція — це переповнення каналів грошового обігу країни масою надлишкових паперових грошей, що супроводжується падінням рівня заробітної плати та швидкими темпами зростання цін. Для її розрахунку застосовують показники темпу та рівня інфляції. Темпи інфляції показують зміну рівня цін в економіці і розраховують як співвідношення рівня цін поточного та базового року. Рівень інфляції визначається за допомогою індексів цін (промислових або оптових цін, споживчих або роздрібних цін тощо).

Якщо підвищення загального рівня цін супроводжується швидким падінням обсягів виробництва, таке явище називають стагфляцією.

4. Торговельний баланс- взаємозалежність між сукупним експортом та імпортом національної економіки. Коли країна експортує більше ніж імпортує вона має позитивне торгове сальдо, а коли імпорт перевищує експорт, країна має дефіцит торгового балансу. Тоді країна повинна оплачувати імпорт за рахунок іноземних кредитів, що ставить її у залежність від інших держав.

Для більш глибокого аналізу комплексного розвитку національної економіки застосовують також Індекс людського розвитку, Індекс вартості життя, Індекс споживчих цін, Індекс промислових конкурентоспроможних компаній, Індекс технологічного розвитку, Індекс людського капіталу, Індекс інноваційних можливостей тощо.

Індекс людського розвитку - показники освіти та доходу (ВВП на душу населення). Вважається, що країни з ІЛР менше 0,5 мають низький рівень людського розвитку; 0,6-0,8 - середній рівень; вище 0,8 - високий рівень розвитку.

Індекс вартості життя - характеризує зміну цін на товари і послуги для визначення динаміки реальної заробітної плати у країні.

Індекс промислових конкурентоспроможних компаній - показник відносної конкурентоспроможності виробів національної промисловості, які експортуються в інші країни.

Індекс технологічного розвитку- показник, що відображає роль техніки та науки у розвитку економіки. Він враховує кількість зайнятого персоналу на НДДКР, кількість патентів та наукових публікацій у розрахунку на мільйон мешканців держави. В Україні цей показник зменшився на кінець 2005 початок 2006 року на 0,053 одиниці у порівнянні з 1995 роком і становив 0,600 (що відповідає 39 місцю серед інших країн світу). Це менше, ніж у Болгарії, Литві, Білорусі.

Державне фінансування фундаментальної та прикладної науки в Україні має низький рівень. Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) від запланованих 9 млн. грн. у 1999 році ДФФД отримав 37%, у 2000 - 68%, 2001 - 17%, 2002 - 9%, 2003 - 95%, 2004 - 61%. У 2005-2006 роках - 29%.

Індекс людського капіталу включає рівень грамотності + кількість людей, що мають середню освіту + кількість людей з вищою освітою (у відсотках від усього населення країни). За розрахунками Світового Банку в Україні даний показник досить високий - у 2005-2006 рр. - 0,810 - 27 місце серед країн світу, більше, ніж у Німеччині чи Швейцарії. В Україні за традиціями СРСР освіті надається велика увага, оскільки людина визнається основним фактором інноваційного зростання. Так, частка осіб з вищою освітою у віковій групі 20-29 років в Україні становить 12%, в той час як в США цей показник коливається на рівні 9,0 - 9,32%.

Однак, державні витрати на НДДКР постійно знижуються, а вітчизняний приватний бізнес ще не має необхідності у розвитку науки і техніки. Він орієнтований переважно на активізацію власної діяльності за рахунок низької оплати праці працівників та використання застарілої матеріально-технічної бази, що не відповідає світовим тенденціям

Індекс інноваційних можливостей - інтегральний показник - сума Індексу людського капіталу та Індексу технологічного розвитку нації. Рівень експорту високотехнологічної продукції України становить лише 5%, у розвинених державах - 60-80% від загальної кількості експорту. Падає рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств. Так, у 2003 р. тільки 12,3 % вітчизняних підприємств впроваджували інновації, у 2005 р - 7,9%, у розвинених країнах - 60-70%. За рейтингом інновацій Україні протягом останніх 25 років належить 39 місце.

Індекс економіки, що базується на знаннях враховує: режими та форми економічних стимулів, рівень освіти в державі, інновації та інформаційну інфраструктуру. Україна має один з найвищих рівнів освіти в Європі, високі місця у сферах телекомунікації та технічних досягнень. Найнижчі позиції за показниками захисту інтелектуальної власності, розвитку економічної інфраструктури, адміністративних бар'єрів при започаткуванні бізнесу, якості впровадження законодавчих норм, розкриттю інформації. За параметрами розвитку інформаційної сфери Україна посідає 84-те місце зі 178 країн. За Індексом готовності мереж у 2004 р. - 82 місце зі 104 країн.

За інтегральним показником групи Світового банку – Індексом зростання конкурентоспроможності економіки (враховує рівень освіти, якості життя, розвиток ринкової інфраструктури, рівень інноваційної активності, частку імпорту-експорту держави на ринку високих технологій, інституційне забезпечення економіки тощо) - Україна у 2004 році знаходилась на 86-му місці зі 104 країн (між Венесуелою та Малаві).

За більшістю з указаних показників темпи зростання національної економіки низькі. Частка високих технологій в експорті України у 2005-2006 рр. складала 10-14%. Україна володіє тільки 0,1% світового ринку високих технологій. В Німеччині цей показник становить 16%, Японії - 30%, в США - понад 40%.

Зниження вказаних показників у структурі вітчизняної економіки свідчить про екстенсивний приріст ВВП.

Національне багатство - це сукупність природного потенціалу країни, вироблених і нагромаджених суспільством матеріальних та духовних благ, набутих протягом усього існування. Складові НБ:

• Матеріальне багатство (основний та оборотний капітал підприємств, обіговий капітал); .

• Нематеріальне виробництво - грошові цінності у вигляді грошових знаків, цінних паперів, усі людські здібності, досягнення у науці та техніці, культурі і спорті, у мистецтві, виробничий досвід суспільства (виражається у загальнолюдському знанні);

• Природне багатство - це пізнані ресурси: земля, вода, повітря, ліси, розвідані корисні копалини, кліматичні умови.

Національний дохід - вилучення від суми чистого національного продукту непрямих податків.

НД = ЧНП - непрямі податки

У структурі НД враховуються усі види заробітної плати, доходи власності, рентні платежі, прибуток - всі зароблені у державі доходи. НД розраховується у двох формах: вартісній (новостворена вартість за певний період - за рік) та матеріально-речовій (усі предмети праці, засоби виробництва за умов розширеного відтворення).

У структурі національного багатства виділяють виробничі фонди (основні та оборотні), основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні споруди, житлові будинки), особисте майно населення (за виключенням товарів короткострокового використання). Національне багатство становить собою сукупні можливості суспільства у подальшому матеріальному та духовному розвитку. Зниження НД свідчить про нестабільність, порушення основних макроекономічних пропорцій, про кризові явища.

Чистий продукт (ЧП) - частина валового національного продукту, яка може бути використана суспільством.

ЧП = ВНП - вартість відшкодованої частини засобів виробництва (вартість предметів праці та витраченої на виробництво ВНП частини засобів праці)

ЧП = вартості необхідного продукту (НП) +вартість додаткового продукту (ДП)

ЧП = Фонд заробітної плати галузей матеріального виробництва + сумарний прибуток в суспільстві.

Чистий продукт - це реальний дохід, який суспільство може використати для особистого споживання та розвитку виробництва, новостворена протягом року вартість або національний дохід суспільства.

ЧП = НД

Платіжний баланс країни фіксує всі операції між резидентами даної країни та резидентами інших країн протягом року. Він складається з рахунків поточних операцій (експорт та імпорт товарів і послуг - торговий баланс, отримані та сплачені доходи, отримані та надані трансферти) та рахунку операцій з капіталом та фінансами.

Особистий дохід - утворюється у результаті відрахування з НД коштів на соціальне страхування, податку на прибуток корпорацій, у т.ч. на нерозподілені прибутки корпорацій, але з додаванням суми трансфертних платежів.

Число зайнятих у суспільному виробництві - сукупність зайнятого населення у національному господарстві по відношенню до економічно активного населення країни.

Продуктивність суспільної праці - кількість продукції, що виробляє працівник у сфері матеріального виробництва за одиницю робочого часу (за рік) - виробіток працівника; кількість часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції чи виконання певної роботи - інтенсивність праці або її трудомісткість. За допомогою показників ВНП, ВВП або НД можна розрахувати ПП у масштабах національної економіки:

ПП = ВНП/Ч = ВВП/Ч = НД/Ч

Капіталовіддача - відношення виробленого НД до вартості основного капіталу; характеризує ефективність використання капіталу.

Капіталоємність - відношенням основного капіталу до виробленої у певний період продукції або її частини - чистого доходу, прибутку, НД.

Матеріаловіддача - показник ефективності використання предметів праці - відношення НД до вартості предметів праці, що використовуються в національній економіці.

Матеріалоємність - обернений показник до матеріаловіддачі – відношення вартості предметів праці до НД.

Показники національної економіки дозволяють досліджувати основні характеристики і пропорції у національній господарській системі.

Тема 2. ЕКОНОМІЧНІ ТЕОРІЇ ТА БАЗИСНІ ІНСТИТУТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Економічні теорії національної економіки.

Базисні інститути національної економіки.

Міні-лексикон: меркантилізм, класична політична економія, фізіократія, монетаризм, кейнсіанство неокласичний синтез, теорія інститутів, інститути національної економіки

Економічні теорії національної економіки

Меркантилізм розглядав зовнішні взаємодії між економічними системами держав, переважно на процесах обігу та накопичення грошових запасів, ведення… Класична політична економія мала два основні розгалуження: французьку школу… Фізіократи перемістили дослідження зі сфери зовнішнього обігу у сферу внутрішніх економічних явищ і процесів в…

Базисні інститути національної економіки

Теорія інститутів - комплексне економічне вчення. Об'єкти його дослідження - такі інститути: корпорація, держава, профспілки, ринок, психологічні, моральні та етичні (звичаї, норми, навички, інстинкти тощо) чинники розвитку сучасної цивілізації та окремо взятих національних господарських систем.

Інституціоналізм став активним поєднанням вітчизняної економічної школи з загально цивілізаційним економічним знанням. Подібно до представників західної школи інституціоналізму вітчизняні науковці відзначали, що дослідження предмета політекономії (економічної теорії) не можливе без врахування усіх зв'язків, що виникають у суспільстві. З цього приводу Симоненко Г.Ф. пише: „Політична економія не може розглядати народне господарство поза зв'язком з політичними і громадськими установами країни, з її цивільним та адміністративним законодавством, поза впливом на економічний побут релігії, пануючого мо­рального світогляду народу і його побутових особливостей, переважаючого напрямку ідей у певну епоху, загальних успіхів людського знання та техніки, промисловості особливо, одним словом, - поза зв'язком із всім ходом історичного розвитку..." - інститутами суспільства загалом.

Суспільні інститути - це такі елементи, підсистеми суспільства та взаємозв'язки між ними, що визначають увесь його історичний хід.

Інститути національної економіки - це ключові елементи будь-якої економічної системи; механізми упорядкування економічних дій, що становить сутнісну основу економічної системи суспільства. Це поняття є ширшим за „господарський механізм", оскільки відображає не лише форми і способи регулювання та управління економічними процесами, а й способи поєднання ресурсів у суспільному виробництві товарів та послуг на принципах виконання інститутами певних лише їм притаманних ролей та функцій. Система інститутів економіки у їх взаємодії та розвитку – це і є економічна система суспільства.

Поняття " інститут" еволюціонувало від його розуміння як стійких звичаїв мислення (Т.Веблен), правил гри (Т.Парсонс, О.Уільямсон), мовних символів, традицій і права (У.Гамільтон, Дж. Ходжсонс), організацій (Д.Лафт) до їх розуміння як закріплених правом та організаціями звичаїв, норм і традицій, що становлять основу упорядкованого розвитку елементів та підсистем суспільства.

Основні базові інститути економіки - праця, влада, власність та управління. Вони є спільними для усіх економік. Конкретні форми їх прояву (у кількісному та якісному вираженні) можуть видозмінюватись і впливати на формування різних моделей національної економіки.

Комбінація базових економічних інститутів - це формування елементів, підсистем господарської системи та взаємозв'язків між ними у конкретному суспільстві. Взаємодія базових економічних інститутів формує інституціональну матрицю суспільства, що є саморозвивальною підсистемою суспільства поряд з політичною, соціальною, технологічною, демографічною та екологічною суспільними підсистемами.

Отже, аналіз економічних систем з позицій теорії інститутів дозволяє досліджувати формування інституційного середовища економіки, домінування одних інститутів над іншими, загибель та появу їх нових організаційних форм. Це і є реальна історія і перспективи розвитку людського суспільства загалом і окремих його націй. У цьому і полягає принцип поєднання у структурі наукового знання загального та особливого - варіанти історичного розвитку, взяті окремо, становлять історію окремих країн і цивілізацій, а у своїй сукупності формують історичну канву розвитку людства.

Становлення і трансформація базових економічних інститутів та інституцій веде до еволюційного розвитку економічних систем та окремих типів національних економік за загальними закономірностями.

Таким чином, економічні системи суспільства - це комплекс економічних інститутів, набір яких приблизно однаковий у будь-якій національній системі господарювання, проте прояви та форми його реалізації є різними. Так, країни з ринковою економікою стоять на вищих щаблях розвитку громадянського суспільства та адекватних їх розвитку систем політичного устрою і господарювання. А країни і трансформаційною економікою та ті, що розвиваються, перебувають на стадії формування власних основ демократичного розвитку. Їх стале зростання, залежить від того, як швидко і якісно (поетапно, нестихійно, системно) вони реалізують принципи демократичності у всіх підсистемах суспільства.

 

Тема 3. ТЕОРІЯ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ ТА СОЦІАЛЬНО-РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Суспільний добробут: поняття та теоретичні підходи

Утилітарна теорія суспільного добробуту

Соціально орієнтована ринкова економіка

Суспільний добробут: поняття та теоретичні підходи

Теорія добробуту стала основою для формування принципів суспільних відносин, спрямованих на зближення влади й людини, обмеження впливу зовнішніх… У багатьох країнах Заходу добробут як суспільна мета зафіксовано офіційно в… В XX столітті класичні принципи суспільного добробуту розвивав Джон Гобсон, якого називають пророком держави…

Соціально орієнтована ринкова економіка

Потреби та інтереси людей агрегуються (узагальнюються) політичними партіями, громадськими організаціями, спілками тощо й трансформуються в… Обґрунтування цілей необхідне для їх чіткого визначення. Цілі формулюються на… Сутність ДРЕ потребує механізму побудови цілей, зокрема, логічного просування від абстрактного загального передбачення…

Тема 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Поняття та склад потенціалу національної економіки

Природно-ресурсний потенціал

4.3. Населення країни як чинник її розвитку.Трудовий потенціал.

Науково-технічний потенціал.

Інформаційний потенціал.

Виробничий потенціал.

Зовнішньоекономічний потенціал.

Екологічний потенціал

4.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки Поняття «економічний потенціал» не має однозначного тлумачення. Найбільш… Економічний потенціал країни - здатність суспільства виробляти товари і послуги та забезпечувати розширене відтворення…

Природно-ресурсний потенціал

Природні ресурси - всі елементи, властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані для… Процес взаємодії людини з довкіллям двоєдиний. З одного боку, це -… Природні умови - це тіла й сили природи, які визначають ефективність економічної діяльності, але не беруть у ній…

Демографічна ситуація в Україні.

• співвідношення показників природного руху населення, що розглядаються послідовно за певний проміжок часу; • статево-вікова структура населення; • співвідношення показників механічного руху населення. Основні показники руху населення - народжуваність та…

Виділяють п'ять типів регіональних ринків праці в Україні.

Другий тип менш депресивний, з дещо нижчими темпами падіння обсягів промислового виробництва - Вінницька, Київська, Кіровоградська, Львівська,… Третій тип ринку праці формують індустріальні області - Дніпропетровська,… Четвертий тип регіональних ринків праці охоплює Запорізьку, Харківську області та м. Київ. Характерними для нього є…

Інформаційний потенціал

Інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, призначені для передачі в процесі… Інформація є складовою національної економіки: - продукування інформації як такої - це самостійна виробнича галузь, вид економічної діяльності;

Екологічний потенціал

Чорнобильська аварія призвела до радіаційного забруднення майже всієї території України. Особливо забруднене майже все Українське Полісся - зона… Залежно від рівня забрудненості в Україні виділяють території: екологічного… Умовно чистих територій майже не залишилось. До них належать майже весь північний макросхил Українських Карпат, Шацьке…

Тема 5. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Інституціональні елементи національної економіки.

Населення як рушійна сила розвитку національної економіки.

Матеріально-технічна база розвитку національної економіки.

Міні-лексикон інституціональний чинник, фізичний капітал, економічна ефективність, конкурентоспроможність, інвестиційний клімат, суспільні інститути інститути національної економіки, базові економічні інститути

Інституціональні елементи національної економіки

- мезорівень - галузі, сфери суспільного виробництва . - макрорівень національної економіки - законодавство, ринок, держава, ринкова… До інститутів національної економіки входять норми, традиції, принципи, звичаї, соціально-психологічні особливості…

Населення як рушійна сила розвитку національної економіки

Необхідно створити економічні, соціальні, правові, організаційні, виховні та інші умови, які б сприяли покращенню демографічної ситуації та… Якісним параметром характеристики населення, можливості брати участь у… Покращення стану здоров'я населення України - один із пріоритетів державної політики, оскільки фізично і психічно…

Матеріально-технічна база розвитку національної економіки.

Україна багата на різноманітні природні ресурси, що є основою господарського розвитку та зростання добробуту. Природа створила всі умови для… Матеріально-технічною базою розвитку національної економіки є фізичний… У процесі ринкової трансформації змінилася структура основного капіталу за формами власності. На початок 2005 р. 45,2…

Тема 6. ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ

Сутність, склад та функції ринкової інфраструктури.

Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика.

Міні-лексикон ринкова інфраструктура національної економіки, фінансово-кредитна, організаційно-технічна, інформаційно-аналітична інфраструктура, загальна ринкова інфраструктура, спеціалізована ринкова інфраструктура, біржі аукціони, посередницькі фірми та товариства, торгові палати, торговий дім, спеціальні рекламні агентства, холдинги та інвестиційні фонди страхові фірми, брокер, дилер

Сутність, склад та функції ринкової інфраструктури

1. Фінансово-кредитна інфраструктура — установи, що займаються акумулюванням тимчасово позичених грошових ресурсів і перетворюють їх на кредити, а… 2. Організаційно-технічна інфраструктура — товарні біржі, торгові доми,… Деякі організаційні форми виконують функції загальної координації ринкових зв'язків (асоціації, торгові палати), інші…

Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури та їх характеристика

1) біржі – регуляторно-функціонуючі організаційні форми оптових ринків цінності; 2) аукціони – торги (має бути присутнім фактор публічності); 3) посередницькі фірми та товариства, що працюють на біржах або відстоюють інтереси (всеукраїнська асоціація підтримки…

Причини і цілі втручання держави в економіку.

Сутність, об'єкти,суб'єкт та методи державного регулювання економіки

Економічні функції держави.

Система органів державного регулювання економіки.

7.5. Дерегуляція національної економіки.

Шляхи вдосконалення державного регулювання національної економіки.

Міні-лексикон: державність,державне регулювання економіки, об'єкти та суб’єкти державного регулювання економіки, вади ринку. змішана економіка, методи державного регулювання економіки, економічні функції держави, емісійна функція, дерегуляція національної економіки

 

Причини і цілі втручання держави в економіку

Передумовою виникнення держави і однією з головних її функцій є регулювання господарських процесів у суспільстві. Проблеми державного регулювання… (-) у процесі конкуренції утворюються монополії → обмеження випуску… (-) ринкова конкуренція → масові банкрутства, безробіття, соціальне розшарування;

Сутність, об'єкти,суб'єкт та методи державного регулювання економіки

Об'єкти ДРЕ: - економічна система держави в цілому, - економічні підсистеми (економіка регіонів, народногосподарських комплексів, галузей);

Суб’єкт ДРЕ - держава в особі органів управління.

За формою впливу: - методи прямоговпливу безпосередньо впливають на діяльність суб’єктів ринку:… - методи непрямого впливу регламентують поведінку суб'єктів ринку опосередковано, через створення економічних умов,…

За засобами впливу: правові, економічні, адміністративні, пропагандистські.

Економічна функція набуває пріоритетного значення у порівнянні з політичною, соціальною та міжнародною функціями держави. Функції держави на рівні… 1.Емісійна: забезпечення економіки засобами обігу (держава – монополіст).… 2. Формування правових засад функціонування економіки. Держава встановлює юридичні норми економічної діяльності,…

Система органів державного регулювання економіки

Поділ повноважень між різними гілками влади в Україні виз­начається Конституцією України. Головою держави є Президент України, законодавчу владу… Державне управління національною економікою   Законодавчі органи влади (Верховна Рада України)   Виконавчі …

Шляхи вдосконалення державного регулювання національної економіки

1) зниження соціальної ціни ринкового реформування національної економіки та забезпечення соціального добробуту населення;

2) пошук внутрішніх резервів економічного прогресу у державі;

3) пошук нових ефективних механізмів розвитку екологічно збалансованої національної економіки;

4) створення передумов для збільшення попиту на інновації та розвитку виробництва наукомісткої продукції;

5) створення сприятливого середовища для інвестицій, підпри­ємництва та розвитку виробничої сфери.

Нарешті, першочерговою задачею держави є забезпечення регулярних виплат пенсій і зарплати бюджетникам.

При переході України до ринку не можна не пам'ятати про наявність тіньової економіки, що є специфічною рисою економіки пострадянських країн і не може не вносити свої корективи в процес економічних реформ.

Тема 8 ДЕМОКРАТІЯ, ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ПОРЯДОК

8.1. Сутність поняття «демократія»

Бюрократія та бюрократизм.

Економічна свобода та економічний порядок.

Міні-лексикон: економічна демократія, принципи демократії, бюрократія, бюрократизм , плюралізм форм власності, економічна свобода, економічний порядок, права людини, міра суспільної та економічної свободи, свобода вибору, економічна свобода економічних суб'єктів, економічна свобода споживачів, економічна свобода підприємств, економічна свобода фірм, економічна свобода держави, економічна свобода інформаційної сфери

Сутність понять «демократія».

Демократія - (грец. dеmоkгаtіа - народовладдя) - форма суспільної влади і держави, що ґрунтується на визнанні народу як джерела влади. Головні принципи демократії як інституції громадянського суспільства: - рівноправність усіх громадян, наділення їх соціальними, політичними, національними та іншими правами та свободами,…

Бюрократія та бюрократизм.

Бюрократія (фр. bureau - бюро, канцелярія, kratos - сила, влада, держава) - система економічного, соціального, політичного та адміністративного… Надмірне зловживання владними повноваженнями, концентрація їх в окремих руках… Бюрократизм - монополізація у корисливих цілях основних важелів влади та управління в руках працівників економічних і…

Економічна свобода та економічний порядок.

• громадянські і політичні права і свободи; • основні обов'язки громадян; • статус іноземців та осіб без громадянства;

Тема 9. СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Види структурних співвідношень економіки

Державне регулювання структурної перебудови економіки.

9.3. Основні напрями державної структурної політики:

Міні-лексикон: структура економіки, відтворювальна, галузева, територіальна, соціальна структура, структура зовнішньої торгівлі, структурна політика, опосередкована структурна політика, пряма (активна) структурна політика, інструменти прямого і опосередкованого структурного регулювання

 

Види структурних співвідношень економіки

Структура економіки – це взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки, співвідношення різних елементів економічної системи. Її… На макроекономічному рівні розділяють відтворювальні, соціальні, галузеві,… Відтворювальна структура – співвідношення між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, заміщенням…

Державне регулювання структурних зрушень в економіці

Опосередкована (пасивна) структурна політика не передбачає безпосереднього втручання держави у структурні зміни. Вона лише створює відповідну… Пряма (активна) структурна політика передбачає застосування державних… Основа - визначення пріоритетів структурної трансформації економіки. Серед них найважливіший — удосконалення галузевої…

Тема 10. ПРОГРАМУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

10.1. Економічне програмування. Державні та регіональні цільові програми.

10.2. Державна програма економічного і соціального розвитку як форма макроекономічного регулювання.

Прогнозування в національній економіці.

Міні-лексикон Економічне програмування, Державні та регіональні цільові програми, програма Цільова комплексна програма, Державні програми економічного й соціального розвитку, прогнозування, прогноз, економічне прогнозування, функції, принципи соціально-економічного прогнозування, методи прогнозування, моделювання, економіко-математичне, економетричне моделювання, статичні, динамічні моделі.

Економічне програмування. Державні та регіональні цільові програми

Програма - це інструкція, принцип, орієнтир руху, Економічна програма - це система взаємопов'язаних і узгоджених заходів, план дій, спрямованих на… Програмування національної економіки з'явилося у 30-ті р. XX ст: у США -… Мета економічного програмування (ЕП) - визначення та реалізація оптимального, з точки зору національних економічних…

Тема 11 ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ.

Економічне зростання як категорія національної економіки.

Типи та способи економічного зростання.

Чинники економічного зростання.

Механізми забезпечення економічного зростання

11.1. Економічне зростання як категорія національної економіки Розвиток - незворотна, спрямована, якісна, закономірна зміна об'єктів… Еволюція - вид розвитку з поступовим характером змін.

Механізми забезпечення економічного зростання

Бюджетна система України має суттєві недоліки. Значною є заборгованість суб'єктів господарювання перед бюджетом держави і заборгованість бюджету з… Диференціація регіонів щодо надходжень від податків у розрахунку на одну особу… Напрями вдосконалення бюджетних та фіскальних механізмів забезпечення економічного зростання:

Тема 12. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ФОРМИ ІНТЕГРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ У СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Форми інтеграції у світовому господарстві

12.2. Економічна інтеграція України у світове господарство

Міні-лексикон міжнародний поділ праці, інтеграція, вільні економічні зони , вільні торгові зони, вільна митна зона, промислово-виробничі, науково-технологічні зони

Форми інтеграції у світовому господарстві

Рушійна сила інтеграційних процесів - міжнародний поділ праці. Кожна держава самостійно з'ясовує для себе шляхи спеціалізації та інтеграції до світового господарства.

Наукова думка виділяє два шляхи входження країни до світового господарства:

1. еволюційний - поступове виділення економічних ресурсів, яких потребує суспільство.

2. прискорена інтеграція, її основний метод - загарбницькі війни або їх загроза з вимогою формування міжтериторіальних об'єднань з примусовим перерозподілом ресурсів.

Форми інтеграції у світовому господарстві

- Міжнародні території, Території спільного користування, Території спеціального розвитку,вільні економічні зони, спеціалізація і міжнародна… Суспільство розвивається шляхом чергування інтеграційних і дезінтеграційних… Аналіз історії розвитку світового господарства дозволяє зробити висновок: якщо національна економіка орієнтована на…

ЛІТЕРАТУРА

Основна

2. Державне регулювання економіки: Навч. посіб./ С. М. Чистов, А. Є. Никифоров та ін. – К., 2005. – 440 с. 3. Економічна теорія: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. - К: Центр… 4. Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка): Навч. посіб. / За заг.ред. Мочерного С.В. - Львів: Новий…

Додаткова

2. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник: / О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; За ред. проф. О.І. Волкова, проф.… 3. Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Відп. ред. С.В. Мочерний. Т. 1. -К.:… 8. Регіональна економіка: Навчальний посібник / За ред. Я.Б. Олійника. -К.: КНТ, 2007. - 444 с.

Періодичні видання

// Голос України

// Економіка України Економіка України

/ Урядовий кур’єр