рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Проблеми вимірювання при розробці анкети

Проблеми вимірювання при розробці анкети - раздел Философия, Тема 1. ІНФОРМАЦІЯ В МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Однією Зі Складних Проблем У Ході Маркетингових Досліджень На Етапі Роз­робки...

Однією зі складних проблем у ході маркетингових досліджень на етапі роз­робки концепції збирання даних є знаходження інструменту для вимірювання ознак, які цікавлять дослідника. Якість вимірювання безпосередньо зумовлює якість отриманої інформації.

Дані, отримані в результаті маркетингових досліджень, можна умов­но розподілити на дві групи: кількісні та якісні. Прикладом кількісних даних є обсяг продажу товарів, кількість разів купівлі товару, якісні ж дані містяться, наприклад, у відповідях на альтернативні питання, які передбачають тільки два варіанти відповідей. Є і такі якісні дані, які досить просто можуть бути формалізовані, тобто певним чином перетворені на кількісні. Це стосується характеристик, які пов'язані з однозначними поняття­ми (марка продукту, стать споживача, місце проживання тощо).

Для характеристик, які не мають безпосереднього зв’язку з тим, що можна сприйняти емпірично, чи не піддаються безпосередньому спостереженню (наприклад, погляди, уявлення, престиж, стиль тощо ),
звести отримані дані до кількісних значно складніше. Специфіка таких теоретичних конструкцій полягає в тому, що важко визначити спосіб вимірювання. Для цього проводиться пошук індикаторів (характеристик), які пов’язані з теоретичною конструкцією і піддаються вимірюванню. Ця процедура має назву „операціоналізація" (від англійської „operationalization").

Процедура вимірювання полягає в наданні об'єктам певних символів і, зокрема, чисел. Наприклад, якщо об'єктом, що вивчається, є стать людини, яку опитують, то може бути вибрана така відповідність: „чоловік" — символ „ч", „жінка" — символ „ж", або: „чоловік" — 0, „жінка" — 1. Відношення між си­мволами відповідають відношенням між об'єктами. Глибина відношень між досліджуваними об’єктами характеризує складність відношень між символами. Звичайно застосовуються такі відношення між символами:

„дорівнює" — „не дорівнює";

„більше" — „менше";

„на стільки-то одиниць більше" - „на стільки-то одиниць менше";

„у стільки-то разів більше" — „у стільки-то разів менше".

Останні два відношення можуть бути використані, якщо об'єктам як символам приписані числа. У наведеному вище прикладі, навіть якщо ми використовуємо символи „1" та „О", то між ними можна встановити лише перший тип відношень.

У шкалі Лайкерта між символами, крім відношень 1-го типу, мають сенс також відношення 2-го типу. Шкала Лайкерта містить показники ступеня згоди з висунутим твердженням і може бути задана, наприклад, таким чином:

„абсолютно згоден" — 5

„згоден" — 4

„не знаю" — 3

„незгоден" — 2

„абсолютно не згоден" — 1

Зрозуміло, що для досліджуваних об'єктів відношення „5" > „4" означає більшу міру згоди з висунутим твердженням.

Вищенаведені приклади показують, що чим складнішими є відношення між символами, тим більше інформації ми дізнаємось про об'єкти, які досліджуємо. Тому отримані в результаті маркетингових досліджень дані можна розрізняти за мірою інформативності, що формально характеризується набором відношень для символів. Його вибір залежить від практичних завдань і називається „шкалювання даних".

Як уже було відзначено, за допомогою процедури під назвою „операціоналізація" маркетолог визначає індикатори (характеристики, пов'язані з теорети­чною конструкцією), які піддаються вимірюванню, та будує для цього алгоритм. Для вимірювання індикаторів застосовуються різні шкали. Найбільш часто у маркетингових дослідженнях зустрічаються номінальні, порядкові, інтервальні та відносні шкали.

Номінальні шкали враховують лише найпростіші відношення між об'єктами: тотожність (=) чи розбіжність (). Тобто якщо для дослідника практичне значення має лише ідентичність об'єктів, то задається номіна­льний рівень шкали. Однакові об'єкти повинні отримати однаковий символ, а різні — різні, причому між символами встановлюються лише відношення „дорі­внює" — „не дорівнює". У прикладі, що був розглянутий, при дослідженні ста­тевого складу споживачів йде мова саме про задання номінальної шкали. Відпо­відно індикатор може набувати тільки два значення: „ч" чи „ж" (або „0" чи „1"). У наступному прикладі теж використовується номінальна шкала: Соки яких фірм Ви звичайно купуєте:

„Галичина"

„Jaffa"

„Смак"

Порядкові шкали крім відношень „дорівнює" — „не дорівнює" вра­ховують також відношення „більше" — „менше". Вони вводяться тоді, коли для об'єктів характерна певна впорядкованість за ступенем важ­ливості, але неможливо точно визначити кількісні розбіжності між ними. У на­веденому вище прикладі зі шкалою Лайкерта, де індикатор визначає ступінь згоди з висунутим твердженням і набуває значення від „1" до „5", ми маємо справу саме з порядковою шкалою. Порядкові відношення найчастіше виража­ються за допомогою рангів, наприклад:

Проранжуйте фірми-виробників соків відповідно до системи Ваших переваг. Поставте „ 1" фірмі, яка займає перше місце у системі Ваших переваг, „2" - другій тощо.

„Галичина" -------------------

„Jaffa" --------------------

„Смак" --------------------

У випадках, коли відношення різниць між числовими значеннями індикаторів відповідає такому ж відношенню різниць між реальними об'єктами, задається інтервальна шкала, наприклад:

Прорангуйте, будь-ласка кожну марку соку з точки зору її якості.

Таблиця 3.7.

Ранжування соків відомих марок

Марка Рейтинг (обведіть одну з цифр)  
Дуже низький Дуже високий
„Галичина"
„Jaffa"
„Смак"

 

Для інтервальних шкал, крім вищезазначених відношень „дорівнює — не дорівнює", „більше — менше", характерні відношення „на стільки-то одиниць більше — на стільки-то одиниць менше".

Якщо, крім цього, нульове значення індикатора має практичне зна­чення і йому відповідає повна відсутність даної характеристики в об'­єкті, то задається відносна шкала, наприклад:

Вкажіть, скільки разів за останній тиждень Ви купували сік
0 1 2 3 4 5 6 7

Для цієї шкали характерне також відношення „у скільки-то разів більше — у стільки-то разів менше".

Інтервальні та відносні шкали, на відміну від номінальних та порядкових, є дійсно кількісними, і тому для відповідних їм чисел мають сенс операції до­давання, віднімання, добутку та ділення. Головною особливістю інтервальних та відносних шкал є те, що тотожність двох різниць за кількістю масштабних, означає й їх рівність між собою.

Кожна наступна характеристика шкали базується на попередній.

Семантичний диференціал є дуже популярним і поширеним методом для замірювання поглядів. Він є особливо ефективним при порівнянні різних ком­паній, товарів конкурентів тощо.

Шкала Стапеля є модифікацією семантичного диференціала. Вона являє собою невербальну шкалу наприклад від +5 до —5. Цей тип шкали дозволяє одночасно замірити напрямок і інтенсивність поглядів.

Таблиця 3.8.

Шкала Стапеля

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Тема 1. ІНФОРМАЦІЯ В МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Зручність у використанні... Достовірність даних тобто точне відтворення об єктивного стану... Види маркетингової інформації Таблиця Класифікація інформації...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Проблеми вимірювання при розробці анкети

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Значення інформації в управлінні маркетинговою діяльністю
У ринкових умовах підприємствам необхідна інформація, відсутність якої може призвести до важких фінансово-економічних наслідків для них. Наявність актуа­льної інформації дозволяє оперативно стежити

Види маркетингової інформації
Інформація класифікується за різними ознаками: часом, джерелами отримання, періодичністю виникнення та збирання, об'єктом (табл. 2.1). Таблиця 2.1 Класифікація інформації

Зовнішнюмаркетингову інформацію можна класифікувати за типом носіїв та видами.
За типом носіїв зовнішня маркетингова інформація поділяється на : - бібліотечну, яка доступна для всіх і офіційно публікується у різноманітних засобах інформації (державни

Джерела вторинної маркетингової інформації
Основними джерелами вторинної інформації є: Внутрішні джерела самого підприємства, до яких належать усі види форм звітності та обліку підприємства, зокрема фінансова,

Газети.
Бюлетені та стрічки. Корисну інформацію можна почерпнути з бюлетенів та стрічок. Бюлетені — це цінові каталоги, збірники ділових пропозицій, інформаційно-аналітичні зб

Маркетингові дослідження у функціонуванні маркетингової інформаційної системи підприємства
Все частіше ме­неджери розглядають інформацію не тільки як основу для прийняття оптимальних управлінських рішень, але і як ресурс, що забезпечує стратегічно важливу перевагу над конкурентами. Як ре

Сутність маркетингових досліджень, їх роль та основні напрями
Сьогодні підприємствам різних форм власності не тільки для „виживання", але й для подальшого розвитку та ефективної діяльності потрібно проводити маркетингові дослідження, оскільки прийняття у

Основні етапи процесу маркетингового дослідження
Процес маркетингового дослідження — це складний процес, який охоп­лює ряд етапів: Етап 1. Розробка концепціїмаркетингового дослідження. 1.1. Виявлення пр

Види маркетингових досліджень та організація їх проведення
На практиці можуть використовуватися різні види маркетингових дослі­джень (табл. 2.1) Таблиця 2.1 Види маркетингових досліджень    

Характеристика основних методів збирання первинної інформації
Збираючи первинну інформацію, дослідник може обрати один з таких методів: спостереження, опитування, експеримент, імітаційне моделювання, панельне дослідження. Спо

Класифікація панельних методів дослідження
Класифікаційні ознаки Характеристика а)за часом існування короткострокові панелі(існують не більше 1 року); довгострокові

Планування вибіркового дослідження
Достовірність результатів маркетингового дослідження істотно залежить від розробки плану вибіркового дослідження. Вибірковим називається таке дослідження, в ході якого досліджен­ню піддают

Основні інструменти маркетингового дослідження
Крім вибору методу дослідження та складання плану вибірки, важ­ливо також обрати інструмент маркетингового дослідження. Збираючи первинні дані, дослідник може вибрати один з таких інструментів досл

Я ще не знаю, можливо, не куплю ці соки; Не куплю ці соки
Другим типом є відкриті запитання. Це запитання без заданої стру­ктури відповіді, коли опитуваному надається можливість у довільній формі висловити свою думку з питання, що вивчаєт

Проблеми вимірювання при розробці анкети
Однією зі складних проблем у ході маркетингових досліджень на етапі роз­робки концепції збирання даних є знаходження інструменту для вимірювання ознак, які цікавлять дослідника. Якість вимірювання

Організація збирання первинної маркетингової інформації
Первинну маркетингову інформацію збирають у ході польових досліджень, коли дослідник безпосередньо контактує з респондентом, отримуючи необхідні дані, і передає їх для подальшої обробки. Для уникне

Ідентифікація помилок у маркетинговий дослідженнях
Проведення маркетингових досліджень супроводжується виникненням пев­них помилок, кількість яких зростає у ході польових досліджень Помилки, які виникають у ході польових операцій, діляться

Таким чином, враховується різна кількість відмовників для різних підгруп.
Другий метод полягає у свідомому формуванні вибірки більших розмірів, ніж необхідно для аналізу. Неспеціальна помилка респондента виникає, коли респондент думає, що говорить правду, а дає

Етап обробки та аналізу первинної маркетингової інфо­рмації - відбір даних.
При його проведенні необхідно відібрати та відкинути з подальшого аналізу такі типи даних: - відповіді, з яких видно, що респондент не зрозумів запитання чи відповів несерйозно; -

Використання статистичних методів для аналізу даних
Під час обробки результатів маркетингових досліджень використовують такі види аналізу: дескриптивний, статистичний висновок, аналіз відмінностей, ана­ліз зв'язків і прогнозний. В основі де

Використання статистичних методів для аналізу даних
Під час обробки результатів маркетингових досліджень використовують такі види аналізу: дескриптивний, статистичний висновок, аналіз відмінностей, ана­ліз зв'язків і прогнозний. В основі де

Результати маркетингових досліджень та їх презентація
Завершальним етапом маркетингового дослідження є написання звіту та презентація результатів маркетингового дослідження. Цей етап може істотно впливати на оцінку якості проведеного маркетингового до

Визначення місткості ринку та частки підприємства на ньому
Одним із найважливіших напрямів маркетингових досліджень є досліджен­ня ринку. Воно передбачає аналіз ринкових можливостей, які відкриваються пе­ред підприємством, дає можливість отримати необхідні

Ринкова частка фірми
Якщо підприємство не є монополістом, то потенційні можливості реалізації для його товарів менші за місткість ринку, оскільки частина товарів реалізується конкурентами. У випадку, якщо на ринку існу

Відносна ринкова частка
Істотність місця, зайнятого підприємством на ринку конкретного товару, доцільно оцінювати не тільки часткою ринку, а й доповнити порі­вняльною оцінкою співвідношення частки ринку стосовно конкурент

Сегментування ринку як вихідний елемент диференційованого маркетингу
Підприємство, яке прийняло маркетингову концепцію, повинно зо­середити свою увагу на вивченні та задоволенні потреб споживачів. В ідеальному випадку, в рамках різноманітності необхідності і потреб

Кластерні.
Апріорний підхід передбачає розбиття ринку на сегменти відповідно до на­перед вибраних ознак. Цей метод сегментування включає такі етапи: - вибір основи для сегментації (б

Особливості сегментації різних типів ринку
Як уже відзначалося, за типом споживачів можна виділити ринки товарів широкого вжитку (споживчі) та промислового призначення. Сегментацію ринку споживчих товарів можна зді

Алгоритм процесу сегментування ринку
Сегментування ринку складається з таких етапів: 1. Якісне дослідження. Проводяться маркетингові дослідження, які спрямовані на пошук споживчих мотивацій, визначення ставлення спо­живачів д

Оцінка і вибір цільових сегментів
Після виділення окремих сегментів підприємство повинно їх оцінити і ви­брати для себе найбільш привабливі. Здійснюючи такий вибір, слід враховува­ти дві групи факторів (табл. 5.2). Перед в

Вибір стратегії охоплення ринку
Підприємство може вибрати один чи кілька сегментів ринку залежно від вибраної стратегії охоплення ринку. У разі використання стратегії масового маркетингу підприємство орі

Вибір стратегії охоплення ринку
Підприємство може вибрати один чи кілька сегментів ринку залежно від вибраної стратегії охоплення ринку. У разі використання стратегії масового маркетингу підприємство орі

Вибір стратегії охоплення ринку
Підприємство може вибрати один чи кілька сегментів ринку залежно від вибраної стратегії охоплення ринку. У разі використання стратегії масового маркетингу підприємство орі

Вибір стратегії охоплення ринку
Підприємство може вибрати один чи кілька сегментів ринку залежно від вибраної стратегії охоплення ринку. У разі використання стратегії масового маркетингу підприємство орі

Вибір стратегії охоплення ринку
Підприємство може вибрати один чи кілька сегментів ринку залежно від вибраної стратегії охоплення ринку. У разі використання стратегії масового маркетингу підприємство орі

Поняття прогнозування збуту ти фактори, які впливають на попит
Для раціоналізації споживання, підвищення ефективності функціону­вання реального сектора економіки необхідно виявити і глибоко аналізува­ти вже сформовані потреби, вивчати об'єктивні закономірності

Загальна характеристика методів прогнозування обсягів збуту
В основі прогнозування збуту лежать моделі майбутнього ринку. Загалом можна виділити три різні підходи до розробки прогнозів: - опитування; - екстраполяція; - моделювання

Метод екстраполяції часового ряду
Завдання коротко- середньо- і довготермінового прогнозування можуть істотно відрізнятися за змістом, тому їх необхідно вирішувати різними метода­ми, які базуються здебільшого на ідеях екстраполяції

Прогноз за середнім відсотком приросту показника попиту.
Маємо часовий рад показників попиту на який-небудь товар — рад -кількість періодів}. Обчислюємо відсоток приросту

Прогнозування на базі ковзної середньої.
Традиційним методом прог­нозування майбутнього значення попиту є усереднення його минулих значень. Формально ковзна середня

Лінійно-мультиплікативна модель тренду
Лінійно-мультиплікативна модель тренду передбачає використання ряду методів, які подані нижче. Метод Муіра. Цей метод використовується у випадку прогнозуван­н

Комбінація лінійних і сезонно адитивних моделей трендів.
У таких моделях сезонність враховується шляхом декомпозиції прог­нозних методів. Припускається, що такі характеристики ряду як стаціо­нарність, лінійність і сезонність можуть бути вивчені і оцінені

Сезонно-декомпозиційна прогностична модель Холта-Вінтера.
Ця мо­дель базується на принципі методу експоненційно зваженої середньої. Оцінка стаціонарно-лінійного і сезонного факторів проводиться в такій послідовності: а) Оцінка стаціона

Багатофакторна функція попиту
В загальному випадку залежність попиту на конкретний товар від визначальних факторів можна виразити у вигляді узагальненої функції попиту:

Прогноз на основі індикаторів.
Індикаторами виступають фактичні і очікувані економічні показники суміжних галузей економіки. Наприклад, збільшення попиту на автомобілі призводить до збільшення попиту на бензин і запасні частини

Аналітичні моделі попиту і споживання.
Для товарів широкого вжит­ку при вивченні попиту враховують зокрема залежність від зміни вели­чини сімейних доходів шляхом побудови кривих Енгеля, які являють со­бою факторні моделі виду:

Прогнозування на основі коефіцієнта еластичності
Велику роль у прогнозуванні попиту відіграє коефіцієнт еластичності, який показує відносну зміну споживання при зміні доходу на одиницю. Інші фактори, від яких залежить попит, прий

Застосування прямого коефіцієнта еластичності
Прогноз попиту з використанням коефіцієнта еластичності будь-якого фактора передбачає, що останній істотно не зміниться у прогнозований період. Прямий коефіцієнт еластичності показ

Кореляційно-регресійний аналіз.
Застосування цього методу прогно­зування попиту включає такі етапи : 1. Вибір показника попиту на товар. 2. Збирання вихідної статистичної інформації, її систематизація та оцінка.

Одно- і багатофакторні моделі попиту
Економіко-математичні моделі (EMM) попиту будуються у вигляді одно- чи багатофакторних рівнянь регресії, у яких незалежними змінни­ми виступають фактори, що впливають на попит,

Комбіновані методи прогнозування попиту
Комбіновані методи прогнозування попиту застосовуються в тому випа­дку, якщо прогнозні значення величини попиту були отримані різними які­сними чи кількісними способами. Необхідно визначити, на яку

Метод інтегрованого прогнозу попиту.
Припускаємо, що на момент часу t маємо m прогнозів, отриманих різними методами: Зміст цього методу полягає в тому

Особливості прогнозування збуту нових товарів
Упровадження в практику господарської діяльності соціальноетичної кон­цепції маркетингу вимагає активізації пошукових досліджень щодо розробки якісних та кількісних методів прогнозування динаміки п

Аналіз конкуренції
Глибокий аналіз конкуренції є необхідним для відповіді на такі пи­тання: „З ким ми змагатимемося в цій галузі і якою буде послідовність наших дій?", „Що приховується за стратегічним ходом конк

Підприємство в конкурентному середовищі
Кожна організація повинна вивчати своїх конкурентів. Аналіз конкурентного середовища здійснюється в таких напрямках: а) активні і потенційні конкуренти:

Вхідні бар’єри в галузь
При аналізі потенційних конкурентів важливо проаналізувати бар'єр вхо­дження у галузь, висота якого визначається такими факторами: а) економією масштабів. Організац

Бар’єри мобільності стратегічних груп
Різні стратегічні групи мають різні рівні бар’єрів мобільності, що дає одним фірмам стабільні переваги над іншими. Фірми стратегічних груп з високими бар'єрами мобільності будуть мати більший прибу

Загрози з боку постачальників
Можливість тиску з боку постачальників залежить від типу ринку. На ринку продав­ців останні диктують свої умови, а на ринку покупців — навпаки. Сила позиції постача­льників визначається такими факт

Дослідження конкурентів на мікрорівні
Як відзначалося раніше, стратегії конкуренції можуть відрізнятися за багатьма показниками ( табл. 8.1). Таблиця 8.1. Показники стратегій конкуренції

Дослідження конкуренції на макрорівні
Конкурентоспроможність на макрорівні здебільшого визначається поняттям „конкурентоспроможність національної економіки". Економіка будь-якої кра­їни є тією чи іншою мірою конку

Визначення конкурентоспроможності підприємства за його продукцією
Конкурентоспроможність підприємства характеризується перш за все з огляду на частку, яку посідає його продукція на внутрішньому та сві­товому ринках, його обсягів продажу, чистого

Оцінка конкурентоспроможності товару
Оцінка конкурентоспроможності товару базується на тому, що в про­цесі порівняння і відбору виграє той товар, в якого відношення корис­ного ефекту Р до затрат на його придбання і використання С (пит

Визначення набору параметрів
При визначенні набору параметрів, що характеризують товар, необхідно враховува­ти, що частина параметрів відображає спо­живчі властивості товару (його споживчу вартість), а інша частина — його екон

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги