Категорії майнового і особистого страхування

Страховик – це організація, яка здійснює страхування і приймає на себе зобов’язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму.

Страхувальник - фізична особа або юридична особа, що сплачує страхові внески, має право одержати на основі закону або договору грошову суму при настанні страхового випадку.

Застрахована особа - особа, на користь якої укладений договір страхування. Поняття «страхувальник» і «застрахований» співпадають, окрім страхування дітей, весільного страхування, страхування працівників за рахунок підприємств

Страховий випадок - це подія, з настанням якої угодою страхування або законом передбачається виплата страхового відшкодування. Страховий випадок як правило, має ознаки вірогідності та випадковості.

Об’єктами майнового страхування є матеріальні цінності. Об’єкти особистого страхування - це життя, здоров’я та працездатність громадян.

Страхова оцінка майна - це його вартість, що враховується при укладеній страхової угоди. В основному вона співпадає із загальноприйнятою оцінкою майна - балансовою вартістю, ринковою ціною тощо, проте в окремих випадках проводиться спеціальна оцінка майна, наприклад, при страхуванні урожаю в сільськогосподарських підприємствах, при страхуванні будівель, що належать фізичним особам.

Страхова сума - це фактичний розмір страхового відшкодування, що встановлюється договором страхування. При страхуванні більшості видів майна страхова сума встановлюється в розмірі, нижчому за страхову оцінку. Метою цього є сприяння належному збереженню майна. При особистому страхуванні розмір страхової суми, як правило, встановлюється за бажанням страхувальника,

Страховим збитком при майновому страхуванні є вартість загиблого і пошкодженого майна а також витрати пов’язані з рятуванням майна під час страхового випадку. Він може відшкодовуватися повністю або частково. У особистому страхуванні немає поняття страхового збитку. При закінченні терміну дії договору або у разі смерті застрахованого, виплачується повна страхова сума, а при втраті працездатності - частина страхової суми, відповідно до ступеня втраченої працездатності.

Страхове відшкодування - це виплати, що здійснюють в рахунок покриття збитків. Максимальна його величина визначається страховою сумою і виплачуться при повній загибелі майна. При пошкодженні майна відшкодування складається частину страхової суми.

Страховий платіж - іде платіж страхувальника за певний період, що являє собою частину страхової суми, на яку застраховано майно. У особистому страхуванні в цьому випадку вживається термін «страховий внесок». Розмір страхового плате­жу або внеску залежить від величини страхової суми і тарифної ставки.

Страховий тариф - це страховий платіж з одиниці страхової суми за річний період страхування.

У страховій справі застосовуються перестрахування і співстрахування.

Страховик має право шляхом перестрахування забезпечити покриття частини своїх зобов’язань за договором страхування у іншого страховика без зміни основного договору страхування. Співстрахування допускає об’єднання страховиків за одним договором страхування, при цьому наступає їх солідарна відповідальність перед страхувальником.

Подвійне (множинне) страхування припускає страхування одного і того ж об’єкта у кількох страховиків. При цьому загальна сума страхових відшкодувань, одержана страхувальником від всіх страховиків, не повинна перевищувати реального збитку.

В страховій справі застосовують також інші терміни, зокрема страховий ризик, страховий термін, страхове поле, страховий портфель, системи страхового забезпечення (методи розрахунку страхового відшкодування).

Для правильної організації і проведення страхових операцій використовується система актуарних розрахунків - математичних і статистичних обчислень витрат пов’язаних із страхуванням того чи іншого об’єкта а також тарифні та страхові послуги. Актуарні розрахунки будуються на визначенні ймовірності страхового випадку, частоти і ступеня тяжкості наслідків заподіяного збитку. Це науково обґрунтовані методи визначення собівартості страхових операцій, стразових резервів, страхових сум, інших величин, що використовуються в страховій справі.

16.6. Страхова справа та її організація

За умов ринкової економіки зникає монополія держави на страхову справу замість єдиного органу, що проводив всі види майнового і особистого страхування за умов колишнього СРСР- Держстраху, на страховому ринку створилися безліч страхових компаній, корпорацій, товариств, та інших страхових підприємств різних форм власності. Сфера їх діяльності охоплює як майнове та особисте страхування, так обов’язкове страхування і страхування біржових операцій, вантажів, кредитів, комерційних, правових і інших специфічних ризиків (зміна валютного курсу, простої підприємства внаслідок страйків, безробіття, екологічні ризики тощо).

Страхові організації різних форм власності при здійсненні своєї діяльності користуються рівними правами. В Україні, як і в багатьох інших країнах, страхова діяльність поділяється на галузі «страхування життя» та «загальне страхування».

В свою чергу, страхування життя поділяють на власне страхування життя та так зване аннуїтетне страхування.

В свою чергу галузі страхування поділяються на класи. Страхування життя включає 16 класів, зокрема: страхування від нещасного випадку і хвороб; медичне страхування; страхування автомобільного, залізничного, повітряного і вол ного транспорту; вантажів; майна; підприємницького ризику; цивільно-правової відповідальності власників транспорту, перевізника, за договором, за спричинення шкоди.

Страхові послуги у разі страхування життя надаються страховою організаністю страхувальнику в межах одного або декількох класів страхування шляхом укладання договорів страхування.

Страхування життя - це сукупність видів особистого страхування, що передбачають страхові виплати у випадках смерті застрахованого або дожиття застрахованого до закінчення терміну страхування, чи визначеного договором страхування віку.

Ануїтетне страхування - це сукупність видів особистого страхування, що передбачають проведення періодичних страхових виплат у вигляді пенсії або ренти у випадках досягнення застрахованим певного віку, втрати працездатності ( по віку, інвалідності, хворобі) смерті годувальника, безробіття або інших випадків, що призводять до зниження або втрати застрахованим особистих доходів.

Страхування від нещасного випадку і хвороб - це сукупність видів особистого страхування, які передбачають здійснення страхових виплат у фіксованому розмірі або в розмірі часткової чи повної компенсації додаткових витрат застрахованого на випадок смерті, втрати (повної або часткової) працездатності (загальної або професійної) або іншого отримання шкоди здоров’ю застрахованого в результаті нещасного випадку чи хвороби.

Медичне страхування - це сукупність видів особистого страхування, що передбачають здійснення страхових виплату розмірі часткової або повної комнепсації витрат застрахованого, викликаних його зверненням до медичних установ з метою отримання медичних послуг, які включені в програму медичного страхування.

Страхування транспорту - це сукупність видів страхування, що передбачають здійснення страхових, виплат у розмірі часткової чи повної компенсації збитків, нанесених майновим інтересам особи, пов’язаних з володінням, користуванням, розпорядженням транспортним засобом, внаслідок його пошкодження знищення або крадіжку.

Страхування вантажів - це сукупність видів страхування, що передбачають здійснення страхових виплат у розмірі часткової або повної компенсації збитків, нанесених майновим інтересам особи, пов’язаним з володінням, користуванням, розпорядженням вантажем, унаслідок його пошкодження, знищення чи пропажі незалежно від способу транспортування вантажу.

Страхування майна - це сукупність видів страхування, що передбачають проведення страхових виплат у розмірі часткової чи повної компенсації збитків нанесених майновим інтересам особи, пов’язаним з володінням, користуванням розпорядженням майном, унаслідок його пошкодження або знищення.

Страхування підприємницького ризику - сукупність видів страхуванання, що передбачають здійснення страхових виплат за умов отримання збитків від підприємницької діяльності із-за порушення зобов’язань контрагентами підприємця, що є страхувальником, або зміни умов цієї діяльності, за незалежними від підприємця обставинами, тобто у разі виникнення ризику неотримання очікуваних доходів.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і страхування цивільно-правової відповідальності перевізників - це сукупність видів страхування, що передбачають проведення страхових виплат у розмірі часткової чи повної компенсації збитку, нанесеного майновим інтересам особи, пов’язаним з його обов’язком відшкодувати збиток, нанесений третім особам, у зв’язку з виристанням транспортного засобу для власних потреб, або як перевізником.

Страхування цивільно-правової відповідальності за договором та цивільноправової відповідальності за нанесення шкоди - це сукупність видів страхування, що передбачають проведення страхових виплат у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Учасниками страхового ринку в Україні є:

Ø страхова організація;

Ø страховий брокер;

Ø страховий агент;

Ø страхувальник та застрахований;

Ø актуарій;

Ø уповноважена аудиторська організація (уповноважений аудитор);

Ø товариство взаємного страхування;

Ø інші фізичні І юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність пов’язану із страхуванням.

Страхова діяльність є основним видом підприємницької діяльності, здійснованою страховою організацією.

Страхова організація, окрім страхової діяльності, має право здійснювати наступні види діяльності:

Ø інвестиційну діяльність в порядку, передбаченому нормативно- правовими актами уповноваженого державного органу;

Ø видачу своїм страхувальникам позик в межах, передбачених відповідним договором накопичувального страхування (для страхової організації);

Ø продаж спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується

для автоматизації діяльності страхових організацій;

Ø продаж спеціальної літератури по страхуванню і страховій діяльності на будь-яких видах носіїв інформації;

Ø продаж або здачу в оренду майна, що раніше придбаного для власних потреб (страхової організації) або поступило в її розпорядження в зв’язку з укладанням договорів страхування;

Ø надання консультаційних послуг з питань, пов’язаних із страховою діяльністю;

Ø організацію і проведення навчання з метою підвищення кваліфікації фахівців у області страхування (перестрахування);

Ø страхове посередництво;

Ø участь в створенні консорціуму або простого товариства.

Страхова організація, яка здійснює діяльність з накопичувального страхування, має право надавати позики своїм страхувальникам з урахуванням вимог нормативно-правових актів уповноваженого державного органу.

Засновниками і акціонерами страхової (перестрахової) організації є фізичні та юридичні особи - резиденти і нерезиденти України.

Держава може бути засновником і акціонером страхової (перестрахової) організації лише в особі Уряду України.

Підприємства, більше п’ятдесяти відсотків статутного капіталу яких належить державі, не можуть виступати засновниками і акціонерами страхової (перестрахової) організації.

Держава несе відповідальність за зобов’язаннями страхової (перестрахової організації, засновником або акціонером якої вона є. Розмір такої відповідальності обмежений розміром внеску держави до статутного фонду такої організації

Страхова (перестрахова) організація в обов’язковому порядку формує такі колегіальні органи:

Ø рада директорів - орган управління;

Ø правління - виконавчий орган;

Ø ревізійна комісія - контрольний орган.

Основні завдання державного регулювання у сфері страхування це:

Ø створення і підтримка стабільної страхової системи в Україні, а такої формування інфраструктури національного страхового ринку;

Ø регулювання страхового ринку і нагляд за страховою діяльністю;

Ø законодавче закріплення основ страхування, встановлення видів обов'язкового страхування, принципів участі України в системі міжнародного страхування;

Ø захист прав і законних інтересів страхувальників та застрахованих осіб

Реалізація державної політики у сфері страхування, включаючи забезпечення державного контролю за станом справ на страховому ринку, здійснюється органами державної влади та управління в межах їх компетенції.

Забороняється втручання державних органів і їх посадовців в діяльність страхової (перестрахової) організації та страхового брокера, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України.

Державний комітет з нагляду за страховою діяльністю - це державний орган, що здійснює функції і повноваження щодо регулюванню страхового ринку нагляду за страховою діяльністю відповідно до законодавства України. Він виконує такі функції та наділений наступними повноваженнями:

Ø проводить державну політику щодо забезпечення функціонування страхової системи в Україні та формуванню інфраструктури національного страхо­вим ринку, захисту законних інтересів страхувальників а також інших учасників

стравого ринку;

Ø визначає принципи і методи регулювання страхового ринку, порядок організації нагляду за страховою діяльністю;

Ø видає дозволи на створення страхових (перестрахових) організацій, придбання права контролю над ними, їх добровільну реорганізацію і ліквідацію, згоду на відкриття філій і представництв страхових, (перестрахових) організацій як на території, так і за межами України;

Ø видає ліцензії на право здійснення страхової (перестрахової) діяльності, діяльності страхового брокера, актуарної діяльності на страховому ринку, аудиту страхових (перестрахових) організацій;

Ø встановлює нормативи, норми та ліміти для страхової (перестрахової) організації, здійснює контроль за їх дотриманням;

Ø здійснює контроль за діяльністю ліквідаційних комісій щодо ліквідації страхових (перестрахових) організацій;

Ø визначає кваліфікаційні вимоги для керівних працівників страхових і перестрахових організацій, видає згоду на їх обрання (призначення);

Ø здійснює аналіз, оцінку і контроль фінансової стійкості і платоспроможності страхової (перестрахової) організації;

Ø встановлює порядок обліку страховою організацією договорів страхування (страхових полісів);

Ø веде реєстр страхових (перестрахових) організацій, страхових брокерів, актуаріїв і уповноважених аудиторів;

Ø визначає перелік, форми, терміни надання фінансової та іншої звітності страховими (перестраховими) організаціями, страховими брокерами для забезпечення своїх контрольних і наглядових функцій;

Ø накладає санкції на професійних учасників страхового ринку;.

Ø ухвалює рішення щодо припинення дії ліцензій і відгук ліцензій, виданих професійним учасникам страхового ринку;

Ø встановлює за згодою з відповідним державним органом з питань бухгалтерського обліку і аудиту стандарти бухгалтерського обліку страхових (перестрахових) організацій;

Ø у порядку, передбаченому законодавством України, вживає заходи щодо примусового викупу акцій страхової (перестрахової) організації;

Ø здійснює інші функції, повноваження і права відповідно до вимог чинного законодавства України.

Платоспроможність страхової (перестрахової) організації визначається її здатністю своєчасно і повністю виконувати свої фінансові зобов’язання. Показниками платоспроможності страхової (перестрахової) організації є дотримання нею нормативних співвідношень між зобов’язаннями і активами з урахуванням їх ліквідності.

Фінансова стійкість страхової (перестрахової) організації визначається її здатністю зберігати свою платоспроможність протягом всього терміну дії прийнятих на себе зобов’язань за договорами страхування і перестрахвання з врахуванням можливого несприятливого впливу зовнішніх фінансових і інших чинників. Показники фінансової стійкості страхової (перестрахової) організації включають:

Ø мінімальні розміри статутного і власного капіталів;

Ø вартість активів і ступінь їх диверсифікації;

Ø розміри страхових резервів і інших зобов’язань;

Ø показники платоспроможності;

Ø співвідношення об’ємів зобов’язань по страхуванню і перестрахуванню;

Ø рентабельність (прибутковість) страхових, що надаються, і перестрахових послуг;

Ø ефективність здійснюваної інвестиційної політики.

Для забезпечення виконання прийнятих зобов’язань за діючими договорами страхування і перестрахування страхова (перестрахова) організація повинна мати сформовані страхові резерви в розмірі, розрахованому актуарієм. Кошти страхових резервів призначені виключно для здійснення страховою (перестраховою) організацією страхових виплат, пов'язаних з виконанням своїх зобов’язань за діючими договорами страхування і перестрахування.

У разі порушення законодавства про страхування і страхову діяльність уповноважений державний комітет з нагляду за страховою діяльністю має право направити суб’єктам страхової діяльності письмове розпорядження про усунення ииявлених порушень.

Застосування санкцій до страхової (перестрахової) організації здійснюється державним комітетом з нагляду за страховою діяльністю або судом. Державний комітет з нагляду за страховою діяльністю має право застосувати наступні санкції:

Ø накладення штрафу;

Ø призупинення дії ліцензії;

Ø відкликання ліцензії;

Ø ухвалення рішення про примусовий викуп страхової (перестрахової) організації у її акціонерів і продажа її новому інвестору;

Ø усунення від виконання службових обов’язків керівних працівників страхової (перестрахової) організації.

Законодавством передбачено наступні підстави для ліквідації страхової (перестрахової) організації:

Ø за рішенням її акціонерів за наявності дозволу державного комітету з нагляду за страховою діяльністю (добровільна ліквідація);

Ø за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством України.

Страхова (перестрахова) організація і страховий брокер здійснюють облік операцій, що проводяться ними, відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку.

Перелік, форми і терміни надання фінансової та іншої звітності страховими (перестраховими) організаціями встановлюються державним комітетом з нагляду за страховою діяльністю.

Страхова (перестрахова) організація зобов’язана надавати державному комітету з нагляду за страховою діяльністю у відповідь на його запит дані про своє майно, зокрема те, що знаходиться за межами України, про розміри прийнятих зобов’язань, наданих гарантій та поручительств, про здійснені операції щодо страхування та перестрахування, відомості про участь в створенні інших юридичних осіб, включаючи відомості, що становлять страхову таємницю. Держаний комітет з нагляду за страховою діяльністю має право на отримання таких даних від страхових та пере страхових організацій з метою виконання своїх контрольних і наглядових функцій.

Страхова (перестрахова) організація проводить щорічний обов’язковий аудит своєї діяльності. Аудиторські висновок за підсумками року є невід’ємній частиною річної фінансової звітності страхової (перестрахової) організації.

Напрямками подальшого розвитку страхування в Україні є:

Ø активна участь державного страхування у створенні страхового ринку та розширення діяльності альтернативних страхових організацій, в першу чергу акціонерних страхових компаній. Страхова система держави повинна стати одним з елементів ринку, одним з учасників конкурентної боротьби, під впливом якої вона розвиватиметься та вдосконалюватиметься;

Ø створення товариств взаємного страхування, страхування всередині галузі, тобто самострахування;

Ø створення страхових підприємств із залученням іноземного капіталу створення спільних страхових підприємств із зарубіжними компаніями, акредитація представництв провідних іноземних страхових і брокерських фірм. При цьому, діяльність спільних та іноземних страхових організацій повинна враховувати фінансові і валютні інтереси, орієнтуватися на проведення страхових операцій, що сприяють розширенню сфери залучення зарубіжних кредитів, інвестицій і технологій, забезпеченню стабільності роботи підприємств, пов’язаних і експортом і імпортом, із зарубіжним ринком товарів широкого вжитку та обладнання;

Ø розвиток перестрахування в рамках різних держав з метою страхового захисту від тяжких та небезпечних ризиків, що виходять за межі однієї держави - землетрусів, екологічних катастроф, засухи або взаємодії у формі співстрахування таких ризиків (організація страхових пулів).

Світовий та вітчизняний досвід страхової справи показують, що страхова справа є перспективним та вигідним напрямком бізнесу, а могутні страхові компанії займають в ринковій економіці тверді позиції, диверсифікуючи свою діяльність в суміжні галузі бізнесу, формуючи при цьому органічні та фінансово- стійкі ринкові структури.

Контрольні запитання:

1. Які обставини зумовлюють необхідність страхування?

2. Яка природа страхових відносин?

3. Які характерні риси властиві категорії страхування?

4. Які складові сукупності страхових відносин?

5. Які методи використовуються для формування страхових фондів?

6. У чому виявляються особливості страхових відносин в умовах ринку?

7. Що таке відносини соціального забезпечення і соціального страхування?

8. У чому проявляються особливості майнового і особистого страхування як частини страхових відносин в суспільстві?

9. У чому особливості страхових фондів у сфері майнового та особистого страхування?

10. Які функції майнового та особистого страхування?

11. Що таке страхова справа?

12. Назвіть критерії класифікації майнового та особистого страхування.

13. Що таке майнове страхування?

14. Назвіть основні види особистого страхування і стисло охарактеризуйте кожний з них.

15. Наведіть приклади обов’язкового і добровільного страхування та його видів.

16. Що таке актуарні розрахунки?

17. Перерахуйте відомі вам терміни страхової справи і розкрійте їх зміст.

18. Які вам відомі органи контролю за діяльністю страхових компаній і організацій?

19. Які методи забезпечення фінансової стійкості страховиків?

20. Назвіть основні напрямки розвитку страхової справи в Україні?

 

Завдання для самостійного опрацювання:

Питання, які студенти повинні опрацювати самостійно:

1.1. Особливості функціонування страхового ринку України. Регулювання страхової діяльныстю.

1.2. Страхування як сфера фінансової діяльност

1.3. Страховий ринок як складова фінансового ринку.

1.4. Конкуренція на страховому ринку України.

Завдання для самоконтролю:

Завдання 1. Скласти перелік найбільш відомих страхових компаній України.

Завдання 2. Основні терміни та поняття.

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифрами, знайдіть від­повідний термін чи поняття:

А) страхування;

Б) перестрахування;

В)страхові платежі;

Г) страхове відшкодування;

Д) страхова сума;

Е) майнове страхування;

Є) соціальне страхування;

Ж) медичне страхування

З)обов ’язкове страхування;

И) страховий портфель.

1.Сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду стра­хування так і з усіх видів.

2.Перерахування одноразово чи поетапно коштів страхувальником страхо­вику.

3.Система обмінно-перерозподільних відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності.

4.Передання договору страхування від одного страховика до іншого.

5. Виплата страховиком застрахованому повної чи часткової суми збитків.

6.Сума, на яку застрахований той чи інший об’єкт.

7.Страхування рухомого чи нерухомого майна юридичних і фізичних осіб.

8.Страхування, яке здійснює держава в обов’язковому порядку через загальнодержавні цільові фонди.

9.Страхування об’єктом якого є здоров’я громадян.

10.Страхування працездатності і працевлаштування громадян.

Завдання 3: Правильно/ неправильно.

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження;

1.Самострахування грунтується на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формує власні страхові фонди за рахунок власних ресурсів і доходів.

2.Централізоване страхове забезпечення ґрунтується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок власних коштів.

3.Самострахування і централізоване страхове забезпечення може здійснюватись в натуральній і грошовій формах.

4.Основними суб’єктами страхування є страховик, страхувальник і застра­хований .

5.Співстрахування - це участь у страхуванні одного страховика.

6.Страховий тариф - це розмір плати з одиниці страхового відшкодування.

7.При пропорційній системі відповідальність розподіляється між страхови­ком і застрахованим у пропорції, яка відображає співвідношення між страховою сумою і вартісною оцінкою об’єкга страхування.

8.Перестрахування не супроводжується грошовими потоками, пов’язаними і переміщенням коштів страхового фонду між двома страховиками.

9.Страхова подія являє собою подію, що фактично настала.

10.Страховий випадок - це можлива подія, настання якої може спричинити

збитки.

11.Документ, який засвідчує факт настання страхового випадку, називається страховим полісом.

12.Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються, формують. страховий ринок.

13.Страхове поле - це наявність потенційних страховиків з певного виду страхування.

14.При страхуванні відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завданні збитки третім особам.

15.При медичному страхуванні страхове відшкодування здійснюється у формі оплати лікування.

 

Тематика рефератів:

1.Державне та недержавне страхування, його види, функції та завдання.

2.Недержавне страхування за кордоном.

3.Діяльність найбільших вітчизняних і зарубіжних страхових компаній на території України.