Історичні аспекти та сутність фінансів.

 

Термін "фінанси" походить від латинського слова «finis», що означає кінець, закінчення, фініш.

У древньому світі й у середні століття термін «finis» застосовувався в грошових відносинах, виникаючих між державою (в особі короля, суддів і т.п.) і населенням. Він виражав остаточний розрахунок, тобто означав завершення грошового платежу.

Особи, що сплатили внески на користь судді, короля або різних державних органів, одержували на руки документ, називаний «fine».

Згодом від назви цього документа відбувся термін «financia», що на латинській мові означав грошовий платіж.

Розглянемо це питання через призму історії розвитку даної категорії. Термін «finansia» виник в XIII-XV ст. у торговельних містах Італії й спочатку позначав будь-який грошовий платіж. Надалі термін одержав міжнародне поширення й став уживатися як поняття, пов'язане із системою грошових відносин між населенням і державою із приводу утворення державних фондів коштів.

В XVI в. у Франції латинський термін «financia» перетворюється у французький термін «finance», що означає готівку, дохід. Цей термін використовується в змісті як сукупність публічних (тобто державних) доходів і видатків і поступово трансформується в сучасне поняття фінансів.

Які передумови виникнення фінансів? Чому тільки в середні віки виникли дане явище й термін, що відображає його. Адже людство задовго до цього мало гроші, товарно-грошові відносини, державний устрій.

Перша передумова. Саме в Центральній Європі в результаті перших буржуазних революцій хоча й збереглися монархічні режими, але влада монархів була, значно урізано й сам головне відбулося відторгнення глави держави (монарха) від скарбниці. Виник загальнодержавний фонд коштів - бюджет, яким глава держави не міг одноосібно користуватися.

Друга передумова. Формування й використання бюджету стало носити системний характер, тобто виникли системи державних доходів і видатків, з, певним складом, структурою й законодавчим закріпленням. Примітно, що основні групи видаткової частини бюджету практично не змінювалися, в плині багатьох сторіч. Уже тоді були позначені чотири напрямки видатків:

- на військові цілі;

- управління;

- економіку;

- соціальні потреби.

Цікавий і той факт, що практично дотепер незмінною (11-13%) залишається частка видатків на управління в бюджетах різних країн у різні періоди.

Третя передумова. Податки в грошовій формі придбали переважний характер, тоді як раніше доходи держави формувалися головним чином за рахунок натуральних податей і трудових повинностей.

Поняття «фінанси» найчастіше ототожнюють із грошима. Однак якщо фінанси й гроші - це те саме, то навіщо існують два різних терміни для однієї й тієї ж категорії? Що ж таке фінанси?

На сучасному етапі розвитку економіки фінанси визначаються як економічні відносини, які виникають при формуванні, розподілі та використання централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів. Не дуже зрозуміло для людини, що не знайома з економічними процесами. Спробуймо пояснити простіше.

Фінанси – категорія абстрактна, на зуб не випробуєш. Тому давайте спробуємо використати уяву. Уявіть, що ви є виробником якого-небудь товару. Визначним фактором для вас є власне факт наявності виробництва. Уявили? Отже, ви стали елементом національної виробничої системи і виробляєте не просто товар, а частину ВВП. Виробництво, як відомо, - це процес. Опишемо його у спрощеному вигляді.

За наявні кошти (Г) ви купили сировину (Т), виробили (В) на її підставі свій товар (Т1), відвантажили його споживачеві, отримали натомість гроші (Г1), частину отриманих грошей (Г2) використали на купівлю нової сировини (Т2), виробили нову партію товару (Т3)… І так далі. Цикл повторюється. Якщо виробничий цикл повторюється, то ми маємо справу з відтворенням. Зобразимо відтворювальний процес у наступному вигляді:

 

(Г–Т…П…Т1–Д1) – (Г2 – Т2… П…Т3 – Д3) .. – (Гn – Тn… П…Тn+1 – Дn+1)

1-й цикл 2-й цикл n-й цикл

 

Виникає питання: де ж тут фінанси?

Відповідь: за дужками. Саме за дужками гроші Г1 трансформуються у гроші Г2.

А тепер більш детально розглянемо те, що відбувається «за дкужками» відтворювального процесу.

Вінцем кожного виробничого циклу є акт товарно-грошових відносин: Т – Г. При цьому:

а) ви віддаєте товар;

б) натомість отримуєте гроші («дужка закривається»);

І ось тут починають проявлятись фінанси: отримавши кошти, ви здійснюєте їх цільовий розподіл:

1. Частина грошей видається на заробітну плату (сформували фонд заробітної плати).

2. Частина грошей у вигляді нарахувань на фонд заробітної плати йде на формування другого за величиною фонду фінансових ресурсів в Україні – Пенсійного фонду України (ПФУ).

3. Частину грошей (ті самі Г2) виділяють на закупівлю сировини (так званий фонд закупівлі сировини).

4. Частина коштів спрямовується на сплату податків (формується найбільший в Україні фонд фінансових ресурсів – державний бюджет).

5. Якщо після сплати податків щось залишилось, теж розподіляємо:

- на будівництво нового цеху (формуємо фонд розвитку);

- на всяк випадок (резервний фонд).

Цей список може бути коротшим, а може бути й довшим. Скільки фондів створювати на підприємстві (та чи створювати їх взагалі), скільки виділяти грошей на них – вирішувати вам. Все залежить від того, які цілі ви перед собою встановлюєте. При цьому не забувайте, що наявність та розміри деяких фондів на підприємстві передбачені законодавством. Норми відрахувань до держбюджету, ПФУ та інші державні фонди теж регламентовані законом.

Таким чином, у загальних рисах ми спробували відобразити процес первинного розподілу грошей за різними фондами цільового спрямування. І це тільки початок.

Далі, як правило, відбувається перерозподіл – це коли в межах одного фонду гроші перерозподіляються на більш менші фонди, а ті, у свою чергу, на «фондики», і так далі (така собі фінансова матрьошка). Також перерозподіл коштів може відбуватись між різними статтями витрат в межах одного фонду, а ще між різними фондами. Ви, мабуть, чули хоч раз, як який-небудь міністр скаржився, що слід фінансувати Пенсійний фонд з Державного бюджету. На своєму підприємстві ви, якщо вважатимете за потрібне, теж можете «перевести» гроші з одного цільового фонду в інший. Наприклад, в межах фонду заробітної плати, можете урізати статтю витрат на заробітну плату керівництва та збільшити статтю витрат на заробітну плату робітників.

Гроші, які розподілені за різними фондами цільового призначення, отримують статус фінансових ресурсів.

Сукупність грошових фондів цільового призначення, які знаходяться в розпорядженні держави (держбюджет, місцеві бюджети, ПФУ та інші державні грошові фонди), прийнято називати централізованими фінансовими ресурсами.

Сукупність всіх інших грошових фондів цільового призначення (грошових підприємств, організацій, домогосподарств) називаються децентралізованими фінансовими ресурсами.

Будь-який розподільчо-перерозподільчий процес завершується використанням фінансових ресурсів. Наприклад, фонд заробітної плати використовується на виплату заробітних плат. Як тільки фінансові ресурси з фонду заробітної плати переміщуються до кишень робітників, вони на деякий час знов стають грошима до того часу, доки ці гроші знову не почнуть розподілятись. Фонд закупівлі сировини використовується зрозуміло як: ваші Г2 після розподілу за фондами отримають статус фінансових ресурсів вже в того, хто вам сировину продав, т.п.

З наведеної раніше схеми видно, що у кожному з циклів колообігу виробничих фондів фінансів немає. Фінанси забезпечують безперервність колообігу виробничих фондів. Фінанси являють собою об’єктивну передумову для виникнення кожного нового циклу процесу відтворення.

Після ознайомлення з вище викладеним матеріалом, поняття фінансів, надане на початку, має бути цілком зрозумілим, а не являти собою набір слів.

Але залишається нерозкритим питання щодо відмінностей грошей та фінансів.

Кожен об’єкт чи явище, якщо має свою персональну назву, то має і свої, притаманні тільки йому характерні ознаки. Візьмемо, наприклад, піджак і сорочку. І те і інше з матеріалу, і те і інше – одяг. Навіть одягають їх на те саме місце, а називають по-різному. Їх навіть побіжним поглядом не сплутати. І нікому в голову не прийде називати сорочку піджаком. А все знов таки через те, що і піджак, і сорочка мають свої характерні особливості, притаманні лише ним. Фінанси та гроші багато хто плутає, а дехто навіть ототожнює.

А тепер спробуйте відповісти на питання: яка різниця між пасажирами та пасажирськими перевезеннями? Можливо, одразу відповідь сформулювати і не вдасться, але на інтуїтивному рівні скоріш за все відчувається, що це не одне й те саме. Різниця між фінансами та грошима приблизно така сама.

Гроші – самостійна економічна категорія, яка виконує доволі конкретні функції: міра вартості, засіб обігу та ін.

А ми говоримо, що фінанси – це грошові відносини, які виникають в процесі…

Подібно тому, як неможливе існування пасажирських перевезень без пасажирів, так не можу бути фінансів без грошей. Але чи можна всі відносини за участі грошей називати фінансовими?

Давайте знову повернемося до виробничого циклу та дещо уважніше розглянемо, що там відбувається. А відбувається там не що інше, як товарне виробництво. За політекономічним вченням, товарне виробництво – це виробництво товару не для власного споживання, а для обміну. Обмін відбувається або на гроші, або на інший товар. Всілякий товар має важливу економічну властивість – вартість.

Для наочності будемо вважати, що ви виробляєте макарони. Уявіть, що ви обміняли мішок макаронів на два мішки шнурків. Кажучи науковою мовою, ви здійснили акт натурального обміну, в результаті якого вартість в одній товарній формі обміняли на вартість в іншій товарній формі. Відносини в даному випадку є, грошей немає. Як вважає сучасна наука про фінанси, такі відносини з фінансами не мають нічого спільного.

Ідемо далі. Другий мішок макаронів обмінюємо на гроші. Виражаючись науково, ви здійснили ат товарно-грошових відносин, в результаті якого вартість у товарній формі обміняли на вартість у грошовій формі. Відносини ту присутні, гроші теж, а фінанси ні. Чому? Тому що в цих відносинах, крім руху вартості у грошовій формі, присутній зустрічний рух вартості у товарній формі. Багато вчених дійшли висновку, що товарно-грошові відносини (Т-Г, Г-Т) відносяться не до фінансів, а до сфер виробництва і споживання.

Що є тоді відносити до фінансів? Які відносини? Фінансам залишаються ті відносини, в процесі яких відбувається рух вартості тільки у грошовій формі (без зустрічного руху вартості у товарній формі). Відносини, при яких відбувається рух вартості лише в грошовій формі, будемо називати грошовими. Це як раз ті відносини, які відбуваються «за дужками» відтворювального процесу. Давайте ще раз проаналізуємо ці відносини. Що ми там бачимо? А бачимо ми, що там відбувається розподіл та перерозподіл грошей, отриманих від реалізації продукції (тобто розподіл вартості в грошовій формі).

Відповідно, коли ми говоримо про фінанси, ми обов’язково маємо враховувати, що маємо справу не просто з грошовими відносинами, а з розподільчими відносинами.

В процесі фінансових відносин рух вартості в грошовій формі може бути одностороннім або двостороннім. У якості прикладу двостороннього руху вартості у грошовій формі можна розглядати кредитні відносини або відносини інвестування. У першому випадку у вигляді кредиту ви на обумовлений строк отримуєте від банку чиїсь тимчасово вільні фінансові ресурси, покриваєте ними дефіцит своїх фондів, пускаєте їх в оборот, а потім повертаєте банку з відсотками. У другому випадку ви можете, наприклад, частину свого чистого прибутку використати на придбання акцій сусідньої шнуркової фабрики, а потім отримувати звідти дивіденди.

Крім того, неможливо не відмітити, що розподіл відбувається не просто так. Розподіл здійснюється з метою формування та подальшого використання грошових фондів.

З усього вище зазначеного можна сформулювати три характерних ознаки фінансів:

- відносини, за яких відбувається рух (одно- чи двосторонній) вартості в грошовій формі (грошові відносини);

- відносини. Які мають розподільчий характер;

- відносини, які пов’язані з формуванням та використанням грошових фондів.

Саме ці ознаки виділяють сьогодні фінанси від усіх інших економічних відносин, тобто відрізняють сорочку від піджака.

Отже, фінанси – це розподільчі грошові відносини у зв’язку з формуванням та використанням грошових фондів.