рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Философия
/
Сутність ризику.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Сутність ризику.

Сутність ризику. - раздел Философия, Маркетингова цінова політика Поняття «Ризик» У Літературі Трактується Неоднозначно. В Результаті Дискусій ...

Поняття «ризик» у літературі трактується неоднозначно. В результаті дискусій в економічній науці склалися дві теорії ризику: класична та неокласична. Згідно з класичною теорією, відомішими представниками якої є Дж. С. Миль і Н. У. Сеніор (Англія), за дослідження підприємницького прибутку в структурі підприємницького доходу вирізняють дві складові:

· відсоток як частка на вкладений капітал;

· плата за ризик як відшкодування можливого ризику, пов’язаного з підприємницькою діяльністю.

Ризик ототожнюється з очікуванням втрат, що можуть відбутися в результаті реалізації того чи іншого рішення. З економічного погляду, ризик за цією теорією — ніщо інше, як можливий матеріальний збиток, завданий виконанням того чи іншого рішення.
Таке тлумачення ризику є однобічним. Воно спонукало розроблення в 20—30-х роках ХХ ст. іншої теорії, названої неокласичною. Її представниками є вчені Ф. Х. Найт (США), А. Т. Маршалл (Англія) і А. С. Пігу (Франція). Ця теорія заснована на таких положеннях: підприємство, що працює в умовах невизначеності і прибуток якого є випадковою змінною величиною, у своїй діяльності має керуватися двома критеріями: розміром очікуваного прибутку і величиною його можливих коливань. Поведінка підприємця обумовлюється концепцією граничної корисності. Це означає, що за необхідності вибрати один з двох варіантів інвестування капіталу, що дає однаковий підприємницький прибуток, варто вибрати варіант з меншими коливаннями прибутку.

З цієї теорії ризику випливає, що вірний прибуток завжди має більшу корисність, ніж прибуток того ж очікуваного розміру, але пов’язаний з можливими коливаннями.
На даний час у своєму первісному вигляді ці теорії не використовуються. Більш вживаною є неокласична теорія ризику, але з певними доповненнями, внесеними Дж. М. Кейнсом (Англія), який:

· уперше систематизував теорії ризику і дав докладну класифікацію підприємницьких ризиків;

· доповнив неокласичну теорію фактором «задоволення», суть якого в тому, що підприємець, очікуючи прибуток, піде, швидше за все, на більший ризик.

В економічній літературі ризик розглядається з позицій можливого матеріального збитку, пов’язаного з реалізацією господарських, організаційних, технічних рішень, з аваріями, стихійними лихами, банкрутством, зменшенням цінності акцій, грошової одиниці тощо, а також з позицій прийняття рішень, пов’язаних з отриманням прибутку. Існують два протилежних погляди на природу ризику. По-перше, ризик розуміється як невдача, загроза матеріальних і фінансових втрат, що можуть мати місце в результаті реалізації обраного рішення. По-друге, ризик ототожнюється з передбачуваним отриманням прибутку.
Найзагальніше визначення ризику вперше дав Ф. Х. Найт: ризик — це спосіб дій у неясній, невизначеній обстановці.

Ризик— ситуативна характеристика діяльності, що може мати невизначений результат і несприятливі наслідки у разі неуспіху.

Ці визначення здебільшого стосуються поняття «ризик» загалом. Про економічний же ризик варто говорити як про процес прийняття рішень в умовах невизначеності з урахуванням як економічних, так і політичних, моральних, психологічних та інших наслідків, здебільшого несприятливих.

Ситуації ризику— це ситуації, які не мають однозначного результату чи рішення, але обов’язково вимагають вибору одного з декількох варіантів.

Економічний ризик— це діяльність суб’єктів економічних відносин, пов’язана з подоланням невизначеності ситуації неминучого вибору, у процесі якої є можливості оцінити ймовірності досягнення бажаного результату, невдачі і відхилення від них по всіх розглянутих варіантах.У процесі господарської діяльності, приймаючи рішення, необхідно:

1) ураховувати ступінь імовірності досягнення потрібного результату та ступінь імовірності відхилення від нього;

2) намагатися виявляти можливості реалізації своїх рішень, щоб запобігати несприятливим наслідкам.

Розрізняють двіфункції ризику— стимулівну та захисну.

Стимулівна функція має два аспекти: конструктивний та деструктивний. Перший проявляється в тому, що ризик за вирішення економічних задач виконує роль своєрідного каталізатора, особливо у разі прийняття інноваційних інвестиційних рішень. Другий аспект проявляється в тому, що прийняття та реалізація рішень з необґрунтованим ризиком ведуть до авантюризму. Авантюра — це різновид ризику, що об’єктивно має значну ймовірність неможливості здійснення задуманої мети, хоча особи, які приймають такі рішення, цього не усвідомлюють.

Захисна функція також має два аспекти: історичний і соціально-правовий. Сутність першого аспекту полягає в тому, що люди завжди стихійно шукають форми і засоби захисту від можливих небажаних наслідків. На практиці це виявляється в створенні страхових, резервних фондів, страхуванні підприємницьких ризиків. Сутність другого аспекту — необхідність упровадження в господарське, трудове, карне (кримінальне) законодавство категорій правомірності ризику. У карному (кримінальному) законодавстві СРСР і союзних республік передбачалося поняття господарського і професійного ризиків і регламентувалося звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку з ними. Сучасне законодавство України не містить інформації про економічний ризик. У результаті у випадках, коли негативні наслідки мають місце, з одного боку, через обґрунтований ризик, а з іншого — через некомпетентність господарського керівника, уявлення про відповідальність дещо розмито.

Оцінювання ризику. Процес оцінювання ризику складається з трьох етапів:

· Виявлення можливих варіантів розв’язання проблеми.

· Визначення можливих економічних, політичних, моральних та інших наслідків, головним чином негативних, які можуть настати в результаті реалізації рішення.

· Інтегральне оцінювання — має два взаємозалежних аспекти — якісний та кількісний.

Основним є кількісний аспект оцінювання ризику. Проте заведено вважати, що недоцільно здійснювати рішення, які за відповідності кількісним параметрам оцінювання не відповідають якісним параметрам ризику. Такий підхід називають технократичним.
Існують три основних критерії кількісного оцінювання ризику. Сутність першого критерію полягає в тому, що рішення, прийняті в ситуації ризику, мають насамперед оцінюватися з позиції ймовірності досягнення передбачуваного результату і можливого відхилення від поставленої мети. З математичної точки зору ризик дорівнює різниці між очікуваним результатом дії за наявності точних даних про поточну ситуацію і результатом, який може бути досягнутий, якщо ці дані не визначені. За загальним правилом, прийняття рішень, імовірність реалізації яких становить 0,4—0,5, тобто рішень, ризик яких вимірюється ймовірністю 0,5— 0,6 і більше, є недоцільним. З фінансової точки зору ризик може бути трьох ступенів:

· Припустимий ризик, пов’язаний із втратою прибутку в разі нереалізації рішень.

· Критичний ризик, пов’язаний з можливістю неотримання (втрати) доходу.

· Катастрофічний ризик, що впливає на ліквідацію позицій фірми, на її платоспроможність. Такий ризик є прямою передумовою банкрутства фірми.

Другий критерій кількісної оцінки ризику полягає в тому, що кращим буде те рішення, яке за існуючих умов забезпечує досягнення потрібного результату за менших, у порівнянні з іншими варіантами, витрат. Сутність третього критерію у тому, що кращим буде те рішення, на реалізацію якого витрачається найменше часу.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Маркетингова цінова політика

Полтавський національний технічний університет... імені Юрія Кондратюка... Кафедра маркетингу...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Сутність ризику.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Концепції ціноутворення в економічній теорії.
Концепції ціноутворення можливо розділити на три групи: a) витратну; b) маржиналістську; c) неокласичного синтезу. 1. Витратна концепція базується на трудовій те

Концепція ціноутворення в теорії маркетингу.
Концепції ціноутворення економічної теорії складають підґрунтя ціноутворення в теорії маркетингу. При цьому, ціноутворення як складова маркетингової діяльності та елемент комплексу маркетингу, набу

Принципи, види ціноутворення та функції ціни.
Ціна є чинником формування відносин між продавцями і покупцями, коли за рахунок її зміни продавці намагаються утримати наявних чи залучити нових покупців. Необхідно розрізняти принципи та види ціно

Склад і структура ціни.
Основними елементами ціни є собівартість, прибуток, податки. Собівартість - це витрати на одиницю товару в грошовому виразі. Прибуток

Класифікація цін.
Як показано в табл.2.1, ціни можна класифікувати за десятьма ознаками. Таблиця 2.1. Класифікація цін Ознака Вид цін

Порядок відшкодування транспортних видатків (ціни Інкотермс).
В 1936 році Міжнародна торговельна палата розробила визначення торговельних термінів - "Інкотермс 1936". Пізніше, в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках у документ вносилися виправлен

Види знижок.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Встановлення ціни - це рішення, яке залежить від обраної маркетингової стратегії цін

Основні чинники маркетингового ціноутворення.
Виділяють п'ять основних чинників ціноутворення: 1. мета маркетингової політики ціноутворення; 2.витрати; 3. попит; 4. ціни конкурентів; 5. методи ціноу

Витратні методи.
Перш, ніж розглядати витратні методи доцільно розглянути класифікацію методів ціноутворення (рис. 4.1). Методи ціноутворення можуть бути класифіковані на три групи: 1) витр

Ринкові методи.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Ціну розраховують орієнтуючись на попит, рівень конкуренції, сприйняту цінність товару. Витратна конц

Перша група - методи з орієнтацією на покупців.
Перша підгрупа - методи на основі сприйняття цінності товару. Розрахунок ціни базується на врахуванні думок покупців. С точки зору покупця, товар - це сукупність вигод від його використанн

Нормативно-параметричні методи.
Використовують при ціноутворенні нових товарів, які розширяють існуючий параметричний ряд конструктивно аналогічних виробів, одного призначення, але з кращими техніко-економічними параметрами. Розр

Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
До методів непрямого ціноутворення відносять маркетингову політику: торгівельного кредитування, кондицій, а також знижок. Усі вони мають на меті заохотити споживача до контактів з фірмою, до придба

Метод найменших квадратів і оцінка кривої попиту.
Цінова політика значною мірою залежить від попиту, який формується як сума індивідуальних попитів. В свою чергу, індивідуальні обсяги попиту залежать від доходів, уподобань покупців та рівня цін. О

Похідна і оцінка еластичності попиту від ціни.
В попередніх розділах вже йшлося про різні визначення цінової еластичності попиту. Існує також математичне визначення еластичності функції (у) за змінною (х).

Ціновий аналіз.
Споживачі товарів впливають на прийняття підприємством рішень щодо цін. Тому для правильного встановлення цін, вибору ефективної цінової стратегії необхідно, насамперед, добре розуміти зв’язок між

Психологічне сприйняття ціни.
Психологи, що вивчають торгівельні процеси, нагромадили деяку інформацію про феномени купівельної поведінки.Ця інформація пов’язана з раціональним оцінюванням споживачем (на рівні здорового глу

Вплив витрат на ціни.
Іншими важливими для формування вартості продукту величинами є розмір витрат та їх структура (в частині постійних і змінних витрат). Якщо підприємство не одержує яких-небудь субсидій / субвенцій і

Загальні цілі цінових стратегій.
Кожний товар має свою ціну, проте не кожна компанія може самостійно встановити ціни, за якими вона хотіла б реалізувати свої товари. Якщо товари не диференційовані і на ринку присутня велика кількі

Гнучкі цінові стратегії.
У більшості випадків фірма використовує не єдину ціну, а набір цін для різних ринкових ситуацій. Ціни вважають гнучкими, коли той самий товар продається різним покупцям за різними цінами. Такий під

Стратегії зниження ціни.
Зниження ціни з метою стимулювання попиту має сенс лише за умов розширюваного глобального попиту. В іншому випадку, якщо фірма знизить ціну, а всі інші відразу ж наслідуватимуть її, прибуток кожної

Стратегії підвищення ціни.
Рішення про підвищення ціни є надзвичайно важливим. Фірма, яка на це зважується, має бути впевнена в готовності конкурентів наслідувати її. У загальному випадку ступінь цієї готовності залежить від

Цінове лідерство.
Стратегія цінового лідерства переважає на ринках олігополії. Одна з фірм в силу свого розміру чи становища на ринку стає природним лідером. Цей лідер приймає цінові рішення, а всі інші фірми, прису

Цінові стратегії для нових товарів.
Утановлення ціни на новий товар — проблема тим складніша, чим вона оригінальніша, тобто чим складніше порівняти товар з іншими товарами. Початкова ціна, відповідно, має фундаментальне значення і вп

Установлення ціни в рамках «товарної лінії».
Стратегічний маркетинг сприяв прийняттю стратегії сегментації і диверсифікації, що привело до зростання числа товарів, які пропонуються однією фірмою чи під однією маркою. Так практика посилила вза

Цінова стратегія для гами товарів.
За наявності взаємозамінних товарів ціна кожного з них призначається таким чином, щоб максиматизувати прибуток по всій гамі, а не по кожному товару. При цьому цінова політика для доповняльних товар

Ціноутворення в міжнародному маркетингу.
Проблеми ціноутворення на закордонних ринках такі ж, як і на вітчизняних. Необхідно послідовно врахувати витрати, цінову чутливість покупців і поведінку конкурентів. Розглянемо основні цінові рішен

Попереднє оцінювання цінових стратегій підприємств.
Розроблення та оцінювання стратегії підприємства з ціноутворення в умовах ринкової економіки — надзвичайно складний процес, що потребує комплексного аналізу й прийняття відповідальних рішень.

Роль оцінювання ризику рішень, що приймаються за ціноутворення.
Підприємництво в ринковій економіці завжди стикається з невизначеністю в оцінці кон’юнктури і перспективи ринку. Підприємець, якому потрібно прийняти практичне рішення про розміри виробництва, не м

Економіко-математичне моделювання ризику.
У разі розроблення цінової стратегії припускається, що значення факторів середовища маркетингу рівні певним прогнозованим значенням, але взагалі це є помилковим припущенням. Як відомо, ринкове сер

Ризик у визначенні цін і страхування цін.
Установлення ціни на продукцію, що виробляється фірмою, як правило, пов’язане з певним ступенем ризику. З чималою часткою ризику пов’язане й визначення цін на виробничі ресурси (сировина, матеріали

Оцінювання інфляційного очікування.
В умовах інфляції цінова стратегія підприємства не може мати досить надійне обґрунтування без оцінювання інфляційного сподівання, або без обґрунтованого, зваженого прогнозу зміни цін на його продук

Загальні питання регулювання цін.
Економіці змішаного типу притаманний такий вид управління, за якого держава створює ефективну систему регулювання економіки, не порушуючи при цьому механізмів ринкового саморегулювання. Складовими

Законодавче регулювання процесів ціноутворення в Україні.
На теперішній час в Україні існує певна система впливу на процеси ціноутворення. Ця система, з одного боку, обмежує підприємства у визначенні ціни, а з іншого — створює більш-менш справедливі умови

Регулювання цін у промислово розвинених країнах.
Вивчення досвіду з ціноутворення та регулювання цін промислово розвинених країн дає змогу зрозуміти закономірності і тенденції цих процесів, що сприяє формуванню цінового механізму в Україні в пері

Монокритеріальні методи формування ціни бренда.
Бренд - це відома торговельна марка, яка має постійно високу лояльність покупців, за рахунок чого формується додатковий прибуток. Відмінності бренда від торговельної марки

Мультикритеріальні методи формування ціни бренда.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Мультикритеріальні методи базуються на використанні кількісних і якісних показників п

Список використаної літератури.
Ансофф И. Стратегическое управление. — М.: Экономика, 1998. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. — М.: Экономика, 1993.