Промивальна рідина складається, як правило, з дисперсійного середовища, рівномірно розподіленої в ньому дисперсної фази і невеликої кількості хімічних реагентів, які призначені для регулювання тих чи інших властивостей.
Дисперсна фаза складається, в основному, з двох або більше компонентів. Найважливішим її компонентом є невелика кількість колоїдного матеріалу, необхідного для забезпечення стабільності промивальної рідини, здатності утримувати в спокою у змуленому стані грубодисперсні частинки важчих або легших матеріалів, ніж дисперсійне середовище, кольматувати пори і мікротріщини в породі. Другим компонентом дисперсійної фази служать дрібні частинки важких (глина, крейда, барит і т.д.) або легких (повітря) матеріалів, які використовуються для надання промивальній рідині необхідної густини, регулювання тиску, що створюється нею на стінки свердловини, а також для надання здатності закупорювати великі порові канали і тріщини. Як третій компонент, використовують невелику кількість речовин для покращання мастильних властивостей промивальних рідин.
За складом дисперсійного середовища промивальні рідини можна розділити на такі групи:
І Рідини на водній основі:
1 - без твердої фази;
2 - з диспергованою твердою фазою:
а) природні суспензії;
б) глинисті суспензії:
- диспергуючі глинисті породи (хімічно не оброблені, гуматні, лігносульфонатні, хромлігносульфонатні);
- інгібіруючі глинисті породи (гідрофобізуючі, кальцієві, калієві, силікатні, хлормагнієві, хлорнатрієві, оброблені солями тривалентних металів);
3 - з конденсованою твердою фазою;
4 - полімерні:
а) безглинисті; б) малоглинисті;
5 - нафтоемульсійні ;
6 - міцелярні.
ІІ Рідини на вуглеводневій основі:
а) практично безводні; б) емульсії типу “вода в маслі” (інвертні).
III Аеровані промивальні рідини:
а) аерована вода; б) аеровані глинисті суспензії; в) піни.
IV Газоподібні агенти:
а) повітря; б) природні гази; в) азот; г) викидні гази від двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ); д) суміші викидних газів ДВЗ з повітрям або природним газом.
Найширше в бурінні використовують рідини на водній основі. Рідини на вуглеводневій основі застосовують значно рідше, хоч вони дають дуже добрі результати при розкритті нафтових пластів, розбурюванні нестійких глинистих і хемогенних порід. Обсяг застосування аерованих рідин в останні роки дещо збільшився, проте в цілому він залишається ще недостатньо великим. Застосування газоподібних агентів обмежується геологічними умовами та глибиною буріння.