рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Философия
- /
- Фізичні властивості гірських порід
Реферат Курсовая Конспект
Фізичні властивості гірських порід
Фізичні властивості гірських порід - раздел Философия, КОРОТКИЙ ОГЛЯД ПРО НАФТУ І ГАЗ За Походженням Всі Гірські Породи Діляться На Три Групи: 1 Магматичн...
За походженням всі гірські породи діляться на три групи:
1 Магматичні або вивержені.
2 Осадові.
3 Метаморфічні.
Магматичні гірські породи утворилися в результаті охолодження та твердіння розплавленої магми. До таких порід належать базальти, граніти та ін.
Осадові породи (глини, вапняки, пісковики, кам’яна сіль і т.д.) виникли в результаті відкладення на дні водяних басейнів частинок зруйнованих вивержених порід, солей, а також органічних речовин.
Метаморфічні гірські породи (мармур, кристалічні сланці та ін.) утворилися в результаті дії на вапняки, сульфатні солі, глини та інші породи високих температур і тисків при занурюванні їх в надра землі.
На долю осадових порід припадає близько 5 % маси земної кори, однак з ними пов’язані майже всі родовища нафти і газу. В склад переважної більшості гірських порід входять лише декілька десятків мінералів, які називаються породоутворюючими. Осадові породи залежно від кількості мінеральних компонентів, що входять до їх складу, діляться на дві групи: прості (мономінеральні) та складні (полімінеральні). До мономінеральних осадових порід зараховують галіт, кам’яну сіль, гіпси, ангідрити, вапняки, доломіти, викопний лід. До полімінеральних порід зараховують майже всі вивержені гірські породи, а до осадових – пісковики, глини, сланці, конгломерати.
Важливою характеристикою осадових порід є їх структура і текстура, які відображають будову цих порід і суттєво впливають на характер руйнування при їх розбурюванні. Під структурою породи розуміють ті особливості її будови, які обумовлені формою, розміром і характером поверхні породоутворюючих мінералів, а також характером зв’язку між ними. За своєю структурою всі осадові породи поділяються на кристалічні та уламкові. Уламкові породи поділяють на грубоуламкові з розміром уламків більше 2 мм (гравій, галька, брекчія); піскові з розміром уламків від 0,1 мм до 2 мм; дрібноземи з розміром від 0,01 мм до 0,1 мм та глинисті з розміром частинок менше 0,01 мм.
Глинисті складають біля 55 % маси осадових порід. До піскових порід належать піски (незцементована порода) і пісковики; до дрібноземів – алевроліти, суглинки, супіски, лес; до глинистих порід – глини, аргіліти та глинисті сланці.
За природою сил зчеплення між частинками осадові породи поділяють на три основні групи: скельні (пісковик, вапняк, мергель), зв’язані або пластичні (глинисті породи) і сипучі (піски). Сили зчеплення скельових порід характеризуються молекулярним притяганням частинок одна до одної, а також наявністю сил тертя. Сипучі породи не володіють зчепленням ні в сухому стані, ні при повному насиченні водою.
У кристалічних породах кристали зв’язані між собою силами молекулярної взаємодії у місцях взаємного контакту. В уламкових породах зв’язок між уламками здійснюється з допомогою сторонніх цементуючих речовин. Найпоширеніший кременистий, карбонатний, залізистий, а також глинистий цемент.
Під текстурою розуміють ті особливості будови породи, які обумовлені взаємним просторовим розміщенням кристалів або уламків: шаруватість, сланцюватість, пористість, тріщинуватість. Шаруватість виявляється у зміні петрографічного складу порід у вертикальному напрямку.
Між твердими мінеральними зернами, що складають скелет осадової породи, майже завжди є різні за походженням, формою та розміром пустоти (пори). Сумарний об’єм всіх пустот, які містяться в 1 м3 породи, виражений в процентах, називають загальною пористістю. Сумарний об’єм пор в 1 м3 породи, сполучених між собою і по яких може перетікати пластовий флюїд під дією існуючих в природі градієнтів тисків, характеризує ефективну пористість. Ефективна пористість менша від загальної тому, що в породі завжди є деяка кількість замкнутих, а також капілярних і субкапілярних пор, по яких рух при існуючих градієнтах тисків практично не можливий.
Тріщинуватість порід пов’язана з тектонічними рухами земної кори, а також з процесами перекристалізації. Тріщини можуть бути вертикальними, горизонтальними і похилими, розташовані хаотично або орієнтовано в якомусь напрямку. Трапляються тріщини зімкнуті і розкриті, причому ступінь розкриття (товщина тріщини) може коливатись від часток міліметра до десятків міліметрів. Іноді в породах зустрічаються великі порожнини (каверни), як правило, сполучені одна з одною системою розкритих тріщин.
Кількість фізичних властивостей гірських порід, що проявляються у взаємодії з іншими об’єктами і явищами матеріального світу, є доволі обширною. Однак, для практики гірничої справи важливими є лише ті властивості, котрі безпосередньо пов’язані з процесами сучасної гірничої технології.
Як головну ознаку класифікації фізичних властивостей порід слід прийняти зовнішні поля, у взаємодії з якими ці властивості проявляються. За цією ознакою можна виділити такі класи фізичних властивостей гірських порід:
¾ густинні;
¾ механічні;
¾ теплові;
¾ електромагнітні;
¾ радіаційні.
В табл.2.1 наведена класифікація властивостей з виділенням всередині класів відповідних груп. Рекомендовані символи для позначення вибрані з врахуванням їх не повторюваності і переважної відповідності позначенням, найпоширенішим в науково-технічній літературі.
Густиннівластивості гірських порід проявляються в результаті дії гравітаційного поля Землі. Їх можна розділити на дві групи:
а) гравітаційні;
б) структурні.
До гравітаційних властивостей відносять питому і об’ємну вагу порід, до структурних – їх питому масу або мінералогічну густину і густину (об’ємну масу) абсолютну і відкриту пористість.
Питома вага – це вага одиниці об’єму твердої фази породи. Значення питомої ваги гірських порід залежить від питомої ваги породоутворюючих мінералів і змінюється в межах (2,5-5)×105 Н/м3.
Об’ємною вагою називають відношення ваги основних агрегатних фаз породи (твердої, рідкої, газоподібної) до об’єму, який вони займають. Об’ємна вага – це найбільш вживана густинна характеристика гірських порід, котра залежить від їх складу і структури. Вона завжди менша за питому вагу і лише для дуже щільних порід може наближатися до неї.
Питома маса – це відношення маси твердої фази гірської породи до об’єму твердої фази:
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
КОРОТКИЙ ОГЛЯД ПРО НАФТУ І ГАЗ
Характеристика пластових флюїдів нафтових і газових родовищ... Природний резервуар це частина об єму в масиві гірської породи в якому... Не всі природні резервуари які трапляються в земній корі можуть бути заповнені нафтою чи газом Переважна їх...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Фізичні властивості гірських порід
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.021 сек.
Новости и инфо для студентов