З допомогою пластовипробувача

За крутизною кривої припливу в другому відкритому періоді можна судити про інтенсивність надходження рідини з пласта. Чим швидше зростає тиск в цей період, тим інтенсивніший приплив. Якщо манометр реєструє практично незмінний тиск, то це означає, що припливу немає.

Для визначення колекторських властивостей пласта за результатами другого закритого періоду використовують кінцеву криву відновлення тиску (крива ЖІ). Згідно з формулою Хорнера

(12.1)

де p_пл - пластовий тиск, Па;

p_с - тиск у свердловині на рівні середини пласта, Па;

Q - дебіт свердловини при вибійних умовах, м³/с;

h - динамічна в’язкість рідини, Паּс ;

k - абсолютна проникність, м²;

h - потужність пласта, м;

t_n - тривалість припливу, с;

Dt_в - тривалість відновлення тиску після припинення припливу, с.

Видно, що залежність

(12.2)

є лінійною. Якщо знайти тангенс кута нахилу цієї прямої до осі абсцис

, (12.3)

використовуючи для цього криву відновлення тиску, а за даними витратоміра знайти середнє значення дебіту Q для другого відкритого періоду, то можна приблизно оцінити гідропровідність незабрудненої частини нафтоносного пласта:

. (12.4)

Щоб знайти значення "i", кінцеву криву відновлення тиску розбивають на декілька відрізків, що відповідають невеликим проміжкам часу Dt_в, і для кожного проміжку визначають середній тиск p_с. Ці дані заносять на напівлогарифмічну сітку координат і проводять пряму.

Фактичну гідропровідність із врахуванням можливого забруднення приствольної зони промивальною рідиною можна наближено визначити за формулою з використанням даних, одержаних під час другого відкритого періоду випробування

, (12.5)

 

де r_к - радіус контура живлення свердловини, м;

r_с - радіус свердловини, м.

Оцінити можливий ступінь забруднення пласта промивальною рідиною можна з допомогою коефіцієнта закупорювання приствольної зони або скін-ефекту (skin-шар).

Під коефіцієнтом закупорювання розуміють відношення потенціальної гідропровідності до фактичної:

. (12.6)

З формули (12.6) видно, що .

Скін-ефект визначають за формулою

. (12.7)

При обробці результатів випробування у формулах (12.5) і (12.6) замість p_пл підставляють тиск p_Д в кінці першого закритого періоду випробування, а замість p_с – тиск p_Ж в кінці другого відкритого періоду випробування.