Основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна

Еволюція, за Дарвіном, полягає в безперервних пристосувальних змінах видів. Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією борьби за існування, результатом якої є природний добір.

Спадкова ( за Ч.Дарвіном – невизначена) мінливість – це зміни, які виникають у кожного організму індивідуально, незалежно від змін довкілля, і передаються нащадкам. Від спадкової мінливості Дарвін відрізняв неспадкову (визначену), яка проявляється у всіх особин виду однаково під дією певного чинника і зникає у нащадків, коли дія цього чинника припиняється.

Оскільки невизначена (спадкова) мінливість сама по собі не має пристосувального характеру (неадаптована), то повинен існувати певний природний механізм, який забезпечує пристосування організмів до умов довкілля. Цей механізм Дарвін вбачав у борьбі за існуваннята природному доборі.

Борьба за існування, за Дарвіном, це вся сукупність взаємозв’язків між особинами і різними факторами довкілля. Він в перше звернув увагу, що темпи росту населення збільшуються в геометричній прогресії, тоді як засоби для існування – лише в арифметичній, а також здатність організмів до розмноження, як наслідок, різке збільшення їхньої чисельності перебуває в протиріччі зі сталістю ресурсів біосфери.

За Дарвіном, є такі форми борьби за існування: внутрішньовидова, міжвидова та з чинниками неживої пироди. Він вважав, що найгостріша, внутрішньовидова борьба між особинами одного виду за їжу, місця розмноження, територію. Міжвидова борьба проявляється у стосунках між особинами різних видів. Чим ближчі екологічні ніші видів, тим гостріше проявляється конкуренція між ними. Взаємодія з чинниками неживої природи також призводить до загибелі більшої частини особин: силіні вітри здувають безліч крилатих комах із узбережжя на морські простори, де вони гинуть. Наслідком борьби за виживання є природний добір, який проявляється у переважаючому виживанні і розмноженні найпристосованіших до умов існування організмів певного виду. Однією з форм природного добору Дарвін вважав статевий добір – явище суперництва особин однієї статі за паруванням з особинами іншої у багатьох тварин, переважно хребетних.