Одним із провідних чинників, які впливають на біологічні ритми організмів, є фотоперіод – тривалість довжини світлового дня. Реакція організмів на зміни довжини світлового періоду доби дістала назву фотоперіодизму.
Тривалість світлового періоду доби є найстабільнішим з екологічних факторів, бо вона завжди постійна в певному місці в даний день року, тоді як інші чинники (температура, вологість, тиск) можуть варіювати у значних межах щодобово.
Фотоперіодизм тісно пов'язаний з явищем «біологічного годинника», утворююючи досконалий механізм регулювання у часі життєвих функцій організму.
У рослин на зміну тривалості світлового періоду реагують насамперед листки. Внаслідок цих змін у їхніх клітинах утворюються біологічно активні сполуки (фітогормони), які впливають на різноманітні процеси життєдіяльності. У багатоклітинних тварин фотоперіодичні реакції регулюються нервовою та ендокринною системами.
Довжина світлового дня впливає не тільки на процеси життєдіяльності окремих особин або видів, але й на функціонування екосистеми у цілому, зумовлюючи закономірності сезонні заміни одних видів іншими. Наприклад, перелітні птахи влітку входять до складу біоценозів помірних кліматичних зон, узимку – тропічних і субтропічних.
Фотоперіодизм – це сукупність спадкових реакцій організмів, однак вони проявляються, як правило, лише за певного поєднання довжини світлового дня з іншими екологічними факторами.
Дослідження фотоперіодичних реакцій організмів має важливе практичне значеннчя. Змінюючи довжину світлового періоду в умовах штучного утримання свійських тварин і культурних рослин, можливо регулювати процеси їхнього росту й розвитку, підвищувати продуктивність, стимулюватии розмноження.