У подальшому Г. Мендель схрещував гібриди перщого поколінння. Їхні нащадки (гібриди другого покоління – F2) дали зокрема 8023 насінини, з яких 6022 мали жовтий колір, а 2001- зелений. Отже, серед насінння гібридів другого поколінння знову з’явилися насінини зеленого кольору (рецесивний стан ознаки) ¼ загальної кількості насінння, тоді як частка насінин жовтого кольору (домінантний стан ознак) була близько ¾.
Ця закономірність дістала назву закону розщеплення: при схрещуванні гібридів першого поколінння між собою серед інших нащадків спостерігається явище розщепленння станів ознак: у фенотипі чверті гібридів другого поколінння проявляється рецесивний, а трьох червертих – домінантний стан ознаки.
Розщепленння – явище прояву обох станів ознак (рецесивного та домінантного) у другому поколіннні гібридів, зумовлене розжодженням алельних генів, які їх визначають. Г. Мендель продовжував гібридизацію з наступним поколінням і дійшов висновку, що насіння із домінантним станом ознаки (жовтий колір) подібне за фенотипом, але може розрізнатися за спадковими властивостями (генотипом). Натомість насіння, що має рецесивний стан ознак (зелений колір), подібне як за фенотипом, так і за генотипом. Отже, все насіння, рецесивне за фенотипом, було гомозиготне (мало дві однакові алелі гена забарвленння насінння), тодя як серед насінння з домінантним фенотипом трапляються як гомозиготні, так і гетерозиготні (малі дві різні алелі цього гена) насінини.