Характеристика реферативних БД

Бази даних Друковане видання, що відповідає БД Середній обсяг реферату, зн.
ВІНІТІ Информатика Сварка Энергетика 1250 890 770
BIOSIS PREVIEWS Biological Abstracts
CASEARCH Chemical Abstracts
Сompendex Engineering Index Monthly
INIS INIS-Atomindex
INSPEC Physics Abstracts
PASCAL Bulletin Signaletique

Привертає увагу диференційований підхід щодо встановлення середнього обсягу реферату у зарубіжних РЖ. Так, реферати важкодоступних документів або документів, виданих рідкісними мовами, як правило, мають більший обсяг, для того, щоб користувач мав змогу з'ясувати чи слід йому знайомитися з повним текстом документа.

Середній обсяг реферату в зарубіжних БД залежить від наявності розвиненого допоміжного довідково-пошукового апарату до РЖ і фонду документів. Наприклад, у РЖ "Chemical Abstracts", в якому відображається 460 тис. документів за рік, сумарний обсяг усіх видів покажчиків перевищує річний обсяг РЖ у 3,5-4 рази.

Вищезазначене свідчить, що скорочення обсягу рефератів може призвести до небажаних наслідків, зокрема: семантичного збіднення реферативних БД і неможливості використання останніх з метою фактографічного пошуку тощо.

Цілком зрозуміло, що обсяг реферату повинен визначатися спектром інформаційних послуг, що надається ІПС. Спираючись на тенденції розвитку ІПС і, в першу чергу, тенденцію інтелектуалізації, можна відзначити, що сьогодні постає питання не стільки про збільшення обсягу реферату з метою його повнішого використання, а про ввід до ІПС усього тексту першоджерела зі списком цитованої літератури, тобто про використання повнотекстових БД. Саме в цьому напрямку слід чекати розвитку систем, які найкраще зможуть задовольняти потреби користувачів.

З метою підвищення оперативності та якості підготовки БД і РЖ й збереження коштів ряд реферативних служб використовує авторський реферат, який у обов'язковому порядку повинен супроводжувати рукопис документа, що видається. З приводу цього існують протилежні точки зору. Як вважають дослідники О. А. Гречихін та І. Г. Здоров [40, с. 132], авторські реферати корисні технологічно та в плані оперативності. У той же час вони наполягають, що ефективність використання цих рефератів висока лише за наявності першоджерела. Інформація в РЖ, на їх думку, покликана максимально компенсувати для споживача відсутність первинного документа. До того ж якість авторських рефератів недостатньо висока, редактори РЖ нерідко повинні їх допрацьовувати та переробляти. Але цими фахівцями не враховується, що реферат — це багатофункціональний вторинний документ; в системі наукової комунікації він виконує не тільки інформативну функцію. Як вже зазначалося, в РЖ доволі часто використовуються індикативні реферати, які призначені для того, щоб фахівець мав змогу визначити чи потрібно звертатися до джерела. Тобто, не завжди РЖ повинен заміняти першоджерело. Враховуючи це, твердження, що авторські реферати недостатньо відповідають вимогам РЖ, вбачається не цілком коректним.

За результатами дослідження деяких реферативних видань іноземних інформаційних інститутів з'ясовано, що авторські реферати в них використовуються досить часто. Проведений аналіз [64, с.28] річного комплекту "Library & Information Science Abstracts" (LISA) показав, що близько 35 % документів, які друкуються в ньому, — це авторські реферати. Значну частину серед них становлять документи з поміткою "Original Abstracts-amended", тобто документи, що пройшли редакторську обробку. Редакційна колегія LISA допускає можливість допрацювання авторефератів.

У національній системі реферування української наукової літератури авторські реферати є основним видом реферативної інформації. Це положення покладено в основу технології безпосереднього опрацювання наукової інформації індивідуальними та колективними вітчизняними авторами, оскільки вони зацікавлені у включенні відомостей про результати своїх досліджень і розробок до національного інформаційного ресурсу, а через нього — до світової системи наукової документальної комунікації. Крім того, їх використання дозволяє скоротити строки відображення першоджерел, спростити технологічний цикл, зменшити собівартість видання. Але авторські реферати, що заносяться до БД, підлягають обов'язковому доопрацюванню, враховуючи їх невисоку якість. Як показав досвід роботи Служби реферування НБУВ, у рефератах, які наводяться в першоджерелах, багато помилок, використовуються терміни та формули, зміст яких стає зрозумілим лише у разі звернення до першоджерела, наявні стилістичні помилки, значна кількість русизмів. Невисоку якість мають реферати, вміщені у матеріалах конференцій і збірниках наукових праць вузів, науково-дослідних установ, відомчих виданнях.

У національній системі реферування в обмеженій кількості допускається використання бібліографічних записів без розкриття змісту першоджерел. Вони складають 9 % від загального обсягу реферативної інформації. Це, передусім, стосується видань гуманітарного профілю, де не сформовані традиції авторського реферування. Для порівняння — у РЖ ВІНІТІ у вигляді бібліографічних описів відображено 3 % усіх охоплених документів.

У різних серіях РЖ можливе повторне використання рефератів і анотацій для більш повного розкриття змісту політематичних наукових документів. Але в таких випадках, матеріал кожної серії буде подано згідно з основною тематикою інформаційного видання. Одна й та сама стаття, наприклад, у фізико-математичному і технічному розділах РЖ повинна бути прореферована з урахуванням особливостей розвитку кожної галузі знання.

Досить складним є питання кадрів для науково-реферативної роботи. Наукове реферування потребує не тільки професійної орієнтації у галузевих питаннях, а й знання особливостей систематизації літературних джерел, їх бібліографічного опису тощо. Науковий референт повинен орієнтуватися у нормативно-технічних документах, які стосуються бібліотечної та видавничої справи, володіти методикою реферування, добре знати правила українського правопису тощо. Таких фахівців потрібно навчати, періодично інформувати про зміни у нормативно-методичних документах, орфографії, методиці відбору першоджерел і оцінки інформаційних потоків.