Турбобур – вибійний гідравлічний двигун, в якого гідравлічна енергія потоку промивальної рідини перетворюється в механічну роботу вихідного валу, до якого приєднується долото. Як гідравлічний двигун у турбобурі використовується багатоступінчаста осьова турбіна.
У практиці буріння використовують такі турбобури:
– односекційні типу Т12;
– секційні;
– шпиндельні;
– високомоментні (з похилою лінією тиску);
– колонкові (для буріння з відбором керна);
– для буріння похилих свердловин;
– редукторні;
– реактивно-турбінні бури (РТБ).
Односекційні турбобури (рисунок 4.1) застосовуються при бурінні вертикальних і похилих свердловин невеликої глибини. Для буріння похилих свердловин застосовують також укорочені турбобури.
Основні частини турбобура – турбіна, вал, корпус і гумово-металічні підшипники ковзання, які використовують як радіальні і осьові опори, що успішно працюють при змащуванні їх промивальною рідиною.
а - турбобур в зібраному вигляді;
б - одна ступінь верхньої радіально-упорної опори;
в - одна ступінь турбіни;
г - середня опора;
д - ніпель;
1 - перевідник;
2 - корпус турбобура;
3 - гайка;
4 - розпірна втулка;
5 - диск п’яти;
6 - підп’ятник;
7 - кільця п’яти;
8 - регулювальне кільце;
9 - статор;
10 - ротор;
11 - вал;
12 - втулка середньої опори;
13 - середня опора;
14 - упорне кільце;
15 - втулка нижньої опори;
16 - ніпель