рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЗАСОБИ безпеки при експлуатації електрообладнання.

ЗАСОБИ безпеки при експлуатації електрообладнання. - раздел Философия, Загальні питання охорони праці та правове регулювання   1.електричний Травматизм Та Дія Електричного Струму На Органі...

 

1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.

Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття «електротравматизм». Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної людини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями.

 

2. Види електричних травм.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодження організму;

— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Місцева електротравма — яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного с або електричної дуги. Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.

Електричні опіки — це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають двох видів: струмові, коли струм проходить через тіло людини, та дугові (під дією електричної дуги температурою понад 3500 °С).

Електричний знак — це чітко окреслена пляма діаметром 1—5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з'являється на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. В більшості випадків електричні знаки безболісні, з часом верхній шар шкіри сходить, а уражене місце набуває і початкового кольору, відновлює пластичність та чутливість.

Електрометалізація — проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму.

Електроофтальмія — це запалення зовнішніх оболонок очей, виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових променів. Таке опромінення можливе при утворенні електричної дуги (при короткому замиканні). Електроофтальмія спостерігається приблизно у 3% потерпілих від струму.

Електроофтальмія розвивається через 4—8 годин після ультрафіолетового опромінення.

Електричний удар — збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця. При цьому зовнішніх місцевих ушкоджень, тобто електричних травм, людина може і не мати.

3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.

Причинами смерті від електричного струму можуть бути припинення роботи серця, зупинка дихання та електричний шок. Можлива також одночасна дія двох або навіть трьох цих причин. Припинення серцевої діяльності від електричного струму найбільш небезпечне, оскільки повернення потерпілого до життя в цьому випадку , як правило, більш складним завданням, ніж при зупинці дихання або при шоку. Вплив струму на м'яз серця може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо в області серця, і рефлекторним, тобто через центральну нервову систему, коли шлях струму лежить поза цією областю. В обох випадках може статися зупинка серця, а також виникнути його фібриляція. Фібриляція може бути і результатом рефлекторного спазми артерій, які живлять серце кров'ю. При ураженні струмом фібриляція серця настає значно частіше, ніж його повна зупинка.

Електричний шок — своєрідна важка нервово - рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом що супроводиться глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин. Шоковий стан триває від декількох десятків хвилин до діб. Після цього може настати загибель людини внаслідок повного згасання життєво важливих функцій, або одужання внаслідок своєчасного активного лікарського втручання.

 

4. Фактори , що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

Сила струму. Зі зростанням сили струму небезпека ураження ним тіла людини зростає. Розрізняють порогові значення струму (при частоті 50 Гц):

— пороговий відчутний струм — 0,5—1,5 мА при змінному струмі і 5—7 мА при постійному струмі;

— пороговий невідпускний струм (струм, що викликає при проходженні через тіло людини нездоланні судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснений провідник) — 10—15 мА при змінному струмі і 50—80 мА при постійному струмі;

— пороговий фібриляційний струм (струм, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця) — 100 мА при змінному струмі і 300 мА при постійному струмі.

Опір тіла людини проходженню струму. Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Загальні питання охорони праці та правове регулювання

Вид та частота струму... Тривалість проходження струму через організм істотно впливає на наслідок... Шлях протікання струму через людину...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЗАСОБИ безпеки при експлуатації електрообладнання.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальні питання охорони праці та правове регулювання.
1. ДИСЦИПЛІНА „ОХОРОНА ПРАЦІ” ТА ІЇ ЗАДАЧИ. Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичн

ДГСТ 12. Х. ХХХ. ХХ.
де ДГСТ – Державний галузевий стандарт. 12 - шифр ССБП Х - номер підсистеми. ХХХ - порядковий номер. ХХ - рік прийняття.   6. ОСНОВНІ ТЕРМ

Quot;Звичайне" розслідування
Потерпілий (у випадку незначної травми) чи працівник, що виявив нещасний випадок, чи його свідок повинний повідомити безпосереднього керівника робіт або інша уповноважена особа підприємства. Розумі

Спеціальне розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають: * нещасні випадки із смертельними наслідками; * групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівникам

ОЧИСНИХ РОБІТ
  1. СКЛАДАННЯ ТА ЗМІСТ ПАСПОРТА ВИЇМКОВОЇ ДІЛЬНИЦІ   Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із засто

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВЕДЕННІ ВИБУХОВИХ РОБІТ.
1.КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН Таблица 4 Клас ВР   Вид ВР і умови застосування Колір відмітної смуги чи оболонок патро

ПРОВІТРЮВАННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ТА ПИЛОГАЗОВИЙ РЕЖИМ.
  1. ГОЛОВНІ СКЛАДОВІ ШАХТНОГО ТА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ. У результаті виконання виробничих процесів у гірничих виробках шахт утворюється характерне повітряне середовище, що на

Уміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5%.
Перед допуском людей у виробку після підривних робіт уміст шкідливих газів, не повинен перевищувати 0,008% за об’ємом у перерахунку на умовний оксид

ЗАХОДИ безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам. Безпечне пересування людей по горизонтальних і похилих виробках забезпечується перш за все пристроєм проходів шириною не менше

Навколишнє середовище.
  5. Система заходів з попередженням ураження електричним стру­мом. 1. Застосування устаткування в рудниковому виконанні. Область і умови його застосування повинні відповідат

Промислова санітарія.
  1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників. На кожній шахті повинен здійснюватися комплекс технічних та санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують нормальні умови

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги