Опорний конспект відповідає програмі курсу Біохімія, включає 13 тем

 

ВСТУП

Біохімія у технологічному вищому навчальному закладі - це фундаментальна наукова дисципліна, завдання якої - це наукове обгрунтування на молекулярному та клітинному рівнях технологічних процесів харчових виробництв. На підприємствах харчової промисловості переробляється сировина біологічного походження, тому технологам харчової та переробної промисловості необхідні основи біохімічних знань.

Знання біохімії дає можливість технологам розуміти сутність біологічних процесів, науково обґрунтовувати їх та керувати технологічними процесами з метою раціонального використання переробленої сировини, отримання високоякісних продуктів, розробки технологій нового покоління.

Опорний конспект відповідає програмі курсу „Біохімія", включає 13 тем. Згідно з робочою програмою дисципліни та вимогами Болонської системи курс навчання містить 3 модулі. Розподілення тем за модулями та інші пояснення щодо їх проведення наведені у методичних вказівках до самостійної роботи з курсу „Біохімія".

Метою курсу є вивчення біохімічного складу організмів, їх будови, властивостей, перетворення органічних сполук, які входять до складу живих організмів та складають основу їх життєдіяльності - обмін речовин. Питання структурної та метаболічної біохімії викладені на сучасному науково-теоретичному рівні.

Опорний конспект лекцій з курсу «Біохімія» призначений для студентів технологічних спеціальностей факультетів технології консервування та виноробства, технології м'ясних, молочних продуктів та екології, технології хлібопекарських та кондитерських виробництв, технології зерна та зернопродуктів.

Зміст лекцій відображений у вигляді таблиць, схем, стислих визначень, що потребує творчого підходу студентів до засвоєння теоретичного матеріалу.

Кожна тема має план, посилання на літературні джерела, в яких є найбільш повні і ґрунтовні дані та нові терміни, поняття. В кінці кожної теми наведено перелік основних питань для перевірки біохімічних знань. Вони можуть бути корисними для скринінгової оцінки знань та при самопідготовці.

Умовні позначення, наведені в конспекті, дають змогу студентам диференційовано підходити до вивчення матеріалу курсу:

► - запам'ятати як основні положення, твердження;

► ! - звернути увагу;

!! - запам'ятати як особливо важливі дані (особлива увага).

Нові терміни, поняття:

обмін речовин (метаболізм), еукаріоти, прокаріоти, органогени, харчові нутрієнти, анаболізм (асиміляція), дисиміляція (катаболізм), субклітинні органели, клітина, макро- та мікроелементи, гомеостаз

1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ "БІОХІМІЯ"

Статична біохімія Вивчення хімічного складу (хімічної природи і кількісного вмісту різних речовин) живих організмів

Розділи та предмет курсу «Біохімія»

Функціональна біохімія Установлення перетворень речовин при різних функціональних станах організму

Динамічна біохімія Вивчення біохімічних перетворень речовин (нутрієнтів) в організмі людини

Завдання курсу «Біохімії»

Ознайомлення з рівнями організації, структурою і вивчення складу живих організмів

Вивчення обміну основних речовин - білків, вуглеводів, ліпідів

 

 

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БІОХІМІЇ

Наукові відкриття: емпіричне використання біохімічних процесів (виробництво чаю, хліба, вина, тютюну тощо) Другий період- з XV ст. до другої половини XIX ст. (швидке накопичення знань з… Наукові відкриття:

РІВНІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ.

ВОДА, ЇЇ ФОРМИ ТА БІОЛОГІЧНА РОЛЬ

рівнем структурної організації розподіляться на 2 групи: прокаріоти і еукаріоти (від грецьк. каrуоn - ядро, рго - перед, раніше). Структура організму Клітини Тканини …

Хімічний склад живих організмів

► Білки

► Нуклеїнові кислоти

►Вуглеводи

► Ліпіди

► Вітаміни

► Ферменти

► Гормони

► Мінеральні речовини

► Вода

Вміст хімічних елементів в організмі людини

  В організмі людей і тварин виявлено більше 70 хімічних елементів, які входять…  

Біологічна роль, добова норма споживання, джерела основних елементів

Фізіологічна роль мінеральних елементів Опорна функція (Са, Мg, Р). Оптимальне співвідношення:Са:Мg=1:0,5 Са:…   Вода- одна з найважливіших складових усіх організмів.

Вміст води в харчових продуктах

Фрукти, ягоди та овочі - 74 - 96%

М'ясо - 38-78%

Риба - 51-89%

Молоко – 88 - 91%

Хліб - 33-52%

Гриби - 88 - 92%

ФОРМИ ВОДИ

72 %Інтрацелюлярна (внутрішньоклітинна)

28 %Екстрацелюлярна (позаклітинна вода)

 

Мобільна вода(кров, лімфа) має властивості розчинника

Іммобільна структурована вода(в складі гідратних оболонок біополімерів, втратила властивості розчинника)

 

В організмі людини нестача води призводить до підвищення в'язкості крові, а надлишок - до вимивання з організму солей, навантаження на серце, нирки, тощо.

ФУНКЦІЇ ВОДИ В ОРГАНІЗМІ

►За участю води відбуваються реакції гідролізу, гідратації, дегідратації складних органічних сполук. ►Із водою різні речовини надходять у клітини, тканини і виводяться… ►За допомогою осмотичного тиску водних розчинів підтримується форма клітин.

Вода - необхідна умова існування організму людини

 

Терморегуляція організму

Всмоктування продуктів травлення

Розщеплення та синтез речовин у клітинах та тканинах

Виведення шлаків тощо

Травлення

Кровообіг

Вода забезпечує найважливіші процеси життєдіяльності в організмі:

 

Добова потреба організму у воді - 2,5...3,0 л.

 

РОЛЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ

Обмін речовин Сукупність усіх біохімічних змін і видів перетворень речовин та енергії, що забезпечує ріст, …    

БІЛКИ. АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД

До складу білків входять 20 а-амінокислот. Усі амінокислоти білків, за винятком гліцину, для якого не характерна оптична ізомерія, є… ! α-амінокислоти відрізняються одна від одної структурою і складом…  

БІОЛОГІЧНА РОЛЬ БІЛКІВ В ОРГАНІЗМІ

Білки - важливий компонент як за значенням, так і за кількісним складом у тканинах та органах. Як правило, в рослинах (за винятком бобових культур) білка міститься менше, ніж в організмах тварин.

Вміст білка в тканинах тварин і рослинах

Органи та тканини тварин	Вміст білка (в % від маси)	Органи та тканини рослин	Вміст білка (в % від маси)
М’язи Печінка Легені Нирки Мозок	18-23 18-19 14-15 16-17 7-9	Насіння Стебло Листя Коріння Плоди	10-13 1,5-3,0 1,2-3,0 0,5-3,0 0,3-1,0

 

► Основним джерелом азоту, що засвоюється людиною, є амінокислоти білків їжі, тому білки незамінні в раціоні харчування.

Добова потреба в повноцінному білку складає 80-90 г (не менше 1 г на 1 кг маси тіла).

Вміст білків у харчових продуктах

Функції білків

каталізаторами ферментами, які є простими чи складними білками. Транспортна ► Деякі білки крові є переносниками речовин через клітинні… Так, гемоглобін переносить кисень до тканин та органів, а двооксид вуглецю від

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО СТРУКТУРУ БІЛКІВ

Первинна ►Певна послідовність залишків амінокислот у поліпептидних ланцюгах молекул білка. Вторинна ►Просторова конфігурація поліпептидного ланцюга. Може α… колагену, абомати надвторинну структуру - доменний рівень організації.

Основні типи зв'язків у молекулі білків

Всі амінокислоти зв'язані між собою у певній послідовності пептидними зв'язками.

Пептидний звязок

► Утворюється внаслідок взаємодії карбоксильної групи однієї амінокислоти з

аміногрупою іншої амінокислоти

 

►

Дисульфідний зв’язок

Утворюється між залишками цистеїну, який містить сульфгідрильну групу.

 

 

►

Водневий зв'язок

Виникає між полярними групами.

 

 

ІОННИЙ ЗВ'ЯЗОК

► Виникає між іонними групами.

 

ГІДРОФОБНА ВЗАЄМОДІЯ

► Виникає між неполярними групами.

 

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІЛКІВ

► Більшість білків розчиняється у воді та утворює колоїдні розчини. При певних умовах розчини втрачають текучість і утворюють складні системи, які називають драглями. Вони пружні, пластичні,… ► Розчинність білків супроводжується їх гідратацією і набуханням. При необмеженому набуханні концентровані…

Класифікація білків

Білки класифікують за:

- походженням (рослинного, тваринного та мікробного походження);

- біологічною цінністю (повноцінні та неповноцінні);

- фізико-хімічними властивостями (кислі, лужні та нейтральні); - формою (глобулярні та фібрилярні);

- хімічним складом (прості білки та складні білки).

В нинішній час усі білки класифікують переважно за фізико-хімічними властивостями та хімічним складом

Прості білки ►Протеїни, до складу яких входять в основномузалишки α-амінокислот.

Складні білки ►Молекули протеїнів, які крім залишків α-амінокислот, містять ще й інші компоненти - простетичні групи

Протеїни

нейтральними солями (які з білками не утворюють солей), наприклад, сульфатом амонію. Знаходяться у плазмі крові,курячих яйцях, молоці. Глобуліни ►Розчинні в 10-відсоткових розчинах солей, а при підвищенні концентрації до 50 %випадають в осад. Як…

Складні білки

Глюкопротеїни(муцини, мукоїди) ► Складні білки, що містять залишки вуглеводів. Ліпопротеїни► Складні білки, що містять залишки ліпідів. Металопротеїни ► Складні білки, що містять метали.

Біологічну цінність білків визначають за амінокислотним скором

мг АК в 1 г досліджуваного білка

Амінокислотний скор =

мг АК в 1 г ідеального білка

де АК - певна незамінна амінокислота

Фактори, що впливають на інтенсивність перетравлення білків і ступінь засвоювання:

Вид продукту, його походження

Фізіологічний стан організму

Спосіб переробки продуктів

Температура і тривалість теплової обробки продукту

Нові терміни, поняття:нуклеозиди, нуклеотиди, реплікація, макроергічний зв'язок, комплементарність, ген, транскрипція,

трансляція

НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ, ЇХ ХІМІЧНА ПРИРОДА

Нуклеїнові кислоти- складні біополімери клітини, які розпочають велику кількість мононуклеотидних ланок. Є основним джерелом спадкової інформації і відіграють провідну роль у процесах синтезу білка в організмі. В організм вони потрапляють з їжею у складі складних білків - нуклеопротеїнів.

Нуклеїнові кислоти були відкриті і виділені із ядер лейкоцитів у 1869 р. швейцарським дослідником Ф. Мішером (їх називали нуклеїном, від лат. nucleus- ядро). Пізніше, коли в нуклеїні була відкрита фосфорна кислота, його стали називати нуклеїновювою кислотою.

ВІДМІННІ ВЛАСТИВОСТІ ДНК І РНК

  Показник ДНК РНК   Азотисті основи Склад Аденін, гуанін, цитозин, тимін …

БУДОВА НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ

Нуклеїнова кислота

Нуклеотиди

Нуклеозиди

Фосфорна кислота

Вуглеводи

Азотисті основи

 

Азотисті основи що входять до складу нуклеїнових кислот:

 

Вуглеводи:

 

Нуклеозиди:аденозин (дезоксиаденозин), гуанозин, цитидин, уридин, тимідин, наприклад, аденозин:

 

Нуклеотиди: аденозинфосфат (дезоксиаденозинфосфат), гуанозинфосфат, цитидинфосфат, уридинфосфат,

тимідинфосфат, наприклад, аденозинмонофосфат (АМФ):

 

АТФ - ХІМІЧНА ПРИРОДА, БІОЛОГІЧНА РОЛЬ

Установлено, що нуклеотвди входять не тільки до складу нуклеїнових кислот, а можуть перебувати у вільному стані або у складі ферментів. Це такі нуклеотиди: аденозинмонофосфат (АМФ), аденозиндифосфат (АДФ), аденозинтрифосфат (АТФ):

 

►АТФ - одна з основних макроергічних сполук, яка бере участь в енергетичному обміні організму. Відщеплення однієї

молекули фосфорної кислоти від АТФ супроводжується виділенням 42,5 кДж/моль енергії:

АТФ + Н₂0 - АДФ + Н₃Р0₄ + 42,5 кДж/моль

СТРУКТУРА НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

Нуклеотиди в нуклеїнових кислотах є елементарними . ланками, які при побудові з'єднуються в полінуклеотидні ланцюги. Для запису структури нуклеїнової кислоти або її фрагмента широко використовують скорочену символіку.

 

скорочена форма запису

з використанням одно літерної

символіки

 

схематична

 

 

повна форма запису

Схема з'єднання нуклеотидів у полінуклеотидні ланцюги

Молекули РНК складаються з одного полінуклеотидного ланцюга, а молекула ДНК - з двох, які утворюють подвійну спіраль (вторинна структура ДНК, запропонована Дж. Уотсоном, Ф. Криком). Без розкручування подвійної спіралі ДНК ланцюги не можуть відокремлюватися один від одного. Крім цього, подвійна спіраль стабілізується за рахунок водневих зв'язків, які виникають між основами А-Т і Ц-Г, наприклад:

 

Структура ДНК

Первинна структуравизначає біологічні властивості ДНК і обумовлена якісним співвідношенням і послідовністю нуклеотидів у ланцюзі (Е. Чаргафф у 1950… ДНК) Вторинна структура- 2 праворуч закручених антипаралельних ланцюги (хелікс), фіксованих водневими зв'язками між…

Види РНК

! Види РНК у клітинах, які відрізняються локалізацією, і розмірами, нуклеотидним складом, структурою та функціями

рибосомна РНК (рРНК) ► Рибосомні РНК знаходяться в рибосомах і виконують структурну функцію.

транспортна РНК (тРНК) ► Транспортні РНК забезпечують доставку амінокислот до рибосом. Беруть участь у збиранні молекул білка в рибосомах. Кожній амінокислоті відповідає своя транспортна РНК.

матрична або інформаційна РНК (мРНК або ІРНК► Інформаційна РНК синтезується на молекулі ДНК, як на матриці, і переходить у цитоплазму, зв'язується з рибосомою, де бере участь у синтезі білка

Властивості РНК

Тип РНК	тРНК	рРНК	мРНК
Кількість підтипів у клітині	>50		>1000
Число нуклеотидів	74-95	120-5000	400-6000
Вміст у клітині, %	10-20
Тривалість життя	тривале	тривале	коротке
Функції	трансляція	трансляція	трансляція

 

 

Структура РНК

Вториннаструктура у тРНК має форму двомірного (на площині) листа конюшини з акцепторним 3-ОН триплетним (частіше ЦЦАон) кінцем для приєднання…   Третиннаструктура має Г-подібну об'ємну форму

Тема 5. ФЕРМЕНТИ

Нові терміни, поняття:каталіз, ферменти, коферменти, активатори, інгібітори, простетичні групи, субстрат, апофермент, холофермент, кофактор, активний центр, алостерич-ний центр, модулятори, ефектори, рибозіми

ФЕРМЕНТИ ЯК БІОЛОГІЧНІ КАТАЛІЗАТОРИ

!! Ферменти- це біологічні каталізатори білкової природи, що виробляються живими клітинами, але в своїй дії від них не залежать (від лат.fermentum - закваска, enzyme - в дріжджах).

Відмінні властивості ферментів від небіологічних каталізаторів

Майже всі ферменти є білками. У 80-х роках відкриті рибозіми -ферменти, утворені з РНК.

Ферментативні реакції проходять в 10⁶- 10^!2 разів швидше за некоферментативні реакції у водному розчині.

Ферменти здатні каталізувати реакціїу відносно м'яких умовах (при температуратурі 25-40°С, атмосферному тиску, фізіологічній концентрації іонів водню (рН 7,0 - 7,5)).

Ферменти характеризується специфічністю, яка обумовлена конформаційною і електростатичною комплементарністю ферменту субстратом (речовиною, на яку діє фермент).

Дія більшості ферментів високо специфічна. Поняття специфічності відноситься не тільки до типів каталітичних реакцій (реакційна специфічність), але й до природи сполук -субстратів (субстратна специфічність).

Приклади реакційної специфічності

 

Специфічність ферментів по відношенню до субстратів

Абсолютна специфічність- фермент каталізує лише одну реакцію. Абсолютна специфічність характерна для уреази, яка каталізує гідролітичне розщеплення сечовини.

Групова специфічністьвиявляється тоді, коли фермент каталізує реакцію одного класу речовин, наприклад, окиснення амінокислот, або діє на певний тип зв'язку в молекулі, наприклад, розщеплення пептидного зв'язку.

Стереоспецифічність (просторова)- фермент каталізує реакцію перетворення певних оптично активних сполук, наприклад, тільки L-амінокислот, або D-амінокислот (оксидази L-амінокислот, оксидази D-амінокислот), або цис- і транс-ізомерів.

ХІМІЧНА ПРИРОДА ТА БУДОВА ФЕРМЕНТІВ

► Ферменти є біокаталізаторами, тобто речовинами біологічного походження, які прискорюють хімічні реакції. Організована послідовність процесів обміну речовин можлива при умовах, коли кожна клітина забезпечена власним генетично заданим набором ферментів. Тільки за таких умов здійснюється погоджена послідовність метаболічних реакцій.

► Ферменти(ензими, Е) утворюються в клітинах живих організмів і здатні прискорювати в них перебіг хімічних реакцій. Ферменти також містяться у різних рідинах організмів, наприклад, слині (амілаза), шлунковому соку (пепсин), соку підшлункової залози (ліпаза, амілаза та ін.) тощо.

За хімічною природою розрізняють прості та складні ферменти

Складні ферменти(двокомпонентні) - належать до групи складних білків. Такі ферменти, крім білкової частини (апоферменту), містять групу небілкової… Холофермент Апофермент + Кофактор Класифікація кофакторів Кофермент Простетичні групи…

Будова ферментів

В активному центрі (АЦ) є субстратна та каталітична ділянки. !! Субстратна (контактна, якірна) ділянка відповідає за приєднання ферментів… !! Каталітична ділянка відповідає за перетворення субстрату.

МЕХАНІЗМ ДІЇ ФЕРМЕНТІВ ТА ОСНОВИ КІНЕТИКИ КАТАЛІЗУ

на яку діє фермент. ► Для того, щоб відбулась ферментативна реакція, повинні бути певні… субстратом. Фермент, за гіпотезою Б.Фішера (1890р.), повинен підходити до субстрату, як ключ до замка, а за…

АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ, ВПЛИВ НА НЕЇ РІЗНИХ ФАКТОРІВ. ВЛАСТИВОСТІ ФЕРМЕНТІВ

►Для ферментів характерна висока каталітична активність, її визначають за кількістю субстрату, що перетворюється за одиницю

часу. Так, одна молекула амілази за 1 хв здатна перетворити приблизно 1 100 000 молекул субстрату. Виражають

каталітичну активність у кахалах (кат), млкат, мккат, нкат.

! Катал - це каталітична активність ферменту, який здійснює хімічне перетворення 1 моль субстрату за 1 с.

 

Фактори, що впливають на активність ферментів

Температура середовища

рН

Активатори та інгібітори

 

Вплив факторів

але до певної межі. Температура, при якій каталітична активність ферменту найбільша, називається оптимальною (То). Графічно це можна зобразити так:  

НОМЕНКЛАТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ФЕРМЕНТІВ

НОМЕНКЛАТУРА

Тривіальні назви- пепсин (від грецьк. «травлення»), папаїн - (від назви дерева, із соку якого одержували фермент).,

Раціональна номенклатура- ферменти називають за субстратом, на який вони діють з додаванням суфікса - аз(а). З'явились назви амілаза, ліпаза, уреаза та ін.{ 898 р. Дюкло).

Систематична або наукова номенклатура- назви ферментів складаються з двох частин. Перша частина вказує на назву субстрату, на який діє фермент, а друга - на природу хімічної реакції, яку він каталізує, з додаванням суфікса - аз(а). Наприклад, фермент, який каталізує реакцію гідролізу дипептиду гліцин - лейцину, має назву гліцин-L-лейцин-гідролаза. Якщо при ферментативному перетворенні субстрату відбувається перенесення будь-яких хімічних груп з однієї сполуки на іншу, то в номенклатурі ферменту називають обидві речовини, розділяючи їх двома крапками. Наприклад, лактатдегідрогеназа за науковою номенклатурою L-лактат: НАД-оксидоредуктаза.

Технічна номенклатура(існує в межах СНД) - назва ферментів складається з трьох частин. У першій частині: наводять назву субстрату, що перетворюється, та назву мікроорганізму, який синтезує фермент; у другій - тип культивування мікроорганізму; у третій - ступінь очищення ферментного препарату. Наприклад, амілосубтилін Г10х.

! Кожен фермент має свій шифр у класифікаторі ферментів. Перша цифра - це номер класу ферменту, друга - означає підклас, третя - підпідклас і четверта — порядковий номер у переліку ферментів. Наприклад уреаза (сечовина -амідогідролаза КФ. 3. 5. 1. 5, що означає: 3 - клас гідролаз, 5 - підклас амідаз, 1 - підпідклас амідогідролаз, 5 - порядковий номер у переліку)

Систематична номенклатура значно складніша, ніж стара тривіальна. Тому часто використовують тривіальні (робочі) та раціональні назви ферментів, наприклад: дипептидаза, гексокіназа, пепсин, трипсин, хімотрипсин, лактаза, мальтаза, лактатдегідрогеназа тощо.

Класифікація ферментів

До складу підпідкласів входять окремі представники ферментів. Кожному ферменту присвоюється шифр (чотиризначний номер), і цифри в якому вказують на… Оксидоредуктазикаталізують окисно-відновні реакції - анаеробні нікотинамідні)… Трансферазикаталізують реакції перенесення різних груп від однієї молекули до іншої (розрізняють фосфо-, метил-,…

ВИКОРИСТАННЯ ФЕРМЕНТІВ У ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

Використання ферментів

Ферменти, які спричиняють молочнокисле бродіння, застосовують при виготовленні кисломолочних продуктів: кефіру, ряжанки тощо. Протеолітичні ферменти застосовують у м'ясній промисловості для розщеплення… Фермент хімозин, який виділяють із слизової оболонки сичуга, зумовлює зсідання білків молока і використовується у…

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТАМІНІВ, ЇХ БІОЛОГІЧНА РОЛЬ

► Вітаміни- це органічні низькомолекулярні речовини, різні за хімічною природою та фізико-хімічними властивостями, які

потрібні в невеликих кількостях для забезпечення життєдіяльності людей і тварин.

Класифікація, номенклатура і біологічна роль вітамінів

  Літерні позначення Раціональна хімічна назва Тривіальна назва Біологічна роль Вітаміноподібні …   Класифікація вітамінів за фізіологічною дією антигеморагічні (С,Р,К)   …

БУДОВА ВІТАМІНІВ ТА ЇХ ДОБОВА ПОТРЕБА

Джерела вітамінів продукти харчування рослинного та тваринного походження; хімічний синтез (А, С, В6, В1);

Вміст вітамінів у харчових продуктах

  β -каротин А D мкг/10Ог Е К В1 в2 в6 в12 мкг/ЮОг В5(РР) …  

АНТИВІТАМІНИ.ГОРМОНИ

протилежну їм дію, результатом чого може бути недостатність вітамінів. Механізм дії антивітамінів часто пов'язаний з прямою взаємодією з відповідними…   Антивітамін Механізм дії Застосування Кумарини (дикумарол) Замінюють…

Тема 7. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИНАМІЧНОЇ БІОХІМІЇ. ВІЛЬНА ЕНЕРГІЯ. МЕХАНІЗМ ДИХАЛЬНОГО ЛАНЦЮГА

Нові терміни, поняття:

динамічна біохімія, біологічне окиснення, метаболіти, метаболізм, обмін енергії, відновлення, фосфорилювання, дихальний ланцюг, тканинне дихання, супероксиддисмутаза, гпутатіонпероксидаза

ДИНАМІЧНА БІОХІМІЯ. ВІЛЬНА ЕНЕРПЯ

!! Динамічна біохімія вивчає сукупність перетворень сполук в організмі та взаємопов'язане з ним перетворення енергії.

Ознаки біологічного обміну речовин і енергії

Цілісність і єдність обмінних процесів

Саморегуляція

Обмін речовин і енергії є однією з найважливіших і суттєвих ознак живих організмів.

Живі організми є відкритими системами, для життєдіяльності яких необхідний постійний двобічний зв'язок (обмін) з навколишнім середовищем.

З навколишнього середовища вони отримують поживні речовини і енергію, які вони перетворюють та видозмінюють, а потім використовують утворені сполуки для власних потреб і повертають до навколишнього середовища кінцеві продукти обміну.

Вся сукупність процесів поглинання, засвоєння з навколишнього середовища, утворення і виділення кінцевих продуктів є суттю обміну речовин.

  Особливе місце серед цих процесів займають хімічні перетворення органічних… Обмін речовин і енергії с єдиним, нерозривним процесом, де:

Значення метаболізму

Перетворення екзогенних сполук на попередники біололімерів. Синтез біополімерів з використанням енергії. Руйнування молекул, які втратили функціональне значення.

Шляхи поповнення вмісту АТФ у клітині

Фосфорилювання АДФ за допомогою зовнішньої енергії

Субстратне фосфорилювання

Синтез de novo

Система креатинфосфат/креатин

АТД - АДФ цикл у клітині:

 

Етапи перетворення харчових речовин в процесах катаболізму

І- складні високоенергетичні молекули харчових речовин перетворюються на структурні складові („будівельні блоки"): білки гідролізуються до амінокислот, вуглеводи - до моноз, ліпіди - на гліцерин і жирні кислоти.

ІІ -мономери перетворюються у „ключові метаболіти" - ПВК (піровиноградну кислоту) і ацетил-КоА.

ІІІ- у циклі Кребса відбуваються процеси окиснення ацетил-КоА до кінцевих сполук (СО₂ і Н2О) з вивільненням енергії.

!! Центральне місце в енергетичному обміні займають процеси гідролізу, тканинного дихання, бродіння.

Вищі організми одержують вільну енергію в процесах гідролізу і тканинного дихання (останнє енергетично найбільш вигідне).

Шляхи використання вільної енергії

► На процеси біосинтезу (у першу чергу білкових речовин).

► На механічне пересування і м'язові скорочення.

► На процеси активного транспортування поживних речовин через цитоплазматичну мембрану (проти градієнтів концентрації).

► На процес ділення клітин і передачу спадкової інформації.

БІОЛОГІЧНЕ ОКИСНЕННЯ. ТКАНИННЕ ДИХАННЯ. ДИХАЛЬНИЙ ЛАНЦЮГ

► За теорією О.М.Баха, окиснення органічних речовин в організмі молекулярним киснем відбувається з утворенням пероксидних сполук, які мають…   ► У біологічному окисненні беруть участь ферменти окисно-відновної системи, які містять як небілкові частини…

Етапи біологічного окнснення

    ІІ - акцептором атомів водню є група флавінових ферментів(містять коферменти ФМН і ФАД), наприклад:

ОКИСНЮВАЛЬНЕ ФОСФОРИЛЮВАННЯ

► Окислювальне фосфорилювання - це фосфорилювання АДФ, яке пов'язане з процесами окиснення в організмі та супроводжується утворенням АТФ.

Два рівні окиснювального фосфорилювання

Субстратне фосфорилювання (3-фосфогліцериновий альдегід, 2-фосфогліцеринова кислота тощо).

Дихальний ланцюг мітохондрій (проходить у 4 етапи за схемою)

 

Схема дихального ланцюга

 

Шляхи утворення енергії в клітині

Окиснювальне фосфорилювання - це спряження двох клітинних процесів: екзергонічного окиснення відновлених молекул (НАДН*Н+ або ФАД*Н2) і… Механізм окиснювального фосфорилювання пояснюється З гіпотезами: хімічною,…  

Теми 8-9. ВУГЛЕВОДИ ТА ЇХ ОБМІН

Нові терміни, поняття:

вуглеводи, енергетична та пластична функції, моносахариди, олігосахариди, дисахариди, полісахариди, глюкоза, фруктоза, глікоген, целюлоза, пектини, перетравлювання, всмоктування, взаємоперетворення, анаеробне та аеробне окиснення, глікогеноліз, гліколіз, цикл Кребса, глюконеогенез, глікогенез.

ВУГЛЕВОДИ, ЇХ ФУНКЦІЇ

► Вуглеводи (цукри) - група органічних сполук, склад яких можна зобразити формулою Сn(Н₂О)m або СnН2mОm. Термін "вуглеводи" був запропонований К. Шмідтом у 1844 р. Характерною ознакою вуглеводів є те, що вони містять не менше двох гідроксильних груп і карбонільну (альдегідну або кетонну) групу.

Біологічні функції вуглеводів

людини енергією. Регуляторна(метаболічна) ► Приймають участь в функціях клітинних мембран… Забезпечують метаболізм жирів. Целюлоза та інші харчові вуглеводи підвищують активність

КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГЛЕВОДІВ

ВУГЛЕВОДИ

Моносахариди► Поліоксиальдегіди або поліоксикетони, які у розчині знаходяться в динамічній рівновазі з своїми циклічними а- чи (3-формами, а у кристалічному стані існують виключно у циклічній… кристалічні речовини, добре розчинні у воді, солодкі на смак, оптично активні.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ВУГЛЕВОДІВ

Моносахариди

фосфорнокислих естерів (складних ефірів):   ►Пентози - арабіноза, ксилаза, рибоза. Ксилоза С5Н,о05 -складова частина геміцелюлоз - полісахаридів, які…

Дисахариди

►За будовою та хімічними властивостями дисахариди розподіляють на відновні та невідновні. ►Молекули відновних дисахаридів можна розглядати як такі, що утворені за… Мальтоза складається з двох залишків а-Б-глюкози, сполучених 1,4-глікозидним зв'язком:

Полісахариди

Гомополісахариди Крохмаль (С6Н10О5)n- біла аморфна речовина, у гарячій воді набухає, поступово…  

ПЕРЕТРАВЛЮВАННЯ ТА ВСМОКТУВАННЯ ВУГЛЕВОДІВ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

►Основні вуглеводи їжі: крохмаль, сахароза, глюкоза, фруктоза, харчові волокна (целюлоза, пектинові речовини)та деякі ін.

 

! Клітковина під дією ферментів мікроорганізмів (целюлаза, целобіаза) частково розщеплюється у товстій кишці до целобіози і глюкози, решта - виводиться з організму.

! Продукти розщеплення полісахаридів (моносахариди, головним чином у виді глюкози) всмоктуються з тонкої кишки в кров.

Гомеостаз (сталість) цукру в крові підтримується шляхом

Нормальний вміст глюкози в крові складає 80-90 мг на 100 см³ крові

Перетворення глюкози в глікоген, жир ► Забезпечує інсулін

Окиснення глюкози з виділенням енергії ► Анаеробне та аеробне окиснення (цьому процесу сприяє інсулін)

Виділення глюкози через нирки ► Якщо її вміст перевищує 160 мг на 100 см³ крові

!! При недостатній кількості інсуліну гальмується процес надходження глюкози з крові до клітин організму, що призводить, з однієї сторони, до зростання концентрації глюкози в крові, а з другої - до енергетичного голоду клітин. Організм компенсує нестачу енергії підвищеним розкладом жирних кислот та амінокислот, що призводить до накопичення кислих кетонових тіл (ацетилоцтова кислота, р-гідроксимасляна кислота, ацетон). При цьому розвивається ацидоз, що викликає діабетичну кому, інколи летальний кінець.

ВЗАЄМОПЕРЕТВОРЕННЯ МОНОСАХАРИДІВ В ОРГАНІЗМІ

Перетворення моносахаридів, які надходять у кров після ферментивного гідролізу вуглеводів, здійснюється за допомогою їх фосфорних ефірів (фруктози, галактози, манози тощо), які утворюються під дією ферментів кіназ за схемою:

Фруктоза ^{фосфофруктокіназа} Фруктозо -6 -фосфат

Взаємоперетворення моносахаридів в організмі шляхом фосфорилювання за участю АТФ

 

АНАЕРОБНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ -ХІМІЗМ ГЛІКОЛІЗУ

глюкоза піровиноградна кислота !! Анаеробне перетворення може починатись з глюкози (гліколіз) або… !! Перша стадія гліколізу - накопичення простих вуглеводів і перетворення їх на гліцерофосфат, витрачається АТФ:

АЕРОБНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ. ЦИКЛ КРЕБСА

C6H12O6 + 6О2> 6СО2 + 6Н2О + 38АТФ. ! Молочна кислота у вищих організмах - це „тимчасове депо"…  

ПОНЯТТЯ ПРО ПЕНТОЗНИЙ ЦИКЛ ПЕРЕТВОРЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ

Незначна кількість вуглеводів у клітинах печінки, жирової тканини розкладається за пентозним циклом. Це апотомічний процес аеробного перетворення глюкозо-6-фосфату (без попереднього розщеплення його на дві фосфотріози) у пентозу -рибулозо-5-фосфат. Однак він має велике значення для організму, тому що за рахунок пентозного циклу задовольняється ~50-відсоткова потреба організму в НАДФ-Н + Н⁺. Пентозний цикл забезпечує організм пентозами, необхідними для синтезу нуклеїнових кислот та багатьох кофакторів ферментів.

БІОСИНТЕЗ ВУГЛЕВОДІВ В ОРГАНІЗМІ

Біосинтез вуглеводів в організмі

Синтез глікогену (глікогенонеогенез) ► З глюкози в печінці

Глюконеогенез ► Синтез вуглеводів із продуктів їх розкладу і сполук не вуглеводного походження (молочна та

піровиноградна кислоти, гліцерин, амінокислоти, ацетил-КоА).

Схема біосинтезу глікогену

 

Схема розщеплення глікогену

 

ФОТОСИНТЕЗ. СИНТЕЗ ОЛІГО- ТА ПОЛІСАХАРИДІВ

  Таким чином в результаті фотосинтезу протікає: - відновлення енергією світла низькоенергетичноі' окисненої форми вуглецю (СО2) у високоенергетичну форму

Синтез сахарози

Біосинтез оліго- та полісахаридів відноситься до ецдергонічних реакцій, і для замкнення одного глікозидного зв'язку необхідно біля 20 кДж енергії, а… У хлорофілоносних тканинах біосинтез сахарози відбувається за наступною…  

Синтез крохмалю та целюлози

Обидва полімери - крохмаль та целюлоза - утворюються з D-глюкози, переносниками якої в залежності від виду рослин при синтезі целюлози є АДФ, ГДФ або ЦДФ; при синтезі крохмалю найчастіше переносять глікозидні залишки АДФ. У целюлозі мономерні ланки з'єднані β(1—>4)-глікозидними зв'язками, а у головних ланцюгах крохмалю (амілоза) - α (1—>4)-глікозидними зв'язками.

 

Види небезпеки при нестачі або надлишку засвоюваних вуглеводів

   

Види небезпеки при недостатності або надлишку незасвоюваннх вуглеводів

    Надлишок Неповне перетравлення їжі Порушення …

Теми 10 -11. ЛІПІДИ ТА ЇХ ОБМІН

Нові терміни, поняття:

ліпіди, жири, фосфаліпіди, стерини, перетравлювання, емульгуванння, мщелоутворення, жовчні кислоти, панкреатичний сік, гідроліз, гліцерин, жирні кислоти, всмоктування, хіломікрони, α- і β -ліпопротеїни, обмін, окиснення, біосинтез.

ФУНКЦІЇ ЛІПІДІВ В ОРГАНІЗМІ

Доліпідівналежать жири (жир - від грецьк. lіроs) та жироподібні речовини. Вони об'єднують велику групу різних за хімічною природою речовин, які мають деякі спільні ознаки: гідрофобність, наявність алкільних радикалів або карбоциклів, біогенність, фізико-хімічні властивості (наприклад, ліпіди нерозчинні у воді, а розчинні в органічних розчинниках - бензині, хлороформі тощо).

Біологічна роль і функції ліпідів

більше, ніж при окисненні 1 г вуглеводів). Захисна та термоізоляційна ► Захищають внутрішні органи від пошкодження,… Пластична ► Пластичний матеріал структурних елементів клітин, містяться у мембранах та в органелах клітин.

Ліпіди їжі здебільшого представлені тригліцеридами

 

Вміст жирів у харчових продуктах

  Овочі, фрукти, ягоди Насіння соняшнику Насіння сої Горіхи арахісу Грецькі горіхи Хліб житній Олія 0,1-2,5 35,0-52,9 17,8…    

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІПІДІВ

  ► В окрему групу виділяють речовини, які розчиняються в органічних… ліпідів не омилюються. До цієї групи належать вільні карбонові (жирні) кислоти, окремі жиророзчинні вітаміни,…

ХІМІЧНА ПРИРОДА ПРОСТИХ ТА СКЛАДНИХ ЛІПІДІВ

Прості ліпіди

Жири(гліцериди) ► Складні ефіри гліцерину і вищих карбонових кислот. Загальна формула: де К - радикали вищих жирних

кислот.

 

Воски►Ефіри вищих спиртів і вищих карбонових кислот. С₁₅НзіСО-0-СзоН₆₁ - основа бджолинового воску.

Стерини, стероли► Ефіри стеролів (циклічних спиртів) і вищих жирних кислот.

 

Складні ліпіди

Фосфоліпіди ► До складу молекул фосфоліпідів входять залишки багатоатомного спирту гліцерину (фосфатиди) або сфінгозину

(фосфосфінгозиди), вищих карбонових кислот, фосфорної кислоти, азотистих основ — (часто холіну, коламіну

(етаноламіну), серину)

 

лецитин

Гліколіпіди ► Молекули нейтральних гліколіпідів побудовані з ковалентно зв'язаних ліпідного та вуглеводного

компонентів. Це моно- і дигалактозилгліцероли, які містять R-залишки жирних кислот. З вуглеводів, крім галактози,

може входити глюкоза

 

ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛІПІДІВ У ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ ТРАКТІ

►Добова потреба організму людини в жирах -80-100 г, фосфоліпідах - 8-10 г, ненасичених жирних кислотах - 8-15 г,

холестерині - 0,3-0,5 г.

 

Шлунок

(розщеплюється незначна кількість, оскільки малоактивна ліпаза)

Верхні відділи тонкої кишки

  Тригліцеридиліпазади-, моногліцериди, гліцерин + жирні кислоти. Фосфоліпідифосфоліпазаα-гліцерофосфохолін, α- гліцерофосфат,гліцерин + жирні кислоти + холін+ фосфорна…

Всмоктування і транспорт ліпідів до тканин

 

ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності.

ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності.

ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності.

 

 

Ліпопротеїни крові людини

  Ліпо-протеїїіни Моле­кулярна маса, Dа Діаметр, нм Склад,% Локалізацій синтезу   білок трнацнл-гліцерол фосфо-ліпід …   Хіло-мікрони 1-10млн 100-1000 1-2 88-90 4-7 5-6 …

ВНУТРІШНЬОКЛІТИННИЙ ОБМІН ЛІПІДІВ

►На цьому етапі відбуваються катаболічні й анаболічні реакції, які забезпечують як асиміляцію ліпідів у виді пластичного

матеріалу, так і окиснення їх до кінцевих продуктів. Під час окиснення ліпідів вивільняється значна кількість енергії, яка

нагромаджується в макроергічних зв'язках.

Внутрішньоклітинний обмін тригліцеридів

 

 

 

 

 

Енергетика окиснення жирних кислот

окиснення супроводжується синтезом 12 молекул АТФ в розрахунку на окиснення 1 молекули ацетилу. !! При здійсненні одного циклу окиснення молекули жирної кислоти витрачається… Формула для окиснення жирної кислоти, що складається з n-атомів вуглецю:

БІОСИНТЕЗ ЛІПІДІВ

► Біосинтез тригліцеридів відбувається у різних органах і тканинах організму при наявності двох вихідних сполук -активного гліцерину (гліцерол-3-фосфату) та активних жирних кислот (ацетил-КоА).

► Біосинтез гліцерину відбувається з відновленням диоксиацетонфосфату - проміжного продукту обміну вуглеводів.

► Хімізм біосинтезу жирних кислот зворотний їх β- окисненню. При цьому важливу роль відіграють ацетил-КоА, малоніл-КоА,

НАДФН+Н*, іони гідрокарбонату натрію та магнію, а також складний поліферментний комплекс синтезу жирних кислот.

► В організмі холестерин синтезується з ацетил-КоА, джерелом якого є оцтова кислота, ацетон, оцтовий альдегід,

ацетооцтова кислота та інші сполуки, які утворюються під час метаболічних реакцій.

Види небезпеки при нестачі або надлишку ліпідів

  Ліпіди 70-100г/добу Надлишок …  

Запитання для самоконтролю

1. Класифікація ліпідів.

2. Характеристика простих та складних ліпідів,

3. Цитоплазматичні і запасні жири. їх характеристика.

4. Перетворення ліпідів у шлунково-кишковому тракті.

5. Сутність емульгування жирів.

6. Значення жовчі для перетравлювання жирів.

7. Хімізм поетапного розщеплення тригліцеридів і фосфоліпідів.

8. Схеми обміну тригліцеридів в організмі.

9. Внутрішньоклітинний обмін ліпідів. Хімізм окиснення жирних кислот і гліцерину.

10. Хімізм окиснення жирних кислот, енергетичний ефект цього процесу.

МОДУЛЬ 3

Тема 12. БІЛКОВИЙ ОБМІН

План

1.Перетравлювання білкових речовин у шлунково- кишковому тракті.

2. Катаболізм білкових речовин в організмі. Хімізм перетворень амінокислот.

3 .Детоксикація аміаку в організмі людини.

4. Синтез білків.

Література: [1,2,3,4, 6, 8].

Нові поняття, терміни:перетравлювання білків, гідроліз, пепсин, трипсин, ентерокіназа, карбоксипептидази, амінопептидази, хімозин, хімотрипсин, трансляція, дезамінування, декарбоксилювання, переамінування, азотний баланс, ген, триплети, кодон, антикодон, цистрон, комплементарність, рекогніція, ініціація, елонгація, термінація, процесінг, інтрон, білкова недостатність.

ПЕРЕТВОРЕННЯ БІЛКОВИХ РЕЧОВИН У ШЛУНКОВО-КИШКОВОМУ ТРАКТІ

В організмі постійно відбувається катаболізм і анаболізм білків. Засвоєння білків залежить від кулінарної обробки, активності протеолітичних… Біологічно повноцінними є білки раціону, із 100 г яких може бути синтезовано 100 г білків організму.

КАТАБОЛІЗМ БІЛКОВИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ. ХІМІЗМ ПЕРЕТВОРЕНЬ

Амінокислоти до клітин надходять двома основними шляхами:

Після перетравлювання

За рахунок реакцій переамінування з метаболітів вуглеводного та ліпідного обмінів

► Метаболічні перетворення амінокислот у клітинах організму відбуваються переважно як синтез білків і пептидів з

амінокислот. Крім того, ряд амінокислот є попередниками утворення сполук непептидної природи (пуринових і

піримідинових основ, біогенних амінів, нікотинової кислоти, порфіринів, в тому числі гема, тощо). Основним органом

метаболізму амінокислот є печінка.

Основні напрямки катаболізму вільних амінокислот реакції дезамінування

реакції декарбоксилювання

перетворення амінокислот за радикалом

Дезамінування амінокислот в живих організмах

  Є основним в організмі вищих тварин. Субстратом є глютамінова кислота:  

Хімізм перетворення амінокислот за участю відповідних карбоксилаз

     

Схема перетворення аміаку

► синтез глутаміну та аспарагіну

► синтез амінокислот

► синтез сечовини (є основним шляхом для людини)

► синтез креатину

► утворення амонійних солей

 

► При взаємодії аспарагінової та глутамінової кислот з аміаком утворюються відповідні аміди. Обидві реакції відбуваються за участю енергії АТФ. Аспарагінова і глутамінова кислоти у клітинах зв'язують аміак.

Аміак у складі аспарагіну і глутаміну надходить у печінку, де з нього синтезується сечовина, яка є кінцевим продуктом азотистого обміну уреотелічних тварин (більшості хребетних).

!! Синтез сечовини - ферментативний процес, який здійснюється із затратою енергії АТФ.

Орнітиновий цикл - синтез сечовини

 

Орнітин знову може вступати в реакцію з карбамоїлфосфатом. Цикл повторюється. Більшість ферментів орнітинового циклу знаходяться в мітохондріях клітин печінки. Сечовина виділяється з клітин печінки в кров, переноситься в нирки і виділяється з організму з сечею.

СИНТЕЗ БІЛКІВ

► Всі білки організму людини малого та середнього віку оновлюються за 135 - 150 днів. ► Протягом 1 секунди в організмі синтезується 3 млн. еритроцитів, а в… гемоглобіну.

Важливі етапи біосинтезу

Рекогніція

Трансляція: ініціація

Елонгація

Термінація

Фермент + АТФ > Фермент - АМФ ~ ФФ; Фермент - АМФ ~ ФФ + Амінокислота > Фермент - АМФ ~ Амінокислота + ФФ; Фермент - АМФ ~ Амінокислота + тРНК > Аміноацил ~ тРНК + АМФ + Фермент

Види небезпеки при нестачі або надлишку білків

  Характерні захворювання Аліментарний …  

Тема 13. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОБМІННИХ ПРОЦЕСІВ

Нові поняття, терміни:ключові метаболіти

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСНОВНИХ ВИДІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН

Сукупність метаболічних реакцій, які становлять гармонійний баланс нормально функціонуючого організму, обумовлена одночасним і узгодженим перетворенням, розщепленням і синтезом у клітинах організму жирів, білків і вуглеводів.

Схема загальних шляхів катаболізму біомолекуп основних речовин

 

Сполучною ланкою між обміном білків, вуглеводів і ліпідів є цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса).

Схема взаємозв'язку між обміном вуглеводів і білків

Білки

Амінокислоти

ПВК (піровиноградна кислота)

Ацетил-КоА

Вуглеводи

Схеми взаємозв'язку між обміном білків і ліпідів

Білки

Амінокислоти (аланін)

ПВК (піровиноградна кислота)

Диоксиацетонфосфат

Гліцерин

ПВК (піровиноградна кислота)

Ацетил КоА

Жирні кислоти

КЛЮЧОВІ МЕТАБОЛІТИ - ЛАНКИ ПЕРЕХОДУ ВУГЛЕВОДНОГО, БІЛКОВОГО ТА ЛІПІДНОГО ОБМІНІВ

► Взаємозв'язок між процесами обміну основних харчових речовин - вуглеводів, ліпідів, білків - здійснюється через ключові метаболіти.

 

Ключові метаболіти - це проміжні продукти метаболізму живих організмів, які є мономерами асиміляції і дисиміляції біомолекул.

До ключових метаболітів відносяться: ПВК, ацетил-КоА, α-кетоглутарат.

Основними метаболітами, через які також здійснюються перехід обмінів білків, вуглеводів і ліпідів, є також фосфодиоксиацетон, фосфогліцеринова кислота, а також метаболіти циклу Кребса - фумарат, сукцинат (янтарна, бурштинова кислота), малат (яблучна кислота).

Основним містком перетину метаболічних шляхів є ацетил-КоА.

Взаємозамінність основних класів органічних сполук обмежена (8 незамінними амінокислотами, ненасиченими жирними кислотами, жиророзчинними вітамінами тощо.)

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

Для студ ТХ, ТЗ, ТК та ТБ

Кретович В.Л. Биохимия растений

Никитин Г.А. Биохимические основы микробиологических производст: Учеб. пособие. - К.: Вища школа, 1992. - 319 с.

Ленинджер А. Основы биохимии: В 3-х т. Т.1. Пер. с англ. - М.: Мир, 1985. - 320 с.

Практикум з біохімії для студентів технологічних спеціальностей денної форми навчання. Частина І /Упоряд. Г.О.Нікітін, А.І.Салюк, О.І.Семенова та ін. - К.: УДУХТ, 1996. - 72 с.

Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія: Навч. посібник. – К.: Вища шк.., 1995. – 536 с.

Кульман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 469 с.

Скурихин И.М., Нечаев А.П. Все о пище с точки зрения химика. – М.: Высш. шк, 1991. – 288 с.

Кучеренко М.Є., Виноградова Р.П. Біохімія: Підруч. для вузів. - К.: Либідь, 1995.- 462 с.

Боєчко Ф. Ф. Біологічна хімія. - К.: Вища шк., 1995. - 538 с.

Филиппович Ю.Б. Основн биохимии. -М.: Висш. шк., 1985. -503с.

Комов В.П., Шведова В.Н. Биохимия: Учеб. для вузов. - М.: Дрофа, 2006. - 638с.

Для студ Тмя та Тмо

Технология мяса и мясопродуктов/ Под ред. Рогова И.А.. -М.: Агропромиздат, 1988.

Технология мяса и мясопродуктов/ Под ред. Соколова А.А.. -М.: Пищевая промышленность, 1970.

Технология мяса и технических продуктов/ Под ред. Горбатова В. М.. -М.: Пищевая промышленность, 1973.

Павловский П.Е., Пальвин В.В., Биохимия мяса. -М.: Пищевая промышленность, 1975.

Борисочкина Л.И., Дубровская Т.А. Технология продуктов из океанических рыб. -М.: Агропромиздат, 1988.