Цементуванням називають процес заповнення заданого інтервалу свердловини суспензією в’яжучих матеріалів, здатної загустівати у стані спокою і перетворюватися в тверде, практично непроникне тіло.
При будівництві свердловини цементування проводять з такою метою:
- ізоляції проникних горизонтів один від одного після первинного розкриття і попередження перетоків пластових флюїдів по заколонному простору;
- утримання у підвішеному стані обсадної колони;
- захисту обсадної колони від дії агресивних пластових флюїдів, здатних кородувати її зовнішню поверхню;
- ліквідації дефектів у кріпленні свердловини;
- створення розмежувальних екранів, які перешкоджають обводненню свердловини;
- створення високоміцних мостів у свердловині, здатних сприймати великі осьові навантаження;
- ізоляції поглинальних горизонтів;
- закріплення стінок свердловини в породах, що осипаються;
- зменшення передачі тепла від потоку, що рухається колоною труб у свердловині, до навколишніх порід;
- герметизації устя у випадку ліквідації свердловини.
Способи цементування поділяють на три групи:
а) первинне цементування;
б) вторинне (ремонтно-виправне) цементування;
в) установка розділювальних цементних мостів.
Первинне цементування здійснюється безпосередньо після спуску у свердловину обсадної колони і проводиться з метою розмежування проникних пластів один від одного і захисту зовнішньої поверхні обсадної колони від корозії, а також підвищення стійкості стінок свердловини. Існує декілька способів первинного цементування: одноступінчастий, ступінчастий, зворотний, манжетний, цементування потайних колон та секцій обсадних колон.