рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Обробка внутрішніх поверхонь форми тіл обертання

Обробка внутрішніх поверхонь форми тіл обертання - раздел Философия, Технологічні основи машинобудування План 1. Види Обробки Поверхонь. 2. Обробка Лезовим Інструме...

План

1. Види обробки поверхонь.

2. Обробка лезовим інструментом.

3. Обробка абразивним інструментом.

4. Обробка без зняття стружки.

1. Отвори бувають:

· Циліндричні ступінчасті, конічні, фасонні;

· Відкриті і глухі.

Точність обробки отворів завжди на 1…2 класи більша (гірша) ніж зовнішніх циліндричних поверхонь.

Обробка може бути зі зняттям стружки (обробка лезовим або абразивним інструментом) і без зняття.

До обробки лезовим інструментом належать: свердління, зенкеру­вання, розверчування, розточування (в т.ч. тонке алмазне), протягування.

Абразивна обробка – шліфування, хонінгування, суперфінішу­вання, притирання, доводка.

Без зняття стружки – калібрування за допомогою виглад­жуючих прошивок та кульок, а також розкатування. Ефективний спосіб – прошивання на штампі.

 

2. Свердління дає 4…5 клас точності і шорсткість 10…20.

Подальша обробка – зенкерування, розверчування, розточу­вання, протягування.

При обробці отворів на свердлильному верстаті обертається свердло, на токарних – деталь. Відхилення від осі отвору більше при обертанні свердла. Тому при обробці отворів на свердлильних верстатах використовують пристрої з кондукторними втулками для спрямування різального інструменту (рис.11.1).

 

 

Рис.11.1

Отвори діаметром більше ніж 30 мм свердлять двома свердла­ми (1) і далі обробляють зенкером (2) і розверткою (3) (рис.11.1), а для Ø < 30 мм використовують тільки розвертку (3 клас точності і 0,63…2,5). Для 2 класу точності і шорсткості 0,63…2,5 після свердла отвір зенкерують і розверчують, якщо Ø15…20 мм, а більше 20 мм – 2 розвертки (чорнова (3) і чистова (4)).

При свердлінні отворів під різь діаметр свердла має бути більшим за внутрішній діаметр різі на величину a = 0.3…0,4 мм.

Для обробки використовують свердла: нормальні і для глибо­кого свердління, спеціальні.

Нормальні: спіральні, перові, центрувальні.

Для глибокого свердління: пушечні і на штанзі l = 1,5…2 м з пластинками з твердого сплаву (рис.11.2).

 

Рис.11.2

Зенкери бувають: для чистової і чорнової обробки.

Для отворів Ø > 25 мм добре використовувати зенкери з двома ножами.

Зенкери Ø > 30 мм виготовляють зі вставними ножами.

Замість зенкерів можна використовувати оправки з пластинка­ми або з різцями (обробка великих отворів в умовах дрібносерійно­го і одиничного виробництва).

Для одночасної обробки декількох отворів використовують оправки з насадними зенкерами.

Фаски в отворах знімають зенківками, а потаї під торцеві по­верхні болтів і гвинтів – цековками (можуть бути з направляючими цапфами) (рис.11.3).

У масовому виробництві використовують комбіновані зенкери для одночасної обробки отвору, торця, фаски (рис.11.4).

 

 

Рис.11.3

 

Рис.11.4

Розвертки можуть бути машинні і ручні, суцільні і розсувні.

Ручні мають довгу конічну заточену частину (заборну). Ма­шинні суцільні для отворів діаметром до 30 мм. Для діаметра біль­ше 30 мм – насадні. Розсувні для діаметра 25…100 мм. Зі вставним ножами для діаметра 35…150 мм.

Також можуть бути чистові розвертки з плаваючими пласти­нами, а також коливні оправки для розверток (за принципом кріп­лення клапана вентиля).

В крупносерійному та масовому виробництвах можуть бути комбіновані інструменти: свердло-зенкер, свердло-зенкер-розвертка.

Тонке алмазне точіння проводять при швидкості різання: чавун 150…250 м/хв., бронза 300…400 м/хв., алюмінієві сплави 500…1500 м/хв.

Глибина – 0,05…0,1 мм при подачі 0,01…0,08 мм/об.

Переваги: точність 0,01…0,005 мм на овальність і конусність поверхонь Ø 100…200 мм, шорсткість 0,63…0,32 і простота обробки.

Протягування отворів виконується протяжками або прошив­ками. Протягування замінює розверчування на свердлильному і револьверному верстатах. Круглі протяжки забезпечують 2 клас точності і шорсткість 0,63…0,32.

Є також протяжки квадратні, шпонкові, шліцеві.

Прошивки працюють на повздовжній стиск і можуть мати l = 150…300 мм для глухих отворів.

Верстати для протягування: механічні і гідравлічні, горизон­тальні і вертикальні, одно- і багатошпиндельні (7 група).

3. Шліфування отворів проводять на внутрішньошліфуваль­них верстатах за наступними схемами:

‑ при закріпленні заготовки в патроні і її обертальному русі;

‑ при нерухомій деталі (верстати з планетарним рухом шпинделя);

‑ при обертанні незакріпленої деталі – безцентрове.

Найбільш розповсюджений перший спосіб (рис. 11.5):

D= 0,8…0,9 D; V30 м/с; S=0,003…0,015 мм.

Що менший отвір й вищі вимоги до точності, то менша подача.

Повздовжня подача: для чистової обробки 0,2…0,3 В/мм, для чорнової – 0,6…0,8 В/мм.

 

 

Рис.11.5

Другий спосіб (при нерухомій деталі) реалізовують за наступ­ною схемою (рис.11.6).

 

Рис.11.6

Безцентрове шліфування (рис.11.7) дає точність обробки по 1…2 класу. Діаметри обробки – 10…200 мм. Не можна обробляти деталі, що мають на зовнішній поверхні бурти і виступи, конічні внутрішні поверхні.

 

 

Рис.11.7

Хонінгування отворів проводять спеціальним інструментом (хоном), що має абразивні бруски, які можуть розсуватися механіч­ним, гідравлічним або пневматичним способом (рис.11.8).

 

Рис.11.8

Хон здійснює обертальний рух, а також зворотньо – посту­пальний. Зону обробки охолоджують солярою.

Хонінгування дає шорсткість 0,16…0,32 і 1…2 клас точності.

Верстати для хонінгування :одно- або багатошпиндельні (до 6).

Вони мають наступні перевагу над внутрішньошліфувальними:

‑ забезпечують циліндричність поверхні;

‑ відсутність вібрації;

‑ плавність ходу хонінгувальної головки (гідравлічна подача).

Припуск на хонінгування – 0,05…0,1 мм знімають за 1…2 хв. При цьому швидкість різання V= 60…70 м/хв для чавуну, бронзи, V= 45…60 м/хв. – сталь, швидкість вертикальної подачі 12…15 м/хв.

Отвори зі шліцевими і шпонковими пазами обробляють хона­ми з нахиленими брусками. Кут 0 = 15…300.

Абразивний матеріал брусків: електрокорунд карбід кремнію, ельбор. Алмазні бруски дають в 10 разів більшу стійкість.

Притирання отворів здійснюють притирами з чавуну, міді (рис.11.9). Притир розтискається пружинами. Притирання відбу­вається при обертанні притира на ½ оберта у двох протилежних напрямах з одночасним рухом вздовж осі з поливанням солярою. Притирання дає шорсткість 0,16…0,08.

 

Рис.11.9

 

4. Обробку отворів без зняття стружки здійснюють про­гладжуючими прошивками, калібруванням кульками (дорнування) та розкатуванням роликами (рис.11.10).

 

Рис.11.10

Питання для самоконтролю

 

1. перерахуйте види обробки внутрішніх поверхонь.

2. Охарактеризуйте процес свердління.

3. Охарактеризуйте процеси напівчистової та чистової обробки отворів.

4. Опишіть процес тонкого алмазного розточування.

5. Охарактеризуйте процес протягування отворів.

6. Перерахуйте способи шліфування отворів.

7. Охарактеризуйте процес шліфування отвору при закріпленні заготовки в патроні.

8. Охарактеризуйте процес шліфування отвору на безцентро­вошліфувальному верстаті.

9. Охарактеризуйте процес хонінгування отворів.

10. Охарактеризуйте процес притирання отворів.


– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Технологічні основи машинобудування

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ... Кафедра технології матеріалів та інженерної графіки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Обробка внутрішніх поверхонь форми тіл обертання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Структура виробничого процесу. Типи машинобудівних підприємств
План 1. Зміст дисципліни. 2. Виріб і його елементи. 3. Виробничий і технологічний процеси. 4. Типи машинобудівного виробництва та його технологічні характеристик

Великі деталі -  2000 кг
Таблиця 1.2. Залежність типу серійного виробництва від кількості деталей Тип виробництва Кількість оброблюваних деталей за рік

Машин та деталей
  План 1. Загальний огляд видів обробки деталей машин. 2. Основні фактори, що впливають на характер технологічного процесу механічної обробки. 3. Технологіч

Вимоги до штамповок і поковок
а) відсутність різких переходів в поперечних перерізах та підсилення перерізів на згинах; б) утворення переходів від одного перерізу до другого по дугах великого радіуса; в) заокр

Точність обробки деталей
План 1. Поняття про точність. 2. Основні фактори, що впливають на точність. 3. Точність при різних способах обробки.   1. Точність

Якість поверхонь деталей машин
План 1. Поняття про якість поверхні. 2. Значення якості поверхонь. 3. Критерії та класифікація шорсткості поверхонь. 4. Способи визначення шорсткості поверхонь.

Вибір заготовок та припуски на обробку
План 1. Вибір заготовок. 2. Види заготововк. 3. Загальні поняття про припуски. 4. Фактори, що впливають на величину припуску. 5. Визначення величини при

Заготовки ковані і штамповані
Кування та штампування заготовок можна здійснювати на: - кувальних молотах; - кувально-штампувальних молотах; - кривошипних гарячо-штампувальних предах; - гідрав

Заготовки, які отримують литтям
Для отримання заготовок використовують наступні способи лиття: - лиття в піщано-глинисті форми; - лиття в постійні чи напівпостійні металічні форми; - лиття під тиском і

Проектування технологічних процесів механічної обробки деталей
1. Основні напрямки проектування технологічних процесів в сучасному машинобудуванні. 2. Вимоги до технологічних процесів. 3. Види технологічних процесів. 4. Вихідні дані

Основи технічного нормування
План 1. Загальні поняття. 2. Класифікація робіт машинобудівного виробництва. 3. Структура норм часу на обробку. 4. Визначення розмірів оброблюваної поверхні.

Верстатні пристрої
  План 1. Призначення, класифікація і основні вимоги. 2. Класифікація верстатних пристроїв. 3. Основні елементи пристроїв. 4. Встановлення заготово

Обробка зовнішніх поверхонь деталей форми тіл обертання
План 1. Класифікація деталей форми тіл обертання. 2. Класифікація валів та вимоги до них. 3. Вибір заготовок для валів. 4. Побудова технологічних процесів обробк

Методи круглого шліфування
- з повздовжньою подачею (рис.10.5); - з поперечною подачею(рис.10.6); - глибинний метод(рис.10.7).    

Обробка плоских поверхонь
  План 1. Види обробки. 2. Обробка струганням. 3. Обробка фрезеруванням. 4. Обробка протягуванням. 5. Обробка шліфуванням.  

Обробка шпонкових канавок та шліцевих поверхонь
План 1. Обробка шпонкових канавок. 2. Обробка шліцевих поверхонь: а) фрезерування шліців; б) шліфування шліців; в) накатування шліців; г) протя

Обробка різевих поверхонь
План 1. Види різей і методи їх одержання. 2. Нарізання різі на токарних верстатах. 3. Нарізання різей обертовими різцями (вихрове нарізання). 4. Нарізання різі п

Обробка зубчастих поверхонь
План 1. Загальні відомості. 2. Нарізання зубчастих коліс методом копіювання. 3. Нарізання зубчастих коліс методом обкочування. 4. Накочування зубів зубчастих кол

Основні поняття про складання виробів
План 1.Значення й обсяг складальних робіт у машинобудуванні 2. Вихідні дані для проектування технологічного процесу складання 3. Основні види з’єднань, їх класифікація і

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги