рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Роль оцінювання ризику рішень, що приймаються за ціноутворення.

Роль оцінювання ризику рішень, що приймаються за ціноутворення. - раздел Философия, Маркетингова цінова політика Підприємництво В Ринковій Економіці Завжди Стикається З Невизначеністю В Оцін...

Підприємництво в ринковій економіці завжди стикається з невизначеністю в оцінці кон’юнктури і перспективи ринку. Підприємець, якому потрібно прийняти практичне рішення про розміри виробництва, не має, звичайно, цілком точного уявлення про те, яким буде виторг від продажу даного обсягу продукції, і керується декількома гіпотезами різного ступеня ймовірності і точності. Ризик мав місце і за командно-адміністративної економіки, але здебільшого відповідальність за втрати можна було перекласти на вищу організацію, збитки компенсувати з міністерського фонду, план скоригувати. Зміна планово встановлених цін, як правило, враховувалася коригуванням планових і фінансових показників.
За ринкової економіки держава не несе відповідальності за зобов’язання і дії підприємства, труднощі ринку і наслідки втрат лягають на підприємство, позначаються на його фінансово-господарських результатах. Фактор ризику є сильним стимулом активізації підприємництва, енергійних дій його керівництва щодо вивчення можливостей ринку, раціоналізації діяльності підприємства, пошуку нових ринків і виробничих резервів.
Визначення ціни на реалізовану підприємством продукцію, послуги — найвагоміша складова підприємницького ризику. До цього потрібно додати ще ризик у визначенні ціни на використовувані сировину, матеріали, паливо, енергію, робочу силу та інші фактори виробництва, на капітал. Помилка в розмірі ціни на реалізовані підприємством продукти і послуги лише на 1% призводить до втрат, що становлять не менш як 1% виторгу від реалізації, а за еластичності ринкового попиту на продукцію підприємства такі втрати можуть становити 2—3%. За рентабельності продукції на рівні 10—12% помилка в ціні в 1% може призвести до втрати 5—10% прибутку. За еластичності попиту на продукцію підприємства ці втрати можуть подвоїтися, а то й потроїтися. Аналогічні втрати для підприємства мають місце й у разі визначення цін на сировину, матеріали, паливо та енергію, робочу силу та інші фактори виробництва. Підкреслимо, що вплив цін на фінансово-господарські результати підприємства в умовах ринку не обмежується лише необхідністю обчислення тих самих обсягів за новими цінами. Зміна цін на ринку впливає на попит і пропозицію, отже, змінюються об’ємні показники залежно від еластичності щодо цін.
Крім того, потрібно враховувати, що в умовах значної інфляції, динамічності попиту і зміни цін як на продукцію, так і на паливо, сировину, матеріали, прогнозувати ціни навіть на короткостроковий період досить важко і помилка в розмірі ± 5% — досить звичайне явище. Звідси зрозуміло, якою мірою визначення цін пов’язане з ризиком.
У підприємницькій діяльності важливо кількісно визначити ризик, щоб порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів і вибрати той з них, який найбільше відповідає стратегії ризику, прийнятої керівництвом. У ряді випадків ризик може бути зменшений за рахунок диверсифікації, страхування або отримання додаткової інформації.

8.3. Методи оцінювання ризику
в розрахунках цін.

Ризик у підприємництві — це ймовірність виникнення збитків або будь-яких втрат у результаті нездійснення події, що намічалася, передбаченої прогнозом, планом, проектом, програмою. Отже, ризик — імовірне поняття,він може бути визначений у термінах і теорії імовірностей, і математичної статистики. Тому в більш-менш складних ситуаціях, що потребують великих витрат для оцінювання ступеня ризику в заходах, намічуваних керівництвом підприємства, доцільно залучати математиків-фахівців, обіз­наних з теорією ймовірностей і математичної статистики. Імовірність події визначається як міра, число, що показує відношення числа наслідків, які сприяють цій події, до загального числа всіхєдиноможливих і рівно можливих елементарних наслідків у системі намічуваних заходів.
Імовірність достовірної події дорівнює одиниці, неможливої події — нулю. Ймовірність випадкової події є позитивне число, яке лежить між нулем та одиницею. У статистичних дослідженнях імовірність майбутньої події обчислюється як відносна частота події, що настала, тобто відношення числа випробовувань, в яких дана подія з’явилася, до загального числа фактично здійснених випробовувань. Простіше кажучи, ймовірність означає можливість отримання певного результату. Якщо ціну на товар визначено у розмірі 100 грн. за одиницю, то у випадку, коли 80% цього товару реалізується за цією ціною, ймовірність правильності визначення ціни дорівнюватиме 0,8, а ризик за помилку становитиме 0,2, або 20%.

Ризик у підприємництві — це ймовірність того, що підприємство понесе збитки, втрати, коли намічений захід не здійсниться. Тому ризик пов’язаний з імовірністю нездійснення заходу, із прорахунками або недооціненням реальних подій у господарському житті. Це — протилежна щодо реалізованого заходу подія. Протилежна подія — це подія, ймовірність якої щодо вихідної події є різницею між одиницею та ймовірністю здійснення вихідної події, тобто наміченого і реалізованого заходу. У розрахунках ціни доводитися використовувати методи оцінювання ймовірності як вихідної події — підтвердження правильності розрахунку ціни (тоді ризик дорівнює ймовірності її помилки, тобто 1 — Р(р), де Р(р) —імовірність того, що ціна знаходитиметься в розрахунковому інтервалі), так і ймовірності відхилення її від розрахункової (оцінювання ступеня ризику). Ризик у підприємництві вимірюється абсолютною сумою — сумою збитків і втрат і ступенем ризику — мірою ймовірності нездійснення наміченого заходу або недосягнення рівня прибутку, доходу, ціни, що намічається. Ці два показники є необхідними і несуть відповідну інформацію — щодо абсолютного або відносного ризику. Абсолютний ризик оцінюється в гривнях, дола­рах і т. д., відносний ризик — у частках одиниці або у відсотках. Ринкова ціна за своєю природою є випадковою величиною, що в умовах кон’юнктури ринку внаслідок угоди купівлі-про­дажу набуває одне і тільки одне можливе значення, яке наперед точно невідоме і яке залежить від багатьох випадкових причин, що заздалегідь не можуть бути повністю враховані учасниками угоди. Випадкова величина — це змінна величина, конкретне значення якої не визначене, залежить від випадку, але для якої визначено функцію розподілу ймовірностей. Остання й дає змогу аналізувати ступінь ризику. В умовах обмеженої інформації для розрахунків цін здебільшого важко визначити емпіричну функцію розподілу ймовірностей. Тому в практичних розрахунках зручніше, мабуть, користуватися найчастіше вживаними в теорії ймовірностей стандарт­ними функціями розподілу ймовірностей, зокрема: нормальним розподілом ймовірностей, розподілом Гауса, показниковим (експотенційним) розподілом, розподілом Пуассона. Практика розрахунків може показати й інші, зокрема емпіричні, розподіли ймовірностей.

Приклад 8.1. Типовим графіком розподілу ймовірностей збитків, що характеризують ступінь підприємницького ризику, можна вважати криву нормального розподілу.
Вибір функції розподілу можливо обґрунтувати такими припущеннями:

· Імовірність відсутності збитків практично дорівнює нулю, оскільки у разі здійснення заходу якісь втрати будуть;

· Імовірність винятково великих збитків також можна розглядати рівною нулю, оскільки в практичній діяльності втрати завжди мають межу;

· Між мінімальними (нульовими) і максимальними збитками існує деякий рівень збитків, що очікується як найбільш імовірний. Щільність імовірностей у цій області згущується;

· Нарешті, резонно припустити, що крива ймовірностей втрат змінюється безупинно і монотонно, зростаючи від нуля до най-
більшого значення ймовірності та убуваючи від найбільшого значення до нуля у разі збільшення втрат від нуля до максимуму.


Рис. 8.1. Нормальний розподіл рівня втрат.

Звичайно, важко припустити, що графік розподілу ймовірностей втрат обов’язково матиме вигляд класичної кривої нор­мального розподілу. Він може бути асиметричним, мати ексцес і т. ін., але для аналізу цих зміщень потрібно мати досить інформації або вагомі аргументи для обґрунтування напрямків таких зсувів.

Приклад 8.2. Імовірність відхилення (помилки) у разі визначення рівняння та графіка залежності попиту і ціни можна вважати підлеглою закону нормального розподілу. При цьому, мабуть, можна вважати, що ймовірність відхилень на початковій і кінцевій ділянках в порівнянні із середньою ділянкою графіка більша. Дані статистичної і комерційної інформації наведено в дискретній формі, конкретні значення попиту і пропозиції відбиваються точками площини. За побудови графіка залежності попиту і ціни здійснюється вирівнювання (апроксимація), але статистичний розкид точок зберігається. Відхилення цих точок від вирівняної кривої і дають змогу визначити параметри розподілу.

Приклад 8.3. Ризик підприємства на ринку вільної конкуренції у разі відхилення ціни реалізованої ним продукції від рівня ринкової ціни може бути оцінений з використанням експоненціального закону розподілу ймовірностей (рис. 8.2). У даному прикладі на ринку склалася ринкова ціна деякого продукту, що відповідає рівновазі попиту і пропозиції. Водночас підприємство віддає перевагу ризику і хоче одержати або додатковий дохід (прибуток) за рахунок підвищення (відхилення від ринкової) цін на запропоновану ним продукцію, або розширити реалізацію продукції, встановлюючи на неї знижену ціну. Розраховуючи одержати додатковий дохід (прибуток), підприємство водночас ризикує і може позбавитися тих доходів, які б воно мало у разі торгівлі на ринку за існуючими на ньому цінами. Резонно припустити, що чим більші відхилення цін, установлених підприємством на свою продукцію, від ринкових цін, тім більша ймовірність зростання можливих втрат. Але зберігається й деяка ймовірність отримання додаткового доходу.



Рис. 8.2. Імовірність реалізації без втрат
у разі відхилення ціни підприємства від ринкової ціни.

Приклад 8.4. Підприємству доводитися оцінювати ризик у зв’язку зі зміною загальної кон’юнктури ринку. Є конкурентний ринок, на якому різко змінюється попит на продукцію, що випускається даним підприємством. Таку ж продукцію випускають й інші вісім підприємств. Можливе входження на ринок ще одного підприємства. Потрібно оцінити ризик даного підприємства, якщо воно не прореагує на зміну кон’юнктури ринку.

Обмежимося визначенням імовірності того, що підприємства, які випускають конкурентний із даним продуктом товар, про­реагують на зміну кон’юнктури і попиту ринку. Для спрощення припустимо, що ймовірність реакції підприємства, зокрема даного, на кон’юнк­туру ринку, що змінилася, дорівнює 0,1. Вважатимемо, що можливість входження на ринок нового підприємства дорівнює 0,15. Разом на ринку даного продукту можуть бути
10 підприємств. Якщо хоча б одне підприємство, крім даного, відреагує на ситуацію швидше, даному підприємству загрожують втрати в сумі 400 млн грн. Оцінити ймовірність цих втрат можна виходячи з теореми про ймовірність появи хоча б одної з N незалежних подій. Для прик­ладу 8.4 маємо: Р(А) = 1 – 0,98 ? 0,85 = 1 – 0,833 = 0,167. Отже, якщо дане підприємство не відреагує раніше за інших на кон’юнктуру ринку, що змінилася, ймовірність виникнення втрат у розмірі приблизно 400 млн грн. для нього досить велика — 0,167.

Для оцінювання ризику в діяльності підприємства потрібна достовірна інформація, яку можна мати тільки в результаті її накопичування та систематизації. Цінова інформація, особливо в умовах інфляції, потребує постійного поповнення та опрацювання нових даних. Для аналізу ризикових показників необхідне статистичне опрацювання інформації. Проте здебільшого її буває недостатньо. Тому доводитися користуватися експертними оцінками. Отже, інформацію для визначення ризику варто умовно поділити на два види:

· об’єктивна, або статистична інформація, що може бути використана для розрахунку ймовірних характеристик оцінки ризику;

· суб’єктивні, експертні оцінки, що є пропозиціями експертів, фахівців. Нерідко інтуїтивні оцінки можуть сприяти виробленню найбільш вдалого рішення.

Імовірна оцінка ризику математично відпрацьована, має свої теореми і методи числення, але задовольнятися цим у підприємницькій діяльності досить ризиковано, оскільки реальна точність математичного розрахунку багато в чому залежить від вихідної інформації. Тому не можна відмовлятися й від підприємницької інтуїції. За оцінювання підприємницького ризику використовуються такі основні характеристики:
математичне сподівання— значення економічного показника, обумовленого визначеністю ситуації. Зазвичай визначається як середньозважене за ймовірністю всіх можливих його значень, де ймовірність кожного значення використовується в якості питомих ваг, або статистичної частоти. Математичне сподівання обчислюється за формулою


, (8.1)

де М(х) — математичне сподівання випадкової (дискретної) величини;

х — будь-яка випадкова величина (ціна, дохід, прибуток і т. д.);

n — загальне число спостережень випадкової величини;

xj — значення випадкової величини в окремому випадку (на розглянутому сегменті ринку реалізації конкретного товару; щодо різних підприємств і т.д.);

Р(хj) — імовірність випадкової величини;

абсолютне відхиленняможливих випадкових значень економічного показника від математичного сподівання цього показника, тобто його середньозваженого за ймовірністю значення. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника. Часто доцільно розрахувати максимальне абсолютне відхилення, а іноді — й найменше абсолютне відхилення. У разі реалізації товару на різних ринках або різним замовникам корисно зіставити абсолютні відхилення ціни від її середнього рівня. Великі абсолютні відхилення настроюють на можливість великого ризику. Однак екстремальні виняткові відхилення у разі реалізації товару окремим замовникам можуть бути локалізовані загальною стратегією маркетингової політики. Тому необхідні загальніші показники оцінки ризику.
Абсолютні відхилення визначаються за формулою:

, (8.2)

де xj — абсолютне відхилення випадкового значення величини від математичного сподівання М(х);

дисперсія— дає більш загальну оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів відхилень конкретних показ­ників (варіацій) від математичного сподівання, тобто середнього очікуваного його значення. Дисперсія обчислюється за формулою

, (8.3)

де D(х)дисперсія випадкової величини x;

середнє квадратичне відхилення, або стандартне відхилення — являє собою квадратний корінь із дисперсії. Це ймовірна, статистична характеристика, що більше наближується до інтуїтивних уявлень про оцінку мінливості кон’юнктури ринку, ціннісних показників, оскільки зіставлення ведуться вже не з квадратами відхилень, а з квадратним коренем із суми квадратних відхилень. Обчислення середнього квадратичного відхилення здійснюється за формулою


, (8.4)

де ?(x) — традиційне позначення середнього квадратичного відхилення випадкової величини х;

коефіцієнт варіації випадкової величини V(x)— являє собою виражене у відсотках відношення середнього квадратичного відхилення до математичного сподівання:
%. (8.5)

 

На практиці часто важко визначити закон розподілу випадкової величини, доводитися задовольнятися гіпотезою, умовним припущенням. У таких випадках буває досить знати числові характеристики: математичне сподівання, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

Математичне сподівання М(х) застосовується для усереднення досліджуваних величин цін, коли інформація має відомий розкид. З математичним сподіванням зазвичай пов’язують точку, біля якої ймовірність має найбільше значення. Тому в економічних розрахунках часто використовуються показники середніх цін, індекси середніх цін, середньої собівартості, середньої рентабельності, ос­кільки конкретні ціни навіть у межах одного ринку мають, як правило, деякий розкид. Абсолютні відхилення ?xj показують абсолютні розміри розкиду значень досліджуваної величини. При цьому корисно знати максимальні значення абсолютних відхилень у додатному та від’ємному напрямках. При цьому певну інформацію дає також розмах варіювання, розміри відхилень конкретних цін від їх середнього значення.
Розмах варіювання являє собою різницю між найбільшим і найменшим значеннями досліджуваної величини: (8.6)

Аналізуючи ряди цін за певний період, варто враховувати, що максимальні та мінімальні відхилення можуть бути викликані якимись особливими факторами, наприклад, різкою зміною цін на основну сировину, вихідні матеріали. Дисперсія D(x), даючи загальну характеристику квадратів відхилень випадкової величини, дає змогу: по-перше, усунути відмінності в додатних і від’ємних відхиленнях, оскільки квадрат від’ємної величини є додатною величиною; по-друге, за її обчислення підсилюється значення великих відхилень і зменшується значення малих відхилень. Це відповідає закономірності квадратичної функції. Використання дисперсії в практичних розрахунках та її інтерпретація потребують певних навичок. Мабуть, найзручніше використовувати порівняння дисперсій у разі опра­цювання даних про конкретні однойменні показники за різні періоди або по різних сферах і сегментах ринку. Середнє квадратичне відхилення ? обчислюється на відміну від дисперсії в тій же розмірності, що й сама випадкова величина. Саме цим пояснюється його широке застосування для характеристики відхилень та ймовірної оцінки поводження випадкової величини. Зокрема, середнє квадратичне відхилення має надзвичайно важливе значення для критеріальної характеристики так званого принципу практичної впевненості. Принцип практичної впевненості можна сформулювати в такий спосіб: якщо ймовірність деякої події в даному досліді досить мала, то практично можна бути впевненим у тому, що за одноразового виконання досліду Е подія А не відбудеться. Щодо підприємницької діяльності принцип практичної впевненості можна сформулювати так: практично можна бути впевненим, що захід, який намічається, дія, прийняте рішення будуть здійсненні, якщо ймовірність їх нездійснення, ризик достатньо малі. У ціноутворенні це може бути висновок про можливі відхилення ціни від прийнятої в розрахунках, відхилення попиту за зміни ціни, відхилення можливих доходів, прибутку. Середнє квадратичне відхилення дає змогу визначити кількісні інтервали принципу практичної впевненості у вигляді «правила трьох сигм»: якщо випадкова величина розподілена нормально, то абсолютна величина її відхилення від математичного сподівання не перевищує потроєного середнього квадратичного відхилення. Таким чином, знаючи середнє квадратичне відхилення, можна з достатньою практичною впевненістю сказати, що всі розсіювання даної випадкової величини укладаються в інтервал М(х) ± 3?(х). Імовірність того, що значення випадкової величини знаходитиметься в цьому інтервалі за нормального розподілу дорівнює 0,9973. Імовірність того, що абсолютна величина відхилення перевищить потроєне середнє квадратичне відхилення, дуже мала (0,0027). Це може відбутися лише в 0,27% випадків.
Така точність в економічних, зокрема в ціннісних розрахунках, у ринкових умовах здебільшого не потрібна, оскільки керівництво підприємства під час контролю за фінансово-господар­ською діяльністю може коригувати ухвалені рішення. Тому в підприємницькій діяльності надійніше користуватися принципом розумної впевненості, або принципом розумного ризику.

Принцип розумної впевненості, абопринцип розумного ризикув підприємницькій діяльності означає, що за ухвалення рішення керуються таким співвідношенням імовірностей здійснення та нездійснення події, за якого приблизно дві третини шансів сприяють успіху, а одна третина шансів йому не сприяє. Несприятлива одна третина шансів є стимулятором для розгляду і вжиття заходів із запобігання їм. Цьому правилу за нормального розподілу відповідає інтервал значень випадкової величини, рівний відхиленню від математичного сподівання в межах середнього квадратичного відхилення, тобто М(х) ± (х). Економісту часто для характеристики відхилень зручніше користуватися процентними піввідношеннями. Коефіцієнт варіації за нормального розподілу ймовірностей характеризує інтервал відхилень випадкової величини за ймовірного наслідку, що відповідає двом третинам шансів «за» та одній третини шансів «проти» у процентному відношенні до математичного сподівання. Тому у розрахунках ціни необхідно користуватися коефіцієнтом імовірності, який дає для них визначену, хоча й імовірну, базу.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Маркетингова цінова політика

Полтавський національний технічний університет... імені Юрія Кондратюка... Кафедра маркетингу...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Роль оцінювання ризику рішень, що приймаються за ціноутворення.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Концепції ціноутворення в економічній теорії.
Концепції ціноутворення можливо розділити на три групи: a) витратну; b) маржиналістську; c) неокласичного синтезу. 1. Витратна концепція базується на трудовій те

Концепція ціноутворення в теорії маркетингу.
Концепції ціноутворення економічної теорії складають підґрунтя ціноутворення в теорії маркетингу. При цьому, ціноутворення як складова маркетингової діяльності та елемент комплексу маркетингу, набу

Принципи, види ціноутворення та функції ціни.
Ціна є чинником формування відносин між продавцями і покупцями, коли за рахунок її зміни продавці намагаються утримати наявних чи залучити нових покупців. Необхідно розрізняти принципи та види ціно

Склад і структура ціни.
Основними елементами ціни є собівартість, прибуток, податки. Собівартість - це витрати на одиницю товару в грошовому виразі. Прибуток

Класифікація цін.
Як показано в табл.2.1, ціни можна класифікувати за десятьма ознаками. Таблиця 2.1. Класифікація цін Ознака Вид цін

Порядок відшкодування транспортних видатків (ціни Інкотермс).
В 1936 році Міжнародна торговельна палата розробила визначення торговельних термінів - "Інкотермс 1936". Пізніше, в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках у документ вносилися виправлен

Види знижок.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Встановлення ціни - це рішення, яке залежить від обраної маркетингової стратегії цін

Основні чинники маркетингового ціноутворення.
Виділяють п'ять основних чинників ціноутворення: 1. мета маркетингової політики ціноутворення; 2.витрати; 3. попит; 4. ціни конкурентів; 5. методи ціноу

Витратні методи.
Перш, ніж розглядати витратні методи доцільно розглянути класифікацію методів ціноутворення (рис. 4.1). Методи ціноутворення можуть бути класифіковані на три групи: 1) витр

Ринкові методи.
google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Ціну розраховують орієнтуючись на попит, рівень конкуренції, сприйняту цінність товару. Витратна конц

Перша група - методи з орієнтацією на покупців.
Перша підгрупа - методи на основі сприйняття цінності товару. Розрахунок ціни базується на врахуванні думок покупців. С точки зору покупця, товар - це сукупність вигод від його використанн

Нормативно-параметричні методи.
Використовують при ціноутворенні нових товарів, які розширяють існуючий параметричний ряд конструктивно аналогічних виробів, одного призначення, але з кращими техніко-економічними параметрами. Розр

Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
До методів непрямого ціноутворення відносять маркетингову політику: торгівельного кредитування, кондицій, а також знижок. Усі вони мають на меті заохотити споживача до контактів з фірмою, до придба

Метод найменших квадратів і оцінка кривої попиту.
Цінова політика значною мірою залежить від попиту, який формується як сума індивідуальних попитів. В свою чергу, індивідуальні обсяги попиту залежать від доходів, уподобань покупців та рівня цін. О

Похідна і оцінка еластичності попиту від ціни.
В попередніх розділах вже йшлося про різні визначення цінової еластичності попиту. Існує також математичне визначення еластичності функції (у) за змінною (х).

Ціновий аналіз.
Споживачі товарів впливають на прийняття підприємством рішень щодо цін. Тому для правильного встановлення цін, вибору ефективної цінової стратегії необхідно, насамперед, добре розуміти зв’я­зок між

Психологічне сприйняття ціни.
Психологи, що вивчають торгівельні процеси, нагромадили деяку інформацію про феномени купівельної поведінки.Ця інформація пов’я­зана з раціональним оцінюванням споживачем (на рівні здорового глу

Вплив витрат на ціни.
Іншими важливими для формування вартості продукту величинами є розмір витрат та їх структура (в частині постійних і змінних витрат). Якщо підприємство не одержує яких-небудь субсидій / субвенцій і

Загальні цілі цінових стратегій.
Кожний товар має свою ціну, проте не кожна компанія може самостійно встановити ціни, за якими вона хотіла б реалізувати свої товари. Якщо товари не диференційовані і на ринку присутня велика кількі

Гнучкі цінові стратегії.
У більшості випадків фірма використовує не єдину ціну, а набір цін для різних ринкових ситуацій. Ціни вважають гнучкими, коли той самий товар продається різним покупцям за різними цінами. Такий під

Стратегії зниження ціни.
Зниження ціни з метою стимулювання попиту має сенс лише за умов розширюваного глобального попиту. В іншому випадку, якщо фірма знизить ціну, а всі інші відразу ж наслідуватимуть її, прибуток кожної

Стратегії підвищення ціни.
Рішення про підвищення ціни є надзвичайно важливим. Фірма, яка на це зважується, має бути впевнена в готовності конкурентів наслідувати її. У загальному випадку ступінь цієї готовності залежить від

Цінове лідерство.
Стратегія цінового лідерства переважає на ринках олігополії. Одна з фірм в силу свого розміру чи становища на ринку стає природним лідером. Цей лідер приймає цінові рішення, а всі інші фірми, прису

Цінові стратегії для нових товарів.
Утановлення ціни на новий товар — проблема тим складніша, чим вона оригінальніша, тобто чим складніше порівняти товар з іншими товарами. Початкова ціна, відповідно, має фундаментальне значення і вп

Установлення ціни в рамках «товарної лінії».
Стратегічний маркетинг сприяв прийняттю стратегії сегментації і диверсифікації, що привело до зростання числа товарів, які пропонуються однією фірмою чи під однією маркою. Так практика посилила вза

Цінова стратегія для гами товарів.
За наявності взаємозамінних товарів ціна кожного з них призначається таким чином, щоб максиматизувати прибуток по всій гамі, а не по кожному товару. При цьому цінова політика для доповняльних товар

Ціноутворення в міжнародному маркетингу.
Проблеми ціноутворення на закордонних ринках такі ж, як і на вітчизняних. Необхідно послідовно врахувати витрати, цінову чутливість покупців і поведінку конкурентів. Розглянемо основні цінові рішен

Попереднє оцінювання цінових стратегій підприємств.
Розроблення та оцінювання стратегії підприємства з ціноутворення в умовах ринкової економіки — надзвичайно складний процес, що потребує комплексного аналізу й прийняття відповідальних рішень.

Сутність ризику.
Поняття «ризик» у літературі трактується неоднозначно. В результаті дискусій в економічній науці склалися дві теорії ризику: класична та неокласична. Згідно з класичною теорією, відомішими

Економіко-математичне моделювання ризику.
У разі розроблення цінової стратегії припускається, що значення факторів середовища маркетингу рівні певним прогнозованим значенням, але взагалі це є помилковим припущенням. Як ві­домо, ринкове сер

Ризик у визначенні цін і страхування цін.
Установлення ціни на продукцію, що виробляється фірмою, як правило, пов’язане з певним ступенем ризику. З чималою часткою ризику пов’язане й визначення цін на виробничі ресурси (сировина, матеріали

Оцінювання інфляційного очікування.
В умовах інфляції цінова стратегія підприємства не може мати досить надійне обґрунтування без оцінювання інфляційного сподівання, або без обґрунтованого, зваженого прогнозу зміни цін на його продук

Загальні питання регулювання цін.
Економіці змішаного типу притаманний такий вид управління, за якого держава створює ефективну систему регулювання економіки, не порушуючи при цьому механізмів ринкового саморегулювання. Складовими

Законодавче регулювання процесів ціноутворення в Україні.
На теперішній час в Україні існує певна система впливу на процеси ціноутворення. Ця система, з одного боку, обмежує підприємства у визначенні ціни, а з іншого — створює більш-менш справедливі умови

Регулювання цін у промислово розвинених країнах.
Вивчення досвіду з ціноутворення та регулювання цін промислово розвинених країн дає змогу зрозуміти закономірності і тенденції цих процесів, що сприяє формуванню цінового механізму в Україні в пері

Монокритеріальні методи формування ціни бренда.
Бренд - це відома торговельна марка, яка має постійно високу лояльність покупців, за рахунок чого формується додатковий прибуток. Відмінності бренда від торговельної марки

Мультикритеріальні методи формування ціни бренда.
  google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Мультикритеріальні методи базуються на використанні кількісних і якісних показників п

Список використаної літератури.
Ансофф И. Стратегическое управление. — М.: Экономика, 1998. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. — М.: Экономика, 1993.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги