рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Методи непрямого маркетингового ціноутворення.

Методи непрямого маркетингового ціноутворення. - раздел Философия, Маркетингова цінова політика До Методів Непрямого Ціноутворення Відносять Маркетингову Політику: Торгівель...

До методів непрямого ціноутворення відносять маркетингову політику: торгівельного кредитування, кондицій, а також знижок. Усі вони мають на меті заохотити споживача до контактів з фірмою, до придбання продукції. При цьому споживачі продукції фір­ми — це не тільки особи, підприємства і організації, які купують товари для задоволення своїх особистих або виробничих потреб, а й різноманітні торговельно-посеред­ницькі організації, які купують товари з метою подальшого перепродажу їх.

Кредитна політика фірмце визначення і безпосередня реалізація заходів для середньострокового кредитування відпуск­ної ціни постачальником. До неї також належить купівля банком вимог продавця до покупця для інкасації та лізингу.

Політика кондицій— це встановлення умов платежів і поставок, тобто змісту договорів купівлі-продажу, які визначають обсяги асортименту, оплату та інші обов’язкові умови поставки продук­ції. З метою заохочення покупців фірми-постачальники реалі­зують свої можливості щодо термінів, видів і форм поставок, упакування та транспортування, надання можливості обміну чи відмови від отриманої продукції тощо.

Одним із найвживаніших методів непрямого ціноутворення є маркетингова політика знижок. За своєю комерційною природою знижка може бути плановою або тактичною.

Планові знижки формуються за рахунок загальної суми накладних витрат і зазвичай настільки замасковані, що іноді їх так і називають — замасковані знижки.
Саме до такого роду знижок можна віднести організацію фірмою-виробником реклами своєї продукції з наведенням списку торгових фірм, які торгують даною продукцією. Тим самим фірма-виробник реально економить кошти своїх дилерів на рекламування ними своїх торгових назв, що за економічною природою рівнозначно наданню їм додаткової знижки. Інші типи знижок можна віднести до категорії тактичних. Їх об’єд­нує економічне джерело — прибуток, а також загальна задача — створення додаткових стимулів для покупця здійснити покупку. Використання тактичних знижок веде до зниження реальної ціни споживання товару і відповідно до збільшення премії споживача. Ця премія являє собою різницю між економічною цінністю товару і ціною, за якою йому цей товар вдалося купити.

У маркетинговій практиці використовують такі види тактичних знижок.

- Кількісні знижки, в тому числі не кумулятивні (на кожну окрему торговельну угоду з покупцем) і кумулятивні (на всі купівлі, здійснені протягом певного часу). Знижки не повинні перевищувати суму економії витрат підприємства в зв’язку зі збутом великих партій товару. Подібні знижки встановлюються за рахунок витрат, пов’язаних із продажем, зберіганням запасів і транспортуванням товарів. Також ці знижки слугують стимулом здійснювати закупівлі в одного продавця, а не у декількох. Нерідко ці знижки використовуються у разі недовантаження виробничих потужностей фірми, тобто коли їй потрібно збільшити свій обіг, а домогтися цього за рахунок інтенси­фікації торгових зусиль, удосконалювання товару, інших заходів вона не може.

- Касові знижки — за оплату рахунків готівкою або протягом кон­кретно визначеного періоду. Типова умова має такий вигляд: 2/10 нетто 30. Це означає, що оплата має бути проведена протягом 30 днів. Якщо покупець проведе оплату за 10 днів, то він може сам знизити ціну на 2 %. Подібні знижки типові для багатьох сфер діяльності і допомагають поліпшити стан ліквідності продавця та зменшити витрати, пов’язані з поверненням кредитів і безнадійних боргів. Дуже великий додатний ефект має прискорена оплата. Цей ефект виникає через те, що:

- прискорюється надходження грошових коштів на рахунок продавця і поліпшується структура його балансу, що є суттєвим для отримання продавцем кредитів, а також впливає на оцінку позиції фірми інвесторами (в тому числі на курс її акцій на біржах);

- зменшуються кредитні ризики, пов’язані з дебіторською заборгованістю;

- скорочуються витрати фірми на організацію збирання дебіторської заборгованості.

- Знижки на замовлення, вартість якого перевищує якусь конкретну суму.

- Негативні знижки —надбавка до вартості невеликого замовлення.

- Функціональні знижки — на товари-новинки, за проведення посередником рекламних заходів.

- Торговельні знижки — оплата посередникам за здійснення торговельних операцій. Чим більше зобов’язань бере на себе посередник з продажу, тим вища знижка.

- Сезонні знижки —на сезонні товари, які купують не в сезон. Такі знижки допомагають підтримувати більш-менш стабільний рівень виробництва протягом усього року. Одним з найчутливіших у ціновому відношенні товаром є деревина, оскільки через сезонність будівельних робіт попит на неї різко зростає, що призводить до зростання цін, а коли фірма не в змозі цілком задовольнити потреби своїх замовників, вона може підняти ціни. Зробити це можна практично непомітно, скасувавши знижки або поповнивши асортимент дорожчим варіантом товару, а можна зробити це й відкрито. Як показують дослідження динаміки цін на деревопродукцію, за останні два роки явно спостерігається сезонна складова, що «підправила» загальну
тен­денцію зміни цін на 3—4 процентних пункти: влітку — у бік зниження, восени — у бік підвищення.

- Фінальні знижки — на останню партію (одиницю) товару. Фірми тимчасово призначають на свої товари ціни, нижчі за прейскурантні, а іноді й нижчі за собівартість, з метою скорочення товарних запасів і залучення клієнтів, що заодно можуть придбати й товари за звичайною ціною.

- Залікові знижки — на новий товар у разі повернення старого (використаного) не обов’язково свого, але обов’язково аналогічного товару.

- Знижки для збільшення продажів — зниження стандартних цін продажу, яке гарантується торговим посередникам, якщо вони беруть для реалізації нові товари, просування яких на ринок потребує підвищених витрат на рекламу.

- Знижки на вимогу важливого клієнта — для споживачів, які відіграють важливу роль у діяльності компанії. Це покупці, які:

- регулярно здійснюють закупки протягом довгого періоду часу;

- належать до категорії «престижних», що дає змогу використовувати факт придбання ними даного товару для його реклами.

- Такі знижки надаються на суто індивідуальній основі і можуть бути оформлені, наприклад, в формі персональних карток покупців. Відповідні картки видають багато європейських продовольчих супер­маркетів. Що стосується знижок для «престижних» покупців, то вони найчастіше не афішуються і залишаються секре­том торгу між покупцем і продавцем. Причиною подібної секретності є той факт, що цей різновид знижок — найбільший прояв цінової дискримінації, що взагалі притаманний механізмові знижок. Наприклад японські підприємства-виробники надають оптовим покупцям такі знижки:

- за проданий обсяг товару — 6 % і більше, особливо для оптових покупців;

- за досягнення мети — 1—3 %, якщо досягнуто узгодженого з посередником обсягу продажу;

- за великі обсяги продажу і співробітництво з виробником — 0,5—2 %;

- за «ліквідність» — скажімо, 1,5 % від місячного обсягу продажу у разі оплати поставленого товару протягом 40—60 днів;

- за просування товару — 0,5—1 % під час розпродажу товару;

- сезонні — за придбання сезонного товару до початку сезону (що раніше, то більше знижка).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Маркетингова цінова політика

Полтавський національний технічний університет... імені Юрія Кондратюка... Кафедра маркетингу...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Методи непрямого маркетингового ціноутворення.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Концепції ціноутворення в економічній теорії.
Концепції ціноутворення можливо розділити на три групи: a) витратну; b) маржиналістську; c) неокласичного синтезу. 1. Витратна концепція базується на трудовій те

Концепція ціноутворення в теорії маркетингу.
Концепції ціноутворення економічної теорії складають підґрунтя ціноутворення в теорії маркетингу. При цьому, ціноутворення як складова маркетингової діяльності та елемент комплексу маркетингу, набу

Принципи, види ціноутворення та функції ціни.
Ціна є чинником формування відносин між продавцями і покупцями, коли за рахунок її зміни продавці намагаються утримати наявних чи залучити нових покупців. Необхідно розрізняти принципи та види ціно

Склад і структура ціни.
Основними елементами ціни є собівартість, прибуток, податки. Собівартість - це витрати на одиницю товару в грошовому виразі. Прибуток

Класифікація цін.
Як показано в табл.2.1, ціни можна класифікувати за десятьма ознаками. Таблиця 2.1. Класифікація цін Ознака Вид цін

Порядок відшкодування транспортних видатків (ціни Інкотермс).
В 1936 році Міжнародна торговельна палата розробила визначення торговельних термінів - "Інкотермс 1936". Пізніше, в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках у документ вносилися виправлен

Види знижок.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Встановлення ціни - це рішення, яке залежить від обраної маркетингової стратегії цін

Основні чинники маркетингового ціноутворення.
Виділяють п'ять основних чинників ціноутворення: 1. мета маркетингової політики ціноутворення; 2.витрати; 3. попит; 4. ціни конкурентів; 5. методи ціноу

Витратні методи.
Перш, ніж розглядати витратні методи доцільно розглянути класифікацію методів ціноутворення (рис. 4.1). Методи ціноутворення можуть бути класифіковані на три групи: 1) витр

Ринкові методи.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Ціну розраховують орієнтуючись на попит, рівень конкуренції, сприйняту цінність товару. Витратна конц

Перша група - методи з орієнтацією на покупців.
Перша підгрупа - методи на основі сприйняття цінності товару. Розрахунок ціни базується на врахуванні думок покупців. С точки зору покупця, товар - це сукупність вигод від його використанн

Нормативно-параметричні методи.
Використовують при ціноутворенні нових товарів, які розширяють існуючий параметричний ряд конструктивно аналогічних виробів, одного призначення, але з кращими техніко-економічними параметрами. Розр

Метод найменших квадратів і оцінка кривої попиту.
Цінова політика значною мірою залежить від попиту, який формується як сума індивідуальних попитів. В свою чергу, індивідуальні обсяги попиту залежать від доходів, уподобань покупців та рівня цін. О

Похідна і оцінка еластичності попиту від ціни.
В попередніх розділах вже йшлося про різні визначення цінової еластичності попиту. Існує також математичне визначення еластичності функції (у) за змінною (х).

Ціновий аналіз.
Споживачі товарів впливають на прийняття підприємством рішень щодо цін. Тому для правильного встановлення цін, вибору ефективної цінової стратегії необхідно, насамперед, добре розуміти зв’я­зок між

Психологічне сприйняття ціни.
Психологи, що вивчають торгівельні процеси, нагромадили деяку інформацію про феномени купівельної поведінки.Ця інформація пов’я­зана з раціональним оцінюванням споживачем (на рівні здорового глу

Вплив витрат на ціни.
Іншими важливими для формування вартості продукту величинами є розмір витрат та їх структура (в частині постійних і змінних витрат). Якщо підприємство не одержує яких-небудь субсидій / субвенцій і

Загальні цілі цінових стратегій.
Кожний товар має свою ціну, проте не кожна компанія може самостійно встановити ціни, за якими вона хотіла б реалізувати свої товари. Якщо товари не диференційовані і на ринку присутня велика кількі

Гнучкі цінові стратегії.
У більшості випадків фірма використовує не єдину ціну, а набір цін для різних ринкових ситуацій. Ціни вважають гнучкими, коли той самий товар продається різним покупцям за різними цінами. Такий під

Стратегії зниження ціни.
Зниження ціни з метою стимулювання попиту має сенс лише за умов розширюваного глобального попиту. В іншому випадку, якщо фірма знизить ціну, а всі інші відразу ж наслідуватимуть її, прибуток кожної

Стратегії підвищення ціни.
Рішення про підвищення ціни є надзвичайно важливим. Фірма, яка на це зважується, має бути впевнена в готовності конкурентів наслідувати її. У загальному випадку ступінь цієї готовності залежить від

Цінове лідерство.
Стратегія цінового лідерства переважає на ринках олігополії. Одна з фірм в силу свого розміру чи становища на ринку стає природним лідером. Цей лідер приймає цінові рішення, а всі інші фірми, прису

Цінові стратегії для нових товарів.
Утановлення ціни на новий товар — проблема тим складніша, чим вона оригінальніша, тобто чим складніше порівняти товар з іншими товарами. Початкова ціна, відповідно, має фундаментальне значення і вп

Установлення ціни в рамках «товарної лінії».
Стратегічний маркетинг сприяв прийняттю стратегії сегментації і диверсифікації, що привело до зростання числа товарів, які пропонуються однією фірмою чи під однією маркою. Так практика посилила вза

Цінова стратегія для гами товарів.
За наявності взаємозамінних товарів ціна кожного з них призначається таким чином, щоб максиматизувати прибуток по всій гамі, а не по кожному товару. При цьому цінова політика для доповняльних товар

Ціноутворення в міжнародному маркетингу.
Проблеми ціноутворення на закордонних ринках такі ж, як і на вітчизняних. Необхідно послідовно врахувати витрати, цінову чутливість покупців і поведінку конкурентів. Розглянемо основні цінові рішен

Попереднє оцінювання цінових стратегій підприємств.
Розроблення та оцінювання стратегії підприємства з ціноутворення в умовах ринкової економіки — надзвичайно складний процес, що потребує комплексного аналізу й прийняття відповідальних рішень.

Сутність ризику.
Поняття «ризик» у літературі трактується неоднозначно. В результаті дискусій в економічній науці склалися дві теорії ризику: класична та неокласична. Згідно з класичною теорією, відомішими

Роль оцінювання ризику рішень, що приймаються за ціноутворення.
Підприємництво в ринковій економіці завжди стикається з невизначеністю в оцінці кон’юнктури і перспективи ринку. Підприємець, якому потрібно прийняти практичне рішення про розміри виробництва, не м

Економіко-математичне моделювання ризику.
У разі розроблення цінової стратегії припускається, що значення факторів середовища маркетингу рівні певним прогнозованим значенням, але взагалі це є помилковим припущенням. Як ві­домо, ринкове сер

Ризик у визначенні цін і страхування цін.
Установлення ціни на продукцію, що виробляється фірмою, як правило, пов’язане з певним ступенем ризику. З чималою часткою ризику пов’язане й визначення цін на виробничі ресурси (сировина, матеріали

Оцінювання інфляційного очікування.
В умовах інфляції цінова стратегія підприємства не може мати досить надійне обґрунтування без оцінювання інфляційного сподівання, або без обґрунтованого, зваженого прогнозу зміни цін на його продук

Загальні питання регулювання цін.
Економіці змішаного типу притаманний такий вид управління, за якого держава створює ефективну систему регулювання економіки, не порушуючи при цьому механізмів ринкового саморегулювання. Складовими

Законодавче регулювання процесів ціноутворення в Україні.
На теперішній час в Україні існує певна система впливу на процеси ціноутворення. Ця система, з одного боку, обмежує підприємства у визначенні ціни, а з іншого — створює більш-менш справедливі умови

Регулювання цін у промислово розвинених країнах.
Вивчення досвіду з ціноутворення та регулювання цін промислово розвинених країн дає змогу зрозуміти закономірності і тенденції цих процесів, що сприяє формуванню цінового механізму в Україні в пері

Монокритеріальні методи формування ціни бренда.
Бренд - це відома торговельна марка, яка має постійно високу лояльність покупців, за рахунок чого формується додатковий прибуток. Відмінності бренда від торговельної марки

Мультикритеріальні методи формування ціни бренда.
  google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Мультикритеріальні методи базуються на використанні кількісних і якісних показників п

Список використаної літератури.
Ансофф И. Стратегическое управление. — М.: Экономика, 1998. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. — М.: Экономика, 1993.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги