рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Формування та використання валютних запасів

Формування та використання валютних запасів - раздел Философия, Конспект лекцій з дисципліни: РОЗДІЛ І. ФІНАНСИ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ.Фінанси та фінансові відносини як економічні категорії Валютні Ресурси Держави Та Підприємницьких Структур Недержавного Сектору Форм...

Валютні ресурси держави та підприємницьких структур недержавного сектору формуються і використовуються при здійсненні валютних операцій. На лютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валюту, цінні папери, платіжні інструменти в іноземній валюті, операції між нерезидентами і резидентами в національній валюті і з використанням її як платіжного засобу, ввезенням і вивезенням, пересиланням валютних цінностей через кордони країни.

Вони поділяються на поточні операції і операції, пов'язані з рухом капіталу.

До поточних валютних операцій відносяться:

Ø розрахунки за товари і послуги (без відстрочення платежів);

Ø розрахунки по кредитуванню експортно-імпортних операцій на термін не більше 120 днів;

Ø надання і отримання кредитів на термін не більше 120 днів;

Ø переказ і отримання дивідендів, відсотків і інших доходів по депозитах, інвестиціях, позикових та інших операціях;

Ø переклади неторгового характеру: гранти, суми спадку, заробітної пла­ті, пенсій, аліментів тощо.

До валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, відносять:

Ø інвестиції;

Ø оплата майнових і інших прав па нерухомість;

Ø розрахунки з кредитування експортно-імпортних операцій терміном бі­льше 120 днів;

Ø видача і отримання кредитів на термін більше 120 днів.

Валютні операції здійснюються при проведенні всіх видів зовнішньоеконо­мічної діяльності: експорті, імпорті, наданні послуг, інвестуванні капіталів, Між­народному державному і комерційному кредиті, наданні економічної допомоги, русі золотовалютних резервів країни, утриманні дипломатичних та інших орга­нів, зарубіжних відрядженнях, туризмі, міграції населення, міждержавних трансфертах, культурній, науковій, технічній співпраці тощо.

Під час більшості згаданих видів зовнішньоекономічної діяльності не здій­снюється витрачання валютних цінностей, але відтворюються (отримуються) ва­лютні ресурси.

Валютні ресурси є складовою частиною фінансових ресурсів і в свою чергу поділяються на централізовані (державні) і децентралізовані (ресурси підпри­ємств, організацій, установ).

Валютні ресурси держави формуються за рахунок:

Ø виручки від експорту продукції, товарів, робіт і послуг підприємств, ор­ганізації, компаній, фірм тощо;

Ø митних зборів, інших митних платежів, що сплачуються в іноземній валюті, при оформленні операцій щодо переміщення товарів і вантажів через митний кордон;

Ø надходжень від податків, бонусів, роялті, сплачуваних іноземними учасниками угод, контрактів та інших операцій зовнішньоекономічного характеру;

Ø штрафів і пені за порушення валютного законодавства при сплаті їх в іноземній валюті;

Ø надходжень від розміщення депозитів в зарубіжних банках і інших фі­нансових організаціях, а також доходи від використання майна і активів за кор­доном;

Ø кредитів і позик іноземних держав, банків а також міжнародних і між­державних фінансових організацій;

Ø надходжень грантів і безвідплатної допомоги у валюті.

Валютні ресурси значною мірою централізуються у розпорядженні уряду. Місцевим органам влади може передаватися частина загальнодержавних валют­них ресурсів для виконання пріоритетних завдань або виконання частини зага­льнодержавної програм. Крім того, місцеві органи влади можуть залучати валю­тні ресурси у формі іноземних кредитів, а також купувати валюту на валютній біржі. Уповноважені органи держави і його фінансові агенти також можуть бути покупцями валюти на валютному ринку.

Валютні ресурси держави використовуються на наступні заходи:

Ø Національним банком для здійснення «валютних інтервенцій» - прода­жу іноземної валюти з метою підтримки курсу національної валюти на регульо­ваному рівні, визначеному стратегічними планами щодо забезпеченню стійкого курсу національної валюти;

Ø Міністерством фінансів для погашення зовнішньої заборгованості, згі­дно з графіком її погашення, у встановлені угодами про позики терміни, сплати внесків за членство в міжнародних організаціях, фінансування роботи посольств, консульств, представництв і подібних органів в інших країнах;

Ø урядовими органами для задоволення державних потреб - централізо­ваних закупівель імпортних товарів і предметів першої необхідності (сировини, палива, енергоносіїв, техніки, деяких видів продовольства і тощо), необхідних для забезпечення нормального функціонування економіки країни;

Ø органам місцевої влади для забезпечення потреб комунального господарства, невиробничої сфери, розвитку місцевої інфраструктури, різних поточ­них потреб населення регіонів.

Основним джерелом валютних ресурсів компаній, фірм і організацій всіх форм власності є валютна виручка від продукції, що експортується. Частина валютної виручки після сплати податків і митних зборів підприємства зобов'язані продавати Національному банку за встановленим курсом, а частину - через уповноважені банки на внутрішньому валютному ринку відповідно до порядку, встановлюваного Національного банку. Валюта, що залишилася після обов’язкової продажі та сплати встановлених законодавством податків і мит, залишається у розпорядженні юридичних осіб і використовується на розсуд влас­ника або засновника.

Господарські суб'єкти, що не проводять експортні операції і що потребу­ють валюти, придбавають її на валютних ринках шляхом обміну національної валюти.

Наступним джерелом формування валютних ресурсів господарських суб'єк­тів - валютні кредити банків. Для компаній, фірм, зайнятих випуском продукції або наданням послуг, що мають пріоритетний характер, важливих з погляду роз­питку галузі, регіону, національного господарства в цілому або тих, що беруть участь в реалізації відповідних програм розвитку, кредити, одержані від інозем­них банків, можуть гарантуватися урядом країни. В Україні подібна практика поступово обмежується в зв'язку з необхідністю розвитку принципу комерційно­го розрахунку і перенесення відповідальності за ефективне використання пози­кових засобів на їх користувачів. Для фінансування аналогічних напрямів виро­бництва валютні засоби компаніям, фірмам можуть виділятися за рішенням уря­ду з централізованих валютних ресурсів.

Для господарських суб'єктів, що діють на пайових умовах (акціонерних, спільних, кооперативних товариств), поповнення валютних ресурсів може дося­гатися за рахунок додаткових валютних внесків їх учасників.

Джерелом надходжень валютних ресурсів є також компенсації за невиконання договорів, угод, зобов'язань по контрактах, призначених арбітражними органами, страхових відшкодувань у валюті з боку страхових організацій інших країн.

Валютні ресурси, у порядку перерозподілу, можуть бути виділені підпорядкованим господарським суб’єктам з боку вищестоящих організацій та установ

За рахунок перерахованих джерел валютних ресурсів створюють валютні фонди господарських суб'єктів, використовувані в подальшому на цілі виробничого і соціального розвитку. Можливими напрямами їх використання є:

Ø нарощування експортного потенціалу компаній, фірм, що діють на світових ринках;

Ø організація виробництва імпортозамінної продукції або розширення діючого виробництва такої продукції, для досягнення цієї мети за рахунок валютних ресурсів купляється обладнання інструменти, матеріали, технології, ліцензії, ноу-хау, проводяться операції по лізингу основних засобів, запрошуються іноземні фахівці, навчаються кадри;

Ø погашення валютних кредитів і відсотків за їх використання;

Ø сплата комісійних винагород спеціалізованим зовнішньоекономічним організаціям за послуги із сприяння в здійсненні операцій на зовнішніх ринках

Ø капіталовкладення у придбання цінних паперів іноземних комшній, фірм, фінансових і кредитних установ;

Ø сплата штрафів, пені, компенсацій за порушення умов договорів, контратів за зовнішньоекономічними зобов'язаннями;

Ø купівля національної валюти для забезпечення внутрішніх потреб;

Ø придбання імпортних товарів споживчого і культурно-побутового при значення, медикаментів, медичного устаткування і інструментів для задоволення потреб колективів організацій (згідно встановленим нормативам).

Можливі й інші шляхи використання валютних ресурсів (на розсуд власника або засновників).

Юридичні особи мають право об'єднувати валютні фонди, що належать їм для виконання загальних завдань розвитку - розширення виробничої інфраструктури, будівництва об'єктів сумісного користування, проведення наукових досліджень і впровадження результатів наукових розробок у виробництво, фінансування перспективних проектів, інформаційних систем, маркетингових досліджень тощо.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Конспект лекцій з дисципліни: РОЗДІЛ І. ФІНАНСИ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ.Фінанси та фінансові відносини як економічні категорії

П К БЕЧКО Л Д ТУЛУШ В П БЕЧКО П М БОРОВИК...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Формування та використання валютних запасів

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Контрольні запитання
1. Які кредитні відносини виникають у держави? 2. Охарактеризуйте функції державного кредиту. 3. Викладіть систему класифікації державного кредиту. 4. Назвіть форми держа

Соціальне страхування
Соціальне страхування - це система економічних відносин щодо перерозподілу частини ВВП з метою матеріальної підтримки громадян у разі втрати ними працездатності та роботи і для охорони їх здоров’я.

Майнове та особисте страхування
Економічні відносини, властиві майновому і особистому страхуванню, пов'язані з відшкодуванням збитків в процесі суспільного виробництва, за умови, якщо цей процес порушується в результаті стихійних

Види майнового та особистого страхування
Критеріями класифікації є відмінності в об’єктах страхування з урахуванням категорії страхувальників, об’єму страхової відповідальності і встановленого законодавством порядку організації страхуванн

Категорії майнового і особистого страхування
  Страховик – це організація, яка здійснює страхування і приймає на себе зобов’язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму.

Фінансовий рииок як економічна категорія
Фінансовий ринок - це економічні відносини, пов'язані з рухом грошового капіталу в різних формах, а також цінних паперів, що є складовою системи ринкових відносин, яка органічно пов'язана з кругооб

Ринок цінних паперів
Ринок цінних паперів - це частина фінансового ринку, на якому продаються і купуються різні види цінних паперів, випущених (емітованих) підприємницькими суб'єктами та державою. Функціонування цього

Учасники фондового ринку
Учасниками ринку цінних паперів є емітенти цінних паперів, інвестори та інвестиційні посередники, що здійснюють свою діяльність на Фондовому ринку. Емітентами називають юридичних осіб, дер

Фондова біржа
Фондова біржа - це фінансова інституція, що займається забезпеченням не­видних умов нормального обігу цінних паперів, встановленням цін на них та розповсюдженням інформації про них. Фондов

Інші сегменти фінансового ринку
Крім фондового ринку, складовими фінансового ринку є ринки грошей, кредитних ресурсів та фінансових послуг. Основним завданням ринку грошей є забезпечення оптимальної структури грошової ма

Особливості фінансової діяльності на міжнародному рівні
Зовнішньоекономічна сфера діяльності охоплює широке коло відносин пов'язаних з участю держави, її фізичних та юридичних осіб у торгівельних, фінансових і інших економічних зв’язках з закордонними ф

Міжнародний фінансовий ринок
Перерозподіл фінансових ресурсів шляхом їх купівлі-продажу на міжнародному рівні забезпечує міжнародний фінансовий ринок. Слід зазначити, що між народний фінансовий ринок як фінансово-економічна ка

Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) включає рі­зноманітні форми і методи. Основними методами регулювання ЗЕД є: Ø фінансування зовнішньоекономічної діяльності

Зведений платіжний баланс
Платіжиий баланс - це система показників, що узагальнено відображають господарські операції даної країни з рештою країн світу за певний інтервал часу. Він включає наступні розділи:

Контрольні запитання
1. Які види діяльності відносяться до зовнішньоекономічної сфери? 2. У чому полягають особливості експортно-імпортних операцій в Україні? 3. Назвіть проблеми залучення іноземного

Взаємозв’язок фінансових потоків та інфляційних процесів
Інфляція - це знецінення грошей, що проявляється через нерівномірне зростання цін на товари і послуги. Під час інфляційних процесів відбувається пору­шення законів грошового обігу, процесу суспільн

Антиінфляційна політика держави
З метою врегулювання інфляційних явищ та процесів держава може засто­сувати один із двох видів антиінфляційної політики: Ø адаптаційна політика або пристосування до умов інфляції, к

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аграрна реформа в Україні / П.І.Гайдуцький, П.Т.Саблук, М.Я. Дем'яненко, Ю.О. Лупенко, М.М. Федоров та ін.; За ред. П.І. Гайдуцького. -К.: ННЦІАЕ, 2005 - 424 с. 2. Економічні та позаеко

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги