Продуктивних горизонтів

 

Після розбурювання продуктивного пласта закріплюють його експлуатаційною колоною і цементують. Для сполучення внутрішньої порожнини обсадної колони з продуктивним пластом у колоні і цементному кільці пробивають отвори.

Спосіб має ряд переваг:

а) дозволяє сполучати свердловину з будь-якою за товщиною ділянкою продуктивного пласта і одержувати приплив пластового флюїду тільки з неї;

б) проводити спеціальну обробку цієї ділянки з метою покращення колекторських властивостей приствольної зони та інтенсифікації припливу з неї;

в) одночасно, але роздільно експлуатувати декілька ділянок пласта, які відрізняються між собою колекторськими властивостями, складом або властивостями рідин, що насичують їх.

Спосіб має і суттєві недоліки:

а) склад і густину промивальної рідини необхідно вибирати із врахуванням стійкості, коефіцієнтів аномальності пластових тисків та індексів тиску поглинання не тільки продуктивних пластів, але і всієї товщі вищезалягаючих порід, не перекритих попередньою обсадною колоною;

б) продуктивний пласт може суттєво забруднитися тампонажним розчином, оскільки надлишковий тиск при цементуванні значно більший, ніж при бурінні;

в) цей спосіб не забезпечує стійкості та цілісності незцементованих і слабозцементованих колекторів, а тому під дією депресії колектор руйнується, і разом з пластовою рідиною у свердловину виносяться продукти руйнування – пісок та тонші мулові частинки.

У деяких випадках, з метою запобігання забрудненню продуктивного пласта тампонажним розчином, застосовують четвертий спосіб, показаний на рисунку 12.1 г. При цьому способі нижню частину експлуатаційної колони складають з фільтра, цементують свердловину манжетним способом вище покрівлі продуктивного пласта. Спосіб можна застосовувати у тих випадках, що і перші два. Склад і густину промивальної рідини вибирають так само, як і при третьому способі.

При п’ятому способі (рисунок 12.1 д) свердловину укріплюють обсадною колоною до покрівлі продуктивного пласта і заколонний простір цементують. Після розбурювання пласта свердловину закріплюють потайною колоною (хвостовиком), цементують і проводять вторинне розкриття так, як при третьому способі.

Цей спосіб має переваги перших трьох. Хоч конструкція свердловини дещо ускладнюється, проте цей спосіб, очевидно, є для багатьох родовищ найраціональнішим з точки зору одержання найбільших дебітів нафти і освоєння свердловини в найкоротший строк.

Можуть використовуватись і інші способи розкриття продуктивних пластів залежно від гірничо-геологічних умов їх залягання та інших факторів.