Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) включає рі­зноманітні форми і методи. Основними методами регулювання ЗЕД є:

Ø фінансування зовнішньоекономічної діяльності;

Ø оподаткування;

Ø інвестування;

Ø зовнішнє запозичення;

Ø зовнішня заборгованість;

Ø субсидування експорту.

Методи регулювання відповідають вказаним формам і включають прямі і непрямі способи.

До прямих відносяться адміністративні форми регулювання: ліцензії і квоти; може також встановлюватися державна монополія зовнішньоекономічної ді­яльності (на зовнішню торгівлю, валютні операції тощо).

Ліцензування і квотування експорту і імпорту використовуються як тимчасові заходи для цілей стабілізації і насичення внутрішнього ринку в умовах об­меженості сировинних ресурсів і товарних фондів.

Ліцензія - це дозвіл, що видається компетентними державними органами на право вивезення або ввезення продукції, товарів, валюти, інформації.

Квота - це частка в загальному об'ємі виробництва, призначена для зовніш­ньоторговельної діяльності.

Державна монополія є найбільш нераціональним способом регулювання зо­внішньоекономічної діяльності, але за несприятливих умов для розвитку еконо­міки може застосовуватися для вирішення проблеми врівноваження платіжного балансу за рахунок контролю імпорту і експорту. Даний спосіб може бути засто­сований у формі надання виняткових прав державної компанії (або за участю держави) на здійснення певних зовнішньоекономічних операцій чи на обслуго­вування зовнішньоекономічних зв'язків (наприклад, обов'язкове страхування ім­порту державними страховими компаніями). В цілому такі заходи відносяться до методів нетарифного регулювання.

Непрямі або економічні методи регулювання є більш ефективними та діє­вими, їх застосовують країни з розвиненим зовнішньоекономічним відносинам. До ним відносяться податки, зокрема митні збори, курс валюти, світові ціни, відсоткові ставки за зовнішніми кредитами, курс облігацій, інших цінних папе­рів і платіжних засобів.

Валютний курс або ціна національної грошової одиниці, відображається в грошових одиницях валюти іншої країни, пов'язує всі внутрішні ціни з цінами іншої країни. Коливання валютного курсу змінює ціни на товари іншої країни для вітчизняних споживачів і навпаки, ціни вітчизняних товарів - для спожива­чів іншої країни. Тим самим ці зміни впливають на привабливість експорту і ім­порту. У разі зниження курсу національної валюти щодо валюти іншої країни, розвивається експорт, в протилежному випадку - імпорт, оскільки в першому випадку вітчизняні товари стають дешевшими для іноземців, і розширюється попит на ці товари з їх сторони; у іншому разі імпортні товари дешевшають, і збільшується попит в своїй країні на ці товари.

Система валютних курсів держави може бути організована у формах гнуч­ких (плаваючих») або фіксованих валютних курсів.

При системі гнучких курсів обмін здійснюється на основі попиту і пропо­зиції валют, при системі фіксованих курсів встановлюється певне співвідношен­ня національної валюти до золота або твердої валюти. За умов існування фіксо­ваних валютних курсів держава регулює це співвідношення і тим самим втруча­ється у функціонування ринку валюти з метою досягнення збалансованості пла­тіжного балансу країни. При цьому заниження курсу іноземної валюти по від­ношенню до національної викликає втрати вартості при експорті, які компенсу­ються при імпорті, і, навпаки, при завищенні цього курсу втрати виникають при імпорті, що повинно бути покрито додатковим експортом.

При імпорті (для іноземного імпортера) зниження курсу іноземної валюти по відношенню до національної є передумовою розширення можливостей на мі­сцевому ринку, і, навпаки, підвищення цього курсу веде до згортання ринку у зв'язку із зростанням цін на товари, що імпортуються.

Для вітчизняних імпортерів коливання курсів зумовлює зміну можливостей щодо закупівлі іноземних товарів (за наявності однакової суми коштів у власній валюті).

Таким чином, валютний курс впливає на об'єми експорту і імпорту, які, у свою чергу, держава через фінансові інструменти - податки на експорт і імпорт, митні збори - впливає на величину одержуваних і розподілених фінансових ре­сурсів і фінансовий стан як держави, так і виробників експортних або спожива­чів імпортних товарів, робіт та послуг.

За умови кризових ситуацій (значному спаді виробництва, інфляції, викли­каної незадоволеним попитом) порушуються і спотворюються макроекономічні пропорції і принципи, що визначають зовнішньоекономічну рівновагу. Це су­проводжується загальною орієнтацією споживачів на імпорт, недостатністю екс­портної валютної виручки для покриття зростаючого імпорту, різким знецінен­ням національної валюти по відношенню до твердих валют. В такому випадку національний банк вимушений проводити валютні інтервенції для підтримки курсу власної грошової одиниці, позбавляючись валютних резервів або звертаю­чись за підтримкою до міжнародних фінансових організацій. Подальший розви­ток кризи вимушує державу обмежувати і імпорт, украй необхідний для життє­забезпечення країни, оскільки його нічим оплачувати. У країн з сировинною орі­єнтацією економіки тривалі кризи приводять до виснаження природних ресур­сів, що стають єдиним джерелом експорту, можливої втрати економічної і навіть політичної незалежності.

Податки є важливим регулятором зовнішньоекономічних відносин. З метою регулювання зовнішньоекономічних відносин в світовій практиці застосовують­ся як звичайні податки, так і спеціальні - на доходи (прибуток) спільних підпри­ємств, митні збори (податки на експорт і імпорт).

У багатьох державах проводиться митно-тарифне регулювання експортно- імпортних операцій.

Митний кодекс встановлює принципи митної справи (тобто порядок пере­міщення через кордон товарів і інших предметів, митне оподаткування, оформ­лення, контроль і інші засоби здійснення митної політики) на основі єдності ми­тної території, митних зборів і митних зборів.

Митний тариф призваний регулювати іноземну конкуренцію на внутріш­ньому ринку. Митний тариф - систематизоване зведення ставок митних зборів, якими оподатковуються товари, роботи та послуги, що ввозяться на митну тери­торію будь-якої держави і вивозяться за її межі.

Митні збори - податки, що справляються державою з товарів, що ввозяться на митну територію України, за ставками, передбаченим митним тарифом. У ві­тчизняній практиці набуло поширення адвалерне, специфічне і комбіноване ми­то.

Адвалерне мито нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткову­ваних товарів. Специфічне мито нараховується у встановленому розмірі на оди­ницю оподатковуваних товарів, робіт чи послуг. Комбіноване мито - це поєд­нання обох видів митного оподаткування. Розрізняють ввізні, вивізні, транзитні, сезонні, спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні, протекціоністські, префере­нційні митні збори. В Україні застосовуються імпортне (ввізне), сезонне, спеціа­льне, антидемпінгове та компенсаційне мито.

Митні збори класифікують за такими ознаками:

Ø за способом справлення:специфічні, адвалерні та комбіновані;

Ø за об'єктом оподаткування: імпортні, експортні та транзитні;

Ø за характером: сезонні,антидемпінгові та компенсаційні;

Ø за походженням: автономні, конвенційні та преференційні;

Ø за видами митних ставок: постійні та змінні;

Ø за способом обчислення: номінальні та ефективні.

В світовій практиці митного оподаткування також застосовуються експорт­не мито. Експортними митними зборами оподатковуються окремі види товарів за переліком, визначеним урядом. Справляння експортного мита здійснюється з юридичних осіб, незалежно від форм власності і місця реєстрації, а також фізич­них осіб, що вивозять товари на експорт. Експортне мито сплачується експорте­рами в іноземній та національній валюті і обчислюється по відношенню до мит­ної вартості товарів, робіт та послуг. При вивезенні товарів за бартерними (това­рообмінними) операціями ставка мита зберігається. Експортні митні збори за­стосовуються в багатьох державах і залишаються дієвим регулятором зовніш­ньоторговельного обороту, цін товарів на світових ринках, їх конкурентоспро­можності і в цілому впливають па кон'юнктуру цих ринків.

Економічна суть експортних митних зборів - абсолютна рента. Її сплачує іноземний покупець. При заниженні або відміні експортних мит абсолютна рента в частині заниження або відміни оплачується власником - виробником продукції за рахунок доходів внутрішніх споживачів через зростання внутрішніх цін Занижений рівень експортних митних зборів призводить до марнотратної реалізації природних ресурсів па світовому ринку, а завищений — до зниження виробництва із-за труднощів щодо реалізації ресурсів за кордоном.

В Україні з метою вдосконалення системи державного регулювання зовнішньої торгівлі, з метою ефективної реалізації імпортної політики країни та збільшення доходів державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності, за проваджено імпортний митний тариф. Передбачені імпортним митним тарифом митні збори встановлені у відсотках від митної вартості імпортних товарів і сплачуються в гривнях (з перерахунком митної вартості по курсу гривні, що встановлюється Національним банком) або у вільно конвертованій валюті за ви­бором імпортера.

Митна вартість - це фактично сплачена ціна товару на момент перетину митного кордону. До неї включаються ціна товару згідно з рахунком-фактурою, а та­кож фактичні втрати з транспортування, завантаженню, розвантаження, переван­таження і страхування до пункту перетину митного кордону, комісійні, брокерські і деякі інші витрати. Крім того, до митної вартості товарів, робіт та послуг включа­ють всі податки, збори та платежі, крім мита, які впливають на ціну товарів.

Передбачений диференційований підхід при призначенні ставок тарифу для різних видів товарів: низькі - для товарів першої необхідності і вищі - для друго­рядних товарів.

Система імпортних митних зборів служить захистом національного вироб­ництва від експансії іноземної продукції: підвищеними імпортними митами опо­датковуються товари, що конкурують з вітчизняними, низькими митами - товари і продукти, відсутні або вироблювані в Украні в недостатніх об'ємах. Цей прин­цип одночасно забезпечує фіскальні інтереси держави з наповнення прибуткової частини державного бюджету.

Сезонні митні збори застосовуються для оперативного регулювання ввезення і вивезення товарів при терміні дії, що не перевищує чотирьох місяців.

За умов коли спеціальні митні збори застосовуються в наступних випадках:

Ø при ввезенні товарів в країну загрожує збитками вітчизняним виробни­кам таких або подібних товарів;

Ø як міра попередження відносно учасників зовнішньоекономічних зв'яз­ків, що порушують інтереси даної країни, а також як запобіжний захід щодо не­добросовісної конкуренції;

Ø як міра у відповідь на дискримінаційні і інші дії зі сторони інших дер­жав, що ущемляють інтереси України. .

Антидемпінгові мита застосовуються у разі ввезення на територію країни товарів за цінами істотно нижчими, ніж конкурентна ціна в країні експортера, і якщо таке ввезення наносить або загрожує завдати збитки вітчизняним виробни­кам таких або подібних товарів.

Компенсаційні мита застосовуються в наступних випадках:

Ø при ввезенні товарів при виробництві або експорті яких використову­валися субсидії і якщо таке ввезення наносить або загрожує завдати збитки віт­чизняним виробникам подібних або конкуруючих товарів;

Ø при вивезенні за межі митної території країни товарів при виробництві яких прямо або побічно використовувалися субсидії і якщо такий вивіз наносить . або загрожує завдати збитки інтересам даної країни.

В Україні справляється збір за митне оформлення товарів, що перетинають митний кордон. Крім того, сплачуються такі митні платежі:

Ø митний збір за зберігання товарів;

Ø збір за митний супровід товарів;

Ø плата за інформування і консультування;

Ø збір за видачу ліцензій митними органами і відновлення дії ліцензій;

Ø плата за участь в митних аукціонах;

Ø плата за ухвалення попереднього рішення;

Ø збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформ­лення і відновлення дії атестата;

Ø інші митні платежі.

Державний митний комітет України визначає порядок оправлення митних платежів, а його органи перевіряють сплату платежів при пред'явленні товарів на митний контроль відповідно до митної декларації.

Сплата митних зборів за постачання продукції в інші країни здійснюється відповідно до чинного законодавства та міжурядових угод, укладених з цими країнами.

Митні збори або вживані замість них податки на імпорт є складовими вільної оптової (відпускний) ціни товарів (окрім них, ціна включає фактурну вартість товарів, витрати по закупівлі і доставці товарів до межі, винагорода зовнішньоекономічним і іншим організаціям). Товари, що імпортуються, опадатковуються акцизним збором та податком на додану вартість. З врахуванням торгових надбавок па ці товари формуються вільні роздрібні ціни.

Вартісне регулювання імпорту і експорту може здійснюватися шляхом надання імпортних і експортних субсидій учасникам торгових операцій. Оскільки прямі експортні субсидії заборонені міжнародним законодавством, можуть надаватися приховані субсидії (пільгове кредитування, заниження цін на початкову сировину, матеріали, енергетичні ресурси, субсидування фрахту).