КЛАСИФІКАЦІЯ СУТНОСТЕЙ

К.Дейт визначає три основні класи сутностей: стрижневі, асоціативні і характеристичні, а також підклас асоціативних сутностей - позначення.

Стрижнева сутність (стрижень) - це незалежна сутність.

Асоціативна сутність (асоціація) - це зв'язок типу Б:Б між двома або більше сутностями або екземплярами сутності. Асоціації розглядаються як повноправні сутності:

- вони можуть брати участь у других асоціаціях і позначеннях так само, як стрижневі сутності;

- можуть мати властивості, тобто мати не тільки набір ключових атрибутів, необхідних для вказівки зв'язків, але і будь-яке число інших атрибутів, що характеризують зв'язок.

Характеристична сутність (характеристика) - це зв'язок типу Б:1 або 1:1 між двома сутностями (окремий випадок асоціації). Єдиною метою характеристики в рамках аналізованої предметної області є опис або уточнення деякої іншої сутності. Необхідність у них виникає в зв'язку з тим, що сутності реального світу мають іноді багатозначні властивості. Наприклад, книга може мати декілька характеристик перевидання (доповнене, перероблене, ...) і т.д.

Існування характеристики цілком залежить від сутності, що характеризується. Для опису характеристики використовується нова пропозиція МІМ, що має в загальному випадку вигляд:

ХАРАКТЕРИСТИКА (атрибут 1, атрибут 2, ...) {СПИСОК СУТНОСТЕЙ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ}.

Позначення - це зв'язок типу Б:1 або 1:1 між двома сутностями і відрізняється від характеристики тим, що не залежить від сутності, яку він позначає.

Розглянемо приклад, пов'язаний із зарахуванням співробітників у різні відділи організації. При відсутності жорстких правил (співробітник може одночасно зараховуватися в декілька відділів або не зараховуватися ні в один відділ) необхідно створити опис з асоціацією ЗАРАХУВАННЯ:

Відділи (Номер відділу, Назва відділу, ...)

Службовці (Табельний номер, Прізвище, ...)

Зарахування [Відділи M, Службовці N](Номер відділу, Табельний номер, Дата зарахування).

Проте, за умови, що кожний із співробітників повинний бути обов'язково зарахований в один із відділів, можна створити опис із позначенням СЛУЖБОВЦІ:

Відділи (Номер відділу, Назва відділу, ...)

Службовці (Табельний номер, Прізвище, ... , Номер відділу, Дата зарахування) [Відділи]

У даному прикладі службовці мають незалежне існування (якщо ліквідується відділ, то з цього не випливає, що також повинні бути скорочені службовці такого відділу). Тому вони не можуть бути характеристиками відділів і названі позначеннями. Позначення використовують для збереження повторюваних значень великих текстових атрибутів: "кодифікатори" досліджуваних студентами дисциплін, найменувань організацій і їхніх відділів, переліків товарів і т.п. Опис позначення зовнішньо відрізняється від опису характеристики тільки тим, що сутності, які позначаються, беруться не у фігурні дужки, а в квадратні:

ПОЗНАЧЕННЯ (атрибут 1, атрибут 2, ...)[СПИСОК СУТНОСТЕЙ, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬСЯ].

Як правило, позначення не розглядаються як повноправні сутності, хоча це не призвело б до помилки.

Позначення і характеристики не є цілком незалежними сутностями, оскільки вони припускають наявність деякої іншої сутності, що буде "позначатися" або "характеризуватися". Проте вони все ж являють собою окремі випадки сутності і можуть, звичайно, мати властивості, можуть брати участь в асоціаціях, позначеннях і мати свої власні (більш низького рівня) характеристики. Підкреслимо також, що всі екземпляри характеристики повинні бути обов'язково пов'язані з яким-небудь екземпляром сутності, що характеризується. Проте припускається, що деякі екземпляри сутності, що характеризуються, не мали зв'язків. Перевизначимо тепер стрижневу сутність як сутність, що не є ні асоціацією, ні позначенням, ні характеристикою. Такі сутності мають незалежне існування, хоча вони і можуть позначати інші сутності, як, наприклад, співробітники позначають відділи.