Робота прес-служб спрямована на вплив на громадськість

Роботу з журналістами здійснює залучене фірмою (організацією) ПР-агентство. В іншому разі вона створює власну прес-службу — структурний підрозділ, який організовує всі заходи для журналістів, задовольняє їхні побажання, готує інформаційні матеріали для ЗМІ і аналізує їх матеріали. Основними її завданнями є систематичний моніторинг ЗМІ і підготовка відповідних аналітичних документів для керівництва фірми (організації); підготовка і поширення матеріалів для преси; проведення прес-конференцій, брифінгів, зустрічей з журналістами; сприяння журналістам в їх зустрічах із керівниками фірми (організації) й у підготовці ними матеріалів про її роботу; співробітництво з іншими прес-службами; внесення пропозицій щодо організації, вдосконалення комунікаційних заходів.

Внутрішня структура прес-служби залежить від її завдань, функцій і фінансових можливостей.

Робота прес-служби повинна базуватися на правових нормах, бути забезпечена відповідними матеріально-технічними засобами. Працювати в ній мають фахівці, що знають особливості функціонування ЗМІ, вміють готувати матеріали для телебачення, радіо і володіють організаторськими навичками. Головна фахова особливість працівника прес-служби полягає в тому, що він є не просто журналістом, а професіоналом прес-служби, що накладає на нього специфічні обов´язки.

Керівник прес-служби повинен не тільки забезпечувати підготовку матеріалів для зустрічей керівництва фірми (організації) з журналістами, а й самостійно контактувати з ними, роз´яснювати представникам ЗМІ позицію з різних проблем.

У штаті великих фірм, політичних структур запроваджується посада прес-секретаря — працівника, який забезпечує інформаційні потреби першого керівника держави, уряду, фірми (організації), виконує у взаємодії із ЗМІ представницькі, публічні функції. Нерідко ці обов´язки виконують журналісти, але такий підхід не завжди виправдовує себе, оскільки журналістська робота суттєво відрізняється від функціонального навантаження прес-секретаря.

Умовами ефективної роботи прес-секретаря є наявність на фірмі (в організації) системної інформаційної політики, доступ до необхідних відомостей, вміння оперативно організувати публікації матеріалів з актуальної тематики, спілкуватися з журналістами. Залежить ефективність і від індивідуального стилю діяльності прес-секретаря, використання ним оригінальних прийомів і методів роботи.

За великого обсягу роботи з пресою або для проведення окремого заходу чи їх серії організовують прес-центр — тимчасовий інформаційний орган, який забезпечує журналістів офіційною інформацією (текстами промов, фотоілюстраціями, бюлетенями, різноманітними довідковими матеріалами), допомагає у вирішенні організаційних питань.

Робота із ЗМІ повинна вибудовуватися на правових засадах, довірливих і чесних стосунках. Неприпустиме зневажливе ставлення до журналістів. Необхідно також враховувати, що журналіст щоденно має справу з багатьма подіями і йому потрібно переконатися, що запропонована ПР-фахівцем інформація варта уваги.

У роботі із зарубіжними журналістами необхідно подбати про їх акредитацію, надати змогу для участі в журналістських пулах (об´єднаннях), інформаційних заходах і посприяти налагодженню контактів з потрібними їм службами, особами.

Працювати із ЗМІ потрібно постійно. Не слід відмовлятися від зустрічі із журналістом навіть за відсутності актуальних повідомлень, адже це може негативно налаштувати представника ЗМІ до фірми (організації), менеджерів її прес-служби, ускладнити подальшу взаємодію з ним. До того ж за великого бажання, гострої потреби журналіст самостійно знайде матеріал, але напрям його пошуків буде інший…

Безумовно, друковані видання рано чи пізно кануть в літу. Час вимагає сучасного інформаційного поля та контенту. Однак, практика творення друкованого видання доводить можливість поєднання новітніх технологій розповсюдження інформації та традиційних механізмів, таких як газета.

Уніфікована форма газети містить в собі декілька розділів, що слугують виконанню завдання щодо втамування різнопланових смаків: від сенсацій та розкриттів і до свіжої інформації на наукові теми.

На фото: кредо Михайла Івановича Терещенка та герб родини Терещенків.

Почнемо з розгляду теми як дебатного питання. Яким чином інформування громадськості відіграє роль у процесі досягнення успіху? Якщо відіграє, то чи може інформування бути всеохоплюючим? Ідеалізм чи практичність у підході до співпраці зі ЗМІ?

Часто можна зустрітись з місцевими малотиражними виданнями, які є дуже запитуваними на рівні громади. Адже у виданні в 100-200 екземплярів можуть застосовуватись сучасні форми комунікації з читачем, якісні та актуальні репортажі та журналістські розслідування (дослідження).

Все починається з визначення ідеї. Що? Де? Коли? І це – не гра, це запитання, на які має знайти відповідь соціальний (суспільний) репортер.

Чи задумувались ви над тим, що стінна так само як і малотиражна газета, або ж стенд для розміщення мікро-плакатів інформаційного змісту, є елементом паблік-рілейшнз? Варто замислитись…

Самовидавнича діяльність є гарним практикумом. Від назви і до змісту видання – все це ваша творчість з орієнтацією на бізнес, бо вам потрібно, аби це «діяло». Як зробити так, щоб стінна газета (або та, що друкується малим тиражем, до 100 шт.) була запитуваною? Незалежність позиції та думки не можуть гарантувати успіху. Як одна з умов – так, але винятково – ні.

Є різні способи. Які приходять вам в голову?

Друкування «скандальної» інформації. Все, що викриває «таємне» – цікаве. Але чи все цікаве – таємне? Головне завдання – зробити видання актуальним, тобто тематичним з акцентом на злобу дня. І в цьому допоможуть знання зі сфери «соціальне репортерство».

Тлумачення термінів:

Російська мова: «Общественное репортерство», «Общественные организации», «Общество – община». «Гражданское общество».

Українська мова: «Суспільне репортерство», «Громадські організації», «Суспільство – громада». «Громадянське суспільство».