Оцінювання інфляційного очікування.

В умовах інфляції цінова стратегія підприємства не може мати досить надійне обґрунтування без оцінювання інфляційного сподівання, або без обґрунтованого, зваженого прогнозу зміни цін на його продукцію і цін на ресурси з урахуванням загального інфляційного фактора зростання цін в економіці на прогнозований або планований період. Це стосується як короткострокового періоду, так і довгострокових планів. Оцінювання інфляційного сподівання за обґрунтування цінової стратегії необхідне для:

- урахування зміни цін на ринку за розроблення загальної стратегії розвитку підприємства, впровадження продукції на ринки або збереження позиції підприємства на наявних ринках реалізації його продукції;

- урахування зміни цін за розроблення бізнес-планів як у плануванні діяльності підприємства загалом, так і в обґрунтуванні конкретних показників бізнес-планів окремих організаційно-тех­нічних заходів, рішень у проектах науково-технічних і технологіч­них робіт;

- обґрунтування цін на продукцію підприємства та оцінювання можливої зміни цін на ресурси, споживані підприємством;

- урахування впливу зміни цін на дохід, виторг підприємства від реалізації його продукції;

- оцінювання зміни цін на витрати виробництва та реалізацію продукції підприємства, включаючи як ціни на засоби виробництва, так і ціни праці — оплату праці;

- оцінювання фінансових результатів діяльності підприємства — прибутку або можливих збитків, ліквідності, платоспроможності підприємства;

- розрахунку відносних цін і вибору оптимальної структури виробництва;

- інших економічних розрахунків.

 

Для оцінювання інфляційного сподівання в ціновій стратегії підприємства рекомендується використовувати такі вживані в статистичній практиці і соціально-економічному прогнозуванні показники:

—зведений індекс споживчих цін на товари і послуги (ІСЦ) — систематично розраховується Держкомстатом Ук­раїни і є, відповідно до прийнятої методики більшості країн із розвиненою економікою, основним показником рівня інфляції. Систематично публікується Держкомстатом України і коментується в засобах масової інформації. Розраховується органами статистики щотижня за даними оперативної звітності,
за уточненими даними щомісяця щодо грудня попереднього року. Врахуван­ня ІСЦ особ­ливо важливе для підприємств, що працюють на споживчий ринок. Цей індекс відбиває (в сукупності) зміну цін не тільки на продукти, а й на послуги, надавані населенню;

—індекс цін виробників промислової продукції— систематично публікується Держкомстатом України і необхідний для оцінювання інфляції цін на продукцію, вироблену промисловістю. Підприємствами промисловості він застосовується для оцінювання інфляції в зіставленні з можливою зміною цін на продукцію, вироблену підприємством. Розраховується щомісяця щодо грудня попереднього року, а також у зіставленні періоду поточного року до відповідного періоду попереднього року;

—індекс тарифів на вантажні перевезення— відбиває динаміку тарифів на вантажні перевезення, здійснювані всіма видами транспорту загального користування;

—індекс цін на матеріально-технічні ресурси— розраховується органами статистики на основі даних про середні ціни по групах продукції виробничо-технічного призначення, що купується підприємствами та організаціями для поточного споживання. У цьому індексі відбиваються не тільки зміни цін на продукцію, що відпускається підприємством-виробником, а й витрати на транспортування продукції, постачальницько-збутові витрати, вклю­чаючи посередників, а також податки, що носять акцизний характер. Іноді різниця між цінами виробника і споживача досить значна. Так, у 1995 р. споживчі ціни на автобензин перевищували ціни виробника приблизно в 2 рази. Індекс систематично публікується;

—індекс цін на сільськогосподарську продукцію — відбиває зміну цін реалізації виробниками сільськогосподарської продукції. Через сезонність сільськогосподарського виробництва найбільш достовірним індексом є індекс, обчислений по товарній продукції звітного року до попереднього року, тобто в середньому за відповідні роки;

—індекс цін на послуги для населення— має особливе значення для підприємств, що працюють у сфері обслуговування населення.

В умовах орієнтації підприємства на очікувану інфляцію доводиться зважати на реальні умови інформації про стан цін на відповідних ринках. Оцінка інфляційного сподівання фахівців підприємства може базуватися як на зовнішній інформації, так і на власних оцінках.
Оцінка інфляційних сподівань зростання цін може базуватися на такій зовнішній інформації, як:

 

- прогноз економічного і соціального розвитку країни Уряду України, що щорічно подається в парламентські структури і публікується в засобах масової інформації;

- проект бюджету Уряду України на майбутній рік, у якому по­даються оцінка очікуваної інфляції, що враховується в бюд­жетних розрахунках, і дані бюджету на поточний рік та про хід його виконання;

- розрахунки Національного банку України про можливі темпи інфляції;

- дані опитувань працівників підприємств, проведених різними організаціями, які зазвичай публікуються у пресі; оцінки експертів, отримані як у приватному порядку, так і з використанням результатів досліджень різних наукових організацій.

На теперішній час існує багато методів прогнозування інфляції. Тому фахівцям фірми варто критично оцінювати їх і самостійно робити розрахунки очікуваної інфляції. Основними етапами оцінювання інфляційного очікування є:

- уточнення конкретних показників динаміки цін, що підлягають оцінюванню і прогнозуванню;

- установлення періоду (короткострокового, середньострокового і довгострокового) прогнозування;

- аналіз вихідних даних і підготовка інформації за попередній період як по показниках прогнозу, що міститься в його висновках, так і по факторах і умовах, що впливають на кінцеві показники;

- вивчення та виявлення факторів і умов, що впливатимуть на темпи інфляції, встановлення кількісної міри їх впливу на темпи інфляції;

- визначення (розрахунок) темпу інфляції;

- імовірнісне оцінювання інфляційного очікування за схемами найсприятливішої соціально-економічної ситуації, оптимальної соціально-економічної ситуації і найменш сприятливої ситуації.

Оцінюючи інфляційне очікування, варто враховувати як об’єк­тивні закономірності динаміки цін, так і вплив державних органів на інфляційні процеси. Досвід закордонних країн і практика проведення економічних реформ в Україні показують, що головною умовою ефективної антиінфляційної політики є комплексний державний вплив на:

- платоспроможний попит;

- пропозицію товарів і послуг, витрати виробництва і збуту.

У результаті такого впливу можна досягнути істотного зниження інфляції попиту і витрат. Ці фактори взаємозалежні. Однак для оцінювання інфляційного очікування фахівцям, що здійснюють прогнозування, необхідно визначити головне — якою мірою в прогнозі темпів інфляції враховується формування рівноважного ринку і ринкового конкурентного ціноутворення. Розглянемо методи страхування цін від їх можливих змін під впливом різних ринкових факторів. Звернімося до акту купівлі-продажу, що може бути здійснений або на ринку, або в магазині. У цьому випадку товар у руки покупця і гроші у руки продавця передаються одночасно. Однак у ринковій практиці дуже часті такі ситуації, коли за оптового продажу товару продавець і покупець укладають договір постачання, в якому передбачаються зобов’язання сторін: постачальник (продавець) зобов’язується в установлений термін поставити покупцю визначену кількість товарів, а покупець бере на себе зобов’я­зання купити цей товар за заздалегідь обговореною ціною. Отже, по-перше, ціну на товар, що підлягає постачанню, передбачено договором, а по-друге, між укладанням договору купівлі-продажу і реальним здійсненням акту купівлі-продажу існує часовий розрив (лаг). Але, як відомо, в умовах ринку ціни не залишаються незмінними, вони зазнають коливань під впливом ринкової кон’юнктури. Отже, із закінченням визначеного часу ринкова ціна на даний товар може виявитися вищою чи нижчою за ціну, встановлену договором постачання. У разі підвищення чи зниження ціни для фірми-постачаль­ника виникає ризик. Фірма-постачальник прагне уникнути цього ризику. Як це можна зробити? Згідно із практикою ринкового господарювання необхідне страхування цін, яке здійснюється за методом включення в договори постачання певних застережень. Їх декілька.

По-перше, це застереження про можливість підвищення чи зниження витрат. Воно включається в договір купівлі-про­дажу в тих випадках, коли на ціну великий вплив справляють зовнішні та внутрішні фактори, що обумовлюють зростання витрат на виробництво. Фірма — виробник товару прагне перекласти ризик збільшення ціни на споживача. Цей випадок можна проілюструвати таким прикладом. Взуттєва фірма ук­лала договір з оптовою базою на постачання визначеної кількості товару за ціною 250 грн. за одиницю. Однак в умовах інфляційного зростання цін постійно зростають і ринкові ціни на матеріали. У собівартості продукції їх частка становить 80%. Під впливом зростання інфляції керівництво фірми змушене підвищувати заробітну плату працівників, питома вага якої у витратах на виробництво становить 10%. Тому фактична ціна товару на момент оплати оптовою базою буде вища за ціну, передбачену договором. Щоб уникнути ризику втрати виторгу, фірма — виробник взуття включає в договір постачання застереження про підвищення ціни на продукцію, якщо зростуть її витрати на матеріали і заробітну плату. Це застереження можна визначити за формулою

(8.8)

де Цп — ціна постачання;

Цд — ціна, передбачена договором;

Sп — вартість матеріалів на день постачання;

Sд — вартість матеріалів на день підписання договору;

Kп — зарплата на день постачання;

Kд — зарплата на день підписання договору.

По-друге, застереження про коливання ринкової ціни, що має кілька різновидів:

застереження про підвищення ціни. В цьому випадку будь-яке зростання ринкової ціни означає збільшення ціни, передбаченої в договорі постачання; застереження про зниження ціни. Воно означає, що будь-яке зниження ринкової ціни неминуче має привести до зниження ціни, позначеної в договорі постачання; застереження про будь-яку зміну ціни. У цьому випадку від­бувається відповідне підвищення чи зниження ціни, зазначеної в договорі постачання.

У разі таких застережень здійснюється постачання додаткової кількості товару — за зниження ціни і постачання меншої кількості товару — за зростання ціни. Здебільшого здійснюється страхування цін від кон’юнктури ринку, що змінюється.

 

Лекція №9.

ТЕМА . ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ПРОЦЕСІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ В УКРАЇНІ.
Зміст.