рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Атрибутивні та функціональні особливості публічної сфери в Україні. Особливості організації та функціонування системи

Атрибутивні та функціональні особливості публічної сфери в Україні. Особливості організації та функціонування системи - раздел Философия, Атрибутивні Та Функціональні Особл...

Атрибутивні та функціональні особливості публічної сфери в Україні

У широкому значенні ідея публічної політики і врядування передбачає існування сфери чи сектору життя, що не є приватними або суто індивідуальними, а… По суті, публічна сфера (політика й управління) - це спосіб забезпечення в… Документи "Програми розвитку ООН" дають можливість віднести до публічної сфери такі ключові…

Система органів публічної влади в Україні

Система органів публічної влади в Україні – це сукупність установлених Конституцією України органів державної влади і місцевого самоврядування, що… І. Система органів державної влади: 1. Глава держави – Президент України.

Особливості організації та функціонування системи

Органів виконавчої влади України

Президент України є головою держави й фактично - главою виконавчої влади, виконуючи такі функції: забезпечення державного суверенітету, національної… Повноваження, притаманні главі виконавчої влади, фактично в Україні… Такий стан є характерним для країн зі змішаною республіканською формою правління, до яких належить Україна, на відміну…

Апарат державного управління

Цей апарат входить як складова частина до більш системного утворення - державного механізму. Державний механізм - це сукупність органів державної влади, організованих на… Адміністративний апарат - це система, яка забезпечує цілісність виконавчої влади на всіх рівнях управління. Ключовим…

Загальна характеристика публічної служби

С. М. Серьогін розглядає державну службу з позицій інституційного підходу як таку, що охоплює клас феноменів та процесів, частково спільний із… Отже, з огляду на інституційний аспект у вузькому розумінні державну службу… Так само до поняття публічної служби включають діяльність працівників усіх інституцій, які виконують публічно значущі,…

Види публічної служби

- державну службу; - муніципальну службу (для України — служба в органах місцевого… Багато теоретичних понять, характеристики, що властиві для державної служби, у цілому властиві і для муніципальної. …

Державна служба як різновид публічної служби

Отже, логічним є розуміння державної служби як складової частини, виду публічної служби. В науці адміністративного права вироблені різні підходи до… Державна служба – професійна діяльність осіб, які займають посади в державних… Саме це визначення закріплено на законодавчому рівні та зумовлює відповідні ознаки державної служби :

Зарубіжний досвід організації та функціонування державної служби

Керуючись цим, вважаємо за доцільне звернутися до практики зарубіжних країн і за допомогою компаративної характеристики проаналізувати основні,… Проведений аналіз показав, що адекватність української дефініції державної… Вартим на увагу є той факт, що європейська інтеграція, яка призвела до взаємопроникнення і взаємовпливу культур,…

Співвідношення державної та публічної служби

В країнах Європейського Союзу та в Україні

Саме тому впродовж 15 років постійно змінюється структура та функції органів публічної влади на всіх її рівнях. Ринкова економіка та розвиток… Визначальним критерієм для таких змін є впровадження в діяльність державних… Над розглядом цієї проблеми працювали вітчизняні вчені В. Я Малиновський [22], О. Ю. Оболенський [31], В. П. Тимощук…

Місцеве самоврядування в Україні

Місце́ве самоврядува́ння в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

- адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Представницькими органами місцевого самоврядування є ради.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

- народовладдя;

- законності;

- гласності;

- колегіальності;

- поєднання місцевих і державних інтересів;

- виборності;

- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

- судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування

- територіальну громаду; - сільську, селищну, міську раду; - сільського, селищного, міського голову;

Повноваження

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад стосуються наступних сфер діяльності: - соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку; - в галузі бюджету, фінансів і цін;

Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання… Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування,… Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава…

Вибори

Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати (далі — виборчі списки) від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Вибори депутатів районних у містах рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Громадяни України, які належать до відповідної територіальної громади і мають право голосу, можуть шляхом самовисування або через республіканські (в Автономній Республіці Крим), обласні, районні, районні у містах, міські організації політичних партій та їх виборчі об'єднання — блоки брати участь у висуванні кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, роботі виборчих комісій, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.

Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити при чисельності:

до 1 тисячі жителів — від 12 до 15 депутатів включно;

від 1 тисячі до 3 тисяч жителів — від 16 до 26 депутатів включно;

від 3 тисяч до 5 тисяч жителів — від 20 до 30 депутатів включно;

від 5 тисяч до 20 тисяч жителів — від 30 до 36 депутатів включно;

від 20 тисяч до 50 тисяч жителів — від 30 до 46 депутатів включно;

від 50 тисяч до 100 тисяч жителів — від 36 до 50 депутатів включно;

від 100 тисяч до 250 тисяч жителів — від 40 до 60 депутатів включно;

від 250 тисяч до 500 тисяч жителів — від 50 до 76 депутатів включно;

від 500 тисяч до 1 мільйона жителів — від 60 до 90 депутатів включно;

від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів — від 76 до 120 депутатів включно;

понад 2 мільйони жителів — від 76 до 150 депутатів включно.

Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови реалізується виборцями через місцеві організації партій (блоки) або шляхом самовисування у порядку, передбаченому Законом.

Особливості місцевого самоврядування на рівні області, району, міст Києва та Севастополя. Місцеві державні адміністрації

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:

· прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, які стосуються їх спільних інтересів;

· здійснення відповідно до закону повноважень щодо організації проведення всеукраїнських референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування;

· затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання;

· затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;

· розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді субвенцій, а районі ради — відповідно до Закону розподіл трансфертів вирівнювання між бюджетами міст районного значення, сіл, селищ;

· вирішення питань управління об'єктами спільної власності, що перебувають в управлінні обласних та районних рад;

· прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначеному законом;

· обрання голови ради, заступника голови ради, звільнення їх з посади;

· затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату.

Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її утворення) ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням. Голова ради виконує свої обов'язки до обрання голови ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень голови ради відповідно до Закону. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування.

Обласна та районна рада не утворюють власних виконавчих органів, а відповідні повноваження делегуються нею обласній, районній державній адміністрації.

Організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів здійснює апарат ради, який утворюється відповідною радою. Він сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначається Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІУ. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Вони призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

· виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

· законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

· виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

· підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

· звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

· взаємодію з органами місцевого самоврядування;

· реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. У частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Вибори депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району. Вибори депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Особливості самоврядування АР Крим

Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються… Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань: · сільського господарства і лісів;

Взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування:правові й функціональні аспекти

Основні засади взаємодії місцевих органів влади визначені в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” (в ст. 43, 44, 49, 71, 73, 74, 76,… Перелік повноважень територіальної громади та утворюваних нею органів,… Основним інструментом, що забезпечує дієвість співпраці між обласною радою та облдержадміністрацією є узгодження…

НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В ЧАСТИНІ РОЗПОДІЛУ ФУНКЦІЙ МІЖ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

- надмірною централізацією системи державного управління, що була обґрунтованою в умовах здійснення радикальної трансформації суспільної системи… - необхідністю адаптації вітчизняної законодавчої бази та управлінських… Наявні проблеми публічної адміністрації, на розв’язання яких перш за все має бути спрямована,…

Електронне врядування” в системі місцевого самоврядування

Законодавча система США пішла далі всіх у процедурному підході до фіксації змін у житті суспільства, тому не дивно, що саме ця держава стала однією… У Європі лідером є Великобританія — з 2000 року реалізується програма… Рівні реалізації моделі Електронного уряду:

Література

 

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. –. К.: Україна, 1996. – 119 с.

2. Про представника Президента України: Закон України від 5 березня 1992 р. № 2167-XII. – Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua

3. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 р. №1к_95-ВР. – Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua

4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР. – Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua

5. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. № 586-XIV. – Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua

6. Про затвердження Порядку контролю за здійсненням головами та очолюваними ними виконавчими комітетами сільських, селищних і міських Рад делегованих їм повноважень державної виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1996 р. №172. – Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua

7. Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. №339. – Режим доступу : www.zakon1. rada.gov.ua

8. Про внесення змін до Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. №835. – Режим доступу : www.zakon1. rada.gov.ua

9. Про запровадження обмежень щодо проведення перевірок діяльності сільських та селищних рад, їх виконавчих органів і посадових осіб: постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. №549. – Режим доступу : www.zakon1.rada. gov.ua

10. Бакуменко В. Теоретичні та організаційні засади державного управління: навч. посіб. / В.Д. Бакуменко, П.І. Надолішній – К.: Міленіум, 2003. – 256 с.

11. Гончарук Н. Взаємодія місцевих органів влади в Україні / Н. Гончарук, Л. Рудвольга// Акт. пробл. держ. упр: зб. наук. пр.- Д.: ДРІДУ УАДУ, 2002. – Вип. 2(12). – С. 196-205.

12. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння / В. Кампо // Місцеве самоврядування – 1998. - № 1-2. – с. 37.

13. Карпенко В.В. Протиріччя між виконавчою владою і місцевим самоврядуванням на регіональному рівні та механізми їх розв’язання: досвід України і Франції : автореферат дис... канд. наук з держ. упр., Одеса, 2000.

14. Крусян А.Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в Україні : автореферат дис... к. ю. н. – Одеса, 1999.

15. Органи державної влади в Україні : структура, функції та перспективи розвитку: навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, Н.Г. Плахотнюк та ін.; за заг. ред.Н.Р.Нижник – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2003. – 288 с.

16. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток / за заг. ред. А.В.Толстоухова, Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук. – Д.: Монолит, 2010. – 400 с.

17. Балабаєва З. Вудро Вілсон про витоки та причини виникнення теорії публічного адміністрування / З. Балабаєва // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ / [голов. ред. М. М. Іжа]. - Одеса, 2010. - Вип. 4 (44). - С. 6-11.

18. Енциклопедичний словник з державного управління [Текст] / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; за ред.: Ю. В. Ковбасюка [та ін.] ; уклад.: Ю. П. Сурмін [та ін.]. - К. : НАДУ, 2010.

19. Козуб В. П. Розвиток теорії публічного адміністрування в контексті суспільних перетворень / В. П. Козуб // Теорія та практика державного управління : [зб. наук. пр. / голов. ред. О. Ю. Амосов]. - Х., 2010. - Вип. 4 (31). - С. 39-46

20. Чиркин В.Е. Публичное управление: учебник. – М: Юристъ, 2004. – С. 11 - 41.

21. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций. – 4-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2006 – С. 131 – 144.

22. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций. Утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи от 8 сентября 2000 года

23. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право [Текст] / В. Б. Авер'янов [та ін.] ; заг. ред. В. Б. Авер'янов ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К. : Юстиніан, 2007. – С. 100 – 124, 277 – 280.

24. Мельник А.Ф. Державне управління : підручник / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна ; за ред. А.Ф.Мельник. - К.: Знання, 2009. – С. 52 – 58.

25. Шрьодер П. Нове публічне адміністрування або Як досягнути ефективного врядування? / пер. з нім. В.Шведа. - К.: Заповіт, 2008. – С. 5 – 11.

26. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. В. П. Тимощук. - К., 2003. – С. 116 - 144.

27. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право [Текст] / В. Б. Авер'янов [та ін.] ; заг. ред. В. Б. Авер'янов ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К. : Юстиніан, 2007. – С. 189 – 210.

28. Про затвердження Положення про Реєстр адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 27.05.2009 № 532 // Офіційний вісник України. - 2009. - № 40.

29. Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг: Постанова Кабінет Міністрів України вiд 17.07.2009 № 737 // Урядовий кур'єр, 05.08.2009. - № 140.

30. Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України вiд 15.02.2006 № 90-р // Офіційний вісник України вiд 01.03.2006 - 2006 р., № 7. [Електронний ресурс].

31. Кірмач, А. В. Публічна служба: Зарубіжний досвід та пропозиції для України / А. В. Кірмач, В. К. Тимощук, М. В. Фігель та ін. ; за заг. ред. В. П. Тимощука, А. М. Школика; Центр політико-правов. реформ. – К. : Конус-Ю, 2007.

32. Оболенський О.Ю. Державна служба: Навч. посібник / О.Ю. Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003.

33. Про державну службу: Закон України вiд 16.12.1993 № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

34. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

35. Конституція України. - Ст. 5, 6, 7, 71, 75, 76, 102, 103, 106, 107, 113, 114, 118, 119, 121, 122, 124 – 125,132 – 133, 136, 139, 140, 141, 147.

36. Про Конституцію Автономної Республіки Крим: Закон України вiд 04.04.1996 № 117/96 // Відомості Верховної Ради України. - 1996 р. - № 24. - Ст. 1, 5, 21, 22, 35, 37.

37. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України вiд 21.05.1997 № 280/97 // Голос України вiд 12.06.1997. - Ст. 1 – 14.

38. Про місцеві державні адміністрації: Закон України вiд 09.04.1999 № 586-XIV // Голос України, 12.05.1999. – Ст. 1, 2.

39. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України вiд 09.12.2010 № 1085/2010 // Офіційний вісник України.- 2010. - № 94.

40. Про столицю України - місто-герой Київ: Закон України вiд 15.01.1999 № 401-XIV // Урядовий кур'єр, 28.01.1999. – Ст. 1,2, 6 – 13.

41. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України вiд 17.03.2011 № 3166-VI // Голос України, 09.04.2011. - № 65. – 1,4 – 6, 13, 16, 17.

42. Виллориа-Мендиета М. Политика и практика конфликтов интересов в девяти странах-членах ЕС: сравнительный обзор / М. Виллориа-Мендиета. – Sigma, 2005. – 44 c.

43. Настанови ОЕСР щодо регулювання конфлікту інтересів на державній службі // Policy Brief. – 2007. – червень. – 12 с.

44. Професійна етика Публічної служби та запобігання конфлікту інтересів: Навчальний посібник / 4. Школа вищого корпусу державної служби. - К., 2010. - 68 с.

45. Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця: Наказ Головдержслужба України вiд 04.08.2010 № 214 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 9.

46. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації у глобальному світі: Навч.-метод. посібн. / В.Бебик, В.Бортніков, Л.Дегтярьова, А.Кудряченко / За заг. ред. В.Бебіка. – К.: ІКЦ «Леста», 2006. – 248 с.

47. Дубов Д. В. Політичний вимір боротьби між правовласниками та «комп’ютерними піратами»: європейський контекст // Стратегiчна панорама. – 2010. - №1(38).– С.160-165

48. Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.

49. О законодательном регулировании власти и СМИ демократических стран. – Режим доступу: http://www.duma.gov.ru/infocom/txt/magazin/ mag1-1.htm

50. Ожеван М. А. Східноазійський шлях до інформаційно-комунікативного суспільства як альтернатива глобальній вестернізації // Cтратегічні пріоритети: науково-аналітичний щоквартальний збірник Національного інституту стратегіч них досліджень. - 2011. - № 1 (18). – С. 28-34.

51. Пітерс, Джон Дарем. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Пер. з англ. – К.: Вид. дім «КМ Акалемія», 2004. – 302 с.

52. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологи двадцатого века. - М.: Реал-бук; К.: Ваклер, 2000. – 352 с.

53. Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 663 с.

54. Робота Уряду у сфері взаємодії з громадськістю: Секретаріат Кабінету Міністрів України / С.В.Злобін, С.О.Майданевич, Н.В.Окша, Д.В.Войтенко / За заг. ред. Н.К.Дніпренко. – Вінниця: ТОВ «Консоль», 2006. -30 с.

55. Третьяченко В.В., Драгомирецька Н.М. Психологічні основи управління соціальними проектами: Навчальний посібник: Рекомендовано МОН, молоді та спорту України (Лист № 1/11-4104 від 25.05.2011). – Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2011. – 575 с.

56. Участь громадськості у законодавчому процесі: Інформаційно-аналітичне дослідження / За ред. А.М.Євгеньєвої. – Режим доступу: http://www parlament.org.ua

57. Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє: монографія / відп. ред. І. А. Грицяк ; Національна академія держ. управління при Президентові України. - К. : "К.І.С.", 2009. – С. 143 – 158.

 

 

– Конец работы –

Используемые теги: Атрибутивні, Функціональні, Особливості, публічної, сфери, Україні, Особливості, організації, функціонування, системи0.115

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Атрибутивні та функціональні особливості публічної сфери в Україні. Особливості організації та функціонування системи

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Лекция 1. Тема: Операционная система. Определение. Уровни операционной системы. Функции операционных систем. 1. Понятие операционной системы
Понятие операционной системы... Причиной появления операционных систем была необходимость создания удобных в... Операционная система ОС это программное обеспечение которое реализует связь между прикладными программами и...

Непротиворечивая система аксиом называется независимой, если никакая из аксиом этой системы не является следствием других аксиом этой системы
При аксиоматическом построении теории по существу все утверж дения выводятся путем доказательства из аксиом Поэтому к системе аксиом предъявляются... Система аксиом называется непротиворечивой если из нее нельзя логически... Если система аксиом не обладает этим свойством она не может быть пригодной для обоснования научной теории...

ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ. СИГНАЛЫ И КАНАЛЫ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СВЯЗИ. СИСТЕМЫ СВЯЗИ С ЧАСТОТНЫМ РАЗДЕЛЕНИЕМ КАНАЛОВ. ЦИФРОВЫЕ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ
Лабораторные работы часа... Практические занятия часа... Всего аудиторных занятий часов...

Микропроцессорные системы: система ДЦ-МПК, система "Юг"
Использован практический опыт внедрения линейных пунктов управления (ЛПУ) на 60 станциях в увязке с ЭЦ-4, ЭЦ-9, МРЦ-12, МРЦ-13. Выполнен переход на… В состав аппаратуры центрального пункта управления (ПУ) входят IBM-совместные… Круглосуточный режим работы аппаратных средств ПУ обеспечивается источниками бесперебойного питания, а также системой…

Экспертные системы. Классификация экспертных систем. Разработка простейшей экспертной системы
Глава 2. Структура систем, основанных на знаниях. 1. Категории пользователей экспертных систем. 2.2. Подсистема приобретения знаний. 3. База… ЭС выдают советы, проводят анализ, дают консультации, ставят диагноз. Практическое применение ЭС на предприятиях способствует эффективности работы и повышению квалификации специалистов.

Створення та особливості функціонування вільних економічних зон в Україні
Як показує світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у короткі строки можливо шляхом створення особливих утворень з… Особливо актуальною ця проблема є для країн з перехідною економікою.… Мета курсової роботи.

Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личнсть и место социальных систем
В центре данного исследования стоит разработка теоретической схемы. Систематическое рассмотрение ее эмпирического использования будет предпринято… Основные положения системы координат действия подробно излагались ранее, и… При помощи ее анализируются структура и процессы систем, состоящих из отношений таких элементов к их ситуациям,…

Финансовая система: понятие, состав. Характеристика и взаимодействие сфер и звеньев финансовой системы.
Огромную роль как в самой структуре рыночных отношений, так и в механизме их регулирования со стороны государства играют финансы. Они — неотъемлемая часть рыночных отношений и одновременно важный инструмент… Вот почему сегодня как никогда важно хорошо знать природу финансов, глубоко разбираться в особенностях их…

Система ценообразования в системе маркетинга
В условиях рынка ценообразование является весьма сложным процессом, подвержено воздействию многих факторов и, конечно, базируется не только на… Цены и ценовая политика - одна из главных составляющих маркетинговой… При определении общей ценовой политики отдельные решения взаимосвязь цен на товары в рамках ассортимента,…

0.031
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам