Постембріональний (після зародковий) розвиток тварин – це період, який триває від народження або виходу із оболонок, що вкривають зародок, і закінчується, коли організм стає здатним до розмноження. Постембріональний розвиток буває прямим і непрямим.
Прямий розвиток - розвиток, при якому організм, що з'явився, ідентичний по будові дорослому організму, але має менші розміри і не володіє статевою зрілістю. Подальший розвиток пов'язаний із збільшенням розмірів і придбанням статевої зрілості. Наприклад: розвиток рептилій, птахів, ссавців.
Непрямий розвиток , або метаморфозом - організм, що з'явився, відрізняється за будовою від дорослого організму, звичайно влаштований простіше, може мати специфічні органи, такий зародок називається лічинкою. Лічинка харчується, росте і з часом личинкові органи замінюються органами, властивими дорослому організму.
Процеси метаморфозу відбуваються в кілька послідовних етапів (фаз), на кожному з яких тварина характеризується певними особливостями будови та життєвих функцій.
Наприклад, у розвитку комах з неповним перетворенням виділяють фази яйця, личинки та дорослої комахи, а з повним перетворенням – яйця, личинки, лялечки та імаго. При цьому особливе значення має фаза лялечки, на якій організм комахи зазнає докорінної зміни організації, зокрема процесів розкладу внутрішніх органів личинки та формування тканин й органів дорослої комахи.
Непрямий розвиток забезпечує кілька важливих біологічних функцій, які спричиняють існування виду:
1. Живильна функція. На певній фазі розвитку тварина дістає найбільше поживних речовин, необхідних для завершення метаморфозу. Наприклад, у комах живильною фазою є личинкова.
2. Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку розділені просторово і трофічно. Так тварини уникають надмірного зростання густоти популяції, що могло б привести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігається у комах з повним типом перетворення, прохідних риб.
3. Розселювальна функція. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя здатні активно чи пасивно розселюватись, сприяючи поширенню виду. Так, у двостулкових прісноводних молюсків личинки розповсюджуються на значні відстані за допомогою риб, паразитуючи в їхніх покривах.
4. Забезпечення зараження хазяїнів. В організм хазяїна різними шляхами потрапляють яйця або личинки паразитних тварин. В організмі хазяїна личинки мігрують до певних органів чи тканин, де і завершається їхній розвиток.