Зовнішній надлишковий тиск pзн , що діє на нижню частину експлуатаційної колони, буде найбільшим на кінцевій стадії роботи свердловини, тобто коли внутрішній тиск у колоні буде мінімальним.
У загальному випадку зовнішній надлишковий тиск визначається як різниця між зовнішнім pз і внутрішнім pв тисками, що діють на колону для одного і того ж періоду (закінчення цементування, опресовка колони на герметичність, освоєння свердловини, кінець експлуатації).
pзн = pз - pв . (10.5)
На рисунку 10.6 а наведена схема положення рівнів рідин в експлуатаційній колоні і затрубному просторі на кінцевій (пізній) стадії експлуатації нафтової свердловини. Згідно з цією схемою знаходять значення зовнішніх надлишкових тисків у перехідних перерізах (тобто на глибинах Hтр, Hр, Hпк, H).
Для положення рівнів, показаних на рисунку 10.6 а, зовнішні надлишкові тиски згідно із вказаною інструкцією визначають за такими формулами:
при Z = 0; rзн = 0;
при Z=Hтр; рзн = rз g Hтр; (10.6)
при Z = Hр; рзн = rз g Hтр + rгс g (HP - HTP); (10.7)
при Z=HПК; рзн=rз g HTP+rгс g (Hпк - HTP) - rв g (HПК - HP); (10.8)
при Z =H; рзн=рпл - rв g (H - HP), (10.9)