Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин

Міністерство освіти і науки України

 

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

 

Кафедра технології нафтогазового машинобудування

 

В.Б. Копей

 

 

Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин

 

Конспект лекцій

Для студентів спеціальності

“Технологія машинобудування”

Івано-Франківськ

МВ

Копей В.Б. Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ: Факел, 2009. – 150 с.

 

 

Конспект лекцій розроблено на основі навчальної програми дисципліни “Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин”. Рекомендуються для студентів спеціальності “Технологія машинобудування”.

 

Рецензент канд. техн. наук, доцент кафедри комп’ютеризованого машинобудівного виробництва ІФНТУНГ Войтенко П.І.

 

 

© Копей В.Б., 2009

© ІФНТУНГ, 2009

 

Зміст

 

Вступ.. 6

1 Технологія машинобудування. Основні проблеми. Виробничий процес. Об’єкти і форми організації виробництва.. 6

1.1 Технологія машинобудування. Історія розвитку. Основні проблеми 6

1.2 Об’єкти виробництва. 13

1.3 Виробничий процес і його структура. 14

1.4 Типи і форми організації виробництва. 19

1.5 Якість машини. Точність і методи її досягнення. 24

Контрольні запитання. 27

2 Статистичні методи аналізу точності. 27

2.1 Суть статистичних методів в машинобудуванні. Випадкова величина і її характеристики 27

2.2 Аналіз точності методом кривих розподілу. 30

2.3 Аналіз точності методом точкових діаграм.. 36

Контрольні запитання. 39

3 Основи теорії розмірних ланцюгів.. 40

3.1 Типи розмірних ланцюгів. Основні визначення. Проектна і перевірочна задача розрахунку розмірних ланцюгів. 40

3.2 Приклади розрахунку розмірних ланцюгів. 44

Контрольні запитання. 50

4 Елементарні похибки обробки. Керування точністю оюробки 51

4.1 Класифікація елементарних похибок обробки. 51

4.2 Бази і базування в машинобудуванні 52

4.3 Похибка установки. Правила вибору чорнових і чистових технологічних баз 56

4.4 Методи налагодження. Похибка розмірного налагодження 65

4.5 Жорсткість технологічної системи. Динамічна похибка обробки 70

4.6 Похибки від температурної деформації 78

4.7 Похибка від розмірного спрацювання інструмента. 81

4.8 Інші елементарні похибки обробки. 83

4.9 Розрахунково-аналітичний метод визначення точності обробки 85

4.10 Керування точністю обробки. 88

Контрольні запитання. 91

5 Керування якістю поверхонь виробів.. 92

5.1 Параметри шорсткості поверхонь виробів. Вплив шорсткості на експлуатаційні властивості деталі 92

5.2 Причини виникнення шорсткості 95

5.3 Керування фізико-хімічним станом поверхневого шару виробів 99

Контрольні запитання. 101

6 Визначення припусків на механічну обробку.. 102

Контрольні запитання. 104

7 Керування собівартістю і продуктивністю виготовлення виробу 105

7.1 Керування собівартістю.. 105

7.2 Норми часу. Структура операції 109

7.3 Керування продуктивністю.. 113

Контрольні запитання. 115

8 Особливості проектування технологічних процесів 116

8.1 Види технологічних процесів. 116

8.2 Проектування одиничних технологічних процесів. 117

8.3 Проектування типових технологічних процесів. 120

8.4 Проектування групових технологічних процесів. 124

8.5 Проектування технологічних процесів для верстатів з ЧПК та ГВС 126

Контрольні запитання. 133

9 Особливості проектування технологічних процесів складання 133

9.1 Види складання. Організаційні форми складання. 133

9.2 Способи досягнення точності при складанні 136

9.3 Проектування технологічних процесів складання. 137

Контрольні запитання. 139

Перелік рекомендованих джерел.. 139

Предметний покажчик.. 143

 

Вступ

Конспект лекцій розроблений у відповідності з навчальною програмою дисципліни “Теоретичні основи технології виробництва деталей та складання машин” для студентів спеціальності “Технологія машинобудування”. Розглядаються основні проблеми технології машинобудування та шляхи їх вирішення: статистичні методи аналізу точності, основи теорії розмірних ланцюгів, елементарні похибки обробки та керування точністю обробки, керування якістю поверхонь виробів, визначення припусків на механічну обробку, керування собівартістю і продуктивністю виготовлення виробу, проектування технологічних процесів механічної обробки і складання. Для кращого сприйняття і засвоєння матеріал подається у вигляді чітких понять і визначень та супроводжується великою кількістю ілюстрацій. В кінці кожного розділу пропонуються контрольні запитання, які стосуються найбільш важливих тем. Для ефективної роботи з конспектом лекцій рекомендується користуватись предметним покажчиком.

 

Технологія машинобудування. Основні проблеми. Виробничий процес. Об’єкти і форми організації виробництва

Література: [1],[4],[5],[7],[8],[9],[10],[12],[13],[16],[17],[24],[25],[26],[30], [32],[33],[36],[37]

Технологія машинобудування. Історія розвитку. Основні проблеми

Технологія– слово походить від грецьких слів τεχνη (техне) — майстерність, вміння виготовлення і… Технологія машинобудування— прикладна наука про виготовлення машин потрібної… Об’єктом технології машинобудування є технологічний процес, а предметом - виявлення і дослідження внутрішніх і…

Об’єкти виробництва

Машина- механізм або комплекс механізмів, призначений для виконання потрібної корисної роботи, пов'язаної з процесом ви­робництва або з процесом… Деталь— це виріб, виготовлений з однорідного за найме­нуванням та маркою… Вузол (складальна одиниця)– частина виробу, яка складається окремо і приймає участь у процесі складання виробу як одно…

Виробничий процес і його структура

  Рисунок 1.2 - Структура та елементи виробничого процесу

Типи і форми організації виробництва

Виробнича партія— група заготовок одного найменування і типорозміру, які запускаються в обробку одночасно або безпе­рервно протягом визначеного… Операційна партія- виробнича партія або її частина, що поступає на робоче…  

Якість машини. Точність і методи її досягнення

Якість машини– сукупність властивостей машини, або продукції взагалі, що характеризує придатність задовольняти потреби відповідно з її призначенням…  

Контрольні запитання

1 Перечисліть основні проблеми технології машинобудування і основні напрямки їх вирішення.

2 Опишіть структуру технологічного процесу.

3 Перечисліть основні характерні ознаки одиничного, серійного і масового виробництва.

4 Перечисліть групи показників якості машини. Наведіть приклади.

5 Які існують методи досягнення точності? Перечисліть їх переваги і недоліки.

 

Статистичні методи аналізу точності

Література: [1],[2],[4],[7],[15],[19],[22],[24],[29],[36],[37]

Суть статистичних методів в машинобудуванні. Випадкова величина і її характеристики

Суть статистичних методів в машинобудуванніполягає у визначенні значень випадкових величин (розмірів деталей, похибок обробки) та математичній… Випадкова величина– змінна величина, значення якої залежить від випадку.… Перелічимо основні числові характеристики випадкових величин.

Відносна частота випадкової величини

при великій кількості випробувань приймається за статистичну імовірністьy(x). Наприклад, імовірність випадання числа 1 грального кубика рівна 1/6,… Середнє значення випадкової величини (математичне сподівання)для дискретної… , (2.2)

Аналіз точності методом кривих розподілу

Закон розподілу випадкової величиниy(x) – функціональна залежність імовірності появи випадкової величини від значення випадкової величини x. Функція…  

Аналіз точності методом точкових діаграм

Точкова діаграма розподілу випадкової величини– це графічна емпірична залежність між порядковим номером випадкової величини та її значенням. На… Рисунок 2.5 – Точкова діаграма розподілу діаметрів валиків партії

Контрольні запитання

1 З якою метою використовують статистичні методи в машинобудуванні?

2 Назвіть основні числові характеристики випадкових величин.

3 Перечисліть закони розподілу випадкової величини, які використовуються в машинобудуванні.

4 Якою залежністю описується нормальний закон розподілу та які його властивості?

5 Опишіть послідовність аналізу точності методом кривих розподілу. З якою метою він виконується?

6 Опишіть послідовність побудови групово-точкової діаграми та її аналізу.

7 Перечисліть показники точності і стабільності технологічних операцій.

 

Основи теорії розмірних ланцюгів

Література: [1],[4],[19],[31],[32],[36],[37]

Застосування теорії розмірних ланцюгів в машинобудуванні дозоляє вирішувати різноманітні задачі пов’язані з забезпеченням точності механічної обробки і складання. Це, зокрема, визначення допусків і відхилень деталей з’єднання, перевірка точності з’єднання, обґрунтування способу досягнення точності при складанні, розрахунок операційних розмірів чи вибір найкращої технології механічної обробки поверхонь.

 

Типи розмірних ланцюгів. Основні визначення. Проектна і перевірочна задача розрахунку розмірних ланцюгів

Розмірний ланцюг(РЛ)– сукупність взаємопов’язаних між собою розмірів таким чином, що вони утворюють замкнутий контур і впливають на один розмір, який називається замикаючим (рис.3.1).

 

Рисунок 3.1 – Приклад схеми розмірного ланцюга

Рівняння в номінальних розмірах:

, (3.1)

або в середніх розмірах:

.

Розмірні ланцюги можуть бути конструкторськими, технологічними і вимірними.

Конструкторський РЛ– визначає розміри між поверхнями чи осями деталей у виробі.

Технологічний РЛ- визначає розміри між поверхнями чи осями виробу у ході виконання операцій обробки або складання, при налагодженні верстата або розрахунку міжопераційних розмірів і припусків.

Замикаючий розмір (ланка) РЛ– розмір, який в процесі механічної обробки чи складання одержується останнім і залежить від складових розмірів (А_Δ).

Збільшуючий розмір (ланка) РЛ– розмір, при збільшенні якого замикаючий розмір збільшується (A₃, A₄).

Зменшуючий розмір (ланка) РЛ– розмір, при збільшенні якого замикаючий розмір зменшується (A₁, A₂).

Типи розмірних ланцюгів: незалежні і зв’язані (паралельно, послідовно або комбіновано), лінійні і кутові, плоскі (з паралельними ланками і не паралельними ланками) і просторові.

Метод розв’язування плоских РЛ з непаралельними ланками– РЛ перетворюється в РЛ з паралельними ланками шляхом проектування усіх розмірів на напрямок замикаючого розміру.

Приклад (рис.3.2). Після проектування усіх розмірів на напрямок замикаючого розміру утворюється розмірний ланцюг з паралельними ланками:

А_D=А₁’+А₂’-А₃’+А₄’=А₁×cos45°+А₂×sin45°-А₃×cos45°+А₄×sin45°.

Рисунок 3.2 – Розв’язування розмірного ланцюга з непаралельними ланками

Проектна задача розрахунку РЛ– визначення допусків і відхилень усіх ланок за заданим допуском замикаючої ланки (вихідної). Ця задача може бути розв’язана методами повної і неповної взаємозамінності.

Знаходять допуск ланок методом рівних допусків або методом рівних квалітетів. Для методу повної взаємозамінності:

,

де - допуск замикаючої ланки, n – загальна кількість ланок РЛ.

Для методу неповної взаємозамінності:

.

Якщо точність замикаючої ланки не досягається, вибирають регулюючу ланку та знаходять її допуск і відхилення. Для методу повної взаємозамінності:

,

для методу неповної взаємозамінності:

,

де k_р – коефіцієнт відносного розсіювання регулюючої ланки.

Ордината середини поля допуску регулюючої ланки:

,

«+» - регулююча ланка збільшуюча, «-» - регулююча ланка зменшуюча.

Перевірочна задача розрахунку РЛ– визначення допуску і відхилень замикаючої ланки за допусками і відхиленнями інших ланок. Ця задача може бути розв’язана методами повної і неповної взаємозамінності.

Розрахунок РЛ методом повної взаємозамінності (метод максимуму і мінімуму)оснований на тому, що точність замикаючої ланки РЛ досягається шляхом включення в нього усіх складових ланок без підбору або зміни їх значень. Допуск (фактичне розсіювання) замикаючої ланки:

, (3.2)

де - допуски інших ланок.

Вивід формули (рис.3.1):

A_Dmax=A_3max+A_4max-A_1min-A_2min, (3.3)

A_Dmin=A_3min+A_4min-A_1max-A_2max, (3.4)

T_D=A_Dmax-A_Dmin=A_3max+A_4max-A_1min-A_2min-A_3min-A_4min+A_1max+A_2max=

=T₁+T₂+T₃+T₄.

Верхнє відхилення замикаючої ланки:

.

Нижнє відхилення замикаючої ланки:

,

де зб – збільшуючі ланки РЛ, зм – зменшуючі.

Формули для відхилень замикаючої ланки можна отримати, якщо у рівняння (3.3, 3.4) підставити максимальний розмір ланок: , і мінімальний розмір ланок: , де - номінальний розмір ланки.

Розрахунок РЛ методом неповної взаємозамінностіоснований на тому, що потрібна точність досягається тільки у заздалегідь обумовленої частини об’єктів шляхом включення в РЛ усіх складових ланок без підбору або зміни їх значень. Допуск замикаючої ланки:

, (3.5)

де k_i – коефіцієнт відносного розсіювання розмірів.

Вивід формули: Відомо, що дисперсія суми випадкових величин дорівнює сумі дисперсій цих величин. Отже середнє квадратичне відхилення замикаючої ланки буде рівне:

.

Якщо допуск дорівнює полю розсіювання ланки, виконаємо заміну:

,

де Т_i – допуск ланки, 2z_i – коефіцієнт розсіювання ланки: для нормального закону z=3 (що відповідає 99,73% сукупності), для закону Сімпсона , для закону рівної імовірності .

.

Якщо 2z_D внести під корінь і зробити заміну:

,

де k_i – коефіцієнт відносного розсіювання ланки (див. тему 2.2), то отримаємо:

.

Ордината середини поля допуску замикаючої ланки для обох методів розрахунку РЛ визначається так:

,

де .

Відхилення ланок: , .

Розрахунок розмірних ланцюгів з компенсаторами:

Величина поля компенсації:

, (3.6)

де - фактичний допуск замикаючої ланки,- потрібний допуск замикаючої ланки.

Верхнє відхилення поля компенсації: .

Нижнє відхилення поля компенсації: .

Ордината середини поля компенсації: ,

«+» - компенсатор зменшуюча ланка, «-» - компенсатор збільшуюча ланка.

 

Приклади розрахунку розмірних ланцюгів

Приклад проектної задачі розрахунку РЛ

Знайти: допуски і відхилення A1, A2. Застосовуємо метод рівних допусків та метод повної взаємозамінності: .

Приклади розв’язування технологічного розмірного ланцюга

Задача1

Дано: схеми обробки деталі на двох операціях (рис.3.4), розмір та допуск заготовки d1, розміри і допуски деталі d, h.

Знайти: допуск на технологічний розмір S на першій операції. Вибрати найкращий варіант технології (з максимальним допуском на технологічний розмір).

Варіант технології 1.

Перша операція: базування заготовки на площину, фрезерування паза на налагодженому на розмір S верстаті.

T_X=T_S+T_d1/2.

Друга операція: базування заготовки в центрах, шліфування циліндра на налагодженому на розмір d верстаті.

T_h=T_d/2+T_X.

Отже:

T_S=T_h-T_d/2-T_d1/2.

Варіант технології 2.

Перша операція: базування заготовки в центрах. Друга операція аналогічна.

T_X=T_S.

Отже:

T_S=T_h-T_d/2.

Варіант технології 3.

Перша операція: базування заготовки в призмі. Друга операція аналогічна.

.

Отже:

.

Не важко переконатися, що допуск T_S буде найбільший у другому варіанті технології. Але практично здійснити таку схему базування важко, тому вибираємо схему базування у призмі.

Рисунок 3.4 – Схеми обробки деталі та технологічні розмірні ланцюги

Задача 2

Дано: розміри деталі (рис.3.5), середня статистична точність обробки w=0.1 мм.

Вибрати варіант технології для досягнення розмірів, заданих конструктором.

Варіант 1. Обробка виконується на токарно-револьверному верстаті. Пруток подається до упора (технологічна база), затискається цангою, виконується обточування шийки вала (етап 1) і відрізання заготовки (етап 2). Верстат попередньо налагоджений на технологічні розміри А_н1 і А_н2.

Розв’язуємо технологічні розмірні ланцюги для кожного етапу обробки.

Етап 2:

D_А2=D_Ан2=w=0,1 мм<Т_А2 (точність досягається).

Етап 1:

D_А1=D_Ан1+D_А2=w+0,1=0,2 мм>Т_А1 (точність не досягається).

Перевіримо, чи можливо досягти точності методом неповної взаємозамінності:

(точність досягається).

Варіант 2. Обробка виконується на токарно-гвинторізному верстаті. Спочатку проводиться відрізання заготовки (етап 1), а потім обточування шийки вала (етап 2). Верстат попередньо налагоджений на технологічні розміри А_н2 і А_н1.

Розв’язуємо технологічні розмірні ланцюги для кожного етапу обробки.

Етап 1:

D_А2=D_Ан2=w=0,1 мм<Т_А2 (точність досягається).

Етап 2:

D_А1=D_Ан1=w=0,1 мм<Т_А1 (точність досягається).

Варіант 3. Для досягнення заданої точності вибирають ланку компенсатор і збільшують її на величину Z. Перші два етапи обробки аналогічні варіанту 1. На третьому етапі виконується зрізання Z на токарно-гвинторізному верстаті. Верстати попередньо налагоджені на технологічні розміри Б_н1, Б_н2, А_н1.

Розв’язуємо технологічні розмірні ланцюги для кожного етапу обробки.

Етап 2:

D_Б2=D_Бн2=w=0,1 мм.

Етап 1:

D_Б1=D_Бн1+D_Б2=w+0,1=0,2 мм.

Етап 3:

D_А1=D_Ан1=w=0,1 мм<Т_А1 (точність досягається),

D_А2=D_А1+D_Бн1=w+w=0,2 мм<Т_А2 (точність досягається).

 

 

Рисунок 3.5 - Схеми обробки деталі та технологічні розмірні ланцюги

Контрольні запитання

1 Для чого застосовують теорію розмірних ланцюгів у машинобудуванні?

2 У чому полягає проектна і перевірочна задачі розрахунку розмірних ланцюгів? Наведіть приклади.

3 Яку ланку називають замикаючою і як визначають її допуск і відхилення методами повної і неповної взаємозамінності?

4 Виведіть формулу допуску замикаючої ланки для методу неповної взаємозамінності.

5 У чому полягає розрахунок розмірних ланцюгів з компенсаторами?

 

Елементарні похибки обробки. Керування точністю оюробки

Література: [1],[2],[4],[7],[8],[9],[10],[12],[14],[10],[19],[22],[24], [29],[32],[34],[36],[37]

Класифікація елементарних похибок обробки

а б Рисунок 4.1- Похибка обробки D однієї деталі (а), партії деталей (б)

Бази і базування в машинобудуванні

Базування– надання заготовці чи виробу одного і того ж потрібного положення (їх орієнтування) відносно вибраної системи координат, зв’язаної з… База– точка, лінія, поверхня (або їх сукупність) виробу чи заготовки, яка… Правило «шести точок»- для повного (завершеного) базування заготовки чи виробу необхідно і достатньо створити в ній…

Похибка установки. Правила вибору чорнових і чистових технологічних баз

Похибка базування(Δεб) – відхилення фактичного положення заготовки при базуванні від заданого [14]. Виникає при обробці партії заготовок… Рисунок 4.8 - Визначення похибки базування

Методи налагодження. Похибка розмірного налагодження

Задачі налагодження: 1 Установка різальних інструментів і пристроїв в оптимальні положення з точки… 2 Забезпечення точності взаємного розташування інструментів відносно виробу - розмірне налагодження.

Жорсткість технологічної системи. Динамічна похибка обробки

. (4.7) Рисунок 4.23 – Жорсткість технологічної системи

Похибки від температурної деформації

Похибка від температурної деформації різального інструмента(Δт) – це систематична змінна похибка, яка виникає внаслідок зміни температури і… (при нагріванні), (4.12) (при охолодженні), (4.13)

Похибка від розмірного спрацювання інструмента

, мкм (4.15) де uп – початкове спрацювання інструмента в період його припрацювання (I); u0… , км;

Інші елементарні похибки обробки

Рисунок 4.38 – Похибка, спричинена непаралельністю осі шпинделя і напрямних… Похибка, спричинена непаралельністю осі шпинделя і напрямних верстата (рис.4.38):

Розрахунково-аналітичний метод визначення точності обробки

1 Статистичним методом. 2 Розрахунково-аналітичним методом. Розрахунково-аналітичний метод визначення точності обробкиполягає у визначенні елементарних похибок обробки і їх…

Керування точністю обробки

1 Зменшення похибок обробки. 2 Підналагодження верстата. 3 Застосування методів адаптивного керування точністю обробки.

Контрольні запитання

2 З якою метою застосовується теорія базування в машинобудуванні? 3 Класифікуйте бази за призначенням, за кількістю зв’язків і за характером… 4 Розкажіть загальне правило визначення похибки базування. Як її уникнути?

Керування якістю поверхонь виробів

Література: [1],[2],[4],[10],[12],[22],[24],[29],[31],[33],[36],[37]

Параметри шорсткості поверхонь виробів. Вплив шорсткості на експлуатаційні властивості деталі

Шорсткість поверхні– це сукупність нерівностей поверхні з відносно малими кроками. Шорсткість поверхні характеризується параметрами шорсткості (ГОСТ… Рисунок 5.1 – Характеристики профілю шорсткості

Причини виникнення шорсткості

1 Геометричні причини. Пояснюються копіюванням геометрії і нерівностей інструмента на деталь (рис.5.4). В цьому випадку шорсткість залежить від: 1.1 Подачі S. Її зменшення призводить до зменшення шорсткості (рис. 5.4а,б). … а б в г

Керування фізико-хімічним станом поверхневого шару виробів

1 Методи поверхневої термічної обробки (наприклад гартування СВЧ). 2 Хіміко-термічні методи (цементація, азотування, ціанування, дифузійна… 3 Поверхнево-пластичне деформування.

Контрольні запитання

1 Дайте визначення основним параметрам шорсткості поверхонь.

2 Як впливає шорсткість на експлуатаційні властивості деталі?

3 Перечисліть основні причини виникнення шорсткості.

4 Напишіть диференційне рівняння, яке описує коливання моделі технологічної системи і його розв’язок. Дайте визначення власній частоті системи і резонансу.

5 Перечисліть основні методи підвищення якості поверхневого шару виробів.

 

Визначення припусків на механічну обробку

Загальний припуск на обробку– шар матеріалу, який знімається з поверхні заготовки з метою усунення поверхневих дефектів і досягнення потрібної… Операційний припуск– шар матеріалу, який знімається з поверхні заготовки при… Мінімальний припускє розрахунковим. Розглянемо розрахунково-аналітичний метод визначення мінімального припуску…

Контрольні запитання

1 Чому величина припуску повинна бути оптимальною? Які існують методи визначення припусків?

2 Як розраховується мінімальний припуск для поверхонь обертання і плоских поверхонь розрахунково-аналітичним методом?

3 Як визначається максимальний припуск для вала, отвору і плоскої поверхні при обробці на налагоджених верстатах? Чому саме так?

 

Керування собівартістю і продуктивністю виготовлення виробу

Література: [1],[3],[4],[5],[6],[8],[11],[12],[13],[18],[19],[28],[32],[37]

Важливими проблемами машинобудівного виробництва є проблема зменшення витрат на виробництво та проблема підвищення продуктивності праці.

Економічна ефективність технологічного процесуоцінюється за такими критеріями:

1 Технологічна собівартість.

2 Зведені витрати.

3 Продуктивність, яка виражається штучно-калькуляційним часом.

 

Керування собівартістю

Бухгалтерський метод калькуляції: . (7.1) Елементний метод калькуляції:

Норми часу. Структура операції

Технологічне нормування часу– встановлення технічно обґрунтованих норм робочого часу. Норма часу– регламентований час виконання певного об’єму робіт в певних… , (7.4)

Керування продуктивністю

1 Зменшення основного часу То. 1.1 Зменшення довжини робочого ходу. 1.1.1 Поділ довжини обробки L (рис.7.7).

Контрольні запитання

1 За якими критеріями оцінюється економічна ефективність технологічного процесу?

2 Дайте визначення технологічної собівартості і опишіть методи її розрахунку.

3 Перечисліть основні заходи для зменшення технологічної собівартості.

4 Дайте визначення технологічності виробу. Перечисліть основні методи підвищення виробничої технологічності виробу.

5 Перечисліть складові штучного і штучно-калькуляційного часу.

6 Назвіть усі класи, групи і числа потоків структури операції.

7 Перечисліть основні напрямки підвищення продуктивності технологічної операції.

 

Особливості проектування технологічних процесів

Література: [1],[2],[4],[5],[6],[8],[10],[12],[13],[16],[19],[20],[21],[22],[23], [24],[26],[27],[28],[32],[33],[34],[35],[36],[37]

Види технологічних процесів

Технологічні процеси можна поділити на одиничні і уніфіковані (рис.8.1). Одиничний технологічний процес– це технологічний процес виготовлення або… Уніфікований технологічний процес– це технологічний процес, який відноситься до групи виробів і характеризується…

Проектування одиничних технологічних процесів

1 Величина та термін виконання програмного завдання. 2 Креслення та технічні умови на виготовлення та приймання виробу. 3 Креслення вихідної заготовки.

Проектування типових технологічних процесів

- Типізація повинна забезпечити усунення різноманітності технологічних процесів шляхом їх обґрунтованого зведення до обмеженої кількості типів. - Типізація є базою для розробки стандартів на типові технологічні процеси. … - Типізація може проводитись в напрямку обробки окремих поверхонь, їх сукупностей або заготовок в цілому.

Проектування групових технологічних процесів

- Під груповою розуміється форма організації виробництва, яка характеризується сумісним виготовленням або ремонтом груп виробів різної конфігурації… - Метод групової обробки оснований на технологічній класифікації заготовок… - Групу створюють для виконання операції на одному і тому ж верстаті при незмінній його наладці. Деколи допускається…

Проектування технологічних процесів для верстатів з ЧПК та ГВС

Циклове програмне керування(ЦПК) –керування послідовністю і швидкістю переміщень органів верстата при обробці заготовки за керуючою програмою, яка… Верстат з ЧПК– напівавтомат або автомат, рухомі органи якого виконують робочі… Позиційна система ЧПК– система ЧПК, в якій переміщення робочих органів верстата виконується в задані точки, а…

Контрольні запитання

1 Перечисліть види технологічних процесів.

2 Опишіть послідовність проектування одиничних технологічних процесів.

3 Розкажіть про особливості типових технологічних процесів і їх преваги.

4 Розкажіть про особливості групових технологічних процесів і їх преваги.

5 Розкажіть про переваги застосування верстатів з ЧПК та особливості проектування технологічних процесів для них.

6 Дайте визначення ГВС та їх видам. Розкажіть про переваги застосування ГВС.

7 З якою метою використовуються в машинобудуванні САПР та АСУ?

 

Особливості проектування технологічних процесів складання

Література: [1],[3],[5],[10],[12],[20],[21],[22],[29],[33],[37]

Види складання. Організаційні форми складання

Складання буває загальним і вузловим, об’єктом якого є складова частина виробу (вузол). За стадіями процесу складання поділяють на попереднє, проміжне, під… За методом утворення з’єднань складання поділяють на слюсарне (складання за допомогою слюсарно-складальних операцій),…

Способи досягнення точності при складанні

Метод повної взаємозамінності- метод складання, при якому потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається шляхом включення в нього… . (9.1)

Проектування технологічних процесів складання

Послідовність проектування технологічних процесів складання: 1 Визначення за програмою випуску організаційної форми складання і її такту. … 2 Аналіз технологічності виробу і окремих деталей.

Контрольні запитання

1 Перечисліть основні види і організаційні форми складання.

2 Опишіть основні методи досягнення точності при складанні. Проаналізуйте їх переваги і недоліки.

3 Опишіть послідовність проектування технологічного процесу складання. Дайте приклад технологічної схеми складання.

 

Перелік рекомендованих джерел

2 Справочник технолога-машиностроителя: в 2-х томах. Т.1 / Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.:… 3 Справочник технолога-машиностроителя: в 2-х томах. Т.2 / Под ред. А.Г.… 4 Медвідь, М.В. Теоретичні основи технології машинобудування / М.В. Медвідь, В.А. Шабайкович. - Львів: Вища школа,…

Предметний покажчик

Абсолютна частота випадкової величини, 28 Автоколивання, 99 Автоматизовані системи управління (АСУ), 133