рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальне розслідування нещасних випадків - раздел Философия, Загальні питання охорони праці та правове регулювання Спеціальному Розслідуванню Підлягають: * Нещасні Ви...

Спеціальному розслідуванню підлягають:

* нещасні випадки із смертельними наслідками;

* групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

* випадки смерті працівників на підприємстві;

* випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

* нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівника на підприємстві, а також випадок зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати з використанням засобів зв'язку повідомлення за формою згідно з додатком 9:

*територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства; органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

* робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

* органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації);

* установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

* первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;

* органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться

комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства .

До складу спеціальної комісії включаються:

* посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);

* представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

* представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

* керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;

* представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом

профспілки;

* представник профспілкового органу вищого рівня;

* представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

* представник інспекції державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин (трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, тракторні причепи, обладнання тваринницьких ферм, посівні та збиральні машини).

Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

 

Члени спеціальної комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб, працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та інших осіб - свідків нещасного випадку.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми

Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування.

Керівник органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов'язаний ознайомити їх з документами, що містяться в матеріалах спеціального розслідування.

 

19. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЗАХВАРЮВАНОСТІ.

1. Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами : звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати н/в зо певними ознаками: зо професіями , за робочими місцями , цехами , стажем, віком, причинами , обладнанням , яке спричинило травму.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості

Пчт= А х 1000/ Т ;

Птт = Д / Т

де Пчт – показник частоти травматизму;

А – кількість випадків травматизму за звітний період;

Т – середньоспискова чисельність працівників;

Птт – показник тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнт= 1000 х Д / Т.

 

1. Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту.

2. Топографічний метод ґрунтується на тому , що на плані цеху відмічають місця, де сталися н/в.

3. Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат , що спричинені виробничим травматизмом.

4. Метод анкетування . Розробляються анкети для робітників.

5. Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання , пристосувань , інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин, механізмів, обладнання , інструментів, пультів керування.

 

20.ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЗАХВСРЮЗАНОСТІТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ.

1.ОРГАНІЗАЦІЇНІ ПРИЧИНИ : відсутність або неякісне проведення навчання з питань ОП, відсутність контролю, порушення вимог ПБ, інструкцій, стандартів ,невиконання заходів що до ОП, порушення правил експлуата­цій устаткування обладнання та ін.

2. ТЕХНІЧНІ ПРИЧИНИ : несправність устаткування , механізмів, недосконалість технологічних процесів , відсутність захисних загороджень, сигналізації та блокування.

3. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ПРИЧИНИ : підвищений вміст в повітрі шкідливих речовин, недостатнє освітлення , порушення правил особистої гігієни.

4. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ : помилкові дій внаслідок втоми важкість, і напруженість роботи монотонність праці , необережність, невідповідальність психофізіологічних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній робот.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин травматизму і профзахворюваності :

ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.

ДО ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ належать : правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці.

21. ВІДШКОДУВАННЯ ВЛАСНИКОМ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМ У РАЗІ УШКОДЖЕННЯ ЇХ ЗДОРОВ’Я.

Власник зобов’язаний відшукувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я , пов’язаними з викона­нням трудових обов'язків у повному розмирі втраченого заробітку а також сплатити потерпілому одноразову допомогу. При цьому пенсії та, інші доходи , не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором. Якщо потерпілий став інвалідом ,ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з рахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрату ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги пови­нен бути не менше п’ятирічного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину яка народилася після його смерті.

Якщо н/в трапився в наслідок невиконання потерпілим ПБ, розмир допомоги може бути зменшено в порядку що визначається трудовим колективом але не більше як на 50%.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування протезування та ін.

22.ПРОФЕСІЇНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

1.Пневмоконіоз : силікоз – попадання у легені працюючого породного пила;

антракоз – попадання у легені працюючого вугільного пила;

антракосилікоз – попадання у легені працюючого вугільного та породного пила;

пиловій бронхіт - захворювання бронхів людини.

2. Ністагм – захворювання очей людини пов’язане з недостатнім освітленням робочого місця.

3. Бурсит - захворювання пов’язане з роботою у незручної позі.

4.Вібраційна хвороба – захворювання пов’язане з роботою на вібруючих установках.

5.Глухість – захворювання органів слуху в наслідок дії виробничого шуму.

 

23.УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

На кожній шахті повинні функціонувати система управління охорони праці і нарядна система.

Система управління охороною праці (далі - Система), відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці», створюється на підприємстві (в організації) з метою забезпечення безпечних і здо­рових умов праці, запобігання аваріям, нещасним випадкам і професійним захворюванням.

Система управління охороною праці - це су­купність заходів, дії яких спрямовані на збереження життя й здоров'я працюючих і які пов'язані між собою спільною метою, завданнями й функціями.

Основне завдання Системи -- організація без­печного і нешкідливого виробничого процесу шля­хом систематичного виконання нормативно-правових актів, науково-технічних і організаційно-профілактичних заходів з охорони праці на кожному підприємстві, у підрозділі і на робочому місці.

Управління охороною праці здійснюють:

у Мінпаливенерго - перший заступник міністра, відповідальний за охорону праці, начальник Управлін­ня із надзвичайних ситуацій та охорони праці та його заступник;

у Держвуглепромі - директор Держвуглепрому, пер­ший заступник директора Держвуглепрому і начальник Управління охорони праці (відділу аналізу травматизму (далі - АТ)).

на підприємствах та у виробничих об'єднаннях - перші керівники та їх заступники з охорони праці;

у підрозділах підприємств {організацій) - перші ке­рівники дільниць, цехів, служб, відділів та їх заступники;

у змінах - начальники змін. диспетчери, гірничі май­стри (майстри), виконроби, змінні інженери;

у бригадах - бригадири, ланкові, старші працівники;

на робочих місцях - бригадири, ланкові, старші пра­цівники за умови двох і більше працівників, працівники-виконавці.

Організаційно-методичну роботу з управлін­ня охороною праці здійснюють:

у Мінпаливенерго - Управління із надзвичайних си­туацій та охорони праці;

у Держвуглепромі - Управління охорони праці (відділ АТ);

на підприємствах (в організаціях) та в об'єднаннях - служби (відділи) охорони праці.

Система включав рішення таких завдань:

• створення системи протиаварійного захисту під­приємств, дільниць, технологічних процесів (ліній) і робочих місць;

• забезпечення безпечної експлуатації гірничих виро­бок, будівель, споруд, територій, виробничого об­ладнання, засобів захисту і контролю параметрів безпеки;

• забезпечення безаварійності технологічних процесів, безпеки проведення гірничих виробок, будівництва будівель і споруд;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

• організація професійного відбору, медичних оглядів працівників;

• забезпечення якісного навчання і професійної підго­товки кадрів;

• створення оптимальних режимів праці, відпочинку і харчування протягом робочого часу;

• організація санітарно-побутового і медичного обслу­говування працівників;

• пропаганда безпечних методів роботи і передового досвіду з охорони праці;

• організація контролю безпеки ведення робіт;

• ефективне матеріальне стимулювання робіт з охо­рони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директорові шахти і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

На кожній шахті повинна бути організова­на дільниця вентиляції і техніки безпеки (далі -ВТБ). Чисельність гірничих майстрів ВТБ розрахо­вується за методикою затвердженою галузевими орга­нами управління.

На шахті повинен вестися табельний облік усіх тих, хто спустився в шахту і виїхав (вийшов) з неї. Відповідальність за його організацію покладеться на директора шахти, який зобов'язаний встанови­ти порядок виявлення тих, хто своєчасно не виїхав (не вийшов) із шахти, і вжити заходів щодо їх роз­шуку.

 

24. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ ШАХТИ.

До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пла­стах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, допускаються працівники, що мають стаж роботи в очисних або підготовчих вибоях шахт, небез­печних за газом, або в гірничих виробках шахт, небез­печних за раптовими викидами, не менш як 1 рік.

Підготовка і перепідготовка працівників проводяться навчальними установами (учбово-курсо­вими комбінатами, учбово-технічними центрами, професійно-технічними училищами), а підвищення ква­ліфікації - учбовими пунктами, матеріально-техніч­на база і програмно-методичне забезпечення яких пройшли експертну оцінку в ЕТЦ і які мають дозвіл Держгірпромнагляду.

Спеціалісти з вищою гірничотехнічною освітою ма­ють право працювати за робітничими професіями після 2-місячного стажування і складання іспитів екстерном кваліфікаційній комісії учбово-курсового комбінату, що має право підготовки працівників відповідних професій. У період стажування входить час роботи за спеціальністю при проходженні вироб­ничої практики.

До підготовки працівників за професіями, пов'язаними з безпекою праці груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи підйомних машин, машиністи електровозів, машиністи гірничих виймальних машин та ін.), допускаються особи, що мають досвід підземних робіт не менше ніж 1 рік (включаючи виробничу практику при навчанні за попередньою професією або спеціальністю).

Працівники, що стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, повинні пройти підготовку за спеціальною про­грамою.

25. ВИМОГИ ДО УСТАТКУВАННЯ, МАТЕРІАЛІВ, ТЕХНОЛОГІЙ І ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ

Серійне виробництво устаткування і виробів, призначених для роботи і використання в шахті, до­пускається лише за умови відповідності їх параметрів вимогам цих Правил, екологічним і гігієнічним вимогам, що викладеш в державних стандартах та інших нормативних документах, після одержання сертифіката або висновку від Державного Макіївського нау­ково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничий промисловості (далі - МакНДІ), НДІГС або експертно-технічного центру (далі - ЕГЩ) та дозволу Держнаглядохоронпраці.

Гірничі машини, механізми, електроустат­кування, прилади, апаратура, засоби захисту і мате­ріали допускаються до експлуатації Держгірпромнаглядом і Держсанепіднаглядом за результата­ми сертифікаційних випробувань у МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ на відповідність державним стандартам і нормативним документам.

Допуск устаткування і матеріалів до вип­робувань, а також до застосування виробів одинично­го виробництва і окремих змінених конструкції ус­таткування, що випускається серійно, здійснюється органами Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднагляд на підставі висновків МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ.

Експлуатація і обслуговування машин, гірничошахтного устаткування, приладів і апаратури, а також Їх монтаж, демонтаж і зберігання повинні здійснюватися відповідно до посібників (інструкцій) з їх експлуатації та інших експлуатаційних доку­ментів підприємств-виробників.

Забороняється змінювати конструкцію машин, обладнання, схем управління і захисту без погодження Із підприємством-виробником.

У паспортах, інструкціях та інших експлу­атаційних документах на гірничошахтне устаткуван­ня, що випускається, повинні зазначатися дані відтво­рюваних ними шкідливих виробничих чинників і можливих небезпек при роботі.

Параметри шкідливості, які нормуються, повинні витримуватися протягом усього періоду експлуатації устаткування до і після капітального ремонту.

Рухомі частини обладнання, що становлять собою джерела небезпеки, повинні бути огороджені, за винятком частин, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи і системи подачі вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики, тягові ланцюги та ін.).

Якщо машини або їх виконавчі органи, що становлять небезпеку для людей, не можуть бути ого­роджені (пересувні машини, конвеєри, канатні й мо­норейкові дороги, штовхачі, маневрові лебідки та ін.), підприємствами-виробниками повинні бути передба­чені попереджувальна сигналізація про пуск маши­ни в роботу і засоби зупинки та відмикання від дже­рел енергії.

Передпусковий попереджувальний сигнал пови­нен бути звуковим тривалістю не менш як 6 секунд і бути чутним у всій зоні, небезпечній для людей.

Нові технології (способи) ведення гірничих робіт та запобігання факторам виробничої небезпе­ки і шкідливості, програмні засоби для розрахунків (проектування) шахтних систем (провітрювання, де­газації, енергопостачання та ін.) допускаються для Застосування на шахтах за дозволом Держнаглядохоронпраці.

 

26. ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» і ст. 41 Гірничого Закону України праців­ник зобов'язаний:

• Знати і виконувати вимоги нормативно-технічної до­кументації, плану ліквідації аварій, правил поведін­ки у особливо небезпечних підземних умовах, ін­струкцій з експлуатації машин і механізмів;

• Виконувати роботи тільки відповідно до змінного зав­дання (наряду), крім робіт з ліквідації загрози жит­тю і здоров'ю людей, запобігання аваріям;

• Не допускати порушень пилогазового режиму; вибухобезпеки електрообладнання і пожежної безпеки; ве­дення робіт у небезпечних зонах (на небезпечному устаткуванні), без технічної документації і з її пору­шенням; випадків виведення з ладу (крадіжки) апа­ратури, газового, струмового, протиаварійного і ко­лективного захисту, сигналізації та зв'язку;

• Не створювати небезпеки життю і здоров'ю людей;

• Негайно повідомляти керівнику робіт або гірничому диспетчеру про аварії і нещасні випадки, загрозу життю і здоров'ю людей, вихід з ладу засобів і си­стем протиаварійного захисту;

• Подавати допомогу постраждалим під час аварій, нещасних випадків або гострого захворювання.

Йде на роботу і з роботи за вказаним мар­шрутом.

Здійснює проїзд тільки на транспортних за­собах, передбачених для перевезення людей (вантажолюдських у режимі перевезення людей).

Виконує роботи відповідно до отриманого на­ряду.

У разі будь-яких утруднень (відсутності відпов­ідних знань, вміння, навику) для виконання необхідного обсягу робіт звертається по допомогу (пораду) до бри­гадира (ланкового, старшого (досвідченого) працівника) або гірничого майстра (гірничого диспетчера, начальни­ка зміни).

У разі виникнення небезпеки (аварії) припи­няє роботу і повідомляє про це керівнику робіт, а за його відсутності - гірничому диспетчеру.

Негайно лишає небезпечну зону (робоче місце), попередивши про небезпеку людей, що працю­ють поруч (недалеко).

Особливу увагу приділяє дотриманню пило­газового режиму, режиму ведення підривних робіт, ви­конанню противикидних (протипожежних) заходів, попе­редженню обрушень гірничих порід, затоплення і зага­зування виробок.

Несе відповідальність за:

• Особисте порушення правил і норм безпеки робіт, які призвели або могли призвести до тяжких на­слідків;

• Невиконання заходів безпеки згідно з нормативно-технічними документами і змінним завданням (на­рядом);

• Виконання робіт, не передбачених змінним завдан­ням (нарядом);

• Травмування людей або створення умов для трав­мування (загибелі) людей;

• Роботу (знаходження на робочому місці) без саморятувальника, у нетверезому стані, наркотичному сп'янінні відповідно до Гірничого Закону України.

У неробочі дні або при перервах у роботі одну зміну й більше, в тупикові виробки дозволяєть­ся посилати не менше двох працівників за наявності в них газовизначника безперервної дії.

На роботи з ліквідації аварій необхідно посилати досвідчених працівників зі стажем роботи не менше одного року за відповідною професією. Забороняється видавати наряди (завдання) на робите в місця, що мають порушення вимог Правил безпеки, крім нарядів на усунення цих порушень, а також давати вказівки, що можуть призвести до порушень цих Правил, перебувати або виконувати роботи в підземних виробках, стан яких являє собою безпосередню небезпеку для людей, за винятком робіт з усунення цих небезпек.

 

27.НАВЧАННЯ ТА ІНСТРУКТАЖІ З ОХОРОНИ ПРАЦІ.

Попереднє навчання з охорони праці пра­цівників, що влаштовуються на шахту, студентів і учнів, які направляються на виробничу практику, а також працівників, сторонніх підприємств (органі­зацій), що виконують роботи в шахті, включає: вступ­ний інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці, спеціальні види навчання, екзамени з охорони праці, стажування.

Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, що не працюють на шахті, допускається з дозволу директо­ра (головного інженера) шахти в супроводі посадової особи або спеціаліста за умови проведення інструк­тажу про правила поведінки в шахті і навчання ко­ристуванню саморятувальником.

 

Таблиця 2 Навчання з питань охорони праці при влаштуванні на шахту

Малюнок 2.

Ширина проходів для людей і зазори повинні бути витри­мані за висотою виробки, не меншою за 1,8 м від підошви (тро­туару). Проходи по всій довжині виробки повинні влаштовува­тися, як правило, з одного боку. Забороняється в двоколійних виробках влаштування проходів між коліями.

 

4.ВИМОГИ ПБ ПРИ КРІПЛЕНІ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК.

 

Порожнини, що утворюються за кріплен­ням, необхідно закладати (забучувати). Спорудження постійного кріплення, а та­кож прибирання вугілля і породи після підривних робіт у підготовчих виробках проводяться під захис­том тимчасового кріплення.

У слабких і нестійких породах (сипких, м'яких, пливунах, схильних до обвалення) виробки проводяться із застосуванням передового кріплення, щитів або іншими спеціальними способами.

Збійка виробок проводиться згідно зі спеціальними заходами, затвердженими головним інже­нером шахти.

Відставання постійного кріплення від вибоїв підготовчих виробок визначається паспортом, але не повинно бути більше ніж мі 3 м.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам'яного, бетонного, залі­зобетонного) не повинно перевищувати кроку його установки.

Дозволяється відставання постійного кріплення від вибою на відстань, більшу за крок установка кріплення (або меншу за подвійний крок установки) при міцності порід за шкалою Протод’яконова, більшій за 7.

Під час проведення підготовчих виробок з підриванням бокових порід відставання породного вибою від вугільного має бути не більше ніж 5 м.

Під час проведення виробок по вугіллю широким вибоєм при ширині розкосини понад 5м необхідно мати з'єднаний зі штреком закріплений косовик, що служить запасним виходом і вентиляційним хідни­ком.

У підготовчих виробках, що проводяться слідом за очисним вибоєм, відставання породного вибою від вугільного вибою лави не повинно переви­щувати 5м, якщо в очисній виробці застосовується індивідуальне кріплення, 8 м - при механізованому кріпленні і 11 м - при вийманні вугілля стругами.

У разі проведення, поглиблення або ремонту похилої виробки люди, що в ній працюють, захищаються від небезпеки падання зверху вагонеток та інших предметів двома міцними зас­лонами, конструкції та місця розташування яких затверджуються головним інженером шахти (шахтобудівельного управління).

 

5.ВИМОГИ ПБ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК.

 

Заміна гірничопрохідницького устаткуван­ня у вибої виробки, що проходиться, допускається з дотриманням таких вимог:

а) у разі розміщення пульта управління машині­ста в кабіні або торці гірничопрохідницького устат­кування зазор між переміщуваним і нерухомим устаткуванням повинен бути не меншим, ніж 0,2 м, а між устаткуванням і кріпленням - не меншим за 0,25 м з обох боків виробки;

б) у разі розміщення пульта управління машині­ста з боку гірничопрохідницького устаткування за­зор між переміщуваним і нерухомим устаткуван­ням повинен бути не меншим, ніж 0,2м, а між устат­куванням і кріпленням - не меншим за 0,7 м з боку переміщуваного і за 0,25 м - з боку нерухомого устаткування;

в) під час розминки один із механізмів повинен перебувати в нерухомому стані;

г) при використанні самохідних вагонів зазори до кріплення виробок повинні бути по 0,7 м з обох боків на висоті 1,8 м від підошви.

При проведенні похилих виробок перебування лю­дей нижче від місця роз'їзду гірничопрохідницького устаткування під час маневрування забороняється.

Змонтоване прохідницьке устаткування, включаючи комплекс пересувного прохідницького устаткування, перед початком робіт з проходки (в тому числі і технологічних дільниць) або поглиблення ство­ла повинно прийматися в експлуатацію комісією, яка призначається генеральним підрядником. Склад комісії визначається за погодженням із зацікавле­ними організаціями з обов'язковою участю праців­ників місцевих органів Держнаглядохоронпраці.

 

6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГІРНИЧОПРОХІДНИЦЬКИХ КОМБАЙНІВ.

При роботі прохідницьких комбайнів особлива увага повинна бути звернена на стан електроустаткування, наявність на комбайнах метан-реле. Якщо кут нахилу виробки більш 6°, то комбайн повинний мати гальмові пристрої. Рекомендується в стиснутих умовах виробок керування комбайном здійснювати з виносного пульта.

Перед початком робіт машиніст комбайна і його помічник зобов’язані переконатися в справності комбайна, а потім підготувати його до роботи. Для цього варто перевірити справність кріплення різців виконавчого органа, натяг усіх ланцюгів, підтягти необхідні шланги, потім зробити змащення, перевірити стан гідросистеми. При заміні різців виконавчого органа включати будь-як механізми комбайна забороняється. Перед включенням конвейєра комбайна і перевантажувача необхідно подати попереджувальний звуковий сигнал.

При роботі комбайна категорично забороняється кому б те ні було стояти поблизу вибою, а також знаходитися в незакріпленій частині виробки. Машиніст зобов’язаний при роботі користатися гумовими рукавичками і протягом усього часу роботи комбайна не відходити від пульта керування. Забороняється під час роботи комбайна змазувати його, робити будь-які ремонтні чи регулювальні роботи, відкривати кожухи і кришки електроустаткування. Оскільки мастильний матеріал є пожежонебезпечним, транспортувати його можна тільки в закритій тарі, а пролите змащення обов’язково присипати інертним пилом, чи піском породним дріб’язком.

Забороняється робота комбайна при несправній електричній схемі керування і несправному заземленні. Усякі роботи з ремонту електричної, гідравлічної чи механічної частини комбайна можна робити тільки при заблокованій кнопці „Стоп” комбайна. У цьому випадку на кнопці „Стоп” і пульті керування варто вивішувати плакат „Не включати – працюють люди!”.

 

8. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПАДІННЯ ЛЮДЕЙ І ПРЕДМЕТІВ У ВИРОБКИ.

 

Устя діючих вертикальних і похилих виробок та тих, що проходяться (стволів, шурфів та ін.), обладнаних підйомними установками, повинні бути огороджені з неробочих боків стінками або метале­вою сіткою заввишки не менше ніж 2,5 м, а з робо­чих боків мати ґрати або двері, обладнані пристроєм блокування, що включає сигнал "стоп" у машиніста при відкритих дверях.

Кріплення устів стволів, шурфів та інших вертикальних і похилих виробок, не обладнаних підйомом, повинно виступати над поверхнею не менше ніж на 1 му напрямку виробки.

Устя повинні перекриватися лядами або ґратами, жорстко закріпленими на кріпленні, з надійними за­порами.

Зумпфи стволів повинні мати огородження для запобігання падінню в них людей.

У разі пересічення вертикальної виробки з гори­зонтальною для переходу людей повинна бути прове­дена обхідна виробка. Дозволяється обладнання про­ходу під драбинними віддаленнями.

Устя виробок з кутом нахилу понад 25° у місцях їх сполучень з горизонтальними виробками повинні бути огороджені або перекриті міцними по­мостами, лядами або металевими ґратами.

У разі ліквідації цих виробок устя їх повинні бути перекриті помостами й огороджені.

Під щитовим перекриттям при щитовій. системі виймання металеві ґрати повинні бути підвішені до перекриття, при цьому найближча до цілика вуглеспускна піч повинна бути перекрита ґратами на рівні підошви вхідної збійки. Решта збійок між ходовою і вуглеспускною печами повинні ізолюватися.

Перед устями стволів при піднятті в цеб­рах як на нижньому, так і на верхньому приймаль­ному майданчиках повинні бути установлені перего­родки для опори рукоятників і цеберників. При відсутності механічного приводу для відкривання ляд рукоятники і цеберники повинні працювати із запо­біжними поясами.

Драбинні відділення стволів і шурфів повинні бути ізольовані від інших відділень дощатою або металевою перегородкою, пришитою з внутріш­нього боку по всій довжині виробки всуціль чи врозгін з проміжками, не більшими за 0,1 м.

 

9. ЛІКВІДАЦІЯ ВИРОБОК І ШАХТ.

Ліквідація шахт повинна провадитися відпо­відно до вимог Інструкції про порядок ліквідації і консервації підприємств з видобутку корисних ко­палин.

Гірничі виробки, що ліквідуються, які мають вихід на поверхню (вертикальні стволи, шурфи і свердловини діаметром 200 мм і більше), повинні повністю засипатися негорючими, нетоксичними матеріалами (за винятком глини) на підставі висновку НДІГС, а потім перекриватися залізобетонними помостами.

При розробці проектів ліквідації шахт потрібно передбачити заходи із:

а) запобігання можливому проникненню на поверхню метану й інших газів;

б) попередження зсуву земної поверхні після ліквідації шахти;

в) оцінки небезпеки і запобігання зараженню ток­сичними речовинами атмосфери, поверхневих вод і сусідніх шахт;

г) оцінки небезпеки і запобігання можливості підтоплення земної поверхні і сусідніх шахт.

Перед здаванням-прийманням шахти, що закри­вається на ліквідацію, все стаціонарне устаткування і машини, потрібні для ліквідації, повинні бути збе­режені, приведені в працездатний стан, пройти ревізію і наладку, установлену нормативними докумен­тами.

На чад ліквідації виробок устя їх повинні огород­жуватися.

Ліквідація вертикальних стволів та їх ізоляція від діючих виробок повинні провадитися за проек­том, затвердженим технічним директором виробничого об'єднання (концерну, компанії, самостійної шах­ти) і погодженим з органом Держнаглядохоронпраці, а ліквідація шурфів, свердловин великого діаметра - за проектом, затвердженим головним інженером шахти і погодженим з місцевим органом Держнаглядохоронпраці.

Устя ліквідованих похилих виробок, що мають вихід на земну поверхню, повинні бути закриті цег­ляними, кам'яними або бетонними перемичками.

При засипці вертикального вентиляційного і до закриття устя похилого вентиляційного стволів обо­в'язкове улаштування ізоляційної перемички на спо­лученні ствола з каналом вентилятора з оформлен­ням акта на приховаю роботи.

Похилі і горизонтальні гірничі виробки, що мають вихід на земну поверхню, ліквідуються шля­хом установлення двох ізолювальних цегляних, ка­м'яних або бетонних перемичок, одна з яких уста­новлюється на глибині від земної поверхні, не меншій за десятикратну повну висоту виробки начорно, а друга - за 10 м від устя виробки. Ділянка виробки між перемичками і решта частини до земної поверхні повинні бути повністю засипані негорючим матеріа­лом, що має висновок НДІГС про його пожежонебезпечність.

Забороняється виймання кріплення на ділянці, що заповнюється закладним матеріалом.

Похилі гірничі виробки ліквідуються за проек­том, затвердженим головним інженером шахти.

Устя ліквідованих виробок повинні бути ого­роджені водовідвідними канавами» а при необхідності слід вживати додаткових заходів проти затоплення діючих гірничих виробок.

Ліквідовані гірничі виробки повинні бути своє­часно відображені на планах гірничих виробок.

Устя ліквідованих виробок, що мають вихід на по­верхню, не рідше одного разу на рік оглядаються комісіями, під керівництвом головного інженера шахти.

Результати виконання проекту ліквідації виро­бок і оглядів оформлюються актами.

Погашення виробок повинно провадитися за проектом, затвердженим головним інженером шахти, що передбачає застосування механізмів для виймання кріплення.

Забороняється виймання кріплення із стволів шахт та інших вертикальних виробок, а також із по­хилих виробок з кутом нахилу понад 30о.

Виймання кріплення з горизонтальних і похилих виробок з кутами нахилу до 15о повинно здійснюва­тись працівниками після проведення спеціального Інструктажу з погашенням виробки в напрямку, що має вихід до ствола шахти. Виймання кріплення в похилих виробках з кутом нахилу від 15° до 30° провадиться лише в напрямку знизу вверх.

 

10. КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДІЮЧИХ ВИРОБОК І МІРИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЇХНЬОМУ РЕМОНТІ

Протягом усього терміну служби гірничі виробки повинні мати справне кріплення і рейкові шляхи, необхідні розміри поперечного переріза, зазори і проходи. Для того щоб стан діючих виробок відповідало зазначеним вимогам, повинний проводитися систематичний їхній огляд, а в необхідних випадках - ремонт.

Огляд виробок проводиться інженерно-технічними працівниками, у веденні яких вони знаходяться: гірничими майстрами експлуатаційних ділянок, гірничими майстрами ділянки шахтного транспорту - щозмінно, а начальниками чи заступниками (помічниками) начальників дільниць - щодоби. При огляді виробок варто звертати увагу на стан кріплення, а у виробках без кріплення чи з анкерним кріпленням потрібно перевіряти стійкість гірничих порід і натяг штанг анкерного кріплення.

Інженерно-технічні працівники зобов'язані вживати негайних заходів по відновленню деформованого або вибитого кріплення, а у виробках без кріплення чи з анкерним кріпленням - по видаленню відшарованої з боків і покрівлі шматків породи і вугілля.

Перевіряють стійкість порід остукиванням кайлом, обухом чи сокирою, ломиком. Глухий звук означає, що в породах відбулося розшарування, що грозить небезпекою обвалення. Однак при значній потужності породи глухого звуку, що відшарувалася, може і не бути. Тому рекомендується використовувати інший спосіб випробування: упираються пальцями руки в породу і на відстані близько 30 см наносять різкі удари по породі. Слабка вібрація, що відчувається рукою, свідчить про розшарування порід. Для опускання породи, що відшарувалася, користаються тільки довгим ломиком із загостреним кінцем.

У дуже міцних породах стан покрівлі можна контролювати металевими клинчиками, що забивають у виявлені тріщини. Якщо через якийсь час забитий клинчик випадає чи слабко утримується, то це означає, що тріщина розширюється і є небезпеку обвалення порід.

Натяг анкера кріпи перевіряють по стані пружинних шайб (мал. 3). Якщо шайба цілком стиснута, то натяг анкера не менш необхідного. У високих виробках, де безпосередній огляд стану шайб утруднений, застосовується контрольний щуп, що при стиснутій пружинній шайбі не проходить між підкладкою опорною плиткою. При виявленні порушень кріплення, армировки чи рейкового шляху рух по цих виробках негайно припиняється. Поновлення руху дозволяється після приведення вироблень у безпечний стан.

 

 

Рис. 3. Схеми перевірки натягу штанг анкерного кріплення щупом:

1 - опорна чи плитка підхоплення (верхняк); 2- пружинна шайба 3 - підкладкова шайба; 1 - гайка; 5 - контрольний щуп

Перекріплення гірничих виробок - відповідальна робота, тому що навколишні гірничі породи завжди в якомусь ступені зруйновані. Тому для робіт з перекріплення виробок допускаються досвідчені робітники, а при деяких роботах потрібно постійна присутність інженерно-технічних працівників і складання паспорта (проекту) перекріплення, що затверджується головним інженером шахти.

При перекріпленні виробок з метою збільшення її площі поперечного переріза чи при заміні кріпи, що прийшла в непридатність, не дозволяється одночасно видаляти більш двох рам (арок). Рами (арки), що знаходяться перед і позад що видаляються, повинні бути тимчасово посилені розпірками чи стійками і розшиті. Перекріплення повинне вироблятися у напрямок, що забезпечить безпечний вихід до ствола шахти.

При перекріпленні горизонтальних виробок з електровозним відкочуванням необхідно виставити світлові сигнали і попереджуючі знаки "Ремонтні роботи" на відстані довжини гальмового шляху, але не менш 80 м в обидва боки від місця роботи. Забороняється знімати сигнали і знаки до повного закінчення ремонтних робіт і перевірки стану шляху.

Перекріплення сполучень і перетинань виробок повинне вироблятися по паспортах, затвердженим головним інженером шахти, і в присутності інженерно-технічних працівників після ознайомлення робітників під розписку з порядком робіт.

При проведенні ремонтних робіт в ухилах і бремсбергах забороняється підйом і пересування по них людей, не зайнятих ремонтом. При спуску і підйомі вантажів, призначених для ремонту, необхідна сигналізація, здійснювана особами, що приймають вантаж, до рукоятчика-сигналиста (стволового).

Ремонт похилих виробок при нескінченному відкочуванні дозволяється робити тільки при звільненому від вагонеток канаті. Вагонетки, призначені тільки для ремонту виробок, можуть бути залишені за умови надійного їхнього закріплення спеціальними засобами (скобами до рейок чи шпалам, розпірними стійками й ін.). У виробках з кінцевим відкочуванням вагонетки крім зазначених засобів закріплення не повинні відчіплюватися від тягового каната.

Ремонт похилих виробок при куті нахилу більш 18° варто робити тільки в одному пункті, тому що при такому куті нахилу можливе падіння предметів по виробки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Загальні питання охорони праці та правове регулювання

Вид та частота струму... Тривалість проходження струму через організм істотно впливає на наслідок... Шлях протікання струму через людину...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Спеціальне розслідування нещасних випадків

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Загальні питання охорони праці та правове регулювання.
1. ДИСЦИПЛІНА „ОХОРОНА ПРАЦІ” ТА ІЇ ЗАДАЧИ. Охорона праці – це система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичн

ДГСТ 12. Х. ХХХ. ХХ.
де ДГСТ – Державний галузевий стандарт. 12 - шифр ССБП Х - номер підсистеми. ХХХ - порядковий номер. ХХ - рік прийняття.   6. ОСНОВНІ ТЕРМ

Quot;Звичайне" розслідування
Потерпілий (у випадку незначної травми) чи працівник, що виявив нещасний випадок, чи його свідок повинний повідомити безпосереднього керівника робіт або інша уповноважена особа підприємства. Розумі

ОЧИСНИХ РОБІТ
  1. СКЛАДАННЯ ТА ЗМІСТ ПАСПОРТА ВИЇМКОВОЇ ДІЛЬНИЦІ   Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із засто

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВЕДЕННІ ВИБУХОВИХ РОБІТ.
1.КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН Таблица 4 Клас ВР   Вид ВР і умови застосування Колір відмітної смуги чи оболонок патро

ПРОВІТРЮВАННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ТА ПИЛОГАЗОВИЙ РЕЖИМ.
  1. ГОЛОВНІ СКЛАДОВІ ШАХТНОГО ТА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ. У результаті виконання виробничих процесів у гірничих виробках шахт утворюється характерне повітряне середовище, що на

Уміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5%.
Перед допуском людей у виробку після підривних робіт уміст шкідливих газів, не повинен перевищувати 0,008% за об’ємом у перерахунку на умовний оксид

ЗАХОДИ безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам. Безпечне пересування людей по горизонтальних і похилих виробках забезпечується перш за все пристроєм проходів шириною не менше

ЗАСОБИ безпеки при експлуатації електрообладнання.
  1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини. Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротр

Навколишнє середовище.
  5. Система заходів з попередженням ураження електричним стру­мом. 1. Застосування устаткування в рудниковому виконанні. Область і умови його застосування повинні відповідат

Промислова санітарія.
  1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників. На кожній шахті повинен здійснюватися комплекс технічних та санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують нормальні умови

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги