Максимальних значень основні навантаження досягають у різний період роботи колони труб, причому найбільші зовнішні надлишкові тиски, як правило, діють на нижню ділянку колони, а найбільші внутрішні - на верхню. Розтягувальна сила найбільша у верхніх перерізах колони. У зв’язку з таким характером дії сил, розрахунок на міцність ведеться таким чином, що колона складається із секцій труб, які відрізняються одна від одної або товщиною стінки, або групою міцності сталі, або тим та іншим одночасно і задовільняє умови міцності в будь-якому перерізі. Тому нижні секції підбирають за зовнішнім надлишковим тиском, а верхні - за внутрішнім надлишковим тиском або розтягувальною силою. Таким чином, розрахунок ведуть додержуючись принципу рівноміцності у всіх перехідних перерізах.
Розглянемо принципи розрахунку експлуатаційної колони, яка працює в складніших умовах, ніж проміжна. Розрахунок складається з таких основних етапів:
а) визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків (побудова епюр);
б) встановлення коефіцієнтів запасу міцності;
в) визначення міцнісних характеристик обсадних труб;
г) підбір труб із встановленими коефіцієнтами запасу міцності.
Інструкцією передбачається графоаналітичний метод розрахунку, тобто побудова епюр зміни надлишкових тисків за даними розрахунків і вибір довжини секцій труб з цих епюр, а також аналітичне визначення довжин секцій з умови міцності від дії розтягувальної сили.