рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Одномембранні органели

Одномембранні органели - раздел Философия, Стислий конспект лекцій з предмету Біологія викладач фізколоїдної хімії, голова облметодоб’єднання викладачів хімії У Клітинні Є Органели, Оточені Мембранами: Ендоплазматична Сітка, Комплекс Го...

У клітинні є органели, оточені мембранами: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі.

Ендоплазматична сітка – це система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень, що сполучаються між собою і оточені мембраною. Діаметр канальців перевищує 50 нм, їхні потовщення (в діаметрі до 1000 нм і більше) називають цистернами. Подібно до компонентів цитоскелета мембрани по­лярні: з одного кінця вони нарощуються, а з іншого - розпадаються на окремі фрагменти.

Розрізняють два види ендоплазматичної сітки - шорстку (гранулярну) та гладеньку (агранулярну). На мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки розміщені рибосоми, які під час біосинтезу білка утворюють комплекси з іРНК - полірибосоми (полісоми). Гладенька ендоплазматична сітка не має на своїх мембранах рибосом. Вона є похідною від шорсткої, тому їхні мембрани безпосередньо переходять одна в одну. Мембрани шор­сткої ендоплазматичної сітки можуть сполучатися і з плазматич­ною мембраною.

На мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки відбувається біосинтез білків. Ці мембрани також розподіляють синтезовані біл­ки між різними частинами клітини, зокрема по них білки транспор­туються до комплексу Гольджі або виводяться назовні. Білки, що над­ходять до порожнин шорсткої ендоплазматичної сітки, можуть там накопичуватись, «дозрівати» та набувати притаманної їм конфігурації у вигляді вторинної, третинної і четвертинної структур, приєднувати до себе небілкові частини тощо. Крім того, шорстка ендоплазматична сітка бере участь у синтезі компонентів клітинних мембран (мем­бранні білки, фосфоліпіди, глікопротеїди та ін.).

На мембранах гладенької ендоплазматичної сітки синтезуються стероїдні гормони, ліпіди, вуглеводи, які можуть накопичуватись в її порожнинах. На них відбувається обмін деяких полісахаридів (глі­когену). У порожнинах гладенької ендоплазматичної сітки (напри­клад, у клітинах печінки) накопичуються токсичні сполуки, які знешкоджуються за участю окиснювальних ферментів і виводяться з клітини. За участю ендоплазматичної сітки формується ядерна оболонка в період між поділами клітини.

Комплекс Гольджі являється основною структурною одиницею цієї органели є стопка (від 5 до 20 і більше) плоских цистерн (мішечків), вкритих мембранами. Поряд з мішечками розміщені пу­хирці та канальці. Цистерни комплексу Гольджі, як правило, по­лярні: до одного полюса безперервно підходять пухирці, які відри­ваються від ендоплазматичної сітки і містять продукти синтезу. Вони зливаються з цистернами, віддаючи їм свій вміст. З іншого полюса цистерн відокремлюються пухирці, наповнені різними речовинами. Вони транспортують ці сполуки в інші ділянки клітини або виво­дять їх (секретують) за її межі. Зокрема, комплекс Гольджі бере участь в утворенні лізосом, що містять гідролітичні ферменти, син­тезовані на мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки.

Комплекс Гольджі є в усіх еукаріотичних клітинах, але його бу­дова у різних організмів може варіювати. Так, у рослинних кліти­нах структурні одиниці (їхнє число досягає 20 і більше) відокрем­лені одна від одної, в клітинах інших організмів вони можуть з'єднуватись у загальну сітку.

У комплексі Гольджі формуються лізосоми. Ферменти, які входять до їхнього складу, синтезуються на мембранах шорсткої ендоплазма­тичної сітки, потім транспортуються до цистерн комплексу Гольджі і відокремлюються від них у вигляді пухирців, оточених мембраною.

У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахари­ди, які можуть зв'язуватись з білками, що надходять з шорсткої ен­доплазматичної сітки. В рослинних клітинах у них утворюються деякі полісахариди (пектини, геміцелюлози), які згодом входять до складу клітинних стінок.

Комплекс Гольджі бере участь у побудові плазматичної мембрани та інших клітинних мембран. Наприклад, у клітинах найпростіших за допомогою його елементів формуються скорот­ливі вакуолі. Зі складових комплексу Гольджі в головці спермато­зоїдів утворюється списо- або чашоподібний утвір - акросома. У ній містяться ферменти, які під час за­пліднення розчиняють оболонки яйцеклітини і забезпечують про­никнення в неї сперматозоїда. Під час поділу клітини комплекс Гольджі розпадається на окремі структурні одиниці, які випадково розподіляються між дочірніми клітинами.

Лізосоми - це пухирці діаметром 100-800 нм, оточені мембраною. Вони містять різнома­нітні гідролітичні ферменти, здатні розщеплювати органічні спо­луки (білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти) і забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення. В клітині містяться різні типи лізосом, які відрізняються за особливостями будови.

Первинні лізосоми формуються за участю комплексу Гольджі. Зливаючись із піноцитозними чи фагоцитозними пухирцями, вони утворюють вторинні лізосоми (травні вакуолі). Після злиття ферменти первинних лізосом активуються і вміст травних вакуолей перетравлюється. Якщо сполуки або мікроорганізми у вторинних лізосомах розщеплюються неповністю, вони перетворюються на залишкові тільця. Деякі з них виводяться з клітини назовні, а інші— залишаються в ній.

Ще один тип лізосом - аутолізосоми - бере участь у перетрав­люванні окремих компонентів клітин, цілих клітин або їхніх груп. Вважають, що за допомогою аутолізосом знищуються дефектні ор­ганели, пошкоджені, мертві клітини, зникають хвіст у пуголовків, хрящі при утворенні кісток, руйнуються личинкові органи під час заляльковування комах тощо.

Вакуолі - це порожни­ни в цитоплазмі, оточені мембраною та заповнені рідиною. В кліти­нах еукаріот є різні типи вакуолей.

Вакуо­лі рослинних клітин виникають з пухирців, які відокремлюють­ся від ендоплазматичної сітки. Дрібні вакуолі зливаються у великі, які можуть займати майже весь об'єм рослинної клітини. Вони за­повнені клітинним соком - водним розчином органічних і неорга­нічних сполук, у тому числі продуктів обміну або пігментів. Функції цих вакуолей різноманітні: вони підтримують тургорний тиск, сприяючи збереженню сталої форми клітин, у них зберігаються роз­чинні запасні поживні речовини і накопичуються токсичні продукти обміну. Завдяки напівпроникності крізь мембрани вакуолею речовини з цитоплазми транспортуються в порожнину вакуолі, і навпаки.

Скоротливі вакуолі прісноводних одноклітинних тварин і водоростей, утворюються з елементів комплексу Гольджі. Вони регулюють осмотичний тиск у клітині, беруть участь у виведенні з неї деяких розчинних продуктів обміну, а також сприяють надходженню в клітину води з киснем.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Стислий конспект лекцій з предмету Біологія викладач фізколоїдної хімії, голова облметодоб’єднання викладачів хімії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... ОДЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ... ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Одномембранні органели

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Основні методи біологічних досліджень.
3.Наукові поняття.   Біологія(від грец. біос – життя та логос – учення)– це сукупність наук про живі організми, їхню будову, процеси життєді

Рівні організації живої матерії
Біологічні системи постійно самовідновлюються– замість хімічних сполук і структур, термін існування яких вичерпаний, утворюються нові; саморегулюються–

Основні методи біологічних досліджень
Кожна наука має власні методи досліджень. Порівняльно-описовий метод – один і найдавніших методів. Його застосовував ще видатний давньогрецький вчений Арістотель, який описав прибли

Лекція № 2
  Тема:Біохімія. Елементарнийхімічний склад організмів. Неорганічні сполуки клітини. Мета: Сформувати у студентів поняття про елемент

Хімічний склад клітини
Живі організми містять майже всі відомі в природі хімічні елементи. Одні з них виявлені в усіх організмів без винятку, інші – лише в окремих або трапляються зрідка. Хімічний склад живих організмів

Лекція № 3
Тема: Органічні сполуки живих систем. Білки та ферменти, їх будова, класифікація, функції. Мета:Сформувати у студентів загальні поняття про вуглеводи та л

Вуглеводи
У клітинах тварин і людини вміст вуглеводів незначний.У клітинах рослин їх значно більше (у листках, насінні, плодах - 70 %, у бульбах картоплі - 90 %). Залежно від кількості мономерів, що

Ферменти
Ферменти, яких відомо понад 2000, становлять собою прості (однокомпонентні) чи складні (двокомпонентні білки). Складні білки, на відміну від простих (пепсину), містять небілкову частина. Небілкова

Вітаміни
Вітаміни– біологічно активні низькомолекулярні органічні речовини різноманітної будови, потрібні для життєдіяльності всіх живих організмів. Вони беруть участь в обміні речовин і перетворенні

Гормони
Гормони – біологічно активні органічні речовини різної хімічної будови, здатні включатися до циклу біохімічних реакцій і регулювати обмін речовин та енергії. Їх виділяють у кров деякі нервов

Нуклеїнові кислоти
Нуклеїнові кислоти - це складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається із залишків нітратної основи, вуглеводу (пентози) і фосфорної кис

Структура ДНК
Досліджуючи склад ДНК, виявили такі закономірності кількісного вмісту залишків азотистих основ у її молекулі: число аденінових залишків у будь-якій молекулі ДНК дорівнює числу тимінових (А=Т), а гу

Самоподвоєння ДНК
Принцип комплементарності лежить в основі здатності молекули ДНК до самоподвоєння (реплікації). Послідовність нуклеотидів у новоствореному ланцюзі визначається їхньою послідовністю у ланцюзі первин

Функції ДНК
Одиницею спадковості є ген – ділянка молекули ДНК. Ген містить інформацію про послідовність амінокислотних залишків поліпептидів, молекул транспортної або рибосомної РНК. Він є елементарн

Лекція № 5
Тема: Основи цитології. Мета:Сформувати у студентів поняття про клітинну теорію, методи вивчення життя на клітинному рівні, будову клітин живих організмів

Методи цитологічного дослідження
Першим приладом за допомогою якого вивчають клітини, був світловий мікроскоп. Методи досліджень за допомогою цього мікроскопа називають світловою мікроскопією. Так можна вивчати загальний пл

Будова клітини
Будь - яка клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми та ядра. Лише клітини бактерій і ціанобактерій не мають ядра. Внутрішній вміст клітини оточує поверхневий апарат. До його ск

Будова прокаріотів
Прокаріоти - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерій та Ціанобактерій. Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьох ор

Надмембранні та підмембранні комплекси клітини
Клітинна оболонка загалом складається із зовнішнього шару, розміщеного над плазматичною мембраною, самої мембрани, а також деяких структур, розташованих під нею. У тваринних клітин тонкий

Цитоплазма та її компоненти
Внутрішній вміст клітин, за винятком ядра, називають цитоплазмою. Цитоплазма становить собою неоднорідний колоїдний розчин – гіаплазму з розташованими в ній органелами та іншими структурами.

Мітохондріїї
Мітохондрії - це двомембранні органели, які міс­тяться в усіх еукаріотичних клітинах (за винятком особливих вну­трішньоклітинних паразитичних одноклітинних тварин - мікроспо­ридій, що є «ене

Пластиди
Пластиди — двомембранні органели клі­тин рослин і деяких тварин (рослинних джгутикових). Пластиди різ­номанітні за формою, розмірами, забарвленням, особливостями бу­дови. У клітинах вищих ро

Хромосоми
Хромосоми – ядерні органели, в яких розміщені гени. Основу хромосоми складає дволанцюгова молекула ДНК, яка зв’язана з ядерними білками й утворює нуклеопротеїди. До складу хромосом входять Р

Характеристика обміну речовин та перетворення енергії в клітинах
Існування живих організмів можливе лише завдяки надходження з довкілля поживних речовин, їхнього перетворення та виведення з організму продуктів життєдіяльності. Сукупність цих процесів має назву

Аденозинтрифосфорна кислота
У ході реакцій енергетичного обміну частина енергії розсіюється у вигляді теплоти, а частина - запасається у високо­енергетичних (макроергічних) хімічних зв'язках певних органіч­них сполук. Такою у

Енергетичний обмін
Енергетичний обмін організмів здійснюється у три послідовних етапи: підготовчий, безкисневий (анаеробне дихання) та кисневий (аеробне дихання). Підготовчий етап енергетичного обміну більшост

Біосинтез білків
Перший етап біосинтезу білка – транскрипція – пов’язаний із синтезом молекули іРНК. При цьому особливий фермент РНК- полімераза розщеплює подвійну спіраль ДНК і на одному з її ланцюгів за пр

Тканини рослин
Розрізняють такі основні типи тканин рослин: твірні, покривні, провідні, механічні та основні. Твірна тканина (меристема) складається з клітин, які мають тоненькі клітинні стінки з

Тканини тварин
У багатоклітинних тварин розрізняють епітеліальні, м’язові, нервові та сполучні тканини. Епітеліальні тканини покривають тіло, встелюють його порожнини та порожнини внутрішніх орган

Лекція № 10
Тема:Неклітинні форми життя – віруси, пріони, еукаріоти. Роль одноклітинних організмів. Мета:Сформувати у студентів поняття про віруси, шляхи проникнення

Єдність будови клітин
Клітини є досить різноманітними. Їхня різноманітність настільки велика, що розглядаючи клітини в мікроскоп, учені не помічали в них схожих рис або властивостей. Але потім зясували, що за всім різно

Будова клітин еукаріотів
Еукаріоти – це організми, клітини яких, на відміну від клітин прокаріотів, мають ядро. Ядро – це найбільша органела еукаріотичної клітини, у якій зберігається і з якої переписується спадкова

Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини
Роль одноклітинних еукаріотів у природі та житті людини значна. Вони є учасниками ланцюгів живлення, відіграють важливу роль у ґрунтоутворювальних процесах, деякі з них, відмираючи, утворюють покла

Лекція № 11
Тема:Багатоклітинні організми. Обмін речовин, енергії, інформації та регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Мета:Сформувати у студентів поняття п

Регуляція життєвих функцій організмів тварин
Регуляція життєвих функцій організмів тварин у цілому, а також окремих його органів, узгодження їхньої діяльності, підтри­мання певного фізіологічного стану та гомеостазу здійснюється нер­вовою, ен

Нестатеве розмноження
Нестатеве розмноження- форма розмноження, при якій організм відтворює себе самостійно, без жодної участі іншої особини. Слід відрізняти нестатеве розмноження від одностатевого розмнож

Статеве розмноження
Статеве розмноження– це поєднання в одній клітині генетичного матеріалу двох різних особин. Він здійснюється у формах кон’югації або копуляції. Кон’югація – це загальна назва

Лекція № 13
Тема:Основи генетики. Мета:Сформувати у студентів поняття про основні методи генетичних досліджень, закони Менделя, їх статистичний характер і цитологічні

Основні генетичні поняття
Як відомо, елементарною одиницею спадковості є ген. Ген – це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів. Гени, які несуть спадкову інформацію про певні озн

Методи генетичних досліджень
Генетичні дослідження здійснюються у кількох основних напрямках: вивчення матеріальних носіїв спадкової інформації – генів, а також закономірностей її збереження і передачі нащадкам; дослідження за

Закономірності спадковості встановлені Г. Менделем
Основні закономірності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об’єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурн

Закон розщеплення ознак
У подальшому Г. Мендель схрещував гібриди перщого поколінння. Їхні нащадки (гібриди другого покоління – F2) дали зокрема 8023 насінини, з яких 6022 мали жовтий колір, а 2001- зелений. От

Закон незалежного комбінування станів ознак
У своїх дослідах Г.Мендель використовував рослини, які відрізняються різними станами двох чи більшої кількості спадкових ознак. Він схрестив між собою чисті лінії гороху посівного, особини яких від

Цитологічні основи та статистичний характер законів спадковості
Соматичні клітини мають, як правило, диплоїдний набір хромосом, тобто алельні гени парні: це можуть бути дві домінантні алелі (гомозигота за домінантною алеллю), домінантна та рецесивна (гетерозиго

Явище зчепленого успадкування
Закон незалежного комбінування станів ознак грунтується на таких положеннях: - розвиток різних станів ознак зумовлюють алельні гени, які займають однакове положення (локуси) в гомологічних

Хромосомна теорія спадковості Т.Х. Моргана
Хромосомна теорія спадковості багато в чому визначила розвиток не тільки генетики, але й усієї біології. Основні положення хромосомної теорії спадковості: - гени розташовані в хро

Хромосомне визначення статі
У диплоїдних соматичних клітинах самців, наприклад дрозофіли, хромосоми кожної з трьох пар (нестатеві хромосоми – аутосоми) подібні між собою, а хромосоми четвертої – різні (статеві хромосоми – гет

Успадкування, зчеплення зі статтю
Існують деякі ознаки, на характер успадкування яких впливають стать організму. Це пояснюється неоднаковим генним складом Х- та Y – хромосом. В Х-хромосомі є ділянки з певними генами, відсутні в Y-х

Мутаційна мінливість
Мутація - це зміни генотипу, що відбуваються під впливом зовнішнього або внутрішнього середовища. Процес виникнення мутації одержав назву мутагенезу. Природний темп появи мутацій част

Поняття про ген
Генотип (від ген і тип) - сукупність всіх генів, локалізованих в хромосомах даного організму. У широкому сенсі генотип - сукупність всіх спадкових чинників організму - як ядерн

Цитоплазматична спадковість
У клітинах еукаріот, крім спадкового матеріалу, розташованого у ядрі, виявлено ще позаядерну, або цитоплазматичну спадковість. Явище цитоплазматичної спадковості полягає у здатності п

Співвідношення ген - ознака
Тривалий час у генетиці існу­вало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного поліпептиду («один ген - один поліпептид»). Проте подальші дослід­ження показали, що співвідношення «ген -

Множинна дія генів
На формування певних станів ознак впливає взаємодія кількох генів. Але існує і протилеж­не явище, притаманне більшості генів, коли на прояв станів різних ознак впливає одна алель, що дістало назву

Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
Модифікаційна мінливість підпорядкована певним статистичним закономірностям. Так, будь-яка ознака може змінюватись лише у певних межах. Межі модифікаційної мінливості ознаки визначаються генотипом

Генетика людини
Генетика людини вивчає явища спадковості і мінливості у популяціях людей, особливості успадкування нормальних і патологічних ознак, залежність захворювання від генетичної схильності і факторів сере

Основи селекції
Селекція – наука про теоретичні основи та методи сьтворення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Теоретичною основою селекції є генетика та в

Основи біотехнології
Біотехнологія – це сукупність промислових методів, які застосовуютьдля виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів явищ. Біотехнологічні проце

Запліднення
Запліднення – процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням заплідненої яйцеклітини (зиготи), яка дає початок новому організму. У тварин запліднення може бути зовн

Ембріональний період розвитку
У ембріональному періоді виділяють три основні етапи: дробіння, бластуляція, гаструляція, органогенез. Дробіння - ряд послідовних мітотичних поділів зиготи або партеногенетичної яйц

Постембріональний період розвитку
Постембріональний (після зародковий) розвиток тварин – це період, який триває від народження або виходу із оболонок, що вкривають зародок, і закінчується, коли організм стає здатним до розмн

Лекція № 18
Тема:Життєвий цикл у тварин і рослин. Етологія. Поведінка тварин та рослин, методи її вивчення. Мета:Сформувати у студентів поняття про механізми регенера

Прості та складні життєві цикли.
У деяких водоростей, а також вищих рослин життєві цикли складні, бо супроводжуються закономірним чергуванням поколінь: статевого, переважно гаплоїдного (гаметофіта) та нестатевого диплоїдного (спор

Ембріотехнології
Ембріологія досліджує будову і розвиток зародків різних організмів. К. Бер (1828р), вивчаючи зародки різних хребетних, звернув увагу на їх схожість і сформулював закон зародкової подібнос

Химерні організми
Глибше зрозуміти роль генів у дифференцировці клітин і в регуляції взаємодій між клітинами в процесі розвитку дають химерні і трансгенні тварини. Розвиток експериментальних методів останнім часом д

Етологія. Інстинкти.
Етологія – наука, що вивчає особливості поведінки тварин у природних умовах їхнього існування. Умовні та безумовні рефлекси. Безумовні рефлекси виділені вспеціальну категорію

Поведінка тварин та рослин, методи її вивчення
Завдяки високому рівню розвитку нервової системи у комах добре розвинені органи чуттів, що впливає на їхню поведінку. У багатьох комах розвинені органи слуху, за допомогою яких вони сприймають не л

Генетично детерміновані форми поведінки
Характер – це сукупність незмінних індивідуальних психічних особливостей людини, які складаються і проявляються в діяльності і спілкуванні, передбачає типові для неї способи поведінки, ставл

Екологічні чинники та їх класифікація
Всі організми потен­ційно здатні до необмеженого розмноження і розселення: навіть види, що ведуть прикріплений спосіб життя, мають хоча б одну фазу розвитку, на якій здатні до активного чи пасивног

Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми
Незважаючи на те, що екологічні фактори дуже різноманітні та різні за природою, відмічають деякі закономірності їхнього впливу на живі організми, а також реакцій організмів на дію цих факторів. При

Фотоперіодизм
Одним із провідних чинників, які впливають на біологічні ритми організмів, є фотоперіод – тривалість довжини світлового дня. Реакція організмів на зміни довжини світлового періоду доби діста

Пристосування організмів до умов існування
Незважаючи на те, що різні організми пристосовуються до одних і тих самих умов існування різними шляхами, в їхніх адаптаціях можна виділити певні закономірності. Організми можуть пристосов

Популяція, її характеристика
На території, які займає вид, окремі особини утворюють групи – популяції. Популяція- це сукупність особин виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю із

Структура популяції
Кожна популяція характеризується певною структурою: статевою, віковою, просторовою. Структура популяції має пристосувальний характер, бо є наслідком взаємодії особин виду та екологічних факторів. В

Регуляція чисельності популяцій.
Чисельність популяції залежить від інтенсивності народжуваності та смертності особин, різниця між якими визначає її приріст. Якщо інтенсивність народжуваності перевищуватиме смертність, то п

Екосистема
Популяції різних видів, які входять до складу біоценозу, тісно взаємопов’язані не тільки між собою, але й з умовами фізичного середовища існування. Зокрема, вони дістають з довкілля певні речовини,

Загальна характристика біосфери
Розвиток Землі, як і інших планет Сонячної системи, має тривалу геологічну історію. За цей час виникли її оболочки: літосфера, гідросфера та атмосфера. Літосфера – зовнішня тверда о

Вплив живих істот на склад біосфери
Всю сукупність організмів на планеті Земля В.І. Вернадський називав живою речовиною. Основними її характеристиками є сумарна біомаса, хімічний склад та енергія. Енергія живої речовини біос

Саморегуляція в біосфері
Колообіг води. Вода є найпоширенішою хімічною сполукою в біосфері. Сукупні запаси води нашої планети, яке може перебувати у різних фізичних станах оцінюється в 1,5 млдр.км3. Вода

Екологічна криза сучасності
У процесі історичного розвитку вид людина розумна поступово втрачав зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зрос

Виникнення життя на Землі
Дані астрономії та геології свідчать, що вік Землі становить приблизно 4,5 - 5 млрд. років. Вважається, в минулому стан нашої планети був мало схожий на сьогодняшній: ймовірно температура на поверх

Поняття про еволюцію
Еволю́ція — термін, який позначає сукупність усіх змін у популяції організмів протягом поколінь. Якщо ці зміни виявляться корисними, нащадок матиме більші шанси витривало продовжити сві

Основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна
Еволюція, за Дарвіном, полягає в безперервних пристосувальних змінах видів. Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Еволюція відбувається на основі спадкової мінливості

Гіпотеза Опаріна
У 1923 р. А.І Опарін, виходячи з теоретичних міркувань, запропонував думку, що органічні речовини, можливо вуглеводні, могли створюватися в океані з більш простих сполук. Енергію для цих процесів п

Гіпотеза світу РНК
Гіпотеза світу РНК пропонує, що РНК фактично була першою формою життя на Землі, яка пізніше розвинула клітинну мембрану навколо себе і стала першою клітиною прокаріотів. Підтримка ідеї Фра

Мікроеволюція
Мікроеволюція – це сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду. Згідно із сентитичного гіпотезою еволюції, єдиним джерелом спадкової мінливості є мутації. Прир

Макроеволюція
Макроеволюція –це еволюційні процеси, що приводить до виникнення надвидових таксонів (родів, родин і т.д. аж до царства). Як, відомо, реально в природі існують лише види. Надвидові категорії

Різноманітність органічнного світу
В сучасній біосфері налічується близько трьох міліонів видів живих істот, із них тварин – понад 2 млн, рослин – понад 300 тис., решта – це гриби, прокаріоти та віруси. Життя на Землі існує понад 3,

Принципи класифікації організмів
Різноманітність видів вивчає систематика, а екосистем – біогеоценологія та біогеографія. Різні види об’єднують у групи (таксони) різних категорій (рангів), кожна з яких має індивідуальну наукову на

Походження тварин і рослин.
Є кілька гіпотез походження еукаріот від прокаріот. Найвірогіднішою на сьогодні є симбіотична гіпотеза, за якою еукаріотична клітина виникла в результаті кількох актів симбіогенезу. Спочатку

Розвиток життя в неогеновий період
Неогеновий період почався 25 млн та закінчився близько 2 млн. років тому. Він складається з двох епох – ранньої (міоцену), що продовжувалась понад 20 млн. років, та пізньої (пліоцену), тривалістю б

Антропогеновий період
Антропогеновий період складається з двох епох – плейстоценової (закінчилась 100 тис. років тому) та сучасної, або голоценової. В плейстоценову епоху на Австралійському континенті виникли першозвірі

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги