Капітал як інвестиційний ресурс

За своєю економічною природою капітал є економічним ресурсом, призначеним до інвестування. Термін "капіталіст" в першу чергу характеризує індивідуума, який інвестує свій капітал, а не тільки накопичив певний його запас. Тому характеристиці капіталу як інвестиційного ресурсу в економічній теорії, пов'язаної з його використанням, відводиться значне місце.

Розглянемо основні особливості капіталу як інвестиційного ресурсу.

Як інвестиційний ресурс капітал перебуває в процесі постійної динаміки. Всі основні форми руху капіталу в усіх секторах економіки країни пов'язані з його інвестуванням, реінвестуванням або дезінвестуванням.

При цьому з інвестиційним процесом пов'язані основні форми як внутрішнього, так і міжнародного руху капіталу.

Процес використання капіталу як реального інвестиційного ресурсу являє собою "чисте капітало-утворення". Під цим терміном розуміється обсяг валових інвестицій в певному періоді, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Чиста капітало-освіта забезпечує поліпшення виробничих можливостей окремих господарюючих суб'єктів та зростання виробничого потенціалу суспільства в цілому за рахунок чистого приросту реального капіталу, що досягається в процесі інвестування. При цьому слід звернути увагу на те, що процес чистого капітало -утворення забезпечується шляхом використання капіталу як інвестиційного ресурсу лише в реальному секторі економіки (промисловості, сільському господарстві, торгівлі тощо). Використання ж капіталу як інвестиційного ресурсу у фінансовому секторі економіки (тобто в процесі фінансових інвестицій в акції, облігації і т.п.) новий реальний капітал не створює. Таке фінансове інвестування характеризується в рамках економіки країни як "трансферне" - обсяг інвестування капіталу у фінансові активи однимисуб'єктами господарювання дорівнює при цьому обсягу його дезінвестування іншими господарюючими суб'єктами без приросту реального капіталу.

Як інвестиційний ресурс капітал займає проміжне місце в його характеристиці як накопиченої 'цінності і фактора виробництва. Накопичення капіталу створює лише передумови до подальшого його інвестування. Тільки в процесі інвестування реалізується економічний потенціал суспільства, окремих господарюючих суб'єктів, представлений накопиченим капіталом. Іншими словами, інвестиції характеризують реалізовані (а не накопичені) заощадження. Можливість подальшого інвестування є одним з найважливіших економічних стимулів накопичення капіталу (заощадження) - для господарюючих суб'єктів без цього стимулу процес накопичення капіталу втратив би будь-який сенс. У той же час використання капіталу в расширюючих обсягах як фактора виробництва є результатом його реалізації як інвестиційного ресурсу.

Між об'ємом накопичується капіталу (заощадженнями) і обсягом капіталу, що використовується в інвестиційному процесі (інвестиціями) існує економічний взаємозв'язок. Ці обсяги рівні тільки в умовах рівноваги економічної системи країни, що визначається відповідним їм рівнем національного доходу.

Для оцінки доцільності інвестиційного проекту визначаються наступні показники процесу дисконтування:

1. Сучасна вартість (PV):

,

де r — коефіцієнт дисконтування, рекомендавана ставка – 10%

Сьогоднішні витрати і вигоди більше чим їхні аналогічні величини в наступні роки. Дане співвідношення дозволяє порівнювати результати, що змінюють у часі витрати/вигоди. В економіці це співвідношення широко поширено для виміру ефективності проектів чи програм, і воно відомо як чиста (приведена) сучасна вартість (NPV). У тому випадку, коли показник чистої приведеної вартості більше 0, тоді проект чи програма вважаються ефективними і їх доцільно реалізовувати.

2. Чиста приведена вартістьявляє собою різницю дисконтованих на той самий момент часу показників прибутку (незаподіяного збітку) й інвестиційних витрат:

,

або, якщо капітальні вкладення одноразові, то разрахунок ведеться за наступною формулою:

n Bt

NPV = S - Ct

t=0 (1+r) t

 

де Bt – прибуток (незаподіяний збиток) в році t,

r – коефіцієнт дисконтування,

Ct – інвестиційні витрати в році t,

T –тривалість розрахункового періоду.

3. Рентабельність інвестицій – це показник, похідний від чистої приведеної вартості (прибутку). Він характеризує відношення дисконтованої вартості до дисконтованих інвестиційних витрат:

,

де Bеt – екологічна складова прибутоку (незаподіяного збітку) в році t (може не враховуватися при розрахунках), Cеt – екологічна складова інвестиційних витрат в році t (може не враховуватися при розрахунках).

Якщо інвестиційні витрати одноразові, а не по роках, то дисконтувати їх немає необхідності і розрахункова формула має вигляд:

 

 

n Bt

S

t=0 (1+r) t

BCR =

Ct

 

При BCR > 1 дисконтовані вигоди більше дисконтированных витрат. Це означає, що проект буде прибутковим і його має сенс прийняти. При BCR < 1 проект буде збитковим.

4. Період окупності – це час, за який сума надходжень від реалізації проекту (дисконтованого прибутку) покриє дисконтовану суму інвестиційних витрат.

 

 

Сt

РВ = ,

n Bср

S

t=0 (1+r) t

де Bср – середньорічний прибуток (незаподіяного збітку).

 

5. Індекс прибутковості.Дає змогу оцінити співвідношення обсягу інвестиційних витрат з прогнозованими чистими грошовими доходоми. Розрахунок такого показника при одноразових інвестиційних витратах здійснюється по формулі:

 

Bср

I = ,

Cср

де Bср – середньорічний прибуток за роки експлуатації, Cср – середньорічні інвестиційні витрати за роки експлуатації.