Страхові компанії (страховики) сплачують такі ж податки й обов`язкові збори, що й інші суб’єкти господарювання.
Страхові компанії (страховики) сплачують такі ж податки й обов`язкові збори, що й інші суб’єкти господарювання. - раздел Философия, ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ З Непрямих Податків Страховики, Як Правило, Сплачують Податок На Додану Вартість...
З непрямих податків страховики, як правило, сплачують податок на додану вартість. Однак це не стосується операцій, пов’язаних з основною діяльністю страхових компаній як фінансових установ(надання послуг із страхування і перестрахування). Такі операції податком на додану вартість не обкладаються.
Не обкладаються податком на додану вартість й операції, пов’язані зі страховими внесками з обов'язкового особового страхування на транспорті, отриманими від пасажирів перевізниками на підставі агентської угоди.
При цьому, якщо страхові внески з обов'язкового особового страхування на транспорті, отримані страховим агентом (транспортною організацією), не перераховуються страховикам у терміни, передбачені в агентських угодах, а залишаються у розпорядженні зазначених агентів, то такі внески підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.
Підлягають оподаткуванню операції, які не пов’язані з основною діяльністю страхових компаній (операціями зі страхування і перестрахування). Наприклад, при здійсненні компаніями посередницьких та консультаційних послуг оподатковуваним оборотом є сума доходу, отриманого у вигляді надбавок, винагород, зборів.
Податкові зобов’язання з податку на додану вартість виникають при виконанні господарських операцій: продажу основних засобів, нематеріальних активів та ін.
Страхові компанії є платниками прямих (майнових) податків. Як і інші суб’єкти господарювання, вони сплачують: податок на рухоме майно (податок із власників транспортних засобів); плату за землю; податок з прибутку (доходу).
Майнові податки сплачуються компаніями в загальному порядку і в розмірах, визначених чинним законодавством.
Страхові компанії є платниками інших податків, наприклад комунального податку.
Однак щодо порядку оподаткування прибутку (доходу) страхові компанії відрізняються від оподаткування інших суб’єктів господарювання. Своєрідний порядок формування прибутків страховиками і звільнення від оподаткування окремих видів діяльності не дозволяє ефективно застосовувати загальноприйняту методику оподаткування прибутку: ((валові доходи – валові витрати – амортизаційні відрахування) х ставка оподаткування). Тому для оподаткування доходів (прибутків) страхових компаній приймаються різні бази оподаткування і ставки податку – в процентах до:
– валового доходу, отриманого від страхової діяльності (крім страхування життя);
– доходів, отриманих страховиком у разі дострокового припинення угоди зі страхування життя, непов'язаного зі смертю застрахованої особи;
– доходів, отриманих страховиками від страхування і перестрахування життя;
– інвестиційних доходів і прибутків, отриманих від інших видів діяльності;
– сум, сплачених на користь нерезидентів, включаючи податок на репатріацію доходів.
З метою оподаткування страхової діяльності валовий дохід від страхової діяльності визначається як загальна сума валових внесків (страхових внесків, страхових платежів, страхових премій), за винятком суми валових внесків, переданих у перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду за угодами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами.
Валові доходи від страхової діяльності (крім страхування ризиків життя) страховиків-резидентів оподатковуються за єдиною ставкою – три проценти – від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.
Операції зі страхування життя фізичних осіб ведуться страховиками окремо.
Доходи, отримані страховиками-резидентами у вигляді сум страхових внесків, страхових платежів чи страхових премій, накопичених протягом звітного періоду за угодами страхування і перестрахування життя, оподатковуються за ставкою у розмірі трьох процентів.
Однак у випадку дострокового припинення угоди зі страхування життя, укладеної на термін 10 років і більше, не пов'язаного зі смертю застрахованої особи, доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню з використанням ставки податку врозмірішість процентів.
Потрібно зазначити, що інші доходи страхових компаній, пов’язані з перестрахуванням життя, інвестиційною діяльністю та виконанням господарських операцій, оподатковуються за базовою ставкою 25 процентів. Так, доходи, отримані страховиками від страхування і перестрахування життя, підлягають оподаткуванню податком у розмірі 25 процентів. За ставкою 30 процентів оподатковуються інвестиційні доходи, зменшені на видатки, пов’язані з їх обслуговуванням.
У випадку, коли страховик одержує доходи з джерел інших, ніж ті, що зазначені вище, такі доходи оподатковуються у загальному порядку. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, не включаються витрати, понесені страховиком при здійсненні операцій зі страхування (перестрахування).
Зазначимо, що механізм оподаткування доходу (прибутку) страхових компаній від основної діяльності потребує доповнення існуючого визначення поняття “доходу до оподаткування”. Було б доцільно, як і передбачає чинне законодавство, при визначенні “доходу до оподаткування” враховувати специфічні елементи доходів та витрат страховика. У першу чергу, йдеться про включення до валових доходів також доходів, отриманих від формування, розміщення та управління страховими резервами.
Об’єктивна реальність змушує українські страхові компанії нарощувати запас платоспроможності та збільшувати обсяги власного утримання страхових ризиків, спрямовуючи отримані прибутки на збільшення своїх статутних фондів. Проявляється ця тенденція через розподіл прибутку. В окремих випадках, за згодою акціонерів компанії, не приймаються рішення про розподіл прибутку і формування резерву на виплату дивідендів. Однак, виконуючи положення Законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства”, “Про власність”, якими передбачено, що власник має право на свій розсуд використовувати власний прибуток, у тому числі й прибуток, що спрямовується в резерв на виплату дивідендів, страхові компанії можуть зустрітись із вимогою оподаткування нерозподіленого прибутку.
Відомо, що чинне законодавство вимагає обов’язкового формування і оподаткування коштів, виділених на виплату дивідендів. Тому відшкодування витрат на сплату податку з дивідендів дозволене тільки у випадку їх виплати акціонерам. Якщо нараховані дивіденди реінвестовані у компанію за відсутності відповідного резерву, вони прирівнюються до коштів фінансової допомоги, отриманої від фізичних осіб і підлягають оподаткуванню.
Позитивним виходом із цієї ситуації є реінвестиція нарахованих дивідендів у разі їх виплати у вигляді акцій (часток, паїв) за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі компанії-емітента.
Норми податкового законодавства, які регулюють рух капіталів та інвестицій, є невід'ємною складовою частиною інвестиційного клімату кожної країни. Податкове законодавство забезпечує збільшення надходжень до державного бюджету не за рахунок оподаткування коштів, інвестованих в економіку країни, а за рахунок оподаткування фінансових результатів (прибутків) від здійснених інвестицій. Розширення інвестиційних процесів веде до зростання економіки країни в цілому та збільшення на цій основі загальних податкових надходжень.
Податкове законодавство у сфері фондового ринку ґрунтується на таких принципах стабілізації та розвитку інвестиційного процесу:
– емітенти отримують у своє розпорядження певні суми коштів, залучених ними шляхом випуску цінних паперів для здійснення господарської діяльності як у власний капітал, так і на умовах позики, що є невід'ємною умовою залучення підприємством додаткових довгострокових ресурсів на фондовому ринку;
– інвестори мають право повертати інвестовані ними кошти шляхом продажу належних їм цінних паперів на фондовому ринку, що знижує рівень інвестиційних ризиків інвестора та стабілізує господарську діяльність підприємства-емітента, оскільки ця операція не вимагає вилучення інвестицій безпосередньо з підприємства;
– оподаткуванню підлягають тільки реальні доходи від володіння цінними паперами або операцій з ними, при цьому не повинно виникати подвійного оподаткування доходів інвесторів від здійснення опосередкованих інвестицій у цінні папери через інститути спільного інвестування;
– зацікавленість інвесторів у реінвестуванні отриманих ними за цінними паперами доходів, що надає підприємству-емітенту додаткові джерела розвитку власного виробництва.
Оподаткування прибутків ІСІ,отриманих від здійснення операцій з активами ІСІ, та доходів від інших операцій варто розглянути за такою схемою.1.Доходи, отримані від емісії (випуску) власних акцій.. Емісія цінних паперів є загальновживаним механізмом залучення власних або позикових коштів у господарську діяльність підприємстваі є, таким чином, невід'ємною складовою частиною поточної діяльності будь-якого підприємства.Основним принципом побудови підходів щодо оподаткування емісії (випуску) цінних паперів є розподіл емісії за групами цінних паперів: пайові, боргові та похідні цінні папери..Кожна із зазначених груп цінних паперів визначає особливу сукупність відносин між підприємством-емітентом та власником цінних паперів, які мають різний економічний зміст. Однак для ІСІ характерними є тільки операції з емісією власних цінних паперів – акцій.Оподаткування емісії власних цінних паперів. Пайові цінні папери засвідчують дольову участь їх власника у власному капіталі емітента. Особа, яка набуває такі цінні папери, стає співвласником усіх активів емітента і має право на отримання своєї частки у випадку ліквідації підприємства-емітента, незалежно від фактичних витрат на придбання цих цінних паперів. Емітент, що випускає пайові цінні папери, формує власний капітал для здійснення своєї господарської діяльності й несе зобов'язання перед власником цінних паперів, не обмежені лише номінальною вартістю таких цінних паперів.Виходячи з цього, передбачається звільнення від оподаткування усіх коштів, отриманих емітентом від випуску пайових цінних паперів.
Треба зазначити, що формування власних коштів емітента відбувається не тільки при їх первинному розміщенні, а й при розміщенні пайових цінних паперів власного випуску, які раніше були вилучені ним з обігу (наприклад, викуп та повторне розміщення акцій акціонерним товариством або продаж-викуп інвестиційних сертифікатів інвестиційним фондом). При здійсненні такої операції емітент фактично відновлює ту частину власного капіталу, яка була вилучена попереднім інвестором під час викупу емітентом власних пайових цінних паперів.
Вказана умова є невід'ємною складовою діяльності окремих інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів та інвестиційних компаній), емісія цінних паперів яких співпадає з їхнім обігом, оскільки такі цінні папери за законодавством і продаються, і викуповуються самим емітентом в обов'язковому порядку, тобто обертаються лише на первинному (емісійному) ринку.
При здійсненні зазначених операцій дохід виникає лише у власника цих цінних паперів, а не у їх емітента. Тим не менше, відповідно до норм закону про оподаткування прибутку підприємств, неоподатковуваними доходами визнаються надходження тільки від операцій з продажу (розміщення) цінних паперів первинного випуску та операцій з їх кінцевого погашення.
Залежно від поточної інвестиційної привабливості емітента, його пайові цінні папери первинного випуску можуть розміщуватися вище або нижче їхньої номінальної вартості. Перевищення отриманих емітентом коштів над номінальною вартістю випущених в обіг пайових цінних паперів (емісійний дохід) свідчить про високу інвестиційну привабливість пайової участі в капіталі цього емітента та є складовою цього капіталу. Якщо пайові цінні папери розміщуються нижче їхньої номінальної вартості, це свідчить про зниження інвестиційної привабливості цього емітента. Отримані при цьому втрати не визнаються за безпосередні збитки від поточної господарської діяльності. Тому єдиним джерелом покриття таких збитків є накопичений раніше (або можливий у подальшому) емісійний дохід.
2.Прибуток, отриманий від володіння цінними паперами (доходи за цінними паперами).
До оподатковуваних доходів за цінними паперами належать:
– дивіденди у вигляді неоподаткованих платежів на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих юридичною особою у зв’язку з розподілом частини її прибутку;
– проценти за використання коштів, залучених у депозит;
– проценти за облігаційними позиками;– доходи від вкладень у нерухомість тощо.3. Доходи, отримані від інших операцій.Оподаткуванню підлягають доходи, отримані від:
– приросту активів фонду внаслідок зростання курсової вартості цінних паперів, які є в активах фонду;
– приросту номінальної вартості акцій (інших корпоративних прав) внаслідок збільшення статутного фонду акціонерного (господарського) товариства у зв'язку з індексацією основних засобів та нематеріальних активів;
– курсових різниць, що виникають у зв'язку з перерахуванням у національну валюту інвестицій (в тому числі в корпоративні права), які надходять в іноземній валюті;
– доходи від господарських операцій з власним рухомим і нерухомим майном тощо.
Оподаткування операцій ІСІ податком на додану вартість. На ІСІ як учасника фінансового ринку, основною діяльністю якого є здійснення виключно фінансових операцій, норми Закону України “Про податок на додану вартість” не розповсюджуються. Тобто, доходи, отримані від володіння цінними паперами, та пов’язані з обігом цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів тощо), звільнені від сплати податку на додану вартість на підставі п. “е” статті 5 вищезазначеного закону.Зазначимо, що за операціями суб'єктів фондового ринку, які безпосередньо не пов'язані з обігом цінних паперів, застосовуються норми чинного законодавства з оподаткування. Так, при здійсненні господарських операцій ІСІ, як і інші фінансові установи, сплачують податок на додану вартість та податок з прибутку.ІСІ як суб’єкти підприємницької діяльності сплачують майнові та інші встановлені чинним законодавством податки (податок із власників транспортних засобів, плату за землю, комунальний податок), проводять відрахування до централізованих державних фондів, пов’язаних із соціальним захистом своїх працівниківПрибуток від основної діяльності біржіутворюється як різниця між доходами, отриманими від біржової діяльності, від оплати за послуги, надані біржею та її підрозділами, і поточними витратами, які складаються з витрат на заробітну плату і нарахувань на неї, амортизаційних відрахувань тощо.Головним джерелом прибутку біржі є оплата здійснених біржових угод . Переважна більшість вітчизняних товарних бірж бере плату за здійснені на них угоди в процентах від суми угоди з обох сторін – покупця і продавця, тобто за брокерським принципом.
Так, наприклад, відповідно до Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, за реєстрацію укладеної угоди біржа може встановлювати:
– реєстраційний збір, який не перевищує 0,5 процента від суми угоди з обох сторін, з урахуванням усіх податків, встановлених на території України;
– гарантійні внески з Продавця і Покупця:
- для забезпечення надійності розрахунків за спотовими угодами з реальним товаром (реальна біржова угода щодо купівлі-продажу наявного товару з негайною оплатою та постачанням) – не менше 0,5 процента від суми заявки;
- для забезпечення надійності розрахунків за форвардними угодами (позабіржова угода між двома сторонами про майбутню поставку предмета контракту за наперед обумовленою ціною є обов’язковою до виконання) – не нижче 0,5 процента, помножених на кількість місяців до виконання контракту.
Інші прибутки біржі, пов’язані з основною діяльністю, формуються за рахунок надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; сум штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі.
Форми і розмір тарифів на послуги біржа встановлює самостійно.
Товарні біржі, як і інші суб’єкти господарювання, отримують пасивні доходи:проценти, дивіденди, страхові виплати і відшкодування та ін.
Біржі можуть отримувати прибутки від виконання господарських операцій.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ... Визначення термінів організація установа та їх класифікація... Характеристика фінансового адміністрування та фінансового менеджменту...
Фінансова стратегія і тактика установ, організацій
Система формування фінансової політики установ, організаційщодо напрямів їх фінансової діяльності має такі складові:
1) управління капіталом: визначення в
Прийняття фінансових рішень.
Відповідно, функціями фінансового адміністрування установ, організацій є такі, що орієнтовані на визначення відповідності положенням,нормам та нормативам, встановленим діючими зако
Прийняття фінансових рішень.
Відповідно, функціями фінансового адміністрування установ, організацій є такі, що орієнтовані на визначення відповідності положенням,нормам та нормативам, встановленим діючими зако
ФІНАНСОВЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ У КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ
У світовій практиці існують різноманітні універсальні принципи, методи, а також практичні посібники з фінансового менеджменту. Але механічне копіювання та використання закордонних моделей в умовах
Класифікація джерел фінансування некомерційних організацій
Некомерційні організації відрізняються високою диверсифікованістю джерел фінансування. Некомерційні цілі господарювання вимагають від них не тільки залучення зовнішніх джерел фінансування з боку де
Власні джерела фінансування некомерційних організацій
Третя група джерел фінансування некомерційних організацій поєднує доходи від власної діяльності. До таких можуть відноситися як основні (виставочна, освітня, концертна діяльність і т.д.), та
Аналіз фінансування НПО в Україні
При підготовці матеріалу використано джерело [7].
В Україні провідний рядок фінансування впевнено займають гранти від благодійницьких і донорських організацій. Інші джерела фінансув
Джерела фінансування неприбуткових організацій в США
При підготовці матеріалу використано джерело [3].
Розвиток третього сектору в США має багаторічні традиції та досвід. Тому вважаємо за доцільне розглянути особливості розвитку і фін
Державні джерела фінансування некомерційних організацій
У 1999 р. державні кошти в некомерційній сфері оцінювалися в 1,3 млрд. доларів, що становить 8,1% від загальних фінансових надходжень некомерційних організацій. Однак наведені результати не врахову
Власні джерела фінансування некомерційних організацій
Доходи від власної діяльності у цілому відіграють важливу роль у бюджеті некомерційних організацій, але рівні окремої некомерційної організації подібні доходи не перевищують 30%.
Широкого
Одержання коштів з фондів
Участь у конкурсах на одержання гранту має свою специфіку. Вибирайте той фонд, напрямкам фінансування й умовам якого максимально відповідає і ваша організація, і проект, що подається на конкурс. Зв
Типові причини відмови у фінансуванні
Причини відмови у фінансуванні поділяються на дві групи: причини організаційного характеру і причини, пов'язані з якістю наданої заявки.
До причин організаційного характеру віднося
Список літератури
Закону України “Про благодійництво та благодійну діяльність” // www.rada.gov.ua Проект Закону України “Про непідприємницькі організації” // www.rada.gov.ua Шекова Е.Л. Эконо
Доступність для всіх
Фонд «ОТП Класичний» не є окремою юридичною особою, а це означає, що інвестувати в нього свої тимчасово вільні кошти можуть як фізичні так і юридичні особи. У той же час, сертифікати фонду можуть п
Умови лістингу цінних паперів на біржі
До торгівлі на УФБ за категорією лістингових цінних паперів можуть бути допущені цінні папери, які відповідають наступним умовам (не стосується державних цінних паперів, емісія яких згідно з законо
Творчі спілки України
№ п/п
Назва об"єднання
Дата і номер реєстрації як громадської організації
Дата і номер реєстрації як творчої спілки
Приклад
Страхова компанія отримала довгостроковий банківський кредит під 28% річних. Визначити вартість залученого капітану, якщо:
а) СК сплачує податок з доходів від страхової діяльност
Приклад
Страхова компанія випустила в обіг прості акції з фіксованим темпом приросту дивідендів 5% в рік. Поточна ціна акції становить 60 грн., очікуваний розмір дивіденду на найближчий період – 10 грн.
ОЦІНКА ВАРТОСТІ КАПІТАЛУ СТРАХОВИКА
Український страховий ринок останнім часом став досить привабливим для світових операторів страхового бізнесу. Іноземні страховики активно проводять операції з купівлі українських страхових компані
УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ БАНКУ
Головна мета процесу управління банківським капіталом полягає в залученні та підтримці достатнього обсягу капіталу для розширення діяльності й створення захисту від ризиків. Величи
КАПІТАЛ БАНКУ ТА МЕТОДИ ЙОГО ОЦІНЮВАННЯ
Джерела формування банківських ресурсів відображуються у правій частині балансового звіту і називаються пасивами банку. За своїм походженням пасиви не однорідні і складаються з капіталу та зобов'яз
МЕТОД РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ
Цей метод полягає в тому, що активи та зобов'язання банку оцінюють за ринковою вартістю, виходячи з якої розраховують і капітал банку за формулою (2.2). Такий метод оцінювання банк
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОСТАТНОСТІ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ
Питання про рівень достатності капіталу, який забезпечив би довіру до банку з боку вкладників, інвесторів, кредиторів та органів нагляду, є найсуперечливішим у теорії банківської справи. В економіч
МЕТОД ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ
За цим методом для оцінювання адекватності капіталу використовуються розглянуті далі показники.
1) Відношення сукупного капіталу до сукупних активів банку.
2) В
МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
Метод експертних оцінок адекватності капіталу базується на використанні висновків експертів про якість управління банком, рівень прибутковості та ліквідності, динаміку депозитної бази, структуру ба
МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
Метод експертних оцінок адекватності капіталу базується на використанні висновків експертів про якість управління банком, рівень прибутковості та ліквідності, динаміку депозитної бази, структуру ба
МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
Метод експертних оцінок адекватності капіталу базується на використанні висновків експертів про якість управління банком, рівень прибутковості та ліквідності, динаміку депозитної бази, структуру ба
Управління капіталом на прикладі АГРОПРОМБАНКУ.
Банківська політика управління капіталом являє собою сукупність дій, що направлені на досягнення компромісу між ризикованістю та доходністю операцій банку, а також пов’язаних із ви
УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ОТП Банку
Група управляє своїм капіталом шляхом максимального збільшення прибутків зацікавлених сторін через оптимізацію балансу боргових та дольових інструментів.
Група здійснює мон
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН.
Фінансова діяльність об’єднань громадян і громадських організацій, діяльність яких регулюється окремим законодавством, теж організовується на принципах кошторисного фінансування, але їх фінансове з
АКТИВИ УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ
Активи установ, організацій — це майнові об’єкти — ресурси — матеріальні або нематеріальні ресурси вартості, які отримані в результаті попередніх господарських процесів та мають властивість приноси
Форма функціонування активів.
За цією ознакою виділяють такі види активів: а) матеріальні активи характеризують активи підприємства, що мають речову (матеріальну) форму. До складу матеріальних активів підп
Форма функціонування активів.
За цією ознакою виділяють такі види активів: а) матеріальні активи характеризують активи підприємства, що мають речову (матеріальну) форму. До складу матеріальних активів підп
Переваги та недоліки лізингових операцій
Переваги лізингу
Недоліки лізингу
· можливість розширення обсягів діяльності без суттєвого збільшення обсягів фінансування
· суттєва
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ НА ПРАКТИЦІ.
Під кредитним ризиком Банк має на увазі існуючий або потенційний ризик для прибутку і капіталу Банку, який виникає внаслідок невиконання позичальниками Банку своїх зобов'язань виконати умови кредит
Інформація про органи управління емітента
Згідно статуту органами управління емітента є: загальні збори акціонерів, Біржова рада
(наглядова рада), Правління, Ревізійна комісія.
Біржова рада- 11 юридичних
Загальний висновок аудитора
Аудиторська перевірка фінансової звітності ВАТ «Українська біржа» здійснювалась незалежним аудитором ТОВ «БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА» Почкуном Олександром Васильовичем (сертифікат аудито
К – число днів у періоді (365 або
366, якщо рік високосний).
Наприклад: 1. Річна процентна ставка – 30,0.
2. Термін кредиту – 45 днів.
3. Процентна ставка на термін кредиту – 3,6986.
(Т =
ДОХОДИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Якими важливими для банку не були б цілі та пріоритети, реалізовані у процесах комплексного управління активами і пасивами, банк є підприємницькою структурою, тому його головна мета — отримання дох
УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ.
Управління доходами комерційних банків представляє - процес розробки та прийняття управлінських рішень за всіма аспектами їх формування та використання в банку і включає в себе нас
Оподаткування доходів товарної біржі.
Податок з прибутку. Відповідно до норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” оподаткування прибутків біржі та її членів провадиться наступним чином.
Оподаткування доходів фондової біржі.
Податок з прибутку. Фондова біржа є суб’єктом господарювання, який хоч і займається організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних і не має на
УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ
Капітальні інвестиції є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства. Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності провідне місце займають капітальні інвестиції.
Оцінка ефективності інвестиційних проектів
Метою управління капітальними інвестиціями є вибір найефективніших інвестиційних проектів і забезпечення реалізації окремих інвестиційних програм. Особлива увага приділяється вибору інвестиційних п
УПРАВЛІННЯ ДЖЕРЕЛАМИ ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Можливості залучення повного обсягу необхідних для реалізації інвестиційних проектів підприємства фінансових коштів є однією з головних передумов прийняття відповідних рішень. Фінансування
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ
Фінансові інвестиції є активною формою ефективного використання тимчасово вільного капіталу. До традиційних активів відносяться акції і облігації. Саме вони є основними інструмента
Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій
Оцінку фінансових інвестицій здійснюють аналогічно капітальним, шляхом зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, із сумою грошового потоку від здійснення такого інвестування, з іншого
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ПОРТФЕЛЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Основна мета формування інвестиційного портфеля полягає у забезпеченні реалізації найдохідніших фінансових інвестицій. До основних типів фінансових портфелів відносяться: портфель доходу, портфель
Система фінансових планів фінансових установ
До найбільш поширених видів планів фінансових установ можна віднести: баланс доходів і витрат; плановий баланс; прогноз (план) фінансових результатів; план грошових потоків; план щодо формування вл
Сутність та особливості бюджетування об’єднань громадян
Бюджетування - це процес планування діяльності установи і організації, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов'язаних бюджетів та встановлення всіх в
ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В БАНКУ
Фінансове планування спрямовується на перетворення стратегічних цілей та завдань банку в конкретні (абсолютні й відносні) значення результативних фінансових показників діяльності банківської устано
ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ У СТРАХОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
Як і будь-якій підприємницькій діяльності, страхуванню властиве фінансове планування. По своєму змісту план страхової компанії виражає собою баланс доходів і витрат.
Поняття та принципи побудови звітності
Бухгалтерський облік, як відомо, — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства користувачам для прийняття
Класифікація звітності та її користувачі
З метою впорядкування складання звітності її класифікують за такими найбільш поширеними ознаками: змістом і джерелами формування, терміном подання, ступенем узагальнення, обсягом, періодичністю под
Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі:
Форми фінансової звітності
Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і
Звіт про фінансові результати
Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкрит
Звіт про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів Укр
Звіт про власний капітал
Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щ
Примітки до фінансової звітності
Примітки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відпо
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов