Поняття про свердловину та її елементи

 

Свердловиною називають гірську умовно циліндричну виробку, що споруджується без доступу в неї людини і діаметр якої в багато разів менший від довжини (рис. 3.1).

Початок свердловини називається устям, циліндрична поверхня - стінкою або стволом, а дно - вибоєм. Відстань від устя до вибою по осі ствола визначає довжину свердловини, а по проекції осі на вертикаль - її глибину.

Свердловини бурять вертикальні (рис. 3.1 а, 3.1 б) і похилі (рис.3.1 в). В останньому випадку свердловину примусово викривляють згідно з раніше запроектованим профілем.

Свердловини бурять ступенево, зменшуючи діаметр від інтервалу до інтервалу. Глибини свердловин коливаються в широких межах: від сотень до декількох тисяч метрів.

Поглиблення свердловини здійснюється шляхом руйнування породи на всій площі вибою без відбору керну (рис. 3.1 а, 3.1 в) або на його периферійній частині (з відбором керну) (рис.3.1 б). Буріння свердловини здійснюється за допомогою спеціальних бурових установок як на суші, так і на морі.

а, б - вертикальні; в - похила; а, в - буріння без відбору керна;

б - буріння з відбором керна;1 - устя; 2 - стінка (ствол); 3 - вісь;

4 - вибій; 5 - керн

Рисунок 3.1 – Схема свердловини