Основу такої рідини складає водний розчин одного або двох високомолекулярних полімерів. Полімери призначені для зменшення водовіддачі, попередження диспергації частинок розбурюваних кальцієвих глин та інших порід, їх флокуляції та покращення реологічних властивостей рідини.
Водний розчин полімерів не володіє тіксотропною структурою і не здатний кольматувати проникні стінки свердловини. Щоб ліквідувати ці вади в полімерний розчин вводять невелику кількість колоїдної твердої фази (бентоніт, азбест і т.д.). Полімерну рідину з малим вмістом твердої фази одержують шляхом обробки глинистої суспензії з попередньо гідратованим і диспергованим у прісній воді бентонітом, полімерним понижувачем водовіддачі (наприклад КМЦ) і нафтою з наступним додаванням водного розчину полімеру-флокулянту (як правило, поліакриламіду).
Для приготування безглинистої суспензії змішують водний розчин полімеру-понижувача водовіддачі з водним розчином солі перехідного металу. При цьому утворюється гідрогель - полімерна суспензія з конденсованою твердою фазою. Для запобігання збагаченню цієї суспензії тонкодисперсними частинками розбурюваних порід, до неї додають флокулянти та інгібіруючі електроліти.
Полімерні недиспергуючі суспензії доцільно використовувати при бурінні в розрізах, складених стійкими породами, серед яких відсутні висококолоїдні глини. Завдяки малому вмісту твердої фази, такі рідини дозволяють значно покращити показники роботи доліт.